П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ

Глас 6: Благословен Ти, Христе Боже наш, що зробив премудрими рибалок, послана на них Духа Святого, і через них уловив всесвіт. Людинолюбець, слава Тобі.

Велика обіцянка Господа негайно була виконана. Велика була радість П’ятидесятниці. Учні Господні ще не оговталися від посланого на них випробування – відсутності Христа. Мовчазні і зосереджені, вони сидять у світлиці. Тим не менше, в глибині їхніх душ криється якесь таємниче сподівання, очікування і солодка надія. Всі вони зберігають мовчання. Їх серця, подібні порожнім посудинам, завмерли в очікуванні тієї години, коли вони наповняться небесним дощем Божественної мудрості і любові. Вони – суха земля, на яку незабаром впаде животворящий дощ, і потім кожна часточка цієї землі покриється зеленню. Свіжий вітер буде хвилювати її, листя і гілки будуть колихатися, поки не з’являться стиглі плоди, готові вигодувати небо.

Душі апостолів, молоді з їх юнацьким завзяттям і старі з їх зрілої мудрістю, в годину очікування діяли. О, час солодкого очікування Божественної величі! Страх і мовчання. Спокій і зосередженість. «І раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, i наповнив увесь дім, де вони перебували» (Дії. 2:2).

Незбагненне небесне сходження Божественного вогню. Вічні миті світової історії. Гарячі язики полум’я, зумовлюючи духовний шлях світу, зглянулися на здивованих святих мужів, перевертаючи і змінюючи їх внутрішній стан.

Їхні душі перетворюються, дух підбадьорюється. Свідомість просвічується, знання множаться. Тіла зміцнюються, переконання відроджуються. Страх розсіюється, поступаючись місцем святій відвазі. Їх розум широко відкриває новому світу мудрість і знання. Рибалки перетворюються в мудреців і богословів. У спробі заговорити вони відкривають рот, і з їхньої мови злітають нові звуки і нові слова. Парфяни, i мідяни, еламiти і багато інших народів з подивом чули, як апостоли говорять з ними однією мовою. Це початок виконання євангельського обітниці «на всіх мовах». Здійснилося велике і незрівнянне чудо.

Утішитель, Пресвятої і Святий Дух, Третя Особа Святої і Перешеоспіваної Трійці зійшов, згідно з обітницею Господа.

Була утворена Церква, щоб через неї продовжилося порятунок людського роду. Її главою і наріжним каменем є Христос. Першими каменями, за допомогою яких вона була споруджена, стали славні апостоли. Всі ми – благословенні діти Божі.

Митрополит Фесалонікійський Анфімос Русас

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»