Кондак 1
Вибрані і всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, благословенні діти просвітителя нашого рівноапостольного Володимира, ви від ідольського нечестя до чудесного світла віри Христової прийшли, і кров пролили за віру у Христа Бога нашого, похвальні пісні вам приносячи, ми, недостойні, у гріхах і скорботах наших прибігаємо до вашого заступництва, ви ж, маючи дерзновення перед Господом, моліть Його, Всеблагого Царя Слави, дарувати милість тим, хто шанує святу вашу пам’ять і з покаянним серцем співає вам: Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Ікос 1
Як ангели поживши на землі, вінець мучеництва отримали ви, святі брати по плоті Борисе і Глібе, все бо уповання своє поклали ви на Господа, від руки братської, як ягнята невинні заколені ви і всіх себе, свої душі і тіла віддали Господу; ради цього, ублажаючи всечесну пам’ять вашу, від усієї душі нашої взиваємо до вас:
Радуйтеся, незлобиві ягнята, ви бо Агнцю, невинно веденому на заколення, уподібнились;
радуйтеся, смиренні голуби, ви заповідь Христову в смиренні зберегли.
Радуйтеся, від руки брата по плоті ви смерть без нарікання прийняли;
радуйтеся, бо до Авеля Старозавітнього, невинно вбитого братом, ви уподібнилися.
Радуйтеся, вінцем небесної слави увінчані;
радуйтеся, бо іншого вінка небесного ви через муки досягли.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 2
Звістку про смерть батька свого великого Володимира почувши, святий князь Борис багато плакав, взиваючи: «Горе мені, батьку мій, світло і зоря лиця мого, горе мені, що ти зайшло світло моє і я не був при смерті твоїй, щоб самому похоронити чесне тіло твоє, не зміг востаннє поцілувати сивини твоєї, отче мій». З таким риданням тужив на березі ріки Альти, де стояв з військом; під час цього Святополк, до Каїна подібний і помишляв слідуюче: погублю братів моїх і єдиновласником буду. Зібрав же вбивць і повелів їм вбити тебе, святий Борисе; ти ж цього лукавого брата шанував, воздаючи честь йому, як старшому, і смерть від нього прийняв, а Богові за все співав: Алилуя.
Ікос 2
Розум Божественний випроси нам, святий Борисе, щоб подражати, як ти, Господу, Який сказав: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть погубити» і в саду Гефсиманському волею в руки мучителів віддався, ти бо, всеблаженний страстотерпче, не повстав проти ворога, брата твого, і, почувши, що хоче тебе погубити, коли звернулися до тебе київські бояри, коли ти на річці Альті стояв: «Іди до Києва і сядь на престолі батьковому, воїни батька твого з тобою будуть», ти відповів їм: «На старшого брата не піду, бо його за батька вважаю». Почувши це, розійшлися всі і тільки найближчі слуги твої залишились з тобою, з ними і пішов ти до брата свого Святополка, щоб поклонитися йому, як старшому князеві; зустрів ти на своєму путі вісника, котрий попереджав тебе про злий умисел Святополка, але і цьому ти не йняв віри, бо знав ти, що нічим не згрішив проти брата; Бачачи ці добрі манери твої, разом з братом твоїм Глібом, взиваємо вам:
Радуйтеся, смиренні агнці, що проти вепря, брата, ніяк не протистояли;
радуйтеся, чисті серцем праведники, бо нічого злого ви про нього не помишляли.
Радуйтеся, великі сповідники імені Христового навіть до крові вашої;
радуйтеся, земні ангели, бо чистотою душ ваших ви небесного чертогу досягнули.
Радуйтеся, світу цього мученики і горніх осель насельники;
радуйтеся, земного світу подорожуючі і горнього блаженства вічні наслідники.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 3
Силою Всевишнього укріплений, безбоязно прийняв ти смерть, блаженний Борисе, молитвою і вірою в Творця свого був укріплений, але, будучи людиною, тужив ти, як і Сам Господь Ісус Христос в ніч лютих страждань в Гефсиманії молився зі сльозами до поту кровавого; своєму ж Владиці уподібнюючись, і ти печаллю одержимий був, але, покладаючи все уповання на Господа, в день той, а була це субота, увійшовши до шатра молився з плачем до Христа Бога і Пречистої Богородиці і зранку почув, що вбивця твій близько і закінчення молитви чекає, ще усердніше молився і коли завершилась служба Божественна, всього себе віддав волі Творця, Йому ж за все заспівав: Алилуя.
