Кондак 1

Взбраний Воєводо і пекла Переможцю, Ти, що здобув перемогу над смертю, Лазаря Чотириденного з мертвих до життя підняв, і всім радість, світло і воскресіння ти явив; ми ж, недостойні, Твоїй милості подяку приносимо, від душі взиваємо Тобі:

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Ікос 1

Ангельські сили в радісний трепет прийшли, бачивши Твоє, найсолодший Ісусе, до Віфанії пришестя, коли Ти, що не мав, де голови прихилити, і злобою іудейською звідусіль гнаний, завжди знаходив після праці у благовісті спокій душевний, мир, любов і тишу у Твоєму приятелеві Лазареві, його ж і Сам до кінця полюбив разом із сестрами його Марфою і Марією, бо вони завжди з вірою і любов’ю служили Тобі, слухали біля ніг Твоїх Слово Твоє. Таку людинолюбиву Милість Твою славлячи, із розчуленням серцевим співаємо Тобі:

Ісусе, Любове Передвічна, у любові до людини до кінця Ти пройшов;

Ісусе, Милосте Безмірна, Лазаря із сестрами його до Любові Своєї прийняв.

Ісусе, благословенний будинок Лазаря у днях плоті Своєї із любов’ю відвідував;

Ісусе, Божественного Слова Твого солодкістю люблячі Тебе душі щедро насичував.

Ісусе, Віфанію, батьківщину Лазаря, місцем спокою Твого Ти вибрав;

Ісусе, великі справи сили і любові там перше за Розп’яття Твої на Хресті Ти явив.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 2

Бачачи сестри праведного Лазаря Марфа і Марія, що брат їхній через сильну хворобу дуже страждає, не впавши до зневіри та відчай, але до Тебе, Господи, Цілителя недугів, із надією послали, із вірою кажучи: «Господи, ось той, кого Ти любиш, хворіє». Це наслідуємо і ми, тому в усяких обставинах не віддаємося смуткові, але з надією співаємо Тобі: Алілуя.

Ікос 2

Розум чистий маючи учні Твої, Господи, все одно не розуміли, чому не пішов ти одразу до Віфанії до друга Твого Лазаря, щоби зцілити його, коли прийняв ти звістку про люту недугу його, але Сказав Ти тим, що прийшли від Марфи і Марії: «Ця хвороба не до смерті веде, а до Божої Слави, щоб прославився Син Божий через неї». Ми ж нині знаючи, що хотів Ти таємну глибину віри і любові їхньої виявити і більше диво перед стражданнями Своїми звершити, із любов’ю взиваємо:

Ісусе, любові повний, люблячі Тебе серця святих сестер Лазаревих Ти випробовував;

Ісусе Всеблагий, через хворобу брата до сподівання на велич Слави Божої Ти їх навертав.

Ісусе, великий у чудесах Своїх, побажав Ти через Лазаря всьому світові Славу Свою явити;

Ісусе, Дивний у Ділах Своїх, Ти вирішив у Віфанії велич Свою звершити.

Ісусе, смерті не сотворив Ти, скорботним сестрам Лазарєвим не боятися смерті брата наказуючи;

Ісусе, тим, хто до смерті волею йде, та учням, які сумнівалися, перемогу над смертю явити Ти захотів.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 3

Силою Божества Твого знаючи, що належить Тобі перше Хреста Твого, Всеблагий Господи, явити над Лазарем силу Свою, щоби учні Твої не злякалися страждань Твоїх і осягнули із мертвих Воскресіння Твоє. Тому, почувши, що хворіє Лазар, друг Твій, не квапився Ти зцілювати його, перебув на тому ж місці два дні, щоби боголюбиві сестри його навіть перед лицем смерті брата свого зоставалися палаючими вірою і любов’ю, співаючи Тобі: Алілуя.

