Стаття 1

Вступ

Святий і Великий Собор по благодаті Святої Трійці є авторитетним виразом канонічного передання і стійкою церковної практики щодо функціонування соборної системи в Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви та скликається Його Святістю Вселенським Патріархом за згодою Блаженніших Предстоятелів усіх загальновизнаних Помісних автокефальних Православних Церков. Він складається з членів, призначених до складу їх делегацій.

Стаття 2

Скликання собору

Вселенський Патріарх сповіщає про скликання Собору всіх Предстоятелів Помісних автокефальних Православних Церков Патріаршими листами, в яких:

1) оголошує про завершення передсоборної підготовки питань порядку денного Собору, рішення про яку було прийнято всеправославна;

2) призначає час і місце проведення Собору за згодою Блаженніших Предстоятелів усіх Помісних автокефальних Православних Церков і

3) закликає Помісні автокефальні Православні Церкви, відповідно до Всеправославними угодами, досягнутими на Зборах Блаженніших Предстоятелів, призначити своїх представників на Собор.

Стаття 3

Склад Собору

Членами Собору є архієреї, які призначаються кожної автокефальної Православної Церквою як її представники:

1) кількість членів було визначено на Зборах Предстоятелів усіх Помісних автокефальних Православних Церков в березні 2014 року на Фанарі;

2) супроводжувати делегації можуть спеціальні консультанти: клірики, ченці або миряни, але їх число, як правило, не може бути більше шести (6) чоловік. Запрошується також допоміжний персонал в кількості трьох осіб від кожної автокефальної Православної Церкви.

3) спеціальні консультанти можуть бути присутніми на пленарних засіданнях Собору без права слова або голосу, при цьому їм слід допомагати в роботі Секретаріату Собору або Соборним Комісіям, де вони мають право слова, і виконувати делеговані їм особливі доручення;

4) У продовження роботи Собору кожен Предстоятель може мати при собі одного або, якщо це можливо, двох ієрархів – членів делегації своєї Церкви. Голова в силу своїх численних обов’язків може мати при собі дві такі члена і одного секретаря. Всі радники повинні сидіти ззаду своїх Предстоятелів.

5) В разі неможливості для Предстоятеля тієї або іншої Помісної Церкви особисто бути присутнім на Соборі або на одному з його засідань, він повинен бути заміщений іншим архієреєм цієї Церкви, відповідно до її статуту.

Стаття 4

Головування на Соборі

1) Головою на засіданнях Собору є Вселенський Патріарх. Предстоятелі інших Помісних Православних Церков сидять праворуч і ліворуч від нього, згідно диптиху Вселенського Патріархату;

2) члени делегацій Помісних Православних Церков розташовуються згідно з порядком диптихів в певному для них місці в приміщенні, де проходять засідання Собору, причому спеціальні консультанти кожної делегації для зручності спільної роботи сидять поруч з ними.

Стаття 5

Повноваження голови

Голова Собору

1) оголошує про відкриття і закриття робіт Собору;

2) спільно з Предстоятелями автокефальних Православних Церков планує роботу з питань порядку денного Собору, а також взаємодіє з ними з метою негайного вирішення будь-яких питань процедурного характеру або тих, що стосуються роботи Собору;

3) затверджує програму богослужінь в часі роботи Собору;

4) спрямовує хід дискусій кожного засідання, виступаючи з короткими зауваженнями в залежності від обставин, з метою забезпечення більшої відповідності дискусій завданням собору;

5) надає членам Собору слово і виступає гарантом точного дотримання і правильного застосування принципів чинного Регламенту для того, щоб забезпечити належний і відповідний церковному порядку хід робіт;

6) координує роботу Всеправославного секретаріату собору.

Стаття 6

Секретаріат Собору

Секретаріат Собору є Всеправославним, а саме:

1) він включає одного ієрарха від кожної делегації, а також секретаря з підготовки Святого і Великого Собору, який здійснює нагляд за роботою Всеправославного Секретаріату;

2) членам Секретаріату в їх роботі допомагають відповідні консультанти: клірики, ченці або миряни, які вибираються з консультантів делегацій Помісних Православних Церков і повинні підтримувати багатосторонню роботу Всеправославного Секретаріату. Кількість таких радників не може перевищувати двох осіб від кожної делегації.

Стаття 7

Повноваження Секретаріату Собору

До повноважень Секретаріату Собору відносяться:

1) формування папок з відповідними матеріалами передсоборної процесу для підготовки текстів з питань соборного порядку денного на офіційних робочих мовах;

2) ведення протоколів засідань Собору;

3) допомога в роботі пленарних засідань і соборних комісій;

4) забезпечення належної організації синхронного перекладу соборних дискусій на офіційні мови;

5) створення спеціальних комісій – як для складання Повідомлень з метою безпосереднього інформування громадськості про хід робіт Собору, так і для підготовки його Послання;

6) належне інформування присутніх спостерігачів з інших християнських церков чи конфесій шляхом надання їм відповідних папок з питаннями соборної порядку денного;

7) негайне вирішення всіх інших непередбачених питань практичного або процедурного характеру.

Стаття 8

Робота Собору

Роботи Собору бути розпочаті і завершені служінням всеправославної Божественної літургії, яку очолює Вселенський Патріарх і в якій беруть участь всі Предстоятелі автокефальних Православних Церков або їх представники згідно з диптихами Вселенського Патріархату;

1) вони проходять у формі пленарних засідань або / і соборних комісій, згідно виробленої програмі робіт з питань порядку денного, тексти за якими були одноголосно схвалені Всеправославними передсоборними нарадами і Зборами Предстоятелів автокефальних Православних Церков;

2) на соборне обговорення не можуть виноситися тексти або нові питання, які не були одноголосно схвалені Всеправославними передсоборними нарадами і Зборами Предстоятелів, за винятком Послання Собору. Його проект буде підготовлений спеціальної Всеправославною комісією за тиждень до скликання Собору і схвалений Предстоятелями Православних Церков.