Ікос 3
Маючи душу, яка в очікуванні смерті звернулася до небес, святий Борисе, усердніше ти почав молитися, взиваючи: «Господи, як намножилося тих, хто ворогує проти мене, багато повстають проти душі моєї», – і весь псалом цей і далі читав псалтир з великим умилінням, проказуючи слідуючий псалом, в якому такі слова: «До Тебе прагну від утроби матері своєї. Ти мій Бог і не відступиш від мене, бо скорбота близько і нікому допомогти мені; Ти ж, Господи, не віддали лиця допомоги Твоєї від мене, на заступництво прийди», – і інші псалми Давидові, від них же утішення черпав і показував взірець терпіння в злостражданнях та призивав повчатися в Законі Господньому як день так ніч. Через це і тобі, і святому братові твоєму Глібові в умиленності сердець взиваємо:
Радуйтеся, бо як лілії польові на світанку життя ви зрізані;
радуйтеся, бо красотою чистих душ ви більше інших збагатилися.
Радуйтеся, грона винограду Божественного, бо кров вашу, як вино ви в жертву Господеві виточили;
радуйтеся, дерева світловидні, ви бо листям своєї молитви ворота раю відкрили.
Радуйтеся, дерева, псалмоспівцем оспівані, ви бо плодами духовними любові і віри Церкву звеселили;
радуйтеся, двоіце свята, ви бо на псалмах виховані і солодкими словами псалмів в смертний час укріплені.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 4
Бурею скорботних помислів одержимим був святий Борис після закінчення ранішньої молитви і взираючи на ікону Христову, з плачем взивав: «Господи Ісусе Христе, Ти в цьому людському образі з’явився на землі і зволив бути розіп’ятим на Хресті заради гріхів наших, Ти і мене сподоби за ім’я Твоє перетерпіти страждання ці, які не від ворогів, а від брата мого приймає неповинно, і не постав йому, Господи, за гріх це». Такій молитві, великий страдальче Борисе, дивуючись, бажаємо ми наслідувати тебе, як ти до Господа, розіп’ятого на Хресті взивав: «Отче, прости їм, бо не відають, що творять», і первомученику архидиякону Стефану, камінням побитому і взиваючому: «Господи, не постав їм цього за гріх», і наслідуючи тебе, співаємо завжди пісню хвали за все Господу: Алилуя.
Ікос 4
Чуючи ці молитовні і стримані про мучителів своїх глаголи святого Бориса, жорстокосердні вбивці нічим не пом’якшувалися, але ще більше переповнялися злобою і як люті звірі несподівано напали на тебе, святий страдальче, зі зброєю, оголеними мечами, і списами, і вдарив тебе, проколовши і кинувши на землю. Все це згадуючи, здригаємось, і тобі, блаженному Глібові похвально співаємо:
Радуйтеся, бо великою любов’ю горіли ви навіть до крові;
радуйтеся, бо віру ви до лютої смерті своєї зберегли.
Радуйтеся, бо словом і життям своїм агнця Христа велегласно ви проповідували;
радуйтеся, бо і самі за Нього вбитими були як агнці.
Радуйтеся, бо від часового життя ви преставились до життя вічного;
радуйтеся, бо від суєтної швидкоминучої слави ви переселилися до слави вічної.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 5
Воістину, чуже для вбивць милосердя, коли вбили тебе, святий Борисе, нечестиві, бачачи тебе лежачим на землі, обвили в шатер, наче в плащаницю, поклали на колісницю і повезли з собою і зустріли двох варягів, посланих від Святополка, вони принишкли, бачачи, що ти ще дихаєш, – це сподвигнуло їх на ярість, і вихопив один меча і проколов серце твоє і так ти помер, о великий мучениче, звіроподібними людьми люто катований, до Господа ж Відплатника взиваючи безперестанно: Алилуя.
