Кондак 1
Непереможним рабам Господа Вседержителя, Вірі, Надії і Любові і мудрій матері Софії, похвальні пісні вам у зворушенні приносимо. Ви ж, маючи сміливість перед Христом Богом, моліться за нас, щоб визволитися нам від гріхів і скорбот і щоб ми подячно взивали до вас:
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Ікос 1
Ангели на Небесах радувалися, бачачи доброчинне житіє ваше, яке ви проводили в читанні Божественних Писань, у трудах, у пості, в молитві і милостині, вашою матір’ю постійно напучувані, щоб ви були образом трьох богословських чеснот, іменами яких вас було названо. Ми ж, дивуючись такій мудрості вашої матері і вашій розсудливості, благоговійно промовляємо вам:
Радуйтеся, однодушні сестри, трьом чеснотам тезоімениті; радуйтеся, в покорі богомудрій матері вашій ви на ступені довершеності піднялися.
Радуйтеся, ви, як три райські гілки, у зловірному Римі виросли; радуйся, Софіє, яка дочок своїх іменами чеснот назвала і на ділі виконувати їх навчила.
Радуйся, Віро, ти допомагаєш нам бачити вірою невидиме як видиме; радуйся, в нетління одягнення.
Радуйся, Надіє, ти надією послабляєш наші страждання на землі страждань і на Небеса рукою показуєш; радуйся, ти Царство Небесне успадкувала.
Радуйся, Любове, ти божественною любов’ю блаженство безсмертного життя нам відкриваєш; радуйся, ти благодаттю Святого Духа осяяна.
Радуйся, Софіє, тобто мудрість, ти премудро дочок своїх виховала; радуйся, в чеснотах віри, надії і любові ти нас утверджуєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 2
Побачила мудра Софія слуг, які прийшли кликати її з дочками до царя Адріана, і, дізнавшись причину свого закликання, стала з дітьми своїми на молитву, благаючи Бога про допомогу; після ж молитви, взявшись за руки, як вінок сплетений, пішли разом, співаючи Христу Богу: алилуя.
Ікос 2
Розум несумнівний мали ви, святі, бо коли були введені в палати царські, стали перед царем Адріаном з лицями світлими, очима веселими і серцем мужнім. Цар же, бачачи чесні ваші лиця незастрашеними і мудрість Софії пізнавши, відклав суд свій на інший час і відіслав вас до однієї шляхетної жони, в якої ви пробули три дні; мати ваша премудра божественними словами вас повчала день і ніч. Тому, ублажаючи вас, взиваємо так:
Радуйтеся, три непорочні агниці Христові, ви вінець чеснот у собі з’єднали; радуйтеся, три доброчесні сестри, віру тверду, несумнівну надію і нелицемірну любов до Господа Бога ви явили.
Радуйтеся, бо ви не пощадили краси і молодості вашої заради найкрасивішого добротою за всіх синів людських; радуйся, Софіє, дітей твоїх улюблених на подвиг мучеництва ти наставляла.
Радуйся, Віро, стражданням за Христа ти віру твою сповідала; радуйся, сестер твоїх ти кріпкою вірою підносила.
Радуйся, Надіє, тверду надію ти на Христа покладала; радуйся, твоїх сестер неослабною надією ти укріпляла.
Радуйся, Любове, стражданнями за Христа ти любов твою діючою показала; радуйся, сестер твоїх ти вогнем любові огороджувала.
Радуйся, Софіє, бо ти напоумлювала улюблених дітей твоїх нехтувати славою і багатством і всіма насолодами світу цього тлінного; радуйся, добрих дочок твоїх ти старанно вчила стояти до крові за Господа і померти за Нього.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 3
Силою божественною осяяні були мучениці, які чесноти імен своїх явили ділом у мученицькому подвигу, співаючи Богу: алилуя.
Ікос 3
Святі мучениці, маючи в собі стовп віри, крила надії і вогонь любові, з насолодою слухаючи слова матері своєї, одна одну в довготерпінні утверджували і радісно йшли, бажаючи чесного мучеництва за Христа. Тому, поклоняючись Богу нашому, такими вас словами шануємо:
Радуйтеся, бо ви ніскільки не тужили, позбавляючись тимчасового цього життя заради життя вічного; радуйтеся, ради шани від Христа плоть свою ви віддали на муки.
