Кондак 1

Непереможний Воєводо і Господи небес і землі, тебе, Царя Безсмертного, бачачи на хресті розіп’ятим, все творіння змінилося, небо жахнулося, основи землі захиталися; ми ж, недостойні, подячне поклоніння Твоєму нас ради стражданню приносимо, з розбійником взиваємо до Тебе: Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Ікос 1

Ангелів чиностояння доповнюючи, не від ангелів прийняв Ти, але мене ради, будучи Богом, став Людиною; людину, яка померла за гріхи, животворчим Тілом і Кров’ю Твоєю оживив Ти; тому такій любові Твоїй вдячні співаємо Тобі:

Ісусе Боже, любове предвічна, що так про нас, на землі народжених, зволив благосна:

Ісусе, милосте безмірна, Ти до людей упалих на землю прийшов;

Ісусе, Ти в плоть нашу зодягнувся і смертю Своєю смерті державу зруйнував;

Ісусе, Ти Божественними Твоїми таємницями нас обожнив;

Ісусе, Ти стражданнями і хрестом Твоїм весь світ відкупив;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 2

Бачив Тебе Ангел у саду Гетсиманському, що до поту кривавого в молитві подвизався, при­ступив, укріплюючи Тебе, коли, як тягар важкий, гріхи наші обтяжили Тебе, Ти бо Адама загиблого, на плечі взявши, перед Отцем поставив і, схиливши коліна, молився. За це з вірою і любов’ю співаю Тобі: Алілуя.

Ікос 2

Розуму незбагненного, вільного Твого страждання не зрозуміли юдеї; тому, коли Ти сказав тим, що шукали Тебе вночі зі світильниками: «Я є тут», вони хоч і впали на землю, але потім зв’язали Тебе і повели на судилище. Ми ж на цьому шляху припадаємо до Тебе, з любов’ю співаючи:

Ісусе, Світло для світу, світом лукавим зненавиджений;

Ісусе, що живеш у світлі неприступному, людьми темряви взятий;

Ісусе, Сину Божий безсмертний, сином загиблим на смерть виданий;

Ісусе, в якому лестощів немає, облесливим цілуванням зрадника виданий;

Ісусе, що задарма Себе всім подаєш, за тридцять срібників проданий;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 3

Силою Божества Твого Ти прорік триразове відречення ученику; він же після цього, хоч і відрікся від Тебе з клятвою, однак коли поба­чив у дворі архієрейському Господа Свого і Учи­теля, розчулився серцем, вийшов і гірко плакав. Поглянь і на мене, Господи, і скруши жор­стоке серце моє, щоб сльозами моїми обмив гріхи мої, співаючи Тобі: Алілуя.

Ікос 3

Маючи воістину владу за чином Мельхіседековим, як Архієрей навіки, став Ти перед беззаконним первосвящеником Каяфою, Владика і Господь усіх; від Твоїх рабів прийнявши страждання, прийми ж від нас спів моління:

Ісусе безцінний, ціною куплений, придбай нас у Твій вічний спадок;

Ісусе, бажання всіх, Петром через страх відкинутий, не відкинь мене грішного;

Ісусе, Агнче незлобний, лютими звірами мучений, визволи мене від ворогів моїх;

Ісусе, Архієрею, що Своєю кров’ю увійшов у Святеє святих, очисти мене від скверн плотських;

Ісусе, зв’язаний, що маєш владу зв’язувати і визволяти, пробач мої тяжкі провини;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 4

Бурею христовбивства дихаючи, юдеї послу­хали голосу отця неправди і людиновбивці від початку, диявола, відкинули Тебе, праву путь, істину і життя; ми ж Тебе, Христа, Божу силу, в Якому всі скарбниці премудрості і розуму утаємничені є, сповідуючи, взиваємо: Алілуя.

Ікос 4

 Пілат, слухаючи лагідні Твої слова, як достойного смерті видав Тебе на розп’яття, хоч і сам засвідчив, що жодної провини не знайшов у Тобі, руки свої умив, але серце осквернив. Ми ж, дивуючись таїні вільного Твого страждання, з розчуленням співаємо:

Ісусе, Сину Божий і Сину Діви, синами беззаконня мучений;

Ісусе, нагий і покривджений, Ти даєш красу квітам польовим і зодягаєш небо хмарами;

Ісусе, насичений ранами, Ти п’ятьма хлібами п’ять тисяч народу наситив;

Ісусе, Царю всіх, замість любові і подяки жорстокі муки прийняв Ти;

Ісусе, нас ради весь день ранами мучений, зціли рани душ наших;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 5

Божеською кров’ю Твоєю весь зодягнувся Ти, що зодягаєшся світлом як ризою. Знаю, воістину знаю з пророком, чому закривавлені ризи Твої: я, Господи, я гріхами моїми поранив Тебе; до Тебе, що ради нас страсті прийняв, подячно взиваю: Алілуя.

