Пам’ять 3/16 травня

Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським.

Зодчі прийшли у печеру до преподобним і запитали : «Де хочете ви почати церкви?» Святі відповіли : «Йдіть, Господь призначить місце». – «Як ви, пророкуючи собі швидку смерть, не призначили ще місця? – Здивувалися зодчі. – А ще дали нам стільки золота». Тоді преподобні закликали всю братію і почали розпитувати греків, кажучи : «Скажіть нам істину, хто вас послав і як ви потрапили сюди?». Зодчі стали розповідати : «Одного разу, коли ми спали в своїх будинках, рано, на сході сонця, прийшли до кожного з нас благовидні юнаки та сказали : «Кличе вас Цариця у Влахерні». Ми прийшли всі в один час і, розпитавши один одного, дізналися, що теж слови Цариці чув кожен з нас і одні й ті ж послані були за всіма нами. Нарешті, ми побачили Царицю з безліччю воїнів. ми вклонилися Їй, і Вона сказала : «Я хочу побудувати Собі Церкву в Київської Русі, в Києві, і ось, велю вам це зробити. Візьміть золота на 3 роки». – Ми ж, поклонившись, запитали: «Володарка, Цариця! Ти посилаєш нас в чужу країну, до кого ми там прийдемо?» – Вона відповідала: «Я посилаю вас ось з ними, з Антонієм і Феодосієм». – Ми здивувалися: «Навіщо ж, Володарка, Ти даєш нам золота на 3 роки? Їм і накажи піклуватися про нас, що нам є і що пити, і нас обдарувати, ніж Сама знаєш». – Цариця заперечила: «Цей, Антоній, тільки благословить і відійде від цього світла у вічний спокій. А цей, Феодосії, відійде після нього через 2 роки. Отже, беріть золота до надлишку. А що до того, щоб вшанувати вас, то ніхто не може зробити це так, як Я. Дам вам, чого і вухо не чуло, і очей не бачив і що на серце людині не сходило. Я Сама прийду дивитися Церкву і буду в ній жити». – Вона дала нам також мощі святих мучеників: Артемія, Полієвкта, Леонтія, Акакія, Арефи, Якова, Феодора – і сказала: «Це покладіть в основу». – Ми взяли золота більше, ніж нам потрібно було, і Вона сказала: «Вийдіть на двір, подивіться величину Церкви». – Ми вийшли і побачили Церкву на повітрі. Увійшовши знову до Цариці.. ми вклонилися і сказали : «Володарка Цариця, яке ім’я Церкви?» – вона відповіла: «Я хочу назвати її Своїм Ім’ям». – Ми не сміли запитати, як її Ім’я, але вона знову сказала Сама : «Богородична буде Церква». – І, давши нам цю ікону, сказала : «Вона буде в ній наместною». Ми вклонилися Їй і пішли в свої будинки, несучи з собою ікону, отриману з рук Цариці». Вислухавши це, всі прославили Бога, і преподобний Антоній сказав: «Діти, ми ніколи не виходили з цього місця. Благовідні юнаки, що покликали вас, були святі Ангели, а Цариця у Влахерні – Сама Пресвята Богородиця. А що до нашого способу і даного як би через нас золота, то Господь відає, як Він зволив створити це зі Своїми рабами. Благословен прихід ваш, добру супутницю ви маєте, чесну ікону Володарки». Три дні молився преподобний Антоній, щоб Господь Сам вказав йому місце для церкви. Після першої ночі по всій землі була роса, а на святому місці сухо. На інший ранок по всій землі було сухо, а на святому місці роса. На третє. Ранок, помолившись, благословили місце і виміряли золотим поясом ширину і довжину церкви. (Цей пояс ще давно приніс варяг Шимон, якому було видіння про будівництво церкви). Вогонь, що з неба спадав по молитві преподобного Антонія, вказав, що Богу угодно починання. Так було покладено початок Божественної Церкви. Ікона Успіння Пресвятої Богородиці прославилася чудесами. Два друга, Іван та Сергій, побраталися перед нею. Через багато років Іван смертельно захворів. Він віддав свою частину майна в Печерський монастир, а частина 5 -річного сина передав на збереження Сергію ; йому ж віддав і сина Захарію на піклування. Коли Захарія виповнилося 15 років, він захотів взяти належало йому майно, але Сергій наполегливо говорив, що Іван все роздав жебракам. Він дійшов до того, що прийшов в Успенську церкву і присягнувся перед чудотворною іконою, що не брав нічого. Коли він захотів поцілувати ікону, то не зміг наблизитися до неї ; пішов до дверей і раптом закричав: «Святі Антоній і Феодосії! Чи не велите вбивати мене цьому немилостивому і моліться Володарці Пресвятій Богородиці, щоб Вона відігнала від мене це безліч бісів, яким я відданий. Хай беруть золото і срібло : воно запечатано в моїй кліті». Захарія віддав все майно в Печерський монастир, де і сам постригся. З тих пір нікому не давали клястись чудотворною іконою. Ікона не раз захищала країну від навали ворогів. У 1677 році, коли турки оточили Чигирин і Києву загрожувала небезпека, ікону майже протягом усього дня 27 серпня обносили навколо міста. Також біля ікони молилися всі оборонці Києву від ХІ сторіччя.

Тропар Божої Матері перед чудотворною іконою Успіння Києво-Печерська, глас 4

Сьогодні світло святкує обитель Києво-Печерська / і радіє явленню ікони Богоматері / безмірний лик отців Києво-Печерських / з ними і ми неспинно співаємо: / Радуйся, Благодатна, Києво-Печерської лаври слава вічна.

Кондак Божої Матері перед чудотворною іконою Успіння Києво-Печерська, глас 3

Діва сьогодні небачена стоїть у церкви / і з ликом отців Києво-Печерських молиться за нас, / що благовісно славлять Її за безмірну милість до народу нашого, / яка виявляється в чудотворної іконі Її, / прикрасі обителі Києво-Печерської

Молитва до Богородиці перед чудотворною іконою Успіння Києво-Печерська

О, Пресвята і Пренепорочна Діва Богородиця, наша Києва-Печерська похвала і прикраса , державний покрив святого місця цього, істинна Владичице обраного спадку Свого. Прими наше, недостойних слуг Твоїх, убоге моління, що з вірою і любов’ю приносим перед чудотворною іконою Твоєю, навідай милостіво гріховне житіє наше, освітляючи  його світлом покаяння, благослови нас, обтяжених багатьма скорбутами, Твоєю небесною радістю, сподоби нас повсякчас славити Тебе в світі і благочесті на цім місці святім, щоб, без гріху пройшли шлях житія нашого, з поміччю Твоєю досягнемо вічного весілля під світлості святих і богоносних отців наших Антонія і Феодосія і всіх преподобних Києво-Печерських і єдиними устами і серцем оспіваємо Тебе з Предвічним Сином Твоїм і Одвічним Його Отцем і Пресвятим , Животворящим , всеблагий і Єдиносущнім Його Духом на віки віків. Амінь .