Радуйтеся, три багатокоштовні сосуди віри, надії і любові в дар Богові ви принесли; радуйся, Софіє, бо заради великої любові до дітей твоїх усім серцем ти бажала, щоб вони Царство Боже успадкували.
Радуйся, Віро, ти душі наші вірою осяюєш; радуйся, ти до тихого пристановища нас приводиш.
Радуйся, Надіє, ти серця наші солодкістю надії оживляєш; радуйся, бо ти із безодні відчаю нас витягуєш.
Радуйся, Любове, ти страждання і скорботи наші на радість перетворюєш; радуйся, закам’янілі серця наші ти приводиш до зворушливості.
Радуйся, Софіє, ти мудрістю нас на добро наставляєш; радуйся, затьмарені очі душ наших ти просвіщаєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 4
Буря лютості мучителя напала на тебе, свята Віро, але не захитала тебе; бо хто може віру нездоланну зрушити, міцнішу за адамант; ти бо навчила вірних співати з тобою Богові: алилуя.
Ікос 4
Мудра мати, чуючи дочок своїх, які перед царем безбоязно сповідали Христа і промовляли, що Його одного бажають, щоб страждати і терпіти гіркі муки заради найсолодшого Ісуса Христа, дуже раділа і благала Бога, щоб Він укріпив їх у стражданнях, що мають відбутися. Таке благозволення хвалячи, до першої дочки мудрої матері так взиваємо:
Радуйся, немилосердне побиття заради найсолодшого Ісуса ти прийняла; радуйся, відрізані груди твої, як два грона чистоти, ти в жертву Господеві принесла.
Радуйся, бо із рани твоєї замість крові витекло молоко; радуйся, бо тебе на розпечене залізо було покладено.
Радуйся, бо коли тебе вкинули у киплячий котел, ти ніскільки не обпалилася і не була пошкоджена; радуйся, бо ти страждання наші Небесною похвало утихомирюєш.
Радуйся, бо ти вогонь мук наших у хворобах погашаєш; радуйся, бо ти знаменням віри посеред напастей нас назнаменуєш.
Радуйся, бо ти щитом віри у боротьбі з ворогом покриваєш; радуйся, бо ти чесну главу твою за Главу Церкви Христа Бога під меч радісно схилила.
Радуйся, бо обагренням крові твоєї, як багряницею, ти була одягнена і явилася перед очима безсмертного Жениха твого; радуйся, бо ти прийшла до бажаного кінця і улюбленого Спаса і Господа побачила.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 5
Богоданим зіркам уподібнилися ви, Віро, Надіє і Любове, бо ви всім серцем приліпилися до єдиного вічного життя і краси невимовної — Ісуса Христа, швидко йшли, щоб померти за Нього і насолоджуватися божественним Його баченням, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 5
Доброподібні сестри, бачачи радісні страждання за Христа святої Віри, і самі бажали душі свої за Нього покласти; цар же святу Надію почав випробовувати і, побачивши її однодушною з сестрою, на муки віддав її, однак не мав успіху. Ми ж Надію святу за таке її мислення ублажаємо, оспівуємо і прославляємо:
Радуйся, бо тебе було жорстоко бито, але пресвітлу надію на Господа ти не втратила; радуйся, бо ти муки твої не ремствуючи у мовчанні перетерпіла.
Радуйся, бо і нас у стражданнях Бога хвалити ти навчаєш; радуйся, бо залізними кігтями була ти стругана.
Радуйся, бо ти нас, сущих у скорботах, промінням надії осяюєш; радуйся, бо дивна духмяність від ран твоїх виходила.
Радуйся, бо ти непохитне уповання на Господа Ісуса незмінно зберігала; радуйся, безнадійність і безсилля в серцях наших ти знищуєш.
Радуйся, бо ти усічення мечем за Христа радісно прийняла; радуйся, ясна зоре, нам, печалями земними пригніченим, ти мир вічний розкриваєш.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 6
Проповідникам і апостолам богоносним були подібні ви, богомудрі сестри, бо вашими чеснотами ви проповідували всім віру, надію і любов до Господа, Владики всіх, Йому співаючи: алилуя.
