Пам’ять 18 / 31 липня

Преподобний Памва здійснював свій чернечий подвиг у XIII столітті.

Був ієромонахом Києво-Печерської обителі. Під час облоги монастиря татарами ченці послали святого Памву за їжею. Як не велика була небезпека, святий зі смиренням взявся виконати послух, але татари схопили його і піддали мукам за відмову відректися від християнської віри. Він говорив їм: «Ваші боги прокляті, а я вірую в Христа, Істинного Бога, Який створив небо й землю. Він Господь, єдиний Дійсний, Всемогутній, Він і мене позбавить від рук ваших молитвами святих Печерських ». За відмову відректися від християнської віри багато років страждав у татарському полоні. Згодом преподобний чудесним чином врятувався від мучителів: він був захоплений Ангелами і перенесено у свою келію в Києво-Печерській обителі. До блаженної кончини святої Памва жив у затворі, де мирно відійшов  до Господа в 1241 році.

Мощі преподобного спочивають у Дальніх (Феодосієвих) печерах.

Тропар преподобного Памви, затворника Києва-Печерського, глас 1

Благим послухом / і відкиданням волі своєї / міцно себе приборкавши, / зазнав ти за Христа Бога на муки і рани, / від Негоже гідно, всечесний отче Памва, вінцем слави увінчаний, / тепер молися за души наші.

Кондак преподобного Памви, затворника Києва-Печерського, глас 1

Послух чернече кров’ю мученій обагрив ти славно, / тому ублажаємо тебе з любов’ю, / Преподобномученик Памва, / і поклоняємося чесним мощам твоїм, старанно молимося тобі :/ молися Господу невпинно про всіх нас.