Хрест призводить до Воскресіння, Велика П’ятниця – до Світлої Пасхи. Замість печалі, скорботи і відчаю – радість і мир Воскресіння. Як Хрест має на увазі Воскресіння, так і Воскресіння не мислиться без Хреста, або, точніше сказати, в Хресті і сховане Воскресіння. Тому православна Пасха називають хрестовоскресною. Кожна людина всім тілом і всією душею бере участь у цій великій святій вірі і зустрічі з Воскреслим Господом. Йдучи з Ним пліч о пліч, і розпинаючись разом Ним, ми стаємо причасниками Божественного світла і учасниками справжнього спілкування з нашими братами у Христі.

Євангеліст Іоан в Євангелії Великодньої літургії (Ін. 1:1-17) розповідає про те, як Бог Слово став людиною. Він одягнувся в людську плоть і жив серед людей, відкриваючи їм таким чином Свою Божественну славу. Він – справжнє Світло, просвіщає кожну людину, яка приходить у світ. Але щоб людина змогла відчути Божественну присутність, вона повинна, перш за все, просвітитися Божественним світлом за допомогою Хрещення в ім’я Троїстого Бога. Приєднання до Тіла Христа, Церкви, і Причастя Святих Тайн, робить людину здатною сприйняти Божественне світло.

Одночасно потрібна постійна людська згода і прагнення до досконалості, що досягаються за допомогою аскези. «Очистимо відчуття і побачимо незлочинне світло Воскресіння», – пише святий гімнограф. Цьому сприяють піст, покаяння, помірність, внутрішній злом і невпинне почуття любові до ближнього. Одні бачать у Христі тільки Бога, інші – тільки людину. Для перших Він знаходиться так високо, що вони не можуть Його досягти. Другі, навпаки, позбавляють Його божественності і тому забирають у людини можливість стати богом по благодаті, подолати тлінність і смерть.

Але Христос як Боголюдина відкриває людям шлях до перемоги над смертю і стає «Первістком з мертвих». Цим шляхом може слідувати і християнин – розпинати свої пристрасті і воскресати разом з Христом. Християнин помирає через покаяння і сльози про гріховність життя, щоб і в земному житті відчуті блага Воскресіння. Він старанно дотримується Божественних заповідей і здобуває чесноти, які звільняють його від тлінності і смерті. «Смерть не має над ним влади» (Рим. 6: 9).

Світло Воскресіння щедро виливається в світ. Але необхідно мати чисті почуття і ясний погляд, щоб розпізнати силу світла Воскресіння. Часто духовна сліпота заважає цьому єднання. Але в Світле Свято Воскресіння всі люди відчувають, нехай і ледь помітно, промінь Божественного світла, що просвіщає їх розум і серце. У східній православній традиції, не дивлячись на людське відчуження, збереглися народні звичаї, які показують, що люди ще зберігають пам’ять про світло свого Хрещення. Свічки, великодні привітання і знаки любові, загальний стіл, відвідування кладовища – все це приклади таких традицій.

Великодня свічка, яку, згідно з традицією, дарує хрещений батько, плавиться і яскраво світить, випромінюючи хрестовоскресне світло. Привітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!», Які в деяких місцевостях на сорок днів замінюють звичайні привітання, означають переживання Воскресіння. Відвідування могил померлих в ці святі дні показує віру людей в те, що Воскресіння Христа надихає їх душі і передбачає Воскресіння всього людського роду.

Але кульмінацією прагнення людини стати причасником страстей і Воскресіння Христа – це його внутрішня потреба брати участь в таїнстві святої Євхаристії. Досить, щоб це здійснювалося з «чистою совістю», «освіченим серцем» і з любов’ю до ближнього. І тоді, як пише святий Іоан Златоуст, «Трапеза готова – насолоджуйтесь усі. Всі прийміть багатство благодаті. Ніхто не ридає про своє убозтво, бо для всіх настало Царство! Ніхто не плаче про свої гріхи, тому що засяяло із гробу прощення. Ніхто не боїться смерті, бо звільнила нас смерть Спасителя. Воскрес Христос, – і радіють ангели! Воскрес Христос і торжествує життя». Царює закон, і благодать переповнює людські серця!

Протопресвітер Василіос Калліакманіс

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»