Ікос 6
Засяяла ти, як сонце, Любове свята, бо хто може стояти так за улюбленого Господа свого, як Любов, бо написано: кріпка як смерть любов, великі води не можуть погасити любов, і ріки не потоплять її. Молимося нині, свята Любове, що гориш серафимським полум’ям любові до Господа, онови закам’янілі і висохлі серця наші, запали в нас, ослаблих у любові, світло любові, щоб, полюбивши Господа і всіх наших ближніх, тебе як нашу молитвеницю величали так:
Радуйся, Любове, бо твою любов до Христа не погасили великі води принад світу; радуйся, бо ти відкинула всі лестощі і дари царські і поклала душу твою за Господа.
Радуйся, бо твоєї любові не потопили ріки бід і страждань; радуйся, бо за Господа тебе було витягнуто на колесі, палками бито, свердлами проколено і у вогняну піч вкинуто.
Радуйся, бо ти в лютих муках твоїх була укріплена силою Божою; радуйся, бо ти кров’ю твоєю, пролитою заради любові до безсмертного Жениха твого Христа, пробуджуєш любов у наших холодних серцях.
Радуйся, бо ти ясно показала, що заради любові всі страждання радісно перетерплюються; радуйся, бо ти показала нам, що любов божественна приводить до життя вічного.
Радуйся, бо ти своїм прикладом запевняєш, що божественна любов є одкровенням безсмертя; радуйся, бо ніякі страждання не могли розлучити Любові від любові Христової.
Радуйся, бо ти в муках як апостол віщала, що не розлучать тебе від любові Божої ні скорбота, ні утиски, ні гоніння, ні голод, ні нагота, ні біди, ні меч; радуйся, бо тебе заради любові до Христа було усічено мечем.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 7
Бажаючи якнайшвидше з тілом розлучитися і з Христом бути, святі діви, коли йшли на усічення мечем, одна одну і матір свою Софію обнімаючи, цілували, навчаючи нас дружньої любові, щоб усі разом співали Богу: алилуя.
Ікос 7
Нове чудо показав Господь, коли послав поміч Свою юним дівам, які так страждали за сповідання Його імені, бо, укріплені вірою, надією і любов’ю, були піднесені, мужньо закінчивши свої подвиги. Ми ж вас, що в однодумності і однодушності до кінця життя перебували, благаємо, щоб ви послали однодумність у звершенні добрих діл і нам, хто величає вас:
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, що єдиною дорогою страждань до врат Небесних ішли; радуйтеся, бо ви у гласі радування ввійшли в чертог улюбленого Жениха вашого.
Радуйтеся, бо Ісус Христос просвітив, як зірки на Небесах, рани на тілах ваших; радуйся, Софіє, що мужньо на муки дітей своїх дивилася.
Радуйтеся, бо Небесною красою, якої око не бачило, прикрасив Господь красу вашу, муками затьмарену; радуйтеся, бо ви прийняли вінці винагороди.
Радуйтеся, як три зірки, Сонцем правди осяяні; радуйся, Софіє, бо ти знайшла велику втіху у мужньому сповіданні твоїми дочками імені Христового.
Радуйтеся, морок сумніву нашого ви розвіюєте; радуйтеся, що укріпляєте нас, пригнічених душевними і тілесними стражданнями.
Радуйтеся, красою любові серця наші ви прикрашаєте; радуйся, Софіє, бо ти кріпкість і утіха тим, хто знемагає в бідах і скорботах.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 8
Дивно і незрозуміло нам, у мирських насолодах занурених, як свята Софія, бачачи люті і гіркі муки і смерть своїх улюблених дітей, ніскільки не тужила, але дуже зраділа духом, співаючи Богові: алилуя.
Ікос 8
Уся була на Небесах мудра Софія, коли дочок своїх солодкими словами і мудрими напоумленнями на страждання підбадьорювала. Хоч за природою людською до сліз вдавалася, але зразу ж любов’ю до Христа скорбота перемінилася на радість, бо сердечну печаль і болість материнську за дітей перемогла в ній любов Божа. Великою любов’ю люблячи своїх дочок, більше за все вона бажала їм Царства Небесного. Заради цього, дивуючись мудрості і великій любові твоїй до дітей і прославляючи тебе, взиваємо:
Радуйся, Софіє, бо зраділа душа твоя за блаженну кончину дочок твоїх, які сміливо сповідали святе ім’я Господа; радуйся, бо Ти в страдницькому увінчанні дітей твоїх шану і славу прийняла.