Ікос 3

Маючи передбачення Божественне, Всеблагий Господи, Ти сказав учням Своїм: «Йдемо до Юдеї», і потім: «Лазар, друг наш заснув, але йду, та розбуджу його». Коли учні не зрозуміли тих слів і подумали, що про сон Лазаря це говориться, тоді промовив Ти: «Лазар помер. І радію за вас, оскільки Я не був там, щоб повірили ви, але йдемо до нього». Сказав же Фома, побачивши, що учні бояться йти до Іудеї, бо нині вже мали намір іудеї камінням побити Тебе, зі сміливістю сказав їм: «Йдемо і ми, теж помремо із Ним», навчаючи і нас без страху йти за Тобою й оспівувати Тебе так:

Ісусе, друже Лазаревий, Свого приятеля від смертного успіння підняти Ти йшов;

Ісусе, Віфанії похвало, всю Лазареву радість і воскресіння його Ти приніс.

Ісусе, Любове Незбагненна, плач і ридання сестер Лазаревих Ти почув;

Ісусе, Милосте Безкінечна, вівцю Свою бездиханну оживити Ти зволив.

Ісусе, із Лазарем, у Віфанії похованим, поховай і наші страшні гріхи;

Ісусе, із Марфиними і Маріїними сльозами прийми за гріхи наші тяжке наше зітхання.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 4

Бурю помислів сумнівних маючи в душі, Марфа і Марія гірко проливали сльози над труною Лазаря, згадуючи зі скорботою обітницю Твою, що хвороба Лазарева не до смерті веде, а на Божу славу, не маючи колишніх сподівань, бачачи брата свого в труні і тіла його руйнування й сморід. Ти ж, Господи, туди йдучи, промовляв до учнів Своїх: радію, друзі мої, за вас, що Я не був там, але відведу вас туди, щоби побачили, що Бог може все. Йдемо, щоби оживити його, якому смерть явилася та здійснила досконале руйнування, щоби заспівав він з усіма вірними: Алілуя.

Ікос 4

Почувши свята праведна Марфа, що Ти, Господи, до Віфанії йдеш, до Лазаря, що вже чотири дні у гробі перебував, вийшла на зустріч Тобі і сказала Тобі, розради шукаючи: «Господи, якщо Ти тут був, не помер би мій брат. Але і нині знаю, що чого не попросиш у Бога, дасть Тобі Бог». Цю віру скорботної сестри Лазаревої бачачи, зі зворушенням в душі співаємо Тобі:

Ісусе, Ти до чотириденного мерця стопи Свої спрямував, відвідай і нас, що у гробі відчаю перебуваємо;

Ісусе, Ти до Віфанії прийшов, аби прийняти у Любов Свою скорботних сестер, прийми і нас, заблудлих.

Ісусе, Ти Марфу душекорисною розмовою Своєю втішив, втіш і нас, бо через гріхи свої сумуємо;

Ісусе, Ти не забув Марію, що із надією у будинкові сиділа, не забудь і нас, що у зневіру занурилися.

Ісусе, Ти смерть, що трепетати почала, пришестям до Віфанії устрашив, тож смерті вічній не віддай нас;

Ісусе, Ти пеклом гірким топтання ніг Твоїх тих, які до Віфанії прийшли, страхом сповнив, тож від пекельних мук визволи нас.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 5

Богосяйною зіркою нічний морок розганяється. Подібне провіщали і про Тебе, Господи, тому Ти, Владика життя і смерті, сказав Марфі: «Воскресне брат твій». Вона ж, ще немічна у вірі, як і ті, інші, які сумнівалися, що брат її може нині за словом Твоїм із мертвих устати, відповіла Тобі: «Знаю, що воскресне, у воскресіння останнього дня». Ми ж, недостойні, Тобі Переможцеві смерті з вірою взиваємо: Алілуя.

