Пам’ять 20 травня / 2 червня

Святий благовірний князь Довмонт (Домант) Псковський, князь Нальшинайський (Нальшанський), був родом з Литви-Білорусі, спочатку був язичником. В 1265 році, рятуючись від міжусобиць жмудинських князів, був змушений бігти з Литви й з 300 литовськими сім’ями прийшов у Псков, який був містом кривичів. Білоруська-псковська земля стала його другою батьківщиною. Тут, по вираженню літописця, «дихнула на нього благодать Божа», коли з усією своєї світою він прийняв святе Хрещення з ім’ям Тимофій і вдостоївся великих дарунків від Господа. Уже через рік за доблесть і істинно християнські чесноти псковичи обрали його своїм князем. Протягом 33 років він керував містом і був єдиним князем за всю історію Пскова, що зумів так довго прожити в злагоді й спокої із псковським вічем. Він був справедливий і строго стежив за правосуддям інших, щедро подавав милостиню, приймаючи жебраків і мандрівників, благоговійно шанував церковні свята, захищав храмам і монастирі і сам заснував обитель на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Князь Довмонт був славним захисником Західної границі білоруських земель та Київського православ’я.

В 1268 році князь Довмонт був одним з героїв історичної битви під Раковоре, де кривичі здобула перемогу над датськими й німецькими військами. Перед кожною битвою святий Довмонт приходив у храм, клав свій меч до підніжжя святого престолу й приймав благословення духівника, що перепоясував його мечам.

Святий Довмонт зробив псковську твердиню неприступної. На згадку про славного захисника міста кам’яна оборонна стіна, зведена святим князем наприкінці XIII століття, була названа «стіною Довмонта», а територія, обгороджена стіною, дотепер називається «містом Довмонта». У святого захисника «Дому Святий Трійці» був ще один благочестивий звичай: на подяку Господу, Ім’ям Якого він здобував перемоги, не знаючи поразок, благовірний князь Довмонт поруч із Кремлем зводив храми на честь того святого, у день пам’яті якого здобував перемогу. Ставили там храми по особливих обітницях і інших жителях Пскова. Невелика територія нинішнього «міста Довмонта» була суцільно покрита храмами.

Свою останню перемогу доблесний князь-воїн одержав 5 березня 1299 року на березі ріки Великої, де він з маленьким військом розбив велике німецьке військо. Лівонські лицарі зненацька напали на посад у Пскова, захопили приміські Снетногорський і Мирожський монастирі й спалили їх, жорстоко розправившись із православними ченцями. Вони вбили засновника Снетногорського монастиря преподобного Йосафата з 17 ченцями й преподобного Василя, ігумена Мирожського. Святий князь Довмонт, не чекаючи поки збереться велике псковське військо, вийшов зі своїми воїнами назустріч ворогові й вигнав католиків – святотатців за межі землі кривичів.

Через кілька місяців святий благовірний князь Довмонт-Тимофій помер і був похований у Троїцькому соборі Пскова. Літопис свідчить, що «була тоді скорбота велика в Пскові чоловікам і жінкам, і малим дітям по доброму пану благовірному князю Тимофію». Псковичи згадували, як святий князь піклувався про їх у мирні дні й особливо, коли місту загрожувала небезпека, як вів їх у бій зі словами: «Добрі чоловіки псковичи! Хто з вас старий, той мені батько, хто молодий, той брат. Постоїмо за Святу Трійцю!»

Незабаром після кончини князя почалося шанування його як святого заступника перед Богом, який молитовно охороняє нашу землю від ворогів і нещасть. Не раз і після смерті захищав Псков святий князь. Так, в 1480 році, коли більше ста тисяч німців осадили місто, він з’явився в сні одному городянинові й сказав: «Візьміть одіяння (покрив) труни моїй, обнесіть його три рази навколо міста із хрестами й не бійтеся». Псковичи виконали його вказівка, і німці відступили від міста. Після цього чудесного спасіння від ворогів святому князеві була складена служба. Поруч із мощами благовірного князя в Троїцькому соборі висів його бойовий меч, який вручався в храмі Святий Трійці псковським князям при зведенні на престол.

Мощі святого благовірного князя Довмонта-Тимофія спочивають у Псковському кафедральному соборі Святий Трійці.

Тропар благовірного князя Довмонта, у св. хрещенні Тимофія, глас 8

Ти нечестя батьків зненавидівши,/ блаженний князь Домонт, / і язичество покинув,/ прийшовши думкою до Сонця слави – Христу,/ освятився благодаттю Божественного Хрещення,/ і нині у світлі Пресвятий Трійці стоячи,/ моли Христа Бога зберегти й спасти православних людей / і місто твоє від навали безбожних агарян,/ і латинян, і міжусобної війни / і щоб урятувалися душі наші.

Інший тропар благовірного князя Довмонта, у святому хрещенні Тимофія, голос 4

Духом Божим що наставляється,/ нечестя батьків відкинув ти,/ святий благовірний князь Тимофій,/ удостоївся ти прийти в Богом спасенний град Псков,/ у ньому ж душу твою благодаттю святого Хрещення освітивши,/ вірою й любов’ю створив у собі обитель Пресвятий Трійці,/ Їй же безперестану молися, / що б дарувала душам нашим / мир і велику милість.

 Кондак благовірного князя Довмонта, у св. хрещенні Тимофія, голос 8

Любов’ю Христовою запалавши, блаженний князь Довмонт,/ розум освітив зіркою Духа,/ ідольську спокусу батьківського нечестя зненавидівши,/ через святу купіль Тимофієм названий був,/ слізьми й милосердям до Христа прийшов,/ і життя у цьому свиті  добре скінчив, / віру непорочну дотримував,/ і нині молимо тебе:/ моли Пресвяту Трійцю й Пречисту Богородицю/ за місто Псков і за всіх, що припадають до раки мощів твоїх,/ щоб позбутися нам усякого зла,/ бо тобі завжди, як вірного заступника, безперестанно шануємо.