Цього року, після анексії Криму та збройної підтримки терористів на Донбасі, більшість українців уже переконалися, що Росія веде підлу, брутальну неоголошену війну проти України.
Насправді ця війна Росії проти незалежності України – у всіх її вимірах: політичному, економічному, культурному, – ніколи не припинялася.
1992 року агенти Москви завдали важкого удару по духовній незалежності України – єдину і незалежну Українську православну церкву було розколото, а значну її частину переведено в підпорядкування московського патріарха.
Відтоді, прикриваючись ярликом «канонічності», УПЦ Московського патріархату:
- русифікує український народ, принципово відмовляючись служити українською мовою, навіть у цілком україномовних регіонах;
- поширює зневагу і ненависть до православних українців-вірних УПЦ Київського патріархату та інших християнських конфесій, підриваючи національну єдність українців;
- поширює ідеї «рускава міра» та «трієдінава рускава народа», а це фактично є ідеологічною основою для знищення незалежної України та реставрації російської імперії;
- прямо або опосередковано виступає проти європейського вибору України та за геополітичне зближення з Москвою.
У час, коли путінська Росія здійснила пряму збройну агресію проти України, українці не дочекалися від УПЦ Московського патріархату прямого засудження дій агресора – загарбання Криму, постачання озброєння і найманців російським терористам на Донбасі, обстрілів української території російськими установками «Град».
Натомість ієрархи УПЦ на чолі з митрополитом Онуфрієм (Березовським), якого сьогодні обрано предстоятелем цієї церкви, закликають українців «скласти зброю та сісти за стіл переговорів» з терористами.
Така позиція УПЦ Московського патріархату в теперішніх умовах рівнозначна закликам не чинити збройного опору агресору, ухилятися від мобілізації, не захищати суверенітет та територіальну цілісність держави, що є прямим посібництвом ворогу, який захопив частину української території та продовжує нападати на українські підрозділи.
ЗМІ повідомляють про численні факти моральної та організаційної підтримки частиною духівників церкви Московського патріархату дій російських агресорів, зокрема зберігання зброї в храмах, поширення ідей сепаратизму, засудження проведення АТО, відмова відслужувати панахиду за загиблими українськими патріотами тощо.
Всі ці факти, як і офіційна позиція церкви, мають стати предметом розгляду правоохоронних органів України, оскільки така діяльність не має нічого спільного з вірою в Бога, а є відвертим проявом використання релігійності в політичних, а саме антидержавних та антиукраїнських цілях.
Учора народний депутат-свободівець Андрій Міщенко скерував звернення до Генеральної Прокуратури України щодо перевірки можливої причетности духовенства УПЦ Московського патріархату до підтримки терористичних рухів та антидержавної діяльності.
Дотеперішню антиукраїнську діяльність УПЦ Московського патріархату має бути припинено, оскільки вона не сумісна з незалежною і єдиною Україною.
Крім того, церква, яка ідеологічно та організаційно керується патріархом держави-агресора, не може носити назви “Українська православна церква”. Вона має називатися Російською православною церквою в Україні. Ще 2005 року я звертався до міністра юстиції України з депутатським запитом про необхідність такого перейменування.
В Україні за тисячолітньою православною традицією, як і в Грузії чи Болгарії, має діяти єдина Помісна Українська Православна Церква.
Це програмова позиція «Свободи», це позиція майже половини українських громадян, як показують результати соцопитувань.
Об’єднання українського православ’я, роз’єднаного агентами Москви, уже розпочалося. Щораз більше українських православних громад, які виходять із підпорядкування патріарха держави-агресора.
«Свобода» закликає православних українців виходити громадами з підпорядкування церкви московського патріархату та спільно з УПЦ Київського патріархату творити єдину Помісну Українську Православну Церкву.
Від нас самих, українців, залежить те, як швидко ми це зробимо!
http://holos.fm/