28 липня / 10 серпня
Смоленська ікона Божої Матері, іменована “Одигітрія”, що означає «Дороговказна», по Церковним переказами, була написана святим євангелістом Лукою під час земного життя Пресвятої Богородиці. Святитель Димитрій Ростовський припускає, що цей образ був написаний на прохання антіохійського правителя Феофіла. З Антіохії святиня була перенесена до Єрусалиму, а звідти імператриця Євдокія, дружина Аркадія, передала її в Константинополь Пульхерії, сестрі імператора, яка поставила святу ікону у Влахернському храмі.
Грецький імператор Костянтин IХ Мономах (1042-1054), видаючи 1046 року свою дочку Анну за князя Всеволода Ярославича, сина Ярослава Мудрого, благословив її в дорогу цією іконою. Після смерті князя Всеволода ікона перейшла до його сина Володимира Мономаха, який переніс її на початку ХII століття в Смоленську соборну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу ікона отримала назву Одигітрія Смоленська.
За іншою версією ікона «Одигітрія» була благословенням на шлях до Київської Русі царівни Анни – майбутньої дружини святого рівноапостольного князя Володимира.
У 1238 році, коли татаро-монголи здійснили облогу Смоленську, по гласу від ікони самовідданий православний воїн Меркурій вночі проник до табору Батия і перебив безліч ворогів, у тому числі і їх найсильнішого воїна. Прийнявши у битві мученицьку кончину, він був зарахований Церквою до лику святих (пам’ять 24 листопада).
Коли ХIV столітті Смоленськ знаходився у історичному володінні Великого Князівства Литовського та не був окупований московітами, донька князя Вітовта Софія була видана заміж за великого князя Московського Василя Дмитровича (1398-1425). У 1398 році вона привезла з собою до Москви Смоленську ікону Божої Матері. Святий образ встановили у Благовіщенському соборі Кремля, по праву сторону від царської брами. У 1456 році, на прохання жителів Смоленська на чолі з єпископом Мисаїлом, ікона була урочисто з хресним ходом повернена до Смоленська, а в Москві залишилися дві її копії.
У 1602 році з Смоленської чудотворної ікони Богородиці був написаний точний список, який помістили у вежі Смоленської кріпосної стіни, над Дніпровськими воротами, під спеціально влаштованим шатром. Новий список сприйняв благодатну силу древнього образа.
Свята ікона Божої Матері Одигітрія – одна з головних святинь Київського Православ’я. Віруючі отримували і отримують від неї рясну благодатну допомогу. Матір Божа через Свій святий образ заступає і підкріплює нас, скеровуючи до спасіння, і ми кличемо до Неї: «Ти вірним людям – Всеблага Одигітрія, Ти – Смоленська Похвала і всієї землі Русі Київської – твердження! Радуйся, Одигітрія, християн спасіння!»
Тропар Пресвятої Богородице перед Її іконою, що іменується Смоленська Одигітрія, глас 4
Як скарб безцінний прийняло місто Смоленськ дивно написану ікону Твою, / Пресвята Володарка, Діва Богородиця, / для спасіння від усякого зла і розраду православних. / І до нині ікона ця є джерелом благодатним, / що подає необхідне для спасіння потребуючих. / Виявляй і на далі, Пречиста, милість Твою на людей, / які до Тебе припадають, / охорони місто Твоє і всю Русь Київську, / і спаси душі наші, / бо на Тебе єдину надію маємо.
Кондак Пресвятої Богородице перед Її іконою, що іменується Смоленська Одигітрія, глас 3
Пресвята Богородиця, стіна християнам, / міста нашого Смоленська покров і оборона! / Молитви слуг Твоїх, що до ікони Твоєї припадають, прийми, / у сповіданні віри Православної зміцни, / від усіх нападів та бід позбав, / скорботи земні на радість перетвори / і моли Сина Твого, щоб спастися місту і людям Твоїм.