Ікос 5

Передбачив Тебе в Дусі богонатхненний Ісая, безчестям і ранами ураженого, і, жахнувшись, взивав: бачив Його, і не мав Він ні вигляду, ні доброти. Ми ж, бачачи Тебе на хресті, з вірою і здивуванням співаємо:

Ісусе, що безчестя терпів, людину славою і честю увінчав Ти;

Ісусе, на Якого ангели дивитись не можуть, по лицю битий; Ісусе, по голові тростиною вдарений, прихили до смирення главу мою;

Ісусе, світлі Твої очі кров’ю затьмарені мав, відверни очі мої, щоб вони не бачили суєти;

Ісусе, від ніг до голови поранений, усього мене здоровим сотвори;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 6

Проповідником Твоєї незлобливості став Пілат, показавши народу, що нічого немає в Тобі до­стойного смерті, але юдеї, як звірі дикі, кров побачивши, скреготали зубами своїми: «Розіпни, розіпни Його!» — кричали. Ми ж, цілуючи пречисті рани Твої, взиваємо: Алілуя.

Ікос 6

Засяяв Ти на видовище і здивування ангелів і людей, коли Пілат говорив про Тебе: ось Людина. Тому прийдіть, нас ради зневаженому Ісусу поклонімось, співаючи:

Ісусе, Творче і Судде всіх, від творіння Свого засуджений і мучений;

Ісусе, премудрості Подателю, Ти відповіді безумним не дав;

Ісусе, Лікарю, гріхами нашими поранений, дай мені лікування покаянням.

Ісусе, Пастирю вражений, урази бісів, що спокушають мене;

Ісусе, що плоть мав поранену, наповні серце моє страхом Твоїм;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 7

Бажаючи людину від неволі ворожої визволити, смиряв Себе Ти перед ворогами Своїми, Ісусе, і як Агнець безмовний на заколення ведений був, усюди рани терпів Ти, щоб усю зцілити людину, яка взиває: Алілуя.

Ікос 7

Дивне показав Ти довготерпіння, коли воїни знущалися над Тобою, за словом неправедного судді, і найтяжчими ранами вражали пречисте Тіло Твоє, яке обагрилося з ніг до голови. Зара­ди цього зі сльозами співаємо Тебе:

Ісусе Чоловіколюбний, від людей терням увінчаний;

Ісусе, Божеством безстрасний, страсті терпів, щоб нас від страстей визволити;

Ісусе, Спасе мій, спаси мене повинного всім мукам;

Ісусе, всіма залишений, твердине наша, утверди нас;

Ісусе, всіма зневажений, радосте моя, звесели мене;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 8

Дивно і чудно з’явилися перед Тобою Мойсей та Ілля на Фаворі, говорячи про страждання Твої, що нині звершуються в Єрусалимі; там, побачивши славу Твою, а тут — спасіння наше, взивали: Алілуя.

Ікос 8

Усюди юдеями гнаний, багато через море гріхів моїх перетерпів Ти ганьбу і покути, бо одні Тебе противником кесаря називають, другі як злодія засуджують, а інші ж: «Візьми, візьми і розіпни!» — викрикують. Всіма осудженому і на розп’яття веденому, Тобі Господу із глибини душі співаємо:

Ісусе, неправедно осуджений, Судде наш, не осуди нас за ділами нашими;

Ісусе, що знемагав на путі під хрестом, сило наша, в час скорботи і озлоблення мого не покинь мене;

Ісусе, що взивав про допомогу до Отця, Подвигоположнику мій, в немощі моїй укріпи мене;

Ісусе, що безчестя прийняв, славо моя, від слави Твоєї не відкинь мене;

Ісусе, образе пресвітлої іпостасі Отчої, преобрази моє нечисте і скверне життя;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 9

Все живе затремтіло, бачачи Тебе на хресті розіп’ятого; на небі сонце проміння своє сховало, земля затряслася, завіса храму розірвалася, каміння розторощилося, померлі воскреслі; ми ж поклоняємося на місці, де стояли пречисті ноги Твої, співаючи: Алілуя.