Ікос 5

Бачивши, що серце святої Марфи, печаллю уражене смертю Лазаря, не може ще вірувати, Ти Господи, що маєш Ти силу із мертвих воскресити його, сказав до неї владно, бо життям і смертю Ти керуєш, бажаючи пробудити її від такої малодушності: «Я Є Воскресінням і Життям. Хто вірує в Мене, хоч і помре, оживе». Ми ж цій Божественній обітниці віруючи і життя вічне надбати бажаючи, зі сподіванням співаємо до Тебе:

Ісусе, Ти прийшов до Віфанії проповідувати Воскресіння, воскреси нас у пристрастях всіх зотлілих;

Ісусе, Ти сповістив Марфі про Лазареве воскресіння, пробуди і нас, що від численних гріхів засмерділися.

Ісусе, Ти обновив віру Марфи у Воскресіння, обнови душу наші, гріхами умертвлені;

Ісусе, Ти закликав всіх нас сподіватися про померлих, просвіти життя наше, затьмарене пристрастями.

Ісусе, Ти живими і мертвими володієш, що не дай гіркій смерті в пеклі вічно нами володіти;

Ісусе, Ти життя вічне нам дарував, допоможи нам спадщину блаженну на небі отримати.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 6

Проповідницею Твого, Христе, Божества явилася свята Марфа, рівна у сповіданні своєму Петрові, Верховному Апостолу Твоєму: адже на Твоє запитання, чи має віру, що кожен, хто вірує в Тебе, навіть якщо і помре, буде жити, відповіла Тобі: «Так, Господи, я увірувала, що Ти – Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ». Ми ж це сповідання із благоговінням всотуємо, із вірою і любов’ю співаємо Тобі: Алілуя.

Ікос 6

Засяяло нове світло віри і надії у святої праведної Марії, що в будинкові у скорботі сиділа, коли прийшла до неї сестра її Марфа і таємно від іудеїв, які прийшли втішати її, звістила їй про Твоє, Святий Господи, пришестя, кажучи: «Учитель прийшов і воліє розрадити тебе». Та ж, почувши це, схопилася і швидко прибігла до Тебе, припала до ніг Твоїх, розради шукаючи і промовляючи Тобі зі сльозами:

Ісусе, життя Начальнику, коли б Ти був тут, не помер би мій брат;

Ісусе, смерті Руйнівнику, коли б прийшов Ти сюди, не лежав би Лазар чотириденний у гробі.

Ісусе, Утішителю Добрий, втіш душу мою скорботну;

Ісусе, Учителю Благий, навчи мене творити волю Твою.

Ісусе, Наставнику безнадійних, настав мене із надією і терпінням нести хрест мій;

Ісусе, Пристановище сиріт, дай мені біля ніг Твоїх віднайти у горі моїм спокій Твій.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 7

Бажала Марія вилити біля ніг Твоїх всі почуття свої щодо втрати Лазаря і любов до Тебе, Господи, Ти ж, побачивши її засмученою, а також іудеїв, що прийшли з нею, у сльозах, засмутився Ти духом і обурився, людське показуючи, і розплакався Ти Сам, так й ми, немічні, що в скорботах перебуваємо, із відвагою припавши до Тебе, виливаємо в немочі з глибини душі сльози свої і з розчуленням взиваємо Тобі, Який плачеш через наші скорботи: Алілуя.

Ікос 7

Нову і невимовне Милість і Людинолюбство безмежне явив Ти, найсолодший Ісусе, коли бачачи Маріїні сльози, розплакався Ти Сам. Іудеї ж, бачачи, як за Лазарем плачеш, казали: «Бачиш, як любив Він його». Інші ж, у скам’янінні душ і сердець перебуваючи, не бажаючи зрозуміти Божественне співчуття Твоє немочам нашим, думаючи, що можеш Сам безпорадним бути, казали в Твоє обсміяння: “Чи не міг же зробити Отой, що очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?» Ми ж, прославляючи людинолюбство Твоє, від душі взиваємо Тобі:

Ісусе, Ти сльози про Лазаря через плач сестри його виточив, струменями слізними очисти гріхи наші;

Ісусе, Ти Марфині і Маріїні сльози втамував плачем Своїм, втамуй і наші печалі.

