Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її
Мт. 16:18
У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Перша неділя Великого посту – день особливий. У цей день ми здійснюємо святкування Торжества Православ’я. Історично це свято пов’язане з остаточною перемогою над єрессю іконоборства, що протягом декількох століть терзала православний світ.
Звичай відзначати в першу недільний день Великого поста Торжество Православ’я сходить до першої половини IX століття, коли був складений особливий чин Торжества Православ’я і був засноване це свято – на згадку про перемогу над іконоборством на VII Вселенському Соборі, що відбувся в 787 році, і одночасно в пам’ять про перемогу Церкви над багатьма іншими єресями, які представляли величезну небезпеку для внутрішнього життя Церкви Христової і для її місії в першому тисячолітті.
Тому, сьогодні ми задуваємо тих людей, які сміло, часам навіть до смерті, сповідували православна віру Христову, і незалежно від того, що вони зараховані до чину святих за їх подвиг віри, ми проголошували «Вічну пам’ять». Ми молилися про те, щоб Господь укріпив би у вірі і Православ’ї Святіших Патріархів православних, святителів нашої Церкви – митрополитів, архієпископів і єпископів – весь клір, всіх віруючих Православної Церкви і бажаємо їм многая літа.
Разом з тим, дороги мої, у цей день ми не тільки звертаємо свою пам’ять до перемог, що відбулися багато століть тому, бо наша Свята Православна Церква неспинна веде переможний бій за Правду Христову.
Безпрецедентні за своїми масштабами репресії були розв’язані проти нашого Київського Православ’я в XX столітті, коли тисячі священиків і ченців, мільйони мирян було розстріляно, безліч храмів підірвано, майже всі монастирі і духовні школи знищені або забрані чужинською владою та її «церквою», коли була поставлена мета не тільки Київське Православ’я, а і весь український народ взагалі стерти з лиця землі. Але, наш народ, наша Свята Православна Церква вистояли, бо ми зберегли свою святу православну віру і свою ідентичність ціною крові численних Сповідників і Новомучеників, які є нашими молитовниками перед Господом!
Улюблені в Христи брати і сестри!
Сьогодні ми святкуємо свято Торжества Православ’я в важки часі. Ось вже багато місяців не замовкають церковні дзвони наших православних храмів. Матір-Церква знову закликає своїх синів і дочок до оборони Правди Христової, нашої Батьківщини, наших дітей, від слуг темряви. І це не просто набат, у цих дзвонах кличе нас сам Господь, звертаючись до кожного: ієрарха і священика, ченця і черниці, чоловіка і жінці, щоб ми не спали, щоб ми знову повстали та перемогли темну хмару, що насувається на нас з Московії.
Тому, святкуючи сьогодні Торжество Православ’я, ми повинні переживати почуття особливої відповідальності за долю нашої Святої Православної Церкви – Київського Патріархату, за долю нашої Держави, за долю нашого народу. Так будемо ж молитися за наше Українське Православ’я, за Україну, яким загрожують сьогодні сили темряви. Будемо молитися і за нас самих, щоб ці важки дні, що зберися з Великим Постом, досягти перемоги власного духу. Будемо молитися про те, щоб Господь дарував нам дух істинної і православної молитви і ввів нас в радість Свого Переможного Воскресіння! Амінь
прот. Сергій Горбик
26 лютого / 9 березня 2014 року