Преподобний Зенон, пісник Києво-Печерський, що почиває у Далеких печерах, Відповідно до рукописи приблизно 2-й частини XVII століття, що містила «Короткі життєписи преподобних отців Дальніх печер», відомо, що преподобний був посник і працьовитий, догодив Богові багатьма чернечими подвигами. Нетлінні мощі святого згадуються в «Тератургиме» ієромонаха Панаса Кальнофойского (Київ, 1638. л. 5): «Благословенний чернець Зенон, у тілі цілому лежить». На мапі Далеких печер 1661 року він відзначений як «Зенон», в 1703 р.- як «Зенон Працьовитий», на більше пізній карті, приблизно 1744 р.,- як «преподобний Зенон», в 1769-1789 роках – як «святий Зенон», в 1795 р. і XIX ст.- як «преподобний Зенон посник».
Канонізація подвижника в Київській православній митрополії Константинопольського патріархату відбулася в XVII столітті, коли Києво-Печерський архімандрит Варлам (Ясинський) установив святкування Собору преподобних отців, що почивають у Дальніх печерах, тоді ж була складена служба.
Преподобний Зенон прославляється в 3 тропарі 3 пісні канону преподобним отцям Києво-Печерським, що почивають у Далеких печерах
Тропар преподобного Зенона, пісника Києво-Печерського, у Далеких печерах, глас 4
Преподобний отче Зенон, / преподобне й чесне життя твое на землі було / і тим Богові багато й благо послужив, / моли про нас, / що святкують пам’ять твою.
Кондак преподобного Зенона, пісника Києво-Печерського, у Далеких печерах, глас 8
Прославляєшся сьогодні , преподобний Зенон,/ як преподобний у славі,/ і радуючись як Давид на ложі своєму в Царстві Небесному,/ не спиняй про нас благання приносити до Господа.