Ісусе, Ти тростини надламаної не зломив, богодані храми душ наших не дай розтрощити в нас.

Ісусе, Ти льону, що курився на згасив, не дай згаснути палаючим смолоскипам віри і любові в нас.

Ісусе, Ти довготерпеливий і немочам нашим до самого кінця співстраждав, в немочах наших укріпи нас;

Ісусе, Ти людинолюбний і навіть до скорботи й плачу за нас до сліз зійшов, від вічного плачу звільни нас.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 8

Здивувало запитання Твоє, Христе Спасе, тих, що плакали, коли Ти про Лазаря запитував: «Де поклали його?» Як же Бог, Який все знає і передрік смерть його, як же зараз Ти не знаєш, де поховано друга Твого? Але Ти це запитував не від незнання, але як людина, що бажає скорботних сестер Лазаря втішити і заради цього гріб відвідати. Таке Людинолюбство та Милість Твою прославляючи, співаємо Тобі: Алілуя.

Ікос 8

Весь Ти Любов, Весь Ти бажання наше, Господи Ісусе, Ти, прийшовши до гробу Лазаревого, дуже переймаючись в собі про жорстокосердям тамтешніх людей, повелів Ти взяти камінь від гробу, щоби смородом смерті стали замкнені уста невірних. А Марта, являючи єства людського, промовила Тобі: «Господи, вже смердить, бо чотириденний вже». Але Ти понад усе зміцнив її у малодушності її, кажучи: “Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, – побачиш славу Божу?» Марія ж, бачачи камінь відвалений від гробу, у трепетному сподіванні перебуваючи, віри в мовчанні дотримуючись і лишень в серці промовляла:

Ісусе, Ти до гробу друга Лазаря прийшов, очисти розуми наші від сумнівів невірних;

Ісусе, Ти Славу Божу явити забажав, збережи серця наші від похотей поганих.

Ісусе, Ти камінь від гробу Лазаря відвалити наказав, відвали камінь жорстокосердя від гробу душ наших;

Ісусе, Ти Словом уст Твоїх всі сили пекла устрашив, допоможи не злякатися нам явленням обіцяної Слави Твоєї.

Ісусе Найсмиренніший, лагідно Ти до гробу Лазаря увійшов, лагідністю душ сподоби нас Твоє входження відчути;

Ісусе Найсолодший, від мерця, що у гробі чотири дні пробув, Ти не відвернувся, подай нам смиренної вдачі для споглядання Благодаті Твоєї.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 9

Все єство Ангельське було вражене, коли Ти, Чудотворцю Господи, являючи Славу Свою, як Єдинородного від Отця, перед лицем безлічі народу хвалу воздав Небесному Отцю, кажучи: «Отче, хвалу Тобі віддаю, що Ти почув Мене», і це промовивши, голосом сильним закричав Ти: «Лазаре, вийди сюди!» І, коли щойно бездиханний веління Твоє послухавши, став знову одушевленим, піднявся від смерті і вийшов, по руках і ногах зв’язаний, всі коліна небесних і земних, і підземних, чудо це побачивши, преклонилися перед Тобою, Переможцем смерті, співаючи: Алілуя.

Ікос 9

Жодне красномовство не зможе гідно прославити велике і страшне диво Твоє, Господи, коли Ти Лазаря Чотириденного від мертвих підняв, щоб Марфу і Марію, а з ними і всіх нас у вірі й надії на Воскресіння і безсмертя душі утвердити. Тому численні іудеї, які до Марії прийшли, побачивши, яке диво Ти сотворив у Віфанії, увірували в Тебе, як в Сина Божого і радісно принесли Тобі похвали такі:

Ісусе, Ти Лазаря мертвого чотириденного воскресив, і нас, знищених пристрастями, воскреси;

Ісусе, Ти Своєму приятелеві пеленами пов’язаному допоміг, і нас, пов’язаних гріхами, визволи.

