Пісня 1

Ірмос: Воду пройшов як сушу, / і єгипетського зла уникнув, / ізраїльтянин заспівав: / Визволителю і Богу нашому співаймо.

Мойсей колись, хресним знаком води розділів, / пройшов з ізраїльтянами скрізь Чорне море і землі обітованої досягнув, / ти ж, преподобномученику, ношенням хреста плоть свою умертвив, / місця обітованого досягнув єси, у якому правда живе.

Визволителю і Богу нашому співаєш тепер пісню переможну, / будучи просвітленим благодаттю Божественного і світлом зяючого Спасителя, / затьмарену душу мою молитвами твоїми, святий Афанасій, освіти, / та співаймо Богу моєму славу.

Як священика, і як сповідника, і як страждальця за віру Христову прикрашеного, / шануючи пам’ять твою, преславний, співаємо Господу: / Славно прославився в святих Своїх.

Богородичний: Від видимих і невидимих ворогів визволи мене Богородиця, що народила Владику всіх, / і зупини бурю страстей моїх, та співаю Богу моєму: / Славно прославився.

Пісня 3

Ірмос: Небесного кола / Верхотворця, Господи, / і Церкві Засновник, / Ти мене затверди в любові Твоій, / межа бажань, вірних ствердження, / Єдиний Людинолюбця.

В Божественної любові благодаттю Духа Святого затверджений, / набожно пожив єси, пасучи словесне стадо твоє на полях життєдайних / і в Небесну огороджу багатьох ввів єси.

На камінь віри ноги вірних твоїх поставив, / похитнув єси підмурок відступників / і спасав єси людей Твоїх від рабства ворожого.

Твердинею віри себе прикрашаючи, / краю бажань досягнув єси / і до Церкви Засновнику приємним з’явився єси.

Богородичний: Дивуються всі народи, як Небесного кола Верхотворця, / у творіннях невмістимий, у лоно Твоє втілений вселився, Всечиста, / для спасіння нас, що правдиво оспівують Тебе.

Сідальний, глас 6:

Муки мужньо перетерпів, до вічного життя себе готуючи, / навчив єси нас терпінням спасати души наші. / Тому сьогодні Церква Христова, святкуючи світлу пам’ять твою, світло радується.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін.

Богородичний: Прикрашена Божественною славою, / вище Херувимів і Серафімів єси, Всечиста, / тому Тебе по гідності всі народи ублажають.

Пісня 4

Ірмос: Ти моя кріпость, Господи, / Ти і сила моя, / Ти мій Бог, Ти моя радість, / не покинув надра Отця / і нашу малість навідав. / Тому з пророком Авакумом співаю Тобі: / Слава силі Твоєї, Людинолюбця.

Веселися, праведник, в Господі, / що перемогу тобі над безплотними дарував. / Через те з відвагою співаємо: / Ти моя кріпость, Господи, / Ти і сила моя, / не покинь милосердям Твоїм, Щедрий, тих, що припадають до Тебе.

Служив ти славно Владиці, / прийняв єси від Нього за подвиги твої дар хвороби тілесні виліковувати / і болісні страсті лікувати тим, хто співає Христу Богу: / Слава силі Твоєї, Людинолюбця.

Ревнителем Господнім з дитинства був єси, бо зброю хресну на плечі взяв, / непохитно крокував єси по землі, шлях спасіння собі готуючи. / Через це молитвеником світу з’явився пресвітлий, співаючи Йому пісню переможну.

Богородичний: Оспівуємо Тебе, Владичиця, що Радість всьому світу народила, / Його, як Добра, моли, Всечиста, пробачить беззаконня тих, хто гідно Йому співає: / Слава силі Твоєї, Людинолюбця.

Пісня 5

Ірмос: Від ранку просимо Тебе: / Господи, спаси нас, / бо Ти є Бог наш, / крім Тебе іншого не знаємо.

Не давав єси очам своїм сну і тілу спочину, від ранку взиваючи: / Господи, навідай щедротами Твоїми Церву Твою, / що поставив чесною Кров’ю Твоєю.

Словами твоїми, мудрий, ти неправдивих викривав, / союзом віри зв’язав єси вручене тобі стадо словесне / і нині охороняєш нас від вітру вченій згубних, навчаючи співати Господу:/ Спаси нас, бо Ти є Бог наш, крім Тебе іншого не знаємо.

Блаженно життя твоє на землі і смерть безсмертна, / через це багаття нетління отримав єси, отче преподобний, / і просвіщаєш тих, що припадають до тебе, чудесами.

Богородичний: Як Живи Чертог, що прийняв Царя царюючих, / і як Престол Владики, Марію пречисту в піснях прославимо.

Пісня 6

Ірмос: Молитву возведу до Господа / і Йому розповім про печалі мої, / як злом душа моя наповнилася / і життя до пекла наближається, / і молюся як Йона: / Від тління, Боже, підніми мене.

