Пам’ять 27 серпня / 9 вересня
Преподобний священомученик Кукша і преподобний Пимен Пісник були ченцями Києва-Печерського монастиря та відійшли до Господа в один день – 27 серпня (після 1114 р.).
Преподобний священомученик Кукша проповідував у в’ятичів у часи святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського (1113-1123; пам’ять 5 серпня). В’ятичі, серед яких проповідував і прийняв кончину преподобний священомученик Кукша, жили по річці Оці, займали місцевість Орловської і Калузької областей. Вони були язичниками. Преподобний Нестор Літописець (пам’ять 27 жовтня), описуючи в’ятичів, обурювався їх мерзенними звичаями і додавав, що вони так живуть «навіть і до нинішнього дня», залишаючись незнайомими з Законом Божим і творячи свій закон.
Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський (ХII; пам’ять 10 травня), у посланні до преподобного Полікарпа, архімандриту Печерському († 1182; пам’ять 24 липня), писав про преподобного Кукшу: «Як можу гідно прославити святих мужів, що були у святому Печерському монастирі, в якому язичники хрестилися і ставали ченцями, а юдеї обирали святу віру? Але я не можу промовчати про блаженного священомученика і чорноризця сього монастиря Кукшу, про якого всі знають, що він проганяв бісів, хрестив в’ятичів, дощ звів, висушив озеро, створили багато інших чудес і після багатьох мук убитий був з учнем своїм Никоном».
У той же час в Печерському монастирі здійснював свій чернечий подвиг блаженний Пимен пісник, догоджаючи Богові; за свою велику любов до посту і працю духовну, він отримав від Бога настільки великий дар, бо прославився не тільки зціленням хворих, а й передбаченням майбутнього і здійсненого у віддалених і невідомих місцях. Цей святий Пимен зціляв багатьох недужих, пророкував багато та передбачив про своє відхід до Господа за два роки до кончини. Святий Пимен, прозрівши смерть блаженного Кукши та учня його Никона, що знаходився далеко від нього, гучно виголосив серед Печерської церкви:
- Брат наш Кукша в нинішній день забити язичниками!
Це сказавши, Пимен відійшов до Господа в один день з святим Кукша і учнем його – Никоном.
Таким чином оці троє разом отримали потрійну радість, яку око не бачило, вухо не чуло і яка не сходила на серце людині (пор. 1. Кор.2: 9); оцю радість приготував Бог, Єдиний в Трійці, для всіх, хто любить Його: Йому відається слава, нині, завжди і в нескінченні віки. Амінь.
Тропар преподобного священомученика Кукши і преподобного Пимена посника, Києва-Печерський, що в Ближніх печерах спочивають, глас 3
Мученицькою кров’ю, священомученик Кукша, / у проповіді Євангелія зі учнем твоїм, блаженним Никоном, чесно прикрасився, / і Пимен, в пості світло просіяв, / в один день і одну годину відійшли у світ вічний, / тепер молитесь Господу, / щоб подав нам велику милість.
Кондак преподобного священомученика Кукши і преподобного Пимена посника, Києва-Печерський, що в Ближніх печерах спочивають, глас 4
Світила розумні, зійшовшись, хвалу заспіваймо, люди, / бо просіяли вони правдиво в світі цьому:/ Пимен багатьма подвигами, / Кукша ж з учнем Никоном проповіддю Слова, / і ці троє, разом стоять перед Святою Трійцею, / як сонце сяють і освічують тих,/ що з любов’ю пам’ять їх вихваляють.