✠ Варфоломій

Божим Милосердям Архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

До всієї повноти Церкви

Благодать, милосердя та мир від нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа

Разом з нашою молитвою благословення і прощення буде зі всіма вами

Найблагородніші брати і благословенні діти в Господі,

Ми прославляємо Бога в Трійці, який знову спрямовував нас як Церкву до поважного і благословенного періоду Святого і Великого посту, арені фізичної та духовної дисципліни та аскетичної боротьби, щоб підготуватися таким чином до Христа і подорож у смиренні до Страсного та Великого тижня та життєдіяльності.

Аскетична дисципліна, звичайно ж, не лише особливість Святого та Великого посту; і не лише питання турботи та обов’язки чернецтві; і знову ж таки, не результат зовнішнього впливу на християнський етос, чужий елемент нашого відданого життя. Аскетизм відноситься до ядра християнського буття та життя Церкви. Це покликання Христа до Своїх вірних і свідчення Його спасенної присутності у нашому житті. Як віруючі, ми звертаємося не до безособового чи недоступного Бога, а до втіленого Слова, яке розкрило любов Бога Отця і причастя Святого Духа, повноту благодаті та свободи. У цьому сенсі, сповнений божественними благословеннями і особливо глибокими переживаннями, Святий і Великий Пост залишається динамічним виразом та розкриттям скарбу та істини церковного життя у всьому його повноті

Ніщо у житті віруючого не є фрагментарним чи самоціллю. Життя у Христі цілісне і неподільне. Покаяння, смирення, молитва, піст, добрі справи – все це переплітається та спрямовує віруючого на Євхаристію Церкви, есхатологічну таємницю Царства. Аскетична боротьба – це початок, «вузькі ворота», які ведуть нас до Святого Святих. У нашій традиції ніколи не буває аскетизму заради аскетизму. Аскетична дисципліна – це завжди подорож; вона виконується, коли стає частиною Церкви, коли приводить нас до причастя Священних Таїн, які, у свою чергу, включають нас у рух Церкви до Царства. Нагадаємо приклад Святої Марії Єгипетської, яку вшановують у П’яту неділю Великого посту. Після сорока років суворої аскетичної боротьби і невпинної молитви вона прагнула прийняти Тіло і Крові Христа з рук преподобного Зосима в повному розумінні, що Святе Причастя є джерелом життя і ліками безсмертя. У тому ж ключі Святий і Великий Собор Православної Церкви (Крит, 2016), який назвав пост «великим духовним подвигом» та «вираженням par excellence aiscetic ідеалу Православної Церкви», наголошує, що «істинний піст Іде все життя у Христі віруючих та увінчається їх участю у богослужінні, особливо у таїнстві Святої Євхаристії» (Важливість посту та його дотримання сьогодні, § 1 і 3).

Немає православної духовності без участі в Божественній Євхаристії, завдяки якій, як віруючі, ми стаємо єдиним тілом, причастям людей, спільнотою життя, учасниками «спільного спасіння» у Христі Спасителі, який є «до» Моменту добра. «Тому піст є покірність і слухняність правлінню Церкви, спільний досвід. Святий і Великий Пост – це запрошення до виявлення Церкви як місце і шляхи освячення і святості, як передчуття і спосіб прекрасного сяйва, повноти життя і радості в есхатологічному Царстві. Випробовувано і теологічне» нам неможливо осягнути дух Святого і Великого посту, якщо ми не сприймаємо його як подорож до Великодня. Увесь період посту зберігає «велике сприйняття» життя. Похмурий аскетизм – це збочення християнського досвіду; це невігластво майбутньої благодаті і майбутнього Царства; це життя таке, «ніби Христос ніколи не приходив», без очікування «воскресіння мертвих» і «життя будучого віку»

Цей дух був переживання посту перед Великоднем у ранньому храмі, коли катехумени готувалися до Водохреща під час Божественної Літургії в ніч Воскресіння. Навіть коли пізніше катехізичний характер цього періоду посту змінився на етос покаяння, досвід «покаяння» як «другого хрещення» зберігся і залишається екзистенційною прихильністю, яка веде нас колись більше до жаданої євхаристичної повноти церковного життя, до дому Отця, до причастя Святого Духа. І в цьому випадку «піднесення хреста» передбачає шлях до невиправної радості Воскресіння.

Протягом цих днів благочестивий народ України несе свій важкий Хрест, терпить невимовні образи неспровокованої, ірраціональної та ворожої війни, що породжує біль та смерть. Співчуваючи з нашими випробуваними братами та дітьми, ми посилюємо наше прохання до Господа милосердя і Бога світу, до негайного припинення цього конфлікту та до подолання справедливості та миру, які є передчуттям спокутованої радості Царства Божого.

Цю ж рятівну істину православної віри, благочестя та духовності підкреслюють також подія освячення Святої Мирри, яку милістю Божою ми здійснимо цього року під час Страсного тижня у нашому Священному Центрі. Це благословенне і «божественно дієве» масло «Євхаристії Миро» передає різні дари та різноманітні харизми Святого Духа через Таїнство Христове на новопросвітленого «небесного громадянина» для сили та участі про життя Церкви – і насамперед причастя Священного Таїнства – а також божественно натхнене мирі і свідчення дару благодаті та надії, що лежить у нас. Характер Святого Духа як «сили причастя» виявляється також у тому, що Свята Мирра готується з киплячих інгредієнтів, запропонованих помісними Православними Церквами, а також у місці та часі його освячення в рамках Євхаристичних Зборів Предстоятелів, одразу після освячення Святих Дарів, але також і в інших церковному застосуванні Священного Миро, таких як хризмація гетеродоксу та інше входження до Православної Церкви, освячення храмів та святих жертовників, антимнісів тощо.

З цими почуттями, молимося, щоб піст пройшов гладко і шлях до Пасхи Господньої був безперешкодним, ми закликаємо вас – наших найповажніших братів у Христі та улюблених дітей Церкви Матері Константінопольської у всьому світі – життєдайний благодать і велика милість Христа Бога нашого, Який вічно благословляє аскетичні здобутки Свого народу.

Святий і Великий Піст 2022

✠ Варфоломій Константинопольський

палкий молитовник перед Богом за всіх Вас

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»