Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною! А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра. Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету. І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач. Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу! Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти. Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів! Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш! І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

(Ін 1:43-51)

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Сьогодні, брати і сестри, ми святкуємо першу неділю святого Великого чесного поста, яке називається неділею Православ’я. У IX столітті, у 852 році, коли Православ’я перемогло іконоборство, вирішено було, що цієї неділі буде день  святкування Торжества Православ’я.

Ви знаєте, що були і царі, і єпископи, і інші люди, які вважали, що ікони не личать Православній Церкві. Напевно, ті єпископи і ті царі захотіли прибрати ікони з церкви, щоб без особливих зусиль залучити до християнства мусульман, які не мали ніяких ікон, і юдеїв. Тим часом, брати і сестри, ікони були в церкві з самого початку. Дійсно, в Старому Завіті Господь між десятьма Божими заповідями повелів: «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею, Не вклоняйся їм і не служи їм» (Втор. 5:8-9). Але Господь сказав також: Не чини ніяких зображень, ні кумирів, бо не бачив ти Бога з’явився. Що це означає? Святий Іоан Дамаскин говорить: ясно, що це означає. Коли побачите Бога в тілі, тоді зможете робити ікони. Ось чому Церква Божа після народження Сина Божого, Його страстей і воскресіння почала писати ікони і поклонятися їм. Ми, брати і сестри, за словами святого Василя, що не вклоняємося ні цьому матеріалу, ні фарбі, ні золоту, ні сріблу або металу, на якому ікона зображена, але особистості, яку ікона зображує. Так само, як всі ви, ми не викинемо зображення, фотографію свого батька або матері, а поставимо її на чільне місце, тому що на них зображені наші батьки (а це для нас важливо), – так тим більше важливо, коли мова йде про обличчя Боже й Його святих.

Нехай святі ікони нагадають вам і про це: прославляючи їх, нам теж потрібно постаратися увійти в славу Царства Божого, потрібно бути і стати Його синами і дочками, увійти в блаженство цього Царства та бути святими. У цьому сенс ікон і в церквах, і в домах ваших. Вони нагадують нам про святих предків наших і всіх православних, про часи, коли вони були людьми з плоті і крові, як і ми, і насилу своїм з Божою допомогою змогли сподобити душі свої благодаті і стати справжніми небесними громадянами. Про те, що і ми це можемо і повинні зробити, якщо забажаємо. В іншому випадку, якщо ми не хочемо цього, якщо свою душу зробимо негідною Царства Божого, погубимо, потрібно бути готовими до вічних муках, бо то наш вибір.

Тому в Православній Церкві ікони зображують історичні особистості, які змогли стати небесними. І знаєте, у сучасному світі, особливо в Католицькій Церкві, ікони, по суті, як портрети людей цього світу, дуже красиві – і жінки, і чоловіки. Але в них занадто багато цього світу, надто багато земного тіла. Ці ікони зображують людей, але це скоріше люди пекла, ніж раю. Ось що я хочу сказати: якщо подивитися на ікону західну, наприклад, ікону Ель Греко або якого-небудь іншого великого західного живописця, то ви побачите жінку з чарами цього світу, в той час як на прекрасна ікона Пресвятої Богородиці з Немовлям на руках (Пелагонітісса ) з Дечан, що обійшла весь світ (а для мене – кращою з усього, що я бачив), Пресвята Богородиця з Сином Своїм Господом Ісусом представляє Діву і до народження (Господа), і в момент народження, і після народження. Ту, єдину в усіх поколіннях цього світу, обрану бути Матір’ю Сина Божого через Її чеснот, через Її душевної чистоти і святості, – саме так, як сказано в Псалтиря: «Вся оздоба царської дочки усередині» (Пс. 44:14) . І ця внутрішня краса – в обличчі та в усьому образі Пресвятої Богородиці і всіх святих. Потрібно вміти відрізняти ікону, перед якою можна молитися, від ікони, яка кличе на цей світ, перед якою не можна молитися, як говорив один великий богослов. Під час перебування свою атеїстом він був в Сикстинській капелі і захоплювався красою Мадонни Рафаеля, творінням цього художника. Але, ставши віруючим, а потім і священиком, протоієреєм, великим богословом, після другого відвідування Сікстинської капели і зустрічі з цією іконою, він написав і сказав: «Перед цією картиною я не можу молитися. На ній ми бачимо красиву жінку, що йде по хмарах, як по снігу, і несе дитину, яка, можливо, і небезневинна дівчина. Не можу молитися». Ви розумієте, про що тут мова? Ікона повинна представляти історичну особистість, Господа Ісуса, Пресвяту Богородицю або святителя, але особистість небесну. За словами Христа: «де Я, там і слуга Мій буде» (Ін. 12:26). А де Господь? У Царстві Небесному. Значить, підготуємося до Царства Небесного, до блаженства цього Царства зараз, в цьому світі. Це одне тільки потрібно (Лк. 10:42), говорить Господь Марфі в бесіді Його в її будинку. Цього треба досягти. Звичайно, ми не зневажаємо ні тіло, ні цей світ, але наша справжня Батьківщина і наше справжнє життя – в Царстві Небесному.

Нехай Господь допоможе нам пройти через цей піст так, щоб після нього ми були незрівнянно краще, здоровіше душею і тілом, ніж до нього. Нехай Бог благословить вас і обдарує всіма благами.

Прошу вас, витримаєте цей піст хоча б на пісному маслі і рибі, а скоромне залиште для Пасхи, за словами святого Василія Великого: після спраги наскільки смачніше вода, а після голоду наскільки смачніше їжа; так, утримуючись від скоромної їжі, наскільки вона буде смачніше для нас і наскільки краще організм зможе її використати.

Благослови вас Бог!

Патріарх Сербський Павло (Стойчевіч)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»