ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИК ГРИГОРІЙ, ЧУДОТВОРЕЦЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 січня

Преподобномученик Григорій, чудотворець Києво-Печерський, був пострижений преподобним Феодосієм близько 1064 р. Живучи в монастирі, він майже не спав, віддаючись ночами співу і молитвам ; був великим книголюбом і зібрав чималу бібліотеку, яку з часом продав, щоб роздати гроші убогим. Одного разу, відправившись до Дніпра за водою, він зустрів по дорозі військо Переяславського князя Ростислава Всеволодовича, що йшла в Треполь (нині село в Обухівському районі Київської області), щоб перепинити шлях половцям. Святий намагався повчати воїнів і закликав їх до покаяння, але ті лише сміялися над ченцем. Григорій провістив їм і князю швидку загибель, за що його, прив’язавши камінь на шию, втопили в Дніпрі.

Але вже наступного дня, 26 травня 1093р., Київські війська зазнали нищівної поразки на р. Стугна. Князь Ростислав був поранений і захлинувся в річці. Коли Володимир Мономах велів поховати свого брата в Софійському соборі, на вівтарній стіні Георгіївського приділу поблизу усипальниці Ярославичів з’явилася обвинувальна напис: «Місяця травня в 25-е утоплень ГРГОРІЙ к(ня)зе(м)»

Тіло преподобнемученика Григорія, як оповідає Києво-Печерський Патерик, на 3-й день після смерті чудесним чином опинулося в його зачиненій келії. Тепер його мощі спочивають у Ближніх печерах. Іноді Григорія Чудотворця ототожнюють з Григорієм, творцем канонів, який був одним з найбільш відомих печерських старців свого часу і, можливо, упорядником служби преподобному Феодосію Печерському. Однак Патерик розрізняє цих двох ченців.

Тропар преподобномученику Григорію, чудотворцю Києво-Печерському, глас 3

Великі дарування прийнявши / і великі чудеса силою Божою здійснивши, / предивний отче Григорій, / як маючий велику відвагу до Христа Бога, / неспинно молися за нас Йому, / та відпущення гріхів подасть душам нашим.

Кондак преподобномученику Григорію, чудотворцю Києво-Печерському, глас 7

Забороняючи беззаконним творити беззаконня, / кинутий ти був у темні хвилі річні, / гідний отче наш Григорій, / де блаженну зустрів кончину. / Тепер з Ангелами стоячи біля Престолу Владики, / молися за души наші.