Радуйся, бо ти сподобилася мученицької участі і співперебування з дочками у Небесній славі Христа Бога; радуйся, ти зі сльозами радості поховала чесні тіла дочок твоїх.
Радуйся, ти три дні біля гробу їх просиділа і сном смерті у Господі спочила; радуйся, бо ти хоч і не плоттю, а серцем за Христа постраждала.
Радуйся, бо ти трьома доброчесними дочками, їхньою вірою, надією і любов’ю любов до Бога явила і в дар Пресвятій Тройці принесла; радуйся, бо ти спаслася заради чадородія.
Радуйся, дивна мати, благої пам’яті достойна; радуйся, бо ти молилася, щоб твої дочки кров свою за Христа пролили.
Радуйся, бо ти умудряєш нас, щоб ми зберігали незмінно чесноти віри, надії і любові; радуйся, бо ти Животворчій Тройці за нас молишся.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 9
Усі ангели дивувалися стражданням вашим, святі мучениці, і перемогу вашу над дияволом торжествували, душі ж ваші на Небеса супроводжували, співаючи Христу Богу: алилуя.
Ікос 9
Красномовці багатослівні всі страждання ваші за Христа не можуть висловити і, дивуючись таким подвигам, у молодому віці піднятим, замовкають. Ми ж, у чесній кончині вашій Бога прославляючи, величаємо вас так:
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, що співаєте хвалу Богові, Який зійшов на Небеса Небес; радуйтеся, щите віри, броне надії і світильнику любові.
Радуйтеся, бо ви насолоджуєтесь баченням пресвітлого лиця Божого; радуйся, Софіє, що настановлюєш побожних матерів на мудре виховання дітей своїх.
Радуйтеся, бо ви повчаєте нас, щоб ми шукали Господа, і живою буде душа наша; радуйтеся, бо ви є теплі молитвениці за тих, хто звертається до вас із вірою, надією і любов’ю.
Радуйтеся, бо ви напоумлюєте нас, що всі насолоди і краса світу цього щезають як дим і як порох вітром розвіюються і в землю повертаються; радуйся, Софіє, бо ти всім серцем Бога полюбила.
Радуйтеся, бо ви як три струмочки до єдиного Джерела життя притекли; радуйтеся, бо ви як три запашні квітки на єдиній благоплідній гілці виросли.
Радуйтеся, бо ви, як три дзеркала, безмежну красу Божу в собі відбивали; радуйся, Софіє, як олива, три гілки, обтяжені дозрілими плодами дарів Божих, виростила.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 10
Святі мучениці, спасти бажаючи душі свої, заради любові Христової пестування цареве і багатства світу цього тлінного ви знехтували і радісно прийняли мученицьку кончину за Христа, співаючи Йому: алилуя.
Ікос 10
Стінами віри, надії і любові являються святі мучениці всім, хто вдається до них з теплою і щирою молитвою і так у печалях і напастях до них взиває:
Радуйтеся, ран гріховних добрі цілительки; радуйтеся, у темряві печалі нашої світлом надії ви нас осяюєте.
Радуйтеся, посеред напастей і скорбот давній спокій ви нам посилаєте; радуйся, Софіє, бо ти являєш мудре піклування за нас, що в злостражданнях перебуваємо.
Радуйся, Віро, хрест спасіння перед нами ти воздвигаєш; радуйся, немочі наші молитвами твоїми ти зціляєш.
Радуйся, Надіє, що якір визволення нам подаєш; радуйся, зневіру в серцях наших благісно проганяєш.
Радуйся, Любове, ти твоїм перед Господом заступництвом у лихих напастях від несподіваної смерті нас оберігаєш; радуйся, знемагаючі сили наші на бадьорість відновлюєш.
Радуйся, Софіє, щира за нас до Бога молитвенице; радуйся, в добрих ділах наших мудра наставнице.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 11
Спів цей похвальний, хоч би і численний приносили б вам, святі мучениці, був би недостатній для прославлення чеснот і подвигів ваших; однак, підносячи до Бога похвалу за все, що Він у святих Своїх нам являє, Йому співаємо: алилуя.
