Пророк Ілля – один з найбільш шанованих святих Старого Завіту. В ім’я його ще за князя Аскольда, на початку IX століття, був споруджений соборний храм в Києві. І свята рівноапостольна княгиня Ольга поставила церкву в ім’я пророка Божого Іллі на півночі Русі, в селі Вибути.
Ім’я пророка Іллі перекладається як «Бог мій Господь» – що виражає основний зміст його служіння (3 Цар. 18:36) – це ревна боротьба за поклоніння єдиному Богу і своїми справами пророк являє Його могутність. Святий пророк першим в Старому Завіті воскресив мертвого (3 Цар. 17:20-23) і сам був живим узятий на Небо. Це був прообраз майбутнього Воскресіння Христового і загального руйнування влади смерті.
Пророк Ілля згадується кілька разів у Новому Заповіті. Так описаний епізод як старійшини та народ питали Іоана Предтечу, коли він проповідував на берегах Йордану в дусі і силі Іллі і навіть по зовнішності був схожий на нього, чи не він Ілля? Також учні Ісуса Христа, згідно з Євангелієм від Матфія, запитували Його, чи не повинен перед Месією прийти Ілля (Мт. 17:11-12). Учні тоді зрозуміли, що Ісус говорив про Іоана Хрестителя, який був обезголовлений (Мк. 6:28).
Під час Преображення Ісуса Христа пророк Ілля з‘являвся разом з Мойсеєм і вони розмовляли з Господом про смерть Його (Лк. 9:31). На думку свт. Іоана Золотоустого, «один померлий та інший, ще не випробував смерті», постали для того, щоб показати, що «Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею». Згідно Одкровення Іоана Богослова Ілля також з’явиться перед другим пришестям Христа на землю (Одкр. 11:3-12).
Святий пророк Ілля народився за 900 років до Різдва Христового у Фесвії Гілеадській, походив з коліна Левія. За переказами, його батько Совах при народженні сина бачив, як світлі ангели розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і живили полум’ям вогненним. З юних років святий Ілля віддалився на пустельну гору Кармел, де зростав і зміцнювався духовно, проводячи життя в суворому пості, молитві і богороздумах. Святий пророк Ілля, ревнуючи про славу Істинного Бога, виступив на суспільне служіння грізним і сміливим викривачем гріха, в той час, коли різко посилилися ідолопоклонство та моральний занепад. Він оголосив цареві, що в покарання за беззаконня ізраїльтян тривалий час не буде ні дощу, ні роси, і припиниться це лихо тільки по молитві пророка (3 Цар. 17:1). Ахав не дослухався пророчого голосу і не розкаявся. Тоді грізний вирок святого Іллі був приведений у виконання – три з половиною роки народ ізраїльський страждав від спеки, посухи та голоду.
Сам пророк, за велінням Божим сховався від гніву одноплемінників і переслідувань Ахава у відокремленому місці біля потоку Хораф, куди щоранку і щовечора ворони приносили йому їжу – хліб і м’ясо. Згідно тлумачення святителя Іоана Золотоустого, Господь повелів піклуватися про їжу пророка саме воронам для того, щоб навчити його бути більш милосердним і поблажливим. «Дивися, Ілля, – говорить святитель як би від імені Самого Бога, – на їх (воронів) чоловіколюбство; ті, які не мають любові до власних пташенят, тобі служать, як гостинні … Наслідуй воронів, і будь поблажливим до юдеїв». Приблизно через рік, коли висох потік Хораф, Господь послав пророка Іллю в місто Сарепту Сидонську до бідної вдови, яка разом зі своїм сімейством перебувала в бідності. Пророк Ілля, бажаючи випробувати віру і доброчесність вдовиці, велів їй з останніх залишків борошна та олії спекти хліб для нього. Вдовиця виконала повеління, і її самовідданість не залишилася без нагороди: за словом пророка борошно і олія в цьому будинку чудесним чином постійно поповнювалися в усі час голоду та посухи. Незабаром Господь послав нове випробування віри вдови: помер її син. Святий пророк взяв на руки її померлого сина і після триразової посиленої молитви воскресив його (3 Цар. 17:17-24). По закінченні трьох років посухи Господь послав святого Іллю до Ахава сповістити про припинення лиха. При цьому пророк велів царю провести «випробування віри». На горі Кармел зібралися всі жителі Ізраїля і всі жерці Ваала. Коли спорудили два жертовника, святий Ілля запропонував жерцям Ваала помолитися своїм богам про сходження з неба вогню на жертву. Жерці молилися цілий день, але вогню не було. Тоді святий пророк Ілля наказав полити приготований ним жертовник великою кількістю води, так що вона наповнила рів навколо жертовника. Потім він звернувся з гарячою молитвою до Істинного Бога і негайно з неба зійшов вогонь і попалив жертву і навіть кам’яний жертовник і воду навколо нього. Бачачи це, народ у страху впав на землю і вигукував: «Воістину Господь є Бог!» (3 Цар. 18, 39). По молитві святого небо розкрилось і пішов дощ.
Пророк Ілля після описаного дива на горі Кармел очікував звернення Ізраїля до Бога, але сталося інакше. Слабовільний Ахав, що покаявся від грізного знамення, став на сторону дружини, і пророк Ілля повинен був втікати на південь Юдеї, до Беер-Шеви. Йому представилися безпорадними всі його зусилля щодо викорінення зла, і в сильній печалі він пішов у пустелю і там кликав до Бога: «Досить вже, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від батьків своїх» (3 Цар. 19:4). Господь утішив святого баченням Ангела, який зміцнив його їжею та повелів іти в далеку дорогу. 40 днів і 40 ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут Господь особливим баченням знову закликав його бути більш милосердним. У чуттєвих образах – бурі, землетрусу і вогні – йому був відкритий сенс його пророчого служіння. Для контрасту з цими видіннями Господь з’явився йому під час віяння тихого вітру, даючи зрозуміти, що серця грішників пом’якшуються і звертаються до покаяння дією милосердя Божого, а грізні явища сили Божої здатні привести скоріше в жах і відчай. У цьому ж баченні Господь відкрив пророку, що не один він шанує Істинного Бога: є ще сім тисяч людей в Ізраїлі, що не схилили коліна перед Ваалом. За велінням Божим пророк Ілля знову пішов до Ізраїлю, щоб покликати на пророче служіння Єлисея.
За свою полум’яну духовну ревність про славу Божу пророк Ілля був узятий живим на Небо у вогненній колісниці. Його учень Єлисей був свідком цього сходження і отримав разом з плащем, який впав з колісниці, пророчий дар вдвічі більший, ніж мав Ілля.
За словами святителя Луки (Войно-Ясенецького), на прикладі пророка Іллі, ми маємо розуміти значення молитви. Не тільки молитва великих угодників Божих творить дива, а й наші щоденні молитви. Адже, «…молитва, яка не чинить видимих, що вражають розум наш чудес (як у пророка Іллі), творить дива в таємниці людських сердець. Вона абсолютно перетворює ці серця… Отже, знайте, що у вашій молитві сила Божа, творить дива у ваших серцях. Молитва є найважливішою з усіх справ людини християнина».
Будемо просити у молитвах до великого пророка Іллі його небесного заступництва, полум’яної віри, ревності про спасіння душ наших. При цьому, не забуваймо про милосердя та любов до ближніх, як основу християнської віри, яку Господь так премудро відкрив ще у Старому Заповіті, у Х столітті до народження Спасителя!
прот. Роман Гуменяк (ПЦУ)