Пам’ять 28 березня / 10 квітня
Преподобномученик Євстратій Печерський народився в XI столітті в Києві в багатій родині. З віком він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі, роздавши свій маєток убогим. Преподобний Євстратій смиренно проходив послух в обителі, суворо виконуючи молитовне правило і проводячи дні в пості та стриманості.
Коли в 1096 році на Київ напали половці і розорили Печерський монастир, винищивши багатьох ченців, преподобний Євстратій був узятий в полон і разом з тридцятьма монастирськими робітниками і двадцятьма киянами проданий в рабство одному юдею-жиду, що жив у місті Корсуні. Богопротивний жид почав примушувати полонених відректися від Христа, загрожуючи тим, що непокірних заморить голодом у оковах. Але мужній чернець Євстратій молитовно зміцнював і повчав своїх братів-християн духовними повчаннями: «Братіє! Хто з вас хрестився і увірував у Христа, нехай той не зраджує обітницею, що дав при Хрещенні. Христос відродив нас водою і Духом, викупив нас від клятви закону Своєю Кров’ю і зробив нас спадкоємцями Свого Царства. Якщо живемо – будемо жити для Господа; якщо помремо – помремо в Господі та через часову смерть знайдемо вічне життя». Укріплюються словами преподобного, бранці вирішили краще померти від нестачі тимчасової їжі і пиття, але не відректися від Христа, Який є їжа й питво вічного життя. Виснажені голодом і спрагою, всі п’ятдесят полонених через декілька днів померли. Тільки один преподобний Євстратій залишився живий, тому що з юних років звик до посту. Змучений голодом, він вже протягом чотирнадцяти днів не торкався до їжі і воді. Безбожний жид, бачачи, що через чорноризця пропали його гроші, заплачені за полонених, вирішив помститися святому ченцю.
Наближалося Світле Христове Воскресіння, і жид-рабовласник під час святкування юдейської пасхи, зібравши своїх друзів, розіпнув на хресті преподобного Євстратія. Присутні навколо розп’ятого святого жорстокі мучителі паплюжили страстотерпця і пропонували скуштувати їх паски. На це Преподобномученик відповідав: «Великої благодаті сподобив мене нині Господь. Він дарував мені милість постраждати за Ім’я Його на хресті за образом Його страждань …».
Почувши це, розгніваний жид схопив спис і пронизав ним прибитого до хреста преподобнемученика Євстратія. Святе тіло страждальця, зняте з хреста, було викинуто в море. Віруючі християни довго шукали святі мощі мученика, але не змогли їх знайти. Промислом Божим нетлінні мощі були знайдені в печері і випромінювали безліч чудес. Згодом вони були перенесені в Ближні печери Києво-Печерського монастиря.
Передбачення святого мученика Євстратія про те, що кров його буде відомщена, виповнилося негайно після його смерті. У той же день прийшов указ грецького імператора вигнати з Корсуня всіх жидів, позбавивши їх майна, а старійшин побити за мучення християн. Жид, що розпинав преподобнемученика Євстратія, був повішений на дереві, отримавши справедливу відплату за беззаконня.
Тропар преподобнемученика Євстратія Києво-Печерського, глас 7
Пісником і мучеником з’явився ти похвалою, преподобний Євстратій, / бо перш стриманістю плоть вмертвивши, / пішов ти за Христом, носячи хрест свій. / Потім і сам на хрест піднесений був / і списом в ребра пронизаний, / в руки Божі душу віддав ти. / У колісниці огняний піднесений на Небеса, / по заслугах удостоєний вінця від Христа Бога / і Спаса душ наших.
Кондак преподобнемученика Євстратія Києво-Печерського, глас 8
Як ревнитель покут Владики / і пісників старанний послідовник, / бранців вченням твоїм наставляв, до Христа їх привів, Євстратій, / і нас, полонених пристрастями, благаннями своїми звільни / і наслідувачами чесного твого життя покажи, співаючих тобі :/ радуйся, випивши солодку чашу страждань Христових.