СЕКС В ПРАВОСЛАВ’Ї. ЩО МОЖНА, А ЩО НЕ МОЖНА?

Тісно і часто спілкуючись зі студентами, мені доводиться постійно відповідати на питання, пов’язані з інтимним життям чоловіка і жінки; розповідати про те, як Православна Церква дивиться на сексуальні відносини – що дозволяє, що забороняє, а що залишає на особистий благочестивий вибір самого подружжя.

З тієї причини, що з цього питання існує багато необґрунтованих заборон і просто заборонив, я вирішив написати статтю, яка в короткій формі освітить ставлення святої Церкви до інтимного життя людей. У канонах Церкви сексуальне життя подружжя ніяк не регламентується. Та й взагалі складно буде собі уявити, як на якомусь Вселенському Соборі сидять шановані люди похилого віку богослови і обговорюють, чи можна займатися оральним сексом чи не можна. Більш того, велика частина богословів при цьому зазвичай ченці, тобто досвіду сімейних відносин не мали. Але незважаючи на те, що в правилах Церкви немає ніяких згадок про сексуальні стосунки, певні рамки і норми, встановлені з давніх часів, існують. Постараюся простими словами (щоб не виникло двозначностей) описати ці норми.

Строго заборонено:

1. Церква забороняє будь-які сексуальні стосунки поза шлюбом. Цей постулат є незаперечним; і до тих пір, поки чоловік і жінка не зв’язали себе узами шлюбу, їхні сексуальні відносини (якщо такі будуть) вважаються блудом.

2. Церквою суворо забороняється анальний секс (раніше цей гріх називався – женонеістовство). Подібне сексуальне злягання Церквою визнається як протиприродне.

3. Церква, природно, негативно належить до спільного розпусного розпалювання подружжя – перегляд порнографії, участь в оргіях і т. п.

 4. Церква суворо забороняє ухилення від інтимного життя проти волі одного з подружжя. Це заборонено апостольським правилом Апостольського Собору 51 року. Простими словами: якщо дружина хоче сексу, чоловік не має права їй відмовити. Якщо він їй відмовляє, то за цей гріх Церква карає його відлученням від Святого причастя до повного виправлення (до речі, священнослужителя за подібний гріх позбавляють сану). Це стосується в тому числі і пісних днів. Ухилятися від інтимного життя проти волі одного з подружжя навіть в піст – тяжкий гріх. Є певні дні, коли православним не можна вступати в інтимну близькість. Але відразу скажу, що подружній піст можливий тільки з обопільної згоди. Про це прямо пише в посланні апостол Павло. Дозволено все інше: рольові ігри, взаємні втіхи і різні ласки, тривалість самого процесу і т. п. залежать від благочестя подружжя. Від їх особистого вибору, думки і рішення. Будь-які заборони можливі тільки за взаємною згодою; і якщо один з подружжя не готовий терпіти якісь заборони чи обмеження, то його половинка повинна йти йому назустріч. Цитати, щоб нікому не здалося, що я говорю «відсебе», я випишу сюди те, на чому повинна засновувати свою думку будь-яка православна сімейна людина. Апостол Павло: «Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так само й чоловікові дружина. Дружина не володіє над своїм тілом, але чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, але дружина. Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, на час, для вправи в пості та молитві, а потім знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю» (Послання до Коринтян). 4 правило святителя Діонісія Александрійського: «Одружені самі собі повинні буті суддями. Бо вони чули Павла, що личить утримуватися один від одного, за згодою, до часу, щоб вправлятися в молитві, і потім знову разом бути». Святитель Іоанн Златоуст говорить: «Дружина не повинна, утримуватися проти волі чоловіка, і чоловік не повинен утримуватися проти волі дружини. Чому? Тому, що від цього утримання відбувається велике зло; від цього часто бували перелюби, розпусти і домашні негаразди».

Висновок Церква ніколи не встановлювала законів, що забороняють шлюбне ложе подружжя; максимум, що ми зустрічаємо в Писанні і правилах – це поради і заклики до благочестя. Але якщо вам хтось скаже, що в такий-то день Церква забороняє подружню близькість, то можете сміливо людині повідомити про її помилку. Церква не забороняє, Церква тільки радить мати стриманість іноді за взаємною згодою.

свящ. Павло Островський

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»