Ісусе, Ти мерця від труни звільнив, і нас із гробу відчаю виведи;

Ісусе, Ти ягня Своє улюблене від прірви пекла врятував, і нас від вічної пітьми непроглядної збережи.

Ісусе, Ти велінням Живоносного Твого голосу піднявши мертвого, і нас, зітлілих від пристрастей, Словом Твоїм оживи;

Ісусе, Ти всесильною силою Твоєю Лазаря чотириденного воскресив, і нас причасниками Воскресіння Твого покажи.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 10

Врятувати бажаєш всіх Ти, Христе Спасе; але сини темряви, бачачи померлого Лазаря, який від голосу Твого від тління воскрес, не забажали у жорстокості сердець своїх увірувати в Тебе, і деякі з них вирушили до первосвящеників і фарисеїв і сповістили їм, що Ти сотворив у Віфанії. Ми ж божевілля їх не наслідуючи, але в загальне Воскресіння за обітницею Твоєю віруючи, Тобі, Життєдавцю і Спасителеві нашому співаємо: Алілуя.

Ікос 10

Царю Предвічний, Ісусе! Стін кам’яні твердішими виявилися первосвященники, коли почули, яке страшне диво сотворив Ти у Віфанії, рада зібрали на Тебе, промовляючи: «Що маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?» Один з них такий ось Каяфа, що був первосвященником року того, промовив до них, що краще для них, щоб Один Чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь народ мав загинути. І від того дня радилися, як вбити Тебе, Христа Свого і Владику, укупі ж і Лазаря, і тих багатьох, які увірували в Тебе. Тому співаємо до Тебе так:

Ісусе, Сину Божий Безсмертний, Лазаря заради, неначе агнець незлобивий на заклання Ти був приготовлений;

Ісусе, Спасе наш, люди судимі Твою Смерть за людей мимовільно провістили.

Ісусе, Тебе на беззаконному зборищі разом із Лазарем на смерть було засуджено, не засуди нас на Суді Твоєму.

Ісусе, Ти у вірної Віфанії в будинку Лазаря печаль на радість перемінив, згадай і нас у Царстві Твоєму.

Ісусе, Ти початок Хреста у Віфанії звершив, силою Хреста Твого збережи нас;

Ісусе, Ти улесливих фарисеїв чудесами Своїми устрашив, воскресінням Лазаря звесели нас.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 11

Спів зворушливий нехай принесе Тобі, Христе Спасе наш, Віфанія вірна і Тобою люблена, бо на радість Ти перемінив печаль її, Лазаря, вихованого нею, із гробу піднявши, і нехай не нарікає, що на малий час Ти відійшов до Єфрему – міста поруч пустелі, де ходив Ти з учнями Своїми, первосвященикам заповідь давши, щоб мали Тебе. Ми ж, дивуючись Твоєму про учнів перед стражданнями Твоїми піклуванню, співаємо Тобі: Алілуя.

Ікос 11

Світло велике і невимовне осяяло Віфанію, коли за шість днів до настання Пасхи Ти прийшов саме сюди, Найсолодший Ісусе, де ті, які люблять Тебе сотворили Тобі преславну вечерю, Лазареве воскресіння із радістю та подякою згадуючи. Був тут і Лазар одним з тих, які біля столу возлежали. Марфа ж з любов’ю прислуговувала Тобі, Марія ж від надлишку радості, любові і подяки, принесла літру світу мира з найдорожчого нарду, намазала пречисті ноги Твої, і волоссям своїм витерла їх, і оселя вся наповнилася пахощами мира. Ми ж, недостойні, в радість тих блаженних співбесідників Твоїх проникнути бажаючи, зі зворушенням співаємо Тобі так:

Ісусе, Ти із мерцем воскреслим трапезу розділив, дай нам насолоджуватися вічною Твоєю вечерею на небесах;

Ісусе, Ти Лазаря по воскресінні його небесною радістю наповнив, сподоби мене небесно мислити на землі.