Ікос 9

Красномовці велемовні, хоч і багато промов­ляють, але не можуть достойної подяки віддати божественним страстям Твоїм, Людинолюбний, наша ж душа і тіло, серце і вся істота зі зворушливістю до Тебе співають:

Ісусе, що розіп’явся на хресті, розіпни і знищи рукописання гріхів наших;

Ісусе, що руки з хреста протягуєш до всіх, знайди і мене заблудлого;

Ісусе, у ребра проколений, двері вівцям своїм відчинивши, введи мене ранами Твоїми в оселі Твої;

Ісусе, плоттю розіп’ятий, розіпни плоть мою з пристрастями і похіттю;

Ісусе, що помер у муках, подай мені, щоб серце моє не бачило нічого, крім Тебе розіп’ятого;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 10

Бажаючи спасти світ, сліпих, кривих і прокажених, німих і глухих зцілив Ти, духів лукавих відігнав Ти; нерозумні ж юдеї, злобою дихаючи, мучені заздрістю, розіп’яли Тебе на хресті, але я все знаючи співаю Тобі: Алілуя.

Ікос 10

Царю Предвічний, Ісусе, Ти страждаєш за мою нестриманість, щоб усього мене чистим зроби­ти, в усьому образ нам подаєш, щоб ми, прямуючи стопами Твоїми, так співали:

Ісусе, любове невимовна, тим, що розпинають Тебе, у гріх не поставив;

Ісусе, що з воланням сильним і зі слизами в саду молився, навчи і нас молитися;

Ісусе, що всі пророцтва про Себе здійснив, здійсни і добрі бажання серця нашого;

Ісусе, що дух Твій у руки Отцю віддав, у час відходу мого прийми дух мій;

Ісусе, що ризи Твої розділити не заборонив, лагідно душу мою від тіла відділи;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 11

Співи зворушені приносячи Тобі, Пречиста Матір Твоя до Тебе промовляла: хоч і стра­ждаєш на хресті, але знаю Тебе, що Ти із лона перш світла ранішнього від Отця народжений, бо бачу, як все творіння співчуває Тобі. Віддаючи Дух Твій Отцю, і Мій дух прийми і не залиш мене, що співає до Тебе: Алілуя.

Ікос 11

Як свічка яскрава, біля хреста Твого, запалена любов’ю до Тебе і материнським пройнята болем, Діва пренепорочна бачила Тебе, істинне Сонце правди, що заходило в гріб, з Нею ж і сердець наших прийми такий спів моління:

Ісусе, що на хрест вознісся, щоб нас упалих підняти з Собою до Отця Свого;

Ісусе, що апостолу Іоану Пречисту як Матір дарував, щоб нас дівства і чистоти навчити;

Ісусе, Тій, що Тебе Бога Слово народила, ученика богослова Ти всиновив, усинови і нас її материнському заступництву;

Ісусе, світу і пекла Переможцю, подолай невірство, гордовитість житейську і похіть очей, що в нас живуть;

Ісусе, що смерті владу зруйнував, від вічної смерті визволи мене;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 12

Благодать Твою подай мені, Ісусе, Боже мій, прийми мене, як прийняв Ти Йосифа з Никодимом, і я, як чисту плащаницю, душу мою принесу Тобі і пахощами чеснот намащу пречисте Тіло Твоє, і, як у гробі, в серці моєму буду мати Тебе, співаючи: Алілуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твоє вільне розп’яття, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, віруємо з сотником, що воістину Ти Божий Син і прийти маєш на хмарі з силою і славою великою; тоді не посором нас, що кров’ю Твоєю викуплені і так співаємо:

Ісусе багатостраждальний, риданням Діви Матері Твоєї від вічного плачу визволи нас;

Ісусе, всіма залишений, не залиш мене самотнім у час кончини моєї;

Ісусе, з Магдалиною, що до ніг Твоїх доторкалася, прийми мене;

Ісусе, зі зрадником і тими, хто розпинав Тебе, не засуди мене;

Ісусе, з розбійником благорозумним у рай введи мене;

Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш, у Царстві Твоїм.

Кондак 13

О Ісусе Христе, Агнче Божий, що взяв гріхи світу, прийми малу цю від усієї душі нашої по­дяку, що приносимо Тобі, і зціли нас Твоїм стражданням спасіння нашого, від усякої болісті душевної і тілесної, охорони нас хрестом Твоїм від ворогів видимих і невидимих, і при кончині життя нашого не залиш нас, щоб, смертю Твоєю визволившись від вічної смерті, завжди співали Тобі: Алілуя.

Цей кондак співається тричі. Після цього знову співаємо перший Ікос і перший Кондак.

