Воскресіння, джерело істинного життя

Христос Воскрес! Воскресіння Христове ясно свідчить про те, що обітниця спасіння світу здійснилася. Благодать засяяла. Прокляття померкло. Похмурий Аїд був убитий. Христос відкупив нас від всякого прокляття, тому що Сам був проклятий заради нас і помер на Хресті, ставши жертвою нашої гріховності.

Подібно до того, як відкрився Животворящий Гроб Господній, відкрився нам і недоступний для нас Рай, Царство Небесне, де гріхи предків і наші гріхи скасували.

Відтепер ніхто не повинний впадати у відчай. З вірою і надією повинні ми підходити до Милосердного Господа нашого з упевненістю, що прийме Він нас так, як прийняв митаря, злодія і блудницю. Воскресіння Спасителя нашого Ісуса Христа є найбільшим джерелом радості. Дійсно, істинної радості. Подивіться, скільки світла проливає Він, відкриваючи таїнства життя, висвітлюючи наші серце і розум.

Воскресіння Христа є свідченням того, що і ми воскреснемо. Це і є зарученням. Наша віра в Воскресіння Христа є заручинами. Нашим заручинами з вічним життям. Прийшов час заручин. А при Другому приході Господа нашого відбудеться весілля. «І всякий живе та хто вірує в Мене не помре довіку», – сказав Господь (Ін. 11:26). Христос зробив перший крок, щоб ми пішли за Ним: «Первісток Христос, а потім Христові», – говорить святий апостол Павло (I Кор. 15:23).

Яке сумне було б наше життя без віри і надії на наше воскресіння! Що є кінець без надії на воскресіння? Темрява. Відчай. Гіркота. Розчарування. Що дає Воскресіння Христа? Радість. Надію. Світло. Мужність. Весілля. Як праві були наші батьки, які оспівували Воскреслого Спасителя Христа словами: «Мироносиці, біля гробниці Подавця життя представ, шукали серед мертвих безсмертного Владику і, радість благовістя від Ангела прийнявши, апостолам сповіщали, що воскрес Господь, що подає світові велику милість».

Зараз ми ще на шляху. На шляху до вічного життя. Тут, на землі, ми лише тимчасові прибульці і поселенці. Це місце нашої підготовки до іншого життя. Наша рідна земля – небесний Єрусалим, Церква первородних. Тут ми лише засіваємо. Тут ми працюємо в поті чола. Ми сумуємо. Стараючись. Плоди будемо пожинати лише у вічному Раю. Здається, що життя на Землі тече швидко, як стрімкий потік. Воно гасне ще до того, як ти встиг його зрозуміти, насолодитися їм. Однак для тих, хто вірить у Воскресіння Господа, спокій і розраду солодко осяває загальне Воскресіння Вічного Життя, висвітлює серця і розум, темний морок, що обволікає холодом плотське життя. Той, хто вірить в Христа і в Його Воскресіння, знає, що праведники в День загального Воскресіння засяють, як сонце, будуть славитися, як боги.

Тому в своєму благородному Слові про Воскресіння Іоан Златоуст запитує: «Де твоє, смерть, жало?», Тобто отруту, зілля? Зникло. Забуто. До Воскресіння Христа гіркота була нашою. Зараз вона стала гіркотою пекла, тобто диявола. З Воскресінням Христа Аїд зажурився. Зажурився, бо скасувати. Зажурився, бо над ним посміялися. Засмутився, бо його засмутили! «Бо ось, прийшла через Хрест радість всьому світу». Світися! Світися, Новий Єрусалиме!

Як великої радості не заповнити уста наші, а блаженству – наші серця, коли ми, нехай грішники, співаємо: «Христос воскрес!»? Всього два слова. Але як вони відгукуються в душі кожного християнина! Два слова. Але про що вони нас сповіщають?! Скільки століть минуло з моменту, коли вперше було сказано це устами ангела! Дві тисячі років. Однак, це послання залишається завжди новим і радісним.

Звістка Воскресіння є свідченням спасіння. Є надійністю і запорукою порятунку. Ця звістка про те, що Христос Хрестом Своїм «подолав смерть», зруйнував браму пекла і звільнив в’язнів, що були заковані лукавим у кайдани рабства, кайданами гріха і плоті.

Скільки пророків і царів бажали бачити день Господній! Скільки їх жадало воскресіння! Але жоден з них не чув і не бачив цього. Тому Господь сказав своїм апостолам: «Очі ж ваші блаженні, що бачать». А нам сказав: «Блаженні вуха ваші, що чують». Чують проповідь Воскресіння: Христос воскрес!

День Господній це Воскресіння, День Воскресіння. День спасіння – Воскресіння, День Воскресіння. Він повинен бути щасливим днем. Радості внутрішньої, прихованої. Радості глибокої, радості невід’ємної і святої. Це день Господній. Давайте обіймемося і радіймо йому!

Радійте, браття, радійте. Благовістя Ангела була не тільки для Пречистої Богородиці. Воно було і для нас. І для всіх чад Небесного Отця. «Ангел промовив Благодатній: Чиста Діво, радуйся, і я повторюю: Радуйся, Твій Син воскрес на третій день із гробу, воскресив мертвих. Люди радійте». Радуйся, бо Христос після настання похмурої смерті на Хресті «знову засяяв нам з труни прекрасним Сонцем правди». Цього разу святилищем – Світлом нескінченним. «Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував». Радійте, брати! Христос воскрес із мертвих, він послав своїх слуг на площі, з тим щоб запросити всіх (кульгавих, убогих, сліпих, паралізованих) на Свою вечерю, до тих пір поки не наповниться обитель Його! Він приймає будь-кого, за однієї умови: має прийти до Нього в шлюбному вбранні, тобто з покаянням.

З якою земною радістю може зрівнятися радість Воскресіння, радість, що наповнює наші душі вірою і надією на воскресіння? Це те, чого я жадаю. Воскресіння мертвих і життя вічного. Я сподіваюся стати спадкоємцем вічних благ і учасником Божественної слави (Рим. 8:18).

Це день Господній. Так обіймемося і так радіймо йому!

Воістину, брати, повинні радіти. Радіймо всі. Тремтимо від радості всі. А радіючи, подякуймо Господу. Славимо Винуватця Воскресіння, єдиного, благословенного Отцем Сина Божого, Всеславного Ісуса Христа, Його велику нескінченну милість. І прославимо Його Воскресіння. І з праведною вірою, з гарячою любов’ю, з непохитною надією, з поглядом, спрямованим на Христа з глибини душі, від щирого серця, з серцем, що твердо вірить, і устами будемо сповідати та прославляти псалмом, заспіваймо для Ангелів найсолодшу мелодію нашої Церкви – Христос воскрес!

Митрополит Превеза і Нікополя Мелетій (Каламарас)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»