Ісусе, Ти Марфу працелюбну послужити Тобі удостоїв, прийми нас на служіння Тобі;

Ісусе, Ти Марію, яка Божою любов’ю палала, ноги Твої миром помазати сподобив, допоможи духові нашому любов’ю полум’яніти.

Ісусе, Ти Віфанію звеселив перебуванням на вечері у ній, звесели нас посеред праць та скорбот відпочинком;

Ісусе, Ти Марфині сльози і Маріїн плач Лазаревим воскресінням скоро втішив, втіш нас у скорботах Твоїм відвідуванням.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 12

Благодать велику дарував Ти, Христе, воскресінням Лазаря благословенним Віфанійським селам, які прийняли Тебе. На ранок чекають на Тебе в Єрусалимі хрест, злохуління і наруга від злостивих фарисеїв, заздрістю дихаючих; тут же Ти знайшов перше хреста любов, радість і мир у Дусі Святому. Тому за це буде тобі похвала вічна, Віфаніє, оскільки Творця прийняти сподобилася ти: благоприготуйся, прикрась божественні твої входи, розшир сіни твої, тоді ми з тобою заспіваймо до Господа, Який прославив тебе: Алілуя.

Ікос 12

Оспівуючи вчинене Тобою з мертвих Лазаря воскресіння, поклоняємося величі справ Твоїх, Христе, прославляємо Вседержительство Твоє, невичерпну Милість разом із невимовним людинолюбством Твоїм і віруємо із Марфою, що воістину Ти Є Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ, з Марією ж припадаємо до ніг Твоїх, вслухаємося у Животворче і єдинопотрібне Божественному Слово Твоє, і дозволь нам молитвами праведного Лазаря, Твого приятеля, бачити Твою світлу над смертю перемогу і Живоносне Воскресіння Твоє тим, які співають до Тебе так:

Ісусе, пекла Переможцю, із Лазарем чотириденним з темряви непроглядної гріха виведи нас;

Ісусе, смерті Руйнівнику, з другом Твоїм померлим до життя і воскресіння і нас заклич.

Ісусе, Ти Лазаря від злоби фарисейської врятував, спаси ж і нас від напастей;

Ісусе, там його руками Апостолів на єпископа Ти поставив, від Церкви Твоєї не відлучи нас.

Ісусе, йому омофор руками Богоматері витканий вручено було, в укритті того Омофору охорони нас від усякого зла;

Ісусе, Ти Лазаря відвідуванням Пречистої за днів Її плоті удостоїв, Її заступництва не позбав нас.

Ісусе, Ти Лазаря перше за Твої страсті із мертвих підняв, яви нам Своє Воскресіння.

Кондак 13

О, найсолодший Ісусе, всіх Радість, Світе Тихий, Життя світу і Воскресіння наше! Прийми від нас, як від Марфи з Марією, цю малу подяку нашу за Воскресіння Лазаря від усієї душі Тобі принесене, і сотвори нас причасниками бути того, що від гробу повстав, всесильним Словом Твоїм підніми і нас від усякого падіння гріховного і смерті вічної, і сподоби нас отримати спадщину нев’янучу на небесах, де разом з усіма святими так заспіваймо Тобі: Алілуя.

Цей кондак читається тричі, потім 1-й ікос і 1-й кондак. І тоді молитви.