Ікос 5
Побачивши смерть святого Бориса, вірний слуга його Георгій впав на тіло володаря свого і так взивав: «Не залишу тебе, господарю мій любий, але де в’яне красота тіла твого, там і я закінчу життя своє». І ця любов слуги ніяк не вплинула на злі серця: взяли вони списи і прокололи Георгія як і Бориса, – до Юди уподібнилися, бо спокусилися золотою гривною на шиї Георгієвій, дарунком Бориса для вірного раба свого, яку він ніколи не знімав, і багато отроків Борисових там побито було, які співстраждальцями господарю своєму явилися. Це люте діло дітей сатанинських розумними очима нашими споглядаючи, благоговійно співаємо мученикам:
Радуйтеся, Борисе і Глібе, святої Русі-України нові страстотерпці;
радуйтеся, прославлені в лику святих мучеників.
Радуйтеся, бо з собою привели ви лик співстраждальців;
радуйтеся, увінчані нетлінною славою мученецьких вінців в горніх оселях.
Радуйтеся, бо земними плачевними турботами ви знехтували бачачи розумними очима небесний чертог;
радуйтеся, бо цього чертога ви досягнули і вінець перемоги від Христа прийняли.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 6
Проповідує світ християнський велич страждань святих мучеників Бориса і Гліба, маючи їх, як дороговказів своїх до Горніх Осель, каже бо святий Симеон Метафраст, письменник діянь святих Божих: «Життя і подвиги святих подібні до світла зірок, як бо зірки, розташовані на небесах, просвічують всю піднебесну, їх і індіанці бачать, і від скіфів вони не скриваються, землю озоряють і морю світять, і плаваючим кораблі управляють, їх імен ми не знаємо через чисельність, але світлу їхньому ми дивуємося, так і світлість святих, хоч і покояться мощі їх у гробах, але сила їх у піднебессі земними преділами не обмежена». Захоплюємось їх життям і дивуємось славі, якою Бог угодників своїх прославляє, побуджуючи і нас холодних до славословлення імені Його, співами: Алилуя.
Ікос 6
Світлом Троїчним просвічені в горніх обителях душі мучеників, предстоять бо вони престолу Того, за Кого люті страждання перетерпіли на землі і нам від горніх чертогів посилають молитвами своїми від Творця всякий мир і благоденство, якщо пам’ять їх шануємо і просимо помочі їх усердно, не устами тільки, а серцем шануючи пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба, в умиленності сердець взиваємо:
Радуйтеся, доблесного лику мученицького світле сіяння;
радуйтеся, всього роду християнського славо і прикрасо.
Радуйтеся, чеснот євангельських преславні вмістилища;
радуйтеся, шукачі небесного вічного скарбу.
Радуйтеся, вінцями небесної радості на Небесах увінчані;
радуйтеся, бо і нас, що живемо на землі, ви помочі своєї не позбавляєте.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 7
Світу суєтного насолоди не утримали вас на землі, мученики святі Борисе і Глібе, від княжої слави до слави вічної ви прийшли, бо вічну святу красоту небес ви розумними очима бачили. Насолоди нею лютим шляхом мучеництва досягнули і там у Храмі Небесної дивної Божої слави, біля Престолу Вседержителя Бога співаєте Йому: Алилуя.
Ікос 7
Коли проколотим був святий Борис і таємно без всякої почесті похоронений у Вишгороді, Святополк звіроподібний помишляв як вбити Гліба; цей бо Гліб від одної матері з Борисом, сином був Володимира, юний, ціломудрений, тихий і незлобний. Йому, що княжив у Муромі, послав Святополк улесливу вість, кажучи: «Батько вельми хворий і кличе тебе до себе, бо хоче бачити, поспішай до нього з малою дружиною». Послухавшись цих слів, Гліб святий скоро поспішив до Києва, не досліджуючи звістки цієї, бо любив він вельми батька свого і горів бажанням поцілувати його сиві скроні. В думках згадуючи цей поспіх твій до смерті, тобі і братові твоєму Борисові співаємо з умилінням:
Радуйтеся, бо улесливістю ловлені ви і до смертного приділу земного життя швидко наблизилися;
радуйтеся, бо лютими стражданнями небесного покою ви досягнули.