Ікос 11
Світильникам, що горять світлом Небесним перед Господом, подібні ви, Віро, Надіє і Любове, разом з матір’ю вашою Софією, до вас же припадаючи, благаємо: просвітіть нас, затьмарених печалями, що з глибини сердець взивають:
Радуйтеся, бо ви ризи свої убілили на землі в крові агнчій; радуйтеся, життя вічного нам клопітниці.
Радуйтеся, бо ви є утвердження і охорона душ, що шукають спокою у милосерді Божому; радуйся, Софіє, що від суєти світу нас огороджуєш.
Радуйся, Віро, коштовна кадильнице, що фіміам хвали до Бога приносить; радуйся, бо ти вірою грішних просвіщаєш.
Радуйся, Надіє, бо ти наша утіха і пристановище в скорботах; радуйся, бо ти променесяйна вісниця визволення в наших печалях.
Радуйся, Любове, бо ти вселяєш у наші серця незлобливість і лагідність; радуйся, таємнича зірко, що від утисків земних нас до неба підносиш.
Радуйся, Софіє, мудра і всечесна дітоводителько; радуйся, бо ти влаштовуєш богомудре життя тим, хто молиться до тебе.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 12
Благодать Божу прийняти сподобившись, святі мучениці, моліть за нас пречистого Владику Христа, щоб Він був милостивим до нас, грішних, що з вірою, надією і любов’ю Йому єдиному, Господу і Спасу нашому, смиренно співаємо: алилуя.
Ікос 12
Оспівуємо ваші кріпкі подвиги, пройняті вірою, надією і любов’ю, шануємо ваші великі страждання, хвалимо ваше дивне терпіння, ублажаємо кончину за Христа, вами радісно сприйняту, величаємо незбориму мужність вашу, святі мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, і, прославляючи вас, взиваємо так:
Радуйтеся, бо ви, як три стріли блискавки, від сходу до заходу чеснотами своїми засяяли; радуйтеся, фіали віри, надії і любові, животворним питвом душі наші напоюєте.
Радуйтеся, три світлосяйні путі, що до престолу слави Господньої нас ведуть; радуйся, Софіє, ради дітей твоїх собором святих прославлена.
Радуйся, Віро, цвіт віри біліший за сніг; радуйся, насолодо страждаючих.
Радуйся, Надіє, пригнічених сердець піднесення; радуйся, як потік цільбоносний, що спрагу скорботних душ угамовує.
Радуйся, Любове, вінок із мира, радості і благості сплетений; радуйся, розумна зірнице вічності.
Радуйся, Софіє, жезле сили, що лагідно і мудро дітей напоумлює; радуйся, пресвітлий променю богопізнання, що душам нашим засяяв.
Радуйтеся, Віро, Надіє і Любове, разом з Софією, матір’ю вашою премудрою.
Кондак 13
О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мудра мати Софіє, нині прийнявши це мале моління, позбавте нас вашими молитвами від усяких бід, хвороб і скорбот, щоб, сподобившись у Царстві Небесному бачити безсмертного Господа Ісуса, з вами разом оспівати Його: алилуя.
Цей кондак читаємо тричі, потім ікос 1-й та кондак 1-й
Молитва до святих мучениць Віри, Надії і Любові та матері їхньої Софії
О святі і достохвальні мучениці Віро, Надіє і Любове і мужніх дочок мудра мати Софіє, до вас нині звертаємося зі щирою молитвою; бо хто може заступатися за нас перед Господом, якщо не віра, надія і любов, ці три наріжні чесноти, образ яких ви на собі показали! Ублагайте Господа, щоб Він покрив нас Своєю невимовною благодаттю в скорботах і напастях, спас і зберіг як благий і чоловіколюбець. Його славу, як незаходиме сонце, нині бачачи, допомагайте і нам у наших смиренних молитвах, щоб простив Господь Бог наші гріхи і беззаконня і щоб помилував нас грішних і недостойних заради Його щедрот. Моліть же за нас, святі мучениці, Господа нашого Ісуса Христа, Йому ж славу возсилаємо, з безначальним Його Отцем і Пресвятим і благим і животворчим Духом нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.