Переказ відносить історію цього образу до часів життя вчителів слов’янських святих Кирила і Мефодія, стверджуючи, що святі брати принесли цю ікону з собою в Моравію в IX столітті, а звідси вже учні їх, що рятувалися від переслідування німецьких місіонерів, перенесли Люблінську ікону Божої Матері на землі Київської Русі.

На рубежі XVI i XVII століть гарячи захисники православ’я – брати Костянтин та Іван Острожські  подарував ікону в Преображенську церкву в місті Люблін. За іншою версією, вона була перенесена до церкви в середині ХІІІ століття князем Данилом Романовичам.

Цей образ користується великим шануванням серед вірних Київського Православ’я. Вона отримала дорогоцінні прикраси, і в її честь співали багато пісень, що містяться в так званих Богогласниках, тобто збірниках пісень релігійно-морального змісту, дуже поширених в Україні та загалом у Київському Православ’ї.

У 1915 році, російські окупанти, що втеклі до Росії, пограбували Люблінський православний собор і серед іншого вивезли і ікону Люблінської Божої Матері до Москви. Відомо, що чудотворну ікону окупанти перевезли в Чудовський монастир, де вона знаходилася до 1917 – 1919 рр., а саме до того часу поки монастир не був пограбований та зруйнований більшовиками… Серед інших назавжди зниклих святинь монастиря була і Люблінська чудотворна ікона.

Релігійного життя Православної Церкви почав відновлюватися в Любліні тільки в 1920 році, коли в місто прийшов православний священик. Було відновлено потрібне богослужбове начиння храмів. Але найболючішою для православних українців була втрата Люблінської ікони Божої Матері, яка, здавалося, була незворотна втрачена. Випадково два парафіяни побачили та викупили на ринку в Любліні точну копію ікони. Вона зайняла місце оригіналу в церкві Преображення Господнього, де знаходиться і на сьогодні.

 Тропар Люблінської іконі Пресвятої Богородиці, глас 8

Перед гідною Твоєю іконою, / яку в старожитності православним людям Любліна дарувала Ти, / Всемогутня Заступниця наша, / з замилуванням молимося Тобі: / Святу Віру Православну в нас ствердь, / і світлом Христової любові освяти темряву сердець наших.

Кондак Люблінської іконі Пресвятої Богородиці, глас 8

Від святих апостолів благочестивими князями принесена, / древньому православному місту Любліну дарована ти, / і багато чудес виявила у храмі стольним. / Тому оспівуємо образ Твій, / Володарка Пречиста, / та шануємо вічну славу Твою.

Величання

Величаємо Тебе, Пресвята Діва, і шануємо Ікону Твою гідну, яку як спадщину Наставників Слов’янських, місту Любліну дарувала Ти