МОЛИТВА ЛАЗАРЕВОМУ ВОСКРЕСІННЮ

Господи Ісусе Христе, Боже, Спасителю наш, Невичерпна безодня милості, щедрот і любові, Ти смерті і гріха не сотворив, і ще в раю призначив прабатькам нашим вічного і святого і блаженного життя причасниками бути! Коли ж в силу дії диявола, людиновбивці споконвіку, через людину гріх у світ увійшов і смерть, тоді за невимовним Людинолюбством Своїм Ти визначив Хрестом і Воскресінням Своїм визволити людей Твоїх, що згрішили, від прірви пекла і смерті вічної. І коли прийшов час, Ти зійшов у дні плоті Своєї, як Пастир Добрий, на збирання заблукалих овець Твоїх, і, перш Хреста Свого і добровільних Страстей до Віфанії прийшовши, Ти єдиним словом Лазаря, друга Твого, що померлим був і похованим, від пекла врятував його та з мертвих воскресив. І цим великим і страшним чудом перше живоносної смерті Твоєї смертну державу приголомшив Ти, провіщаючи через чотириденного воскресіння швидке Твоє, Життєдавче Христе, триденне із мертвих Воскресіння, нас усіх таким чином запевнивши, що хочеш темнообразне пекельне царство силою Своєю побити і загальне Воскресіння всіх явити, показуючи Лазаря, з якого розпочалося наше спасіння. Тому і ми, недостойні, із Марфою і Марією торжествуємо, безмірну Твою Милість нині святкуємо, і в Сльозах Твоїх над Лазарем майбутнє угамування сліз і смерті подолання радісно вбачаємо. Сподоби ж і всім нам набути душі чисті і нескверні розуми, лагідні серця і смиренну вдачу, щоби із Віфанією Тебе, лагідного Владику, прийняти, і лукавого гординю побити, і відкрити двері сердець наших. Щоби ми з вірою, неначе Марія, помазували миром любові пречисті ноги Твої, і зі старанністю визначною, неначе Марфа, послужили Тобі, споживаючи Пречисте Тіло і Найчеснішу Кров Твою на таємничій Вечері Твоїй, розділи з нами Свою Трапезу, вилий на нас цілюще миро молитви, і сльози покаяння, і пахощі чистоти, щоби прикрашені і просвічені ними ми почули Заклик Твій: «Це Я стою біля дверей і стукаю», і за Голосом Твоїм, що навіть у іновірців відчиняє двері серця, обитель створимо Тобі, завжди служачи Тобі і прославляючи Тебе із безначальним твоїм Отцем і Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО ПРАВЕДНОГО ЛАЗАРЯ

О, предивний і найкращий друже Христовий, Святий праведний Лазарю, Віфанії похвало і для всього всесвіту превелике здивування!

Благословенний дім твій, його ж Господь наш Ісус Христос у днях плоті Своєї із любов’ю відвідував, бачачи віру і доброту душі твоєї і боголюбивих сестер твоїх Марфи і Марії, бо ти полюбив Його всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й Ним до самого кінця любленим ти був. Дивні таємниці, на тобі Божественним Другом Твоїм і Господом нашим явлені, бо вгодно Йому перш Хреста Свого і Воскресіння було показати на тобі всьому світові Славу Свою і сотворити тебе передвісником пресвітлого Його з мертвих триденного Воскресіння. Тому Господь, як Владика життя і смерті, попустив тобі смертним сном заснути, і бути похованим, і навіть до пекельних глибин зійти, де побачив ти усіх від початку віку, що померли в безлічі своїй, які пекельними узами зв’язані. Страшні жахіття бачив ти. І там, де тіло твоє руйнуванню смертному вже піддалося, через чотири дні ти почув Божественний голос Друга твого, що до гробу Прийшов: «Лазаре, вийди сюди!» І за Голосом Цим ти з гробу піднявся і так Віфанію звеселив, Марфині і Маріїні сльози втамував, фарисеїв і книжників жорстокосердих настрашив ти. Утамуй же, святий друже Христовий, і наші сльози, що через гріхи наші проливаються, допоможи ожити нашим душам і тілам, що в смороді пристрастей і нечистот гріховних перебувають, допоможи встати нам із гробу відчаю і лютої зневіри, всіх же нас визволи від вічної смерті. Як тебе підняв Господь, так і нас підведи від успіння смертного. І умоли милостивого Бога, щоби сподобив Він нас бути причасниками вічного життя, бо ним ти після праці святительства нині насолоджуєшся у оселях райських, прославляючи Всесвяте ім’я Отця і Сина і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.