Днями в інтернет-виданні «Остров» з’явився наступний матеріал «Кужель рассказала, что старцы против Януковича псалом с проклятиями читают». Він викликав не аби яку дискусію в коментарях на сайті, тому хочу висказати і своє міркування священика
Кілька психічно хворих людей вирішили зганьбити покликання монаха Православної Церкви та підло, із пітьми свого безумства і ненависті, накласти прокляття на діючого Президента України, його рідних та близьких.
Свідчу, що цей прикрий факт – є ні що інше як спроба боягузливого убивства та психологічний терор, залякування лідера Держави людьми, які втрапили в духовну оману (рос. прелесть, ) російського націоналізму.
Свідчу, що звичаєм Святої Церкви є – пророк має право винести саме щонайнегативніше рішення щодо буття народу і його еліти, якщо він діє Духом Божим. Разом із тим такий пророк має діяти від свого імені, відкрито, чесно, ні від кого не ховаючи правду Божу.
Практика ж цих вищеозначених безумців розходиться зі звичаями Святої Церкви – отже ці лжепророки не мають за собою ніякої правди – крім російського націоналізму, російський_бог_для_росіян. Зовсім рядове, звичайне, постійне явище, коли українського лідера проклинають іноземні релігійні спільноти за те, що той дбає про інтереси України.
В цьому сенсі виношу подяку Московському Патріархату за підтримку ініціативи діючого Президента із євроінтеграції, яка є шансом на утвердження незалежності. Не маємо жодної причини сумніватися у щирості патріотичної позиції УПЦ МП.
Разом з тим очевидно назріла необхідність ширше підняти поняття «духовний злочин» всередині суспільства. Так не що давно протестантський пастор Сандей Аделаджа обікрав українців на сотні мільйонів доларів США, сьогодні дорогами Держави блукає психічно неповносправний колишній католицький монах Антон Догнал, який збурює людей на протиправну діяльність.
Ці та інші приклади яскраво свідчать про необхідність співпраці Держави і Церкви (традиційних УПЦ МП, УПЦ КП та УГКЦ, моя думка) в рамках державного органу, яким мала би стати Рада Національної Безпеки і Оборони. Функції мали бути дослідницькі щодо якостей еліти та обивателів, футуристичного прогнозування та дорадчої думки в таких складних викликах для всього суспільства як вищевказаний.
Не лише тому що безпідставні прокляття Президента України мають місце, – Бог їх не вислухає, – але через збурення громадської думки, радикалізацію суспільство та потенційне загострення, ескалацію існуючих протиріч.
Мене особисто дуже втомлює ситуація, коли українського президента (колись гетьмана) проклинають якісь інонаціональні біснуваті особи від імені Святого Бога. Те саме було при Ющенку , коли його оголошували «антихристом», Тимошенко оголошували «дияволицею» – свідчу, що це діло почаєвських «монахів». До того, понад сто років тому, були недвозначні виступи єпископів РПЦ Антонія (Храповицького) та Євлогія (Георгієвського) проти гетьмана Скоропадського, його Української Держави та Української Автокефальної Православної Церкви.
Це неподобство не лише принижує покликання ченця, монаха, – але і згубно діє на звичайних вірних
З усією повагою до мужності сучасного керівництва УПЦ МП – із цією дурною безкінечністю нападів на Україну із середини держави треба закінчувати.
Президент України потрібен нам, її громадянам, – сильний і успішний. Будь-який, в тому числі і сучасний, Віктор Янукович. Прокляття ці на нього не вплинуть – але вони можуть ослабити лояльність частини еліти і обивателів.
Якщо ця новина не є інсинуація п Кужель (що теж можливо), але є правдивою – то я вітаю Президента України із цією новиною, яка свідчить лише одне – що в даний історичний момент він дійсно якісно виконує свої професійні обов’язки.
Підтверджую все те саме, що стосується будь-якого лідера України ( в тому числі і сучасного) незалежно конфесійної приналежності – той хто працює на утвердження незалежності та піднесення добробуту Держави – буде благословенний Богом.
Той же, ким буде утверджена нарешті автокефалія Православної Церкви – такий лідер стане в історичний ряд із святими князями та гетьманами, які прославили українців раніше. Благословення на весь його рід буде довіку, назавжди, – хіба його нащадки забудуть Бога і самі від нього зречуться..
Дозволю собі закінчити молитвою:
Всемилостивий Боже – умудри наших політиків, щоб вони перестали наступати на історичні граблі, які лежать на їх шляху від часів гетьмана Івана Мазепи.
Зглянься на нас, Господи! Бо наступають політики, – а страждаємо від того ми, звичайні люди.
ієрей Андрій Чмєль (УПЦ КП)