3) За винятком початку і завершення робіт Собору, всі інші засідання проходять за закритими дверима.

Стаття 9

Дискусії

1) Дискусії проходять на офіційних мовах Собору, а саме: грецькою, російською, французькою та англійською, а також на арабською як робочою мовою. Переклад на них здійснюється синхронно;

2) Питання обговорюються в тому порядку, в якому вони стоять в соборній порядку денному. Дискусії строго обмежені тільки затвердженої для кожного конкретного засідання темою.

3) Будь-які виступи не по темі забороняються, інакше виступає позбавляється слова, за винятком тих випадків, коли цей виступ обґрунтований і стосується процедурного питання або питання особистого характеру, а тому той, хто просить слова, повинен в такому випадку вказати, яке саме положення Регламенту порушено.

Стаття 10

Участь у дискусіях членів Собору

Виступати на Соборі можна вільно, однак ніхто не може говорити, попередньо не спитавши і не отримавши дозволу Голови Собору.

1) Про своє бажання взяти участь в дискусії з конкретного питання делегати Собору повинні письмово повідомляти відповідного члена Секретаріату Собору, який веде список черговості тих, хто побажав виступити, і подає його Голові Собору;

2) тимчасові рамки виступу кожного оратора не можуть перевищувати десяти (10) хвилин, а в разі повторного виступу, якщо будуть потрібні пояснення, або Голова Собору вважатиме його необхідним або корисним – п’ять (5) хвилин. Предстоятелі автокефальних Православних Церков мають в своєму розпорядженні вдвічі більший час;

3) не дозволяються недоречні словесні перепалки і особисті сварки між членами Собору, тому що вони є не тільки чужі, а й протилежні задачам Собору.

Стаття 11

Поправки до текстів

Сформульовані під час обговорення кожної теми пропозиції про внесення поправок, виправлень і доповнень в одноголосно затверджені Всеправославними передсоборними нарадами і Зборами Предстоятелів тексти з питань соборної порядку денного, а також текст Послання Собору:

1) подаються делегаціями автокефальних Православних Церков в Секретаріат Собору для того, щоб Голова представив їх на пленарному засіданні, і по ним було винесено офіційне соборне рішення;

2) схвалення цих поправок, по завершенні їх обговорення, відбувається відповідно до встановленої всеправославної процедурі шляхом виявлення консенсусу делегацій всіх автокефальних Православних Церков. Це означає, що ті поправки, які не були прийняті одноголосно, не затверджуються.

Стаття 12

Голосування та затвердження текстів

Голосування за результатами обговорення та перегляду Собором текстів з питань порядку денного

1) здійснюється автокефальними Православними Церквами, а не кожним окремим членом представлених на Соборі делегацій, відповідно до одноголосного рішення Зборів Предстоятелів Православних Церков;

2) ситуація, коли на Соборі голосує Церква, а не член делегації, не виключає можливості, коли один або кілька ієрархів делегації тієї чи іншої автокефальної Церкви займуть негативну позицію по відношенню до внесених поправок або будь-якого тексту взагалі. Факт незгоди вноситься в Протоколи Собору;

3) оцінка такої незгоди є внутрішньою справою тієї автокефальної Церкви, до якої належать архієреї. Церква може проголосувати, виходячи з принципу внутрішнього більшості, яке виражає її Предстоятель, а тому їй повинні бути надані необхідне місце і час для дискусії з цього питання всередині делегації.

Стаття 13

Прийняття і підписання текстів

Одноголосно прийняті тексти з питань порядку денного Собору складаються на чотирьох офіційних мовах і мають рівну силу. Вони:

1) підписуються ініціалами усіма Предстоятелями автокефальних Православних Церков на кожній сторінці і на всіх офіційних мовах Собору, а в кінці документів підписуються Головою та всіма членами Собору;

2) підписані соборні рішення, а також Послання Святого і Великого Собору, направляються Патріаршими листами Вселенського Патріарха Предстоятелів автокефальних Православних Церков, які доводять їх зміст до відома своїх Церков. Ці документи мають всеправославний авторитет.

Стаття 14

Участь спостерігачів

Спостерігачі з інших християнських церков чи конфесій, а також міжхристиянських організацій присутні на початку і завершенні роботи Собору без права слова або голосу.

Стаття 15

Підготовка протоколів

Протоколи роботи Собору будуть розшифровані та оброблені в установленому порядку для публікації на офіційних мовах і розсилання всім автокефальним Православним Церквам спеціальної Всеправославною протокольною комісією Секретаріату Собору, що призначена рішенням Предстоятелів усіх автокефальних Православних Церков.

Стаття 16

Інформування ЗМІ

1) За рішенням Голови і за згодою Предстоятелів інших Православних Церков створюється Соборна комісія з чотирнадцяти членів Собору (по одному з кожної Церкви), якій допомагають спеціальні консультанти. Комісія буде регулярно інформувати засоби масової інформації про хід робіт Собору.

2) Тільки журналісти, які отримали необхідну акредитацію в Секретаріаті з підготовки Святого і Великого Собору, можуть бути присутніми на початку і завершенні роботи Собору.

Документ узгоджений учасниками Зборів Предстоятелів Помісних Православних Церков в Шамбезі (21-28 січня 2016 г.), крім представників Антіохійського Патріархату.

Переклад українською мовою «Київське Православ’я»