ЄВАНГЕЛІЄ-АПРАКОС (ОРШАНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ) 1250 – 1299 рр. (СКАЧАТИ КНИГУ)

Оршанське Євангеліє, створене, як вважається, в Полоцьку (Білорусь) у другій половині XIII століття, є одним з найстаріших пам’ятників слов’янської кириличної писемності та однією з найдавніших ілюстрованих білоруських рукописів.

Воно містить дві багатоколірні прикрашені позолотою мініатюри, що зображують євангелістів Луку (лист 42, оборотна сторона) і Матвія (лист 123, оборотна сторона). Мініатюри відображають вплив візантійського ранньо-палеологовського стилю (що відноситься до періоду правління останньої візантійської династії, яка перебувала у влади з 1259 по 1453 рік) на Старобілоруське мистецтво. Від запозичених зразків мініатюри вигідно відрізняються життєвістю ликів, мажорністю колориту, широкою вільною манерою живописання, далекою від сухого аскетизму Візантії.

Оформлення книги включає дві заставки і 310 рубрикованих ініціалів, виконаних у рослинно-геометричному і тератологіческому стилях, близьких до стилю художнього оформлення білоруських рукописів (Полоцьке Євангеліє XII століття та інші видання).

Від палітурки збереглася задня дубова дошка, розколота навпіл в поздовжньому напрямку, з трьома опуклими мідними декоративними елементами.

Рукопис містить читання на весь рік, за винятком початку (перші 25 аркушів втрачені). Починається вона з читань в суботу сьомого тижня після Великодня. Після основної частини

слідують місяцеслов (послідовність читань відповідно до днями місяці та пам’ятними датами в честь святих) та недільні ранкові Євангелія.

 Рукопис була виявлена серед речей, викинутих з монастирів міста Орші (Білорусь) наполеонівськими військами в 1812 році. Вона була передана в музей Київської духовної академії в 1874 році шляхтичем І. С. Меленевським. Нині зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Оршанське Євангеліє 1250 – 1299 рр. (скачати).

Редакція «Київського Православ’я»