Молитва до Господа Ісуса розіп’ятого

На Хресті розіп’ятий за нас, Ісусе Христе, Єдинородний Бога Отця Сину, милості, любові і щедрот невичерпне джерело! Знаю, що ради моїх гріхів від невимовного чоловіколюбства Кров Свою пролити на хресті зволив Ти, яку я, окаянний і невдячний, дотепер скверними моїми ділами зневажав і ні в що ставив, тому із глибини беззаконня і нечистоти моєї очима серця на Тебе, розіп’ятого на Хресті Визволителя нашого, поглянувши, зі смиренням і вірою в гли­бину ран, Твого милосердя сповнених, себе віддаю, гріхів прощення і скверного життя мого виправлення благаю. Милостивим будь до мене, Владико і Суддя мій, не відкинь мене від лиця Твого, але всесильною Твоєю рукою Сам мене до Себе наверни і на шлях істинного покаяння направ, щоб віднині поклав спасіння мого початок. Божественними стражданнями Твоїми втихомириш мої плотські пристрасті; пролитою Твоєю Кров’ю очисти мої душевні скверни; розп’яттям Твоїм розіпни мене для світу цього з його спокусами та похотями; хрестом Твоїм охорони мене від невидимих ворогів, що шукають душу мою; проколеними ногами Твоїми від усякої дороги лукавої збережи ноги наші, проколеними руками Твоїми руки мої від усякого невгодного Тобі діла утримай; розіп’ятою плоттю розіпни страхові Твоєму плоть мою, щоб, ухилившись від зла, творив благо перед Тобою. Ти, що голову на хресті схилив, схили до смирення гординю мою. Вінцем Твоїм терновим охорони вуха мої, щоб вони не слухали непотребного. Ти, що жовч устами спожив, постав охорону нечистим устам нашим. Проколене списом маючи серце, серце чисте сотвори в мені; всіма Твоїми рана­ми всього мене любов’ю Твоєю порань, щоб Тебе, Господа мого, полюбити всією душею, всім сер­цем, усією силою і всіма помислами. Дай мені Себе подорожнього, що не маєш де голови при­хилити, дай мені Себе всеблагого, що визволяєш душу мою від смерті, дай мені Себе найсолодшого, що насолоджуєш мене в скорбуті та напастях Своєю любов’ю. Кого спочатку ненавидів, прогнівляв, від себе відганяв і на хресті розпинав, Того нині полюблю, з радістю прийму і з насолодою хрест Його до кінця життя понесу.

Не дай віднині, о всеблагий Визволителю мій, жодній моїй волі звершитися, бо вона зла і непотребна, щоб знову не впав я в рабство пануючого в мені гріха. Але Твоя воля блага, спасти мене бажаюча, нехай звершується в мені завжди, їй же себе вручаючи, Тебе, розіп’ятого Госпо­да мого, розумними очима серця мого уявляю і молюся із глибини душі, щоб і в час розлучення мого з тілом Тебе єдиного на хресті бачив, що в руки захисту Твого мене приймаєш і від підне­бесних духів злоби оберігаєш, оселяєш же з грішниками, які покаянням Тобі благовгодили. Амінь.

Молитва інша до Господа Ісуса Христа розіп’ятого

Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого, Творче неба і землі, Спасителю світу, це я, недостойний і більш за всіх грішний, смиренно коліна серця мого перед славою величі Твоєї схилив­ши, оспівую хрест і страждання Твої і подяку Тобі, Царю всіх і Богу, приношу; бо зволив Ти всі труди і всілякі біди, напасті і муки як люди­на перетерпіти, щоб усім нам у всяких печалях, нужді і озлобленнях помічником і спасителем бути. Знаю, всесильний Владико, що все це Тобі не було потрібно, але заради людського спасін­ня, щоб усіх нас викупити від лютого рабства ворожого, хрест і страждання перетерпів Ти. Чим віддячу Тобі, Людинолюбний, за все, що зробив Ти для мене грішного? Не знаю. Душа, тіло і все добре від Тебе є, і все моє Твоє, і я Твій. Тому, на безмірне Твоє благе милосердя, Господи, надіючись, оспівую Твоє невимовне довготерпіння, величаю незбагненне приниження, славлю Твою безмірну милість, поклоняюся пречистим страстям Твоїм і з любов’ю, цілуючи рани Твої, взиваю: помилуй мене грішного і зроби, щоб не безплідним був у мені хрест Твій святий, щоб, причащаючись із вірою стражданням Твоїм, сподобився я бачити і славу Царства Твого на небі. Амінь.