26 грудня / 8 січня наша Церква святкує Собор Пресвятої Богородиці.

За традицією, що склалася, в перші дні після народження дитини мати отримує вітання та побажання від родичів і друзів. Всі близькі поспішають висловити матері всю свою любов і радість, подивитися на новонародженого, вітаючи його прихід в життя. Такий сенс багато в чому притаманний і святу Собору Пресвятої Богородиці.

Досконала людина Христос брала участь у всіх подіях, звичних для людського життя. Незважаючи на те, що Христос народився в такому незвичайному місці і таким незвичайним чином, для людства Марія – природна мати Ісуса. Вона радіє, приймає поздоровлення від усіх віруючих, які відвідують Її і оспівують Божественне Різдво. Подібним чином і наша церква, дотримуючись цієї давньої традиції, вітає Матір Божу, висловлює Їй свою вдячність, радіє Різдву Боголюдини, бачачи новонародженого Спасителя.

Кожне свято нашої Церкви є певним духовним стимулом. І найбільша користь свят – відновлення зв’язку з тими, хто сприяє нашому спасінню, перш за все – з Коханим нашим Ісусом. Святкуючи Різдво Христове, ми переживаємо входження Бога в людську історію. Син і Слово Боже стає людиною заради нашого власного обожнення. Марія приносить Христа в світ у Віфлеємі. І все людство, що зібралося поряд з Нею, розділяє Її радість і дякує Її.

протопресвітер Евелфон Хараламбус.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»