Хто хоче йти за мною, нехай відречеться себе, візьме свій хрест

Тоді Палестина знаходилася під володінням Риму. В Єрусалимі Церквою керував первосвященик Кайяфа. впіймавши Ісуса, жиди повели до архієрея Анни. Архієрей Анна старався скоріше відправити Ісуса, бо він не був правлячий в тому часі, він не мав першого права. Кін тієї трагічної ночі відправив Ісуса до свого зятя Кайафи. В таку темну ніч в пізню пору, здається, ніхто не наважився б розбудити найбільшого ворога. Але Кайфа не спав він у всьому був свідомий. Він знав, що впій­мали Ісуса і куди Його повели і все, що з Ним робили. Кайфа одягнений в священні ризи сидів на своєму троні. А одягнений він був незвичайно. На голові у нього була золота корона з написом законовчителя. На грудях у нього висіла золота табличка з написом закон і правда. На його одежі висіли дзвінки, які мали нагодувати про десять заповідей Божих.

Прививши Ісуса до Кайяфи, розпочали суд. Вони шукали за що б Його засудити. І приступили два не правдомовних свідки та говорили, що Він казав зруйнує храм цей і Я в три дні його відбудує. Це представили що Він сказав про храм, який Ізраїльтяни будували сорок років. Але Ісус Христос говорив про храм Свого тіла.

Кайяфа все більше допитував, синедріон шукав но­вих свідків і доказів. Тоді Кайяфа піднявся з свого трону та запитав з клятвою: Чи ти Син Божий. Та весь синедріон чекав, затаївши подих, якою буде відповідь Ісуса.

Ісус промовив до Кайяфи: Так ти сказав. Кайяфа роздер свою одежу і сказав: Чого вам ще треба більше. Він хулить Бога. Члени синедріону промовили Повинен умерти. Кайяфа сказав, що краще, щоб одна людина померла за народ ніж весь народ мав би умерти.

Чув Кайяфа про ті чудеса, які творив Ісус і знав усе, що навчав Ісус. Але він не вірив що Ісус є Сином Божим, навіть під клятвою перед Богом він не повірив. Він так як і цей нещасний апостол Юда думав, що Месія, як прийде, та збудує царство на землі, що йому будуть підкорятися всі народи, що єврейський народ буде панувати над усім світом. Він так як і Юда бажав достатків почестей та слави. Але ж то прийшов Месія який горнув до себе бідних та грішних. Та так як апостол Юда Кайяфа наложив на себе руку і так скінчив своє ганебне життя. Панував уже недовго. Він втратив ласку у римлян та був знятий і висланий на безлюддя де серед тяжких мук нагло помер.

Ісуса обтяжили тяжким хрестом і повели на Голгофу. Нас теж тиснуть тягарі хреста життя нашого. Немає на землі людини, яка б не терпіла при виконанні своїх щоденних обов’язків. Добровільно, свідомо підставляймо наші рамена під тягар хреста подібно до Ісуса, щоб і ми заслужили собі на життя вічне в Царстві Небесному…

Високопреосвященний Владика Данило,

Митрополит Черновецький і Буковинський