Радуйтеся, бо про тіла свої ви не дбали;
радуйтеся, бо тіла свої ви Господу віддали.
Радуйтеся, бо земну плачевну суєту ви без жалю залишили;
радуйтеся, бо небесну славу ви отримати сподобилися.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 8
Незвичним є для людей христолюбивих бачити, як брат окаянний вбивши братів своїх за почесті Великого на Русі князя і багатство багатьох міст та областей, але такі думки людей нечестивого віку цього, і такі козні людей, які не Богові служать, не про Бога помишляють, але для похоті своєї і світу пагубного працюють, в потьмаренні розуму і серця свого хулу проказують на Бога і Творця всього, ми ж, благоговійно шануючи пам’ять святих мучеників, Богу Благодійнику нашому взиваємо пісню хвали: Алилуя.
Ікос 8
Вістку прийнявши від сестри своєї Предислави із Києва, брат святих мучеників Ярослав, князь Новгорода, звістив святому Глібові про лукавства Святополка, він же скоро наближався до Києва, будучи в усті ріки Волги, кінь його в рові спіткнувся і ногу пошкодив, тому сів на лодку, і направився до Смоленська, в урочище назване Смяден, коли ж наблизився він до берега, то отримав звістку Ярославову: «Не йди в Київ до Святополка, бо батько наш вже помер, Святополк же вбив Бориса і тебе хоче вбити». Цю звістку почувши, святий Гліб багато плакав за батьком і вбитим братом, ми ж, зважаючи на цей благосердний плач, із глибини душі взиваємо до святих страстотерпців:
Радуйтеся, ви бо земного отця слухались і любові Отця Небесного сподобилися;
радуйтеся, бо від отця земного ви до Отця Небесного приєдналися.
Радуйтеся, бо велику любов до отця свого земного навіть до смерті своєї ви берегли;
радуйтеся, бо любов’ю небесною, як вогнем в чертог Отця Небесного приведені ви.
Радуйтеся, бо небесної втіхи більше ніж земної в псалмах Давидових ви шукали;
радуйтеся, бо всяку земну насолоду ви зневажали.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 9
Звістка про вбивство брата Бориса прийшла і самі вбивці від Святополка досягли тебе, Глібе святий, і напали на човен твій, ти ж, побачивши розбійників тих, здійняв руки свої і молився псалмами, як і Борис, цими спасительними словами Давида Псалмоспівця, які сказані були біля купелі святого хрещення: «Суди, Господи, тих, хто кривдить мене і побори тих, хто бореться зі мною, прийми зброю і щит і встань на допомогу мені; витягни меч і піди на допомогу мені, скажи душі моїй: Спасіння твоє є Я». Підчас тієї молитви ворог твій, взявши тебе за голову, всадив ніж в гортань, і як агнця непорочного заклав на смерть. Хай же пом’якшить жорстокі серця наші Господь і наставить посеред сіні смертної оспівувати, як і ті страстотерпці, пісню хваління: Алилуя.
Ікос 9
Красномовство всяке суєтних мудреців віку цього окаянного не може осягнути і зрозуміти благочестивого страждання страстотерпців святих Бориса і Гліба, бо вони в юнацькі роки перемогли страх смертний, бо не належали до світу цього, а Бога возлюбили, Йому єдиному всіх себе віддали, смерть прийняли, хвалу воздаючи Господеві: цього суєтні люди осягнути не можуть, і ворогами Хреста Христового, Христа Бога хулять, зневажають і святих Його, бо не знають з Писання, що Бог посоромленим не буває. Ми ж, ублажаючи життя і смерть страстотерпців святих Бориса і Гліба, усердно їм співаємо:
Радуйтеся, ви бо юродивою мудрістю світу знехтували і горньої мудрості шукали;
радуйтеся, в скорботи земні ви не вникали і радість небесну знайшли.