Печалі великою вагою лежать на мне, бо попалив жорстка гріхами душу свою і одяг нетління розірвав, / ти ж, святи, настав мене, як вмолити Господа, / щоб очистив мене від страстей моїх.

Укріплений був розумом Божественним, / викривав єси як безумних тих, хто відкидав істину віру Христову. / Через це Небесні двері тобі відчинилися, блаженний, / оспівуючи Христа на віки віків.

Солодкістю Небесною і пресвітлою радістю наповнений єси, / стоячи перед Трійцею Святою, Духом очищений. / До нас, що живуть у темряві та тіні смертної, молитвами своїми не дай пеклу наблизитися.

Богородичний: Мати Оспівана, що всьому світу Спасіння від клятви закону народила, / нині наші молитви приймаючи, молися, щоб спастися всім нам.

Кондак, глас 4:

Чернечого життя окрасо і красою мучеників / явив ти себе життям своїм, Афанасію, / і, як сонце пресвітле, православним людям засяяв. / Тим-то Христос збагатив тебе даром чудес, / щоб ми, шануючи пресвітлу пам’ять твою, взивали до тебе: / охороняй стадо твоє молитвами твоїми, / отче преподобний.

Ікос: Як хвилями вод морських, штурмується Церква Православна / хибними вченнями та підступними нападами ворогів її. / Але віруємо і непохитну надію маємо, разом з тобою, преподобномученику, / що брама пекельна не переможе її, і молимо тебе: / Вимоли в Господа велику милість, / щоб подав нам у дні випробувань наших кріпость духу і тверде стояння в істині Православ’я, / та не виявиться хтось з братів наших сином погибелі.

Пісня 7

Ікос: З Юдеї прийшовши, юнаки / в Вавилоні колись / вірою Трійковою полум’я печі перемогли співаючи: / Боже отців наших, благословен єси.

Мучення терплячи, земним огнем обпалений, / душу твою огнем небесним оросив єси, / як три юнка, посеред полум’я співаючи: / Боже отців наших, благословен єси.

Як росою живоносною, смиренням твоїм і безстрастям, / піч ярості беззаконних мучителів твоїх згасив єси, преподобномученику: / Бо дивилися, бачачи тебе, що молиться за ворогів твоїх у часі катування.

Мужністю мученика тіло своє перепоясав / і життям подвижника, як ризою світлою, себе прикрасив, / перейшов єси до трапези Господньої, як обраний, співаючи: / Боже отців наших, благословен єси.

Богородичний: Як палаючий, але не згорає терновий кущ, в якому Бог явився Мойсею, / так і Ти, Діва перебувала єси, Сонце Правди в лоні зачавши. / Його моли, щоб спас души наші.

Пісня 8

Ірмос: Царя Небесного, / Якого оспівують полки Ангельські, / хвалите і пре возносите в всі віки.

Безупинним маємо тебе молитовником, що хвилі страстей стишуєш, / печалі відганяючи і від лютих бід нас звільняючий, що співають: / Благословите, всі творіння Господні, Господа

Мудруванні ворога гордовитого в себе забивши, / до розуму Божественного долучився єси життям твоїм чистим і світлістю розуму, співаючи безупинна: / Благословите, всі творіння Господні, Господа

Великого угодника Христового піснями хвальними вшануємо, / як явно наповненого благодаттю і Божественним зяянням прикрашеного, / за милосердя невимовне звеличуючи благословенного Бога отців наших.

Богородичний: Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою, віщав Тебе Архангел Гавриїл: / Бо з Тебе народиться Юнак Предвічний, / за милосердя невимовне звеличуючи благословенного Бога отців наших.

Пісня 9

Ірмос: Устрашився всякий, хто почув про невимовне Боже явлення, / як Вищий власною волею зійшов навіть і до плоті, / від дівочого лона зробившись Людиною. / Тому Пречисту Богородицю, вірні, величаємо.

Уклінно та безупинно, оспівуючи Пречисту, взивав єси: / Радуйся, світу Зірка Дороговказу, більш Ангелів Небесних прикрашена, / прикрась мене красотою Твоєю, та не посоромленим встану перед Господом моїм.

Дивуюся подвигу твоєму, від днів юності моєї, / молю тебе, не покинь мене, преподобномученику, в дні старості моє, / і після смерті відшукай мене, щоб молитвами твоїми очищений, / очами духовними побачив Чертог Небесний в день Страшного Суду Господнього.

Пом’яні нині, святий Афанасій, угодник Божій, всіх, хто з вірою до тебе припадає, / і від страстей душевних позбавляючи, захисти нас від бід і нападів, / і перед Господом молися за спасіння наше.

Богородичний: Дивний і приславний чуд бачимо в Тобі, Богообрана Володарка, / як світу Вседержитель, Себе применшуючи, плоть від Тебе приймає / і, годуючи Плоттю Своєю пречистою, до життя вічного приводить людей Своїх.