Пам’ять 10 \ 23 жовтня

Святитель Амфілохій був керуючим єпископом в одній з найдавніших єпархій Київського Православ’я – Володимиро-Волинською, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром.

Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі . Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником – преподобний ігумен Київо-Печерський Стефан (пам’ять 27 квітня) , прийнявши ігуменство від преподобного Феодосія (пам’ять 3 травня).

Святитель Амфілохій був хіротонізований на єпископа 27 серпня 1105 року Київським митрополитом Никифором (1103 – 1121) і сімнадцять років керував Володимиро-Волинської паствою. Усього кілька поколінь відокремлювали його час від Хрещення Русі, і святителю довелося чимало потрудитися в навертанні до Христа язичників, а також у викоріненні язичницьких забобонів у новохрещених і припинення княжих міжусобиць.

Тропар святителя Амфілохія, єпископа Володимир-Волинського, глас 4

Від бунтівного неспокою світу цього відійшов, / у печерах блаженного Феодосія Києво-Печерського Богомудро поселився ти, / святитель Христовий, отче Амфілохій, / і з них у єпископа Богоспасаємої пастві Володимиро-Волинської поставлений, / у трудах, молитві й пості свято прожив ти. / І так досягнув досконалості доброчесності, / потім знову в святі печери повернувся єси, / де і дух свій благочестиво передав ти Господові, всечесний, / до лику преподобних Києво-Печерських долучений, / з ними ж молися до Христа, славний отче Амфілохій, / щоб спастися душам нашим.

Кондак святителя Амфілохія, єпископа Володимир-Волинського, глас 8

Зірку Волинську, що з святого зароку печер Київських засяяла, / і з Волині повернувся вдруге в печери бажані, які життям своїм, / і блаженною кончиною, і прославленням своїм освятив, / всеблаженного Амфілохія, архіпастиря Володимиро-Волинського вшануємо, / просячи його, бо в лик преподобних Києво-Печерських славно увійшов, / молитися разом з ними за души наші.