Радуйтеся, Агнця ради Христа ви самі в подобі ангельській вбитими були;
радуйтеся, від мороку земного до небесного світла ви направилися.
Радуйтеся, горнього світу святі наслідники;
радуйтеся, долішнього світу, за словами апостола, мудрі подорожуючі.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 10
Спасінню душ наших послуживши, мученики святі, ви показали нам, як хвороби тіла Христа ради душу спасають і очищають від гріхів. Тому молимо вас, мученики Христові Борисе і Глібе, моліться за нас до Господа, спасіть душі наші посередництвом своїм, правдиві страстотерпці та істинного Євангелія Христового ревнителі, щоб молитвами вашими керовані, досягнули ми Небесного Царства і заспівати Господу, Переможцю смерті і пекла: Алилуя.
Ікос 10
Світло чудес і зцілень засяяло від останків ваших, святі страстотерпці, які були положені у Вишгороді під спудом спочатку, а потім взяті з землі і внесені до храму, братом вашим Ярославом побудованого; через тривалий час князь Володимир Мономах будує кам’яний храм і вносить до нього ваші тіла, чудесами сяючі. Все це благоговійно споминаючи, з умиленністю взиваємо вам, святі:
Радуйтеся, вмістилища благодатних дарувань Духа Божественного, його ж храмами нерукотворними ваші тіла були;
радуйтеся, скарби благодаті, яка в тілах ваших перебуває і немічних лікує.
Радуйтеся, бо даром благодаті цієї отрока, що мав ногу скорчену, ви зцілення явленням своїм подали;
радуйтеся, бо сліпцеві прозріння дарували і кривому, який відсічену ногу свою до раки з мощами вашими приніс, ви на подив всіх, хто бачив, приростили.
Радуйтеся, бо жінку одну, яка не шанувала дня святителя Миколая ви усушенням руки врозумили і через слізне покаяння біля мощей ваших зцілили;
радуйтеся, бо тому ж святителю Миколаю уподібнившись, ви несправедливо засаджених до в’язниці князем Михаїлом мужів звільнили.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 11
Співи похвальні приносить вам, святі страстотерпці, земля ваша від днів представлення вашого страдального і до сьогодні, воздвигає храми імені вашому, шанує дні страждань ваших, величає ім’я ваше. Переяслав, древнє місто батька вашого Володимира, звершуючи щороку в пам’ять про вас хресні ходи на березі річки Альти, на якій святий Борис був вбитий, радується. Радіється і край Бориспільський, місто Бориса, згадуючи страсті ваші. Через це в радості духовній взиваємо: засяяла сьогодні преславна пам’ять ваша, страстотерпці Христові Романе і Давиде, закликаючи нас до похвали Христа Бога нашого, тому, прибігаючи до вас, зцілення дар приймаємо, ви ж, з сонмом ангельським стоячи перед Святою Тройцею, моліться, щоб спаслися і ми, що взиваємо з покаянним серцем Богові: Алилуя.
Ікос 11
Страшну страту прийнявши від правосудного Господа новий Каїн – Святополк, прозваний нащадками окаянний, після вбивства страстотерпців Бориса і Гліба і третього брата Святослава умертвив, після цього Ярослав зібрав військо і пішов на Святополка і переміг його на місці вбивства Бориса святого після тривалої молитви: “Кров братів моїх взиває від землі до тебе, Владико, Господи Боже мій, але молю Тебе Всеблагий Творче, Суддя Праведний, відімстити за кров праведних цих як кров Авеля на Каїна, наслав на нього трясіння так наслав трясіння і на цього окаянного Святополка, щоб не міг більше проливати крові братської і християнської” і сталося по молитві цій: стогнав і трясся як Каїн, біг Святополк через всю землю Ляшську, взиваючи: «Ось женуть нас, біжіть, біжіть», і в пустинях Ляхії і Чехії закінчив життя своє. Жахом одержимі, бачачи люту кончину окаянного взиваємо до вас мученики святі:
Радуйтеся, незлобно ви смерть прийняли, навчіть і нас смиренню, адже ми гордістю возносимось;
радуйтеся, через владолюбство мучені, звільніть і нас від духа владолюбства.
