Пам’ять 10/23 травня
Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський, описувач життя Києво-Печерських преподобних отців, ще в юності прийняв чернечий постриг у Києво-Печерської обителі, ймовірно, в другій половині XII століття.
У 1206 році був призначений ігуменом Володимирського монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, а в 1214 році, за бажанням князя Георгія Всеволодовича + 1238), був поставлений першим єпископом Володимира -на- Клязьмі і Суздаля.
У 1218 році святитель Симон освятив храм в Різдвяному монастирі, а в 1225 році – кафедральний собор в Суздалі.
Великий князь глибоко почитав святителя Симона і готовий був відкрити нову єпископську кафедру в Суздалі для його друга, ченця Полікарпа з Києво-Печерського монастиря, які спокушають духом честолюбства. Але святитель Симон , бачачи духовний стан Полікарпа, відговорив великого князя від його наміру, а самому Полікарпу написав глибоко повчальне послання, в якому він виклав своєму другові настанови проти його душевних недугів. Послання Симона поклало початок Києво-Печерському патерику і принесло його упоряднику ім’я «чоловіка учительного». Напередодні кончини, в 1226 році, святитель прийняв схиму.
Спочатку тіло його було поховано у Володимирі, а потім , згідно із заповітом самого святителя, перенесено через кілька років у Києво-Печерську Лавру, де спочиває в Ближніх (преподобного Антонія) печерах.
Тропар святителя Симона, чудотворця Києво-Печерського, єпископа Володимирського і Суздальського, глас 1
Відомий списатель життів преподобний отців Києво-Печерських, / Христовий святитель Симоне всеблаженний, / молися старанно з ними Христу Богу, / та подасть нам життя мирне / і в книгу життя впише нас, / спасаючи души наші.
Кондак святителя Симона, чудотворця Києво-Печерського, єпископа Володимирського і Суздальського, глас 2
Гідно одягнувся ти в ризи святителя, / але через це гонором не наповнився, / жадаючи після смерті до брами Лаври Києво-Печерської повернутися, / мудрий у смиренні Симоне. / Через те не як тлінний, за брамою, / але, як скарб, у святих печерах покладеним бути вдостоївся єси, / і тепер на Небесах перед Господом стоячи, / молися за нас, що шанують тебе.
Молитва святителю Симону Києво-Печерському, єпископу Володимирському і Суздальському
О, всехвальний і всегідний архієрей, святитель Христовий, преподобний і богоносний отче Симоне!
Подивися, з властивою тобі милосердністю, з висот небесних, де з ангелами і всіма святими стоїш біля Господа Слави, на нас, негідний і до землі схилених, смиренних і грішних, що притікають до могутньої оборони твоєї з вірою, любов’ю і надією.
Протягни молитовно преподобні руки твої до Господа і Владики, і випроси від щедрості Його благодать відпуску провин наших вільних і невільних, покаяння сердечне, здоров’я душевне і тілесне, життя мирне і спокійне, добрій погоди, урожай плодів земних, благих життєвих потреб задоволення, і не в зло скеруємо блага, що подані нам, але в славу пресвятого ім’я Його і в спасіння наше.
Ще, припадаємо і молимо тебе, поспіши, благосердечний, молитовником до Господа Людинолюбця, та позбавить нас, по великої Своєї милості, від усіх бід і недолі, від усяких немощів і хвороб, від раптової смерті і від усякої злоби, від усіх підступів ворогів бачних і небачних, і від усякого зла. Та зміцніть у нас православну віру і благочестя щире, і подасть нам сили в боротьбі з страстями і похіттю нашими. Оборонить нас від нечестивих, душезгубних ученій, невіри і забобонів, але хай укорениться в нас святоотцівська православна віра, і хай позбавить нас від усяких уражень духа, що зараз діє в синах бунтівних. Та насадить в серці наші дух смирення і покорі, дух любові до братів і миролюбності, дух терпіння і цноти, дух святості і ревності про славу Божу і спасіння ближніх. Хай подивиться благо на всяку душу, що потребує Його благодатної милості, і дарує, по незліченої щедрості Свого людинолюбства, хворим – здоров’я, скорбутним – розраду, малодушним – заспокоєння, зневіреним – підбадьорення, страждаючим – послаблення, у бідах страждаючим – допомогу, сиротам – покров, безпритульним – пристінок, гнаним – оборону, зліснім – терпіння, зневаженим – великодушність, гнаним – захист, обмовленим – виправдання, і всім, у всіх потребах і покуті живучим, душевну розраду та швидке визволення.
Ти, отче святі, будучи теплим і старанним молитовником до Господа про кожну душу вірних, що шукають твоєї допомоги, та ніколи не будуть посоромлені в надії та тебе, але всі, молитвою твоєю, та отримують у всіх потребах благодать і милость Всещедрого Бога. Йому ж подобає всяка слава, честь і поклоніння, тепер і завжди, і на віки віків. Амін.