Пам’ять 18 / 31 липня
Преподобний Іоан, названий Багатостраждальним, здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ столітті.
Подвижник розповідав, що від самої юності багато страждав, мучений страстями плоті, і ніщо не могло позбавити від неї – ні голод, ні спрага, ні важкі вериги. Тоді преподобний пішов у печеру, де спочивали мощі преподобного Антонія, і старанно молився святому отцю. Через добу багатостраждальний Іоанн почув голос: «Іоан! Тобі треба зачинитися тут, щоб, принаймні, небаченням і мовчанням послабити бійку, і Господь допоможе тобі молитвами Своїх преподобних».
З того часу святий оселився в печері, і тільки через 30 років переміг плотську пристрасть. Напруженою і жорстокою була боротьба, тернистим шляхом йшов преподобний до перемоги. Іноді хотілося йому покинути затвор, але потім він зважився на ще більший подвиг.
Святий воїн Христовий викопав яму і з настанням Великого посту вліз у неї і засипав себе землею до плечей. Весь пост він провів у такому положенні, але жар пристрасті як і раніше не залишав його многотрудною плоть. Ворог спасіння навів на подвижника страх, бажаючи вигнати його з печери: страшний змій, дихаючи полум’ям, обсипаючи іскрами, намагався поглинути святого. Кілька днів тривали дії лукавого. У ніч Воскресіння Христового змій захопив голову преподобного у свою пащу. Тоді святий Іоанн кликнув з глибини серця: «Господи Боже мій і Спасителю мій! Чому залишив Ти мене? Помилуй мене Ти, Єдін Людинолюбний; визволи мене від кепського мого беззаконня, щоб не загрузнути мені в мережі неприязного; визволи мене від вуст ворога мого: Блисни блискавкою і прожени його». Раптом блиснула блискавка, і змій зник. Божественне Світло осяяло подвижника, і почувся Голос: «Іоан! Ось тобі допомога; від сьогодні слухай себе, щоб не сталося тобі найгірше, і не постраждав ти в майбутньому столітті». Святий вклонився і сказав: «Господи! Навіщо Ти залишав мене так довго мучитися?» «За силою терпіння твого, – була відповідь, – навів Я на тебе спокусу, щоб ти був випалений, як золото; міцним і сильним слугам призначає пан важку роботу, а немічним і слабким – легку; ти молись про себе похованому тут (преподобному Мойсеєві Угрину), він може допомогти тобі в цій боротьбі: він вищий Йосифа (Прекрасного)».
Після цього, Господь дарував преподобному Іоану чудові здібності допомагати іншим у подібних спокусах.
Преподобний Іоан мирно відійшов до Господа близько 1160 р. Б., мощі його спочивають у Ближніх печерах.
Тропар преподобного Іоана Багатостраждального, Києво-Печерського, глас 1
Воістину непохитний стовп терпіння / і оборона непереборна для стріл ворожих, / рівний житієм ангелам і багатостраждальний отче наш Іоан, / маючи тебе захисником, ми, негідні, молимося, / припадаючи до чесних твоїм мощам теплим :/ визволи нас душетлінних пристрастей тілесних і спаси твоїми молитвами .
Кондак преподобного Іоана Багатостраждального, Києво-Печерського, глас 2
Стовп цнотливості, ворогом непереможний є ти, / як стовп, багатостраждальний, поставлений і залишив нам тіло твоє, / всечесний Іоанн, / йому ж в немочах душевних і тілесних поклоняємося, / молимо тебе, преподобний:/ моли Христа Бога невпинно про всіх нас.