Радуйтеся, бо на спротив ви не встали братові, ворогові вашому, дайте і нам кріпості в несенні скорбот;
радуйтеся, бо не противилися ви лютій хитрості, низпосліть і нам дивний дар терпіння.
Радуйтеся, кріпості Божественної переповнені, укріпіть і нас на шляху спасіння;
радуйтеся, від суєтних спокус світу цього ви віддалилися, молитвами вашими і нас від вічного плачу врятуйте.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 12
Благодаттю, даною вам від Бога, щоб допомагати скорботним і озлобленим, допомогу ви дарували князеві Олександру на річці Неві проти свеїв, побачивши бо вас при заході сонця воєвода Филип, як по річці пливли: «Гребці ж сиділи як темрявою окутані» і чули слова такі: «Брате Глібе, підемо швидше і допоможемо родичу нашому», і зранку Олександр переміг ворогів і короля їх уязвив мечем в лице. Також і Димитрію для перемоги над Мамаєм послали допомогу, наважуючись співати Богові, що благозволив бути цьому: Алилуя.
Ікос 12
Оспівуючи, святі страстотерпці Борисе і Глібе, ваші страждання, ублажаємо ваше дивне невимовне терпіння і шануючи святу пам’ять вашу, молимося вам: збережіть в мирі країну нашу, великим батьком вашим, святим Володимиром в Святому Хрещенні просвічену, укріпіть дух і руки православних, які борються з мороком неправди, даруйте повну перемогу істини і світла над темрявою невірства і безбожності і прийміть похвальні співи оці:
Радуйтеся, істинного Євангелія ревнителі, даруйте і нам правильне розуміння Євангелія;
радуйтеся, Закону Христового Богописані скрижалі, дайте і нам цього Закону розумне бачення.
Радуйтеся, ціломудрості хранителі з молодості, навчіть і нас стриманості плоті у віці цьому прелюбодійному і грішному;
радуйтеся, незлобності вчителі, покажіть і нам шлях незлобності до Царства Небесного.
Радуйтеся, бо вбивством тіла ви не переймалися, дайте і нам мужність в протистоянні тим, хто вбиває тіло, але душі не можуть погубити;
радуйтеся, ви правдиву віру до кінця зберегли, викрийте тих, хто від віри правдивої відпадає.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Кондак 13
О, всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, у святій купелі Хрещення Романом і Давидом наречені, погляньте з висоти небесної на нас грішних, скорботних і озлоблених, милості Божої і допомоги потребуючих, почуйте голос моління нашого, яка тепло до вас возноситься і від усяких напастей, бід і хвороб звільніть нас. В час же кінця життя нашого укріпіть ослаблений дух, щоб при відході нашому з бренного цього тіла, там, у дивного Престолу Царя Слави, з ликами ангельськими співали ми: Алилуя.
(Цей кондак співається тричі, а потім ікос 1-й і кондак 1-й)
МОЛИТВА
О, двоїце священна, братія прекрасна, доблесні страстотерпці Борисе і Глібе, ви від юності Христу вірою, чистотою і правдою послужили, і кров’ю своєю, наче багряницею прикрасились і нині з Христом царюючи, не забудьте і нас, на землі сущих, але, як теплі заступники, вашим сильним заступництвом перед Христом Богом, збережіть юних у святій вірі і чистоті неушкодженими від всякого навіювання невір’я і нечистоти, огородіть всіх нас від всякої скорботи, озлоблень і марної смерті, вкоротіть всяку ворожнечу і злобу, які визиваються дійством близьких і чужих. Молимо вас, христолюбиві страстотерпці, випросіть у Великодаровитого Владики всім нам відпущення гріхів наших, однодумство і здоров’я, позбавлення від нашестя іноплемінників, міжусобної боротьби, язви і голоду. Обдаровуйте своїм заступництвом всіх, хто шанує святу пам’ять вашу на віки віків. Амінь.