Пам’ять 2 / 15 грудня

Преподобний Афанасій здійснював чернечий подвиг в Києво-Печерській обителі в ХIII столітті. Не бажаючи бачити суєту і спокуси світу цього, святий зачинився в печері, щоб у мовчанні догодити Богові, і там безперестанно стояв на молитві.

Ім’я його згадується в 4-й пісні загального канону преподобним Дальніх печер. У «Оповіді про житіях святих, в печері преподобного Феодосія спочиваючих» говориться, що преподобному Афанасію не потрібна була свічка в печері: йому світила Небесна світлість. Усім, хто приходить до нього з вірою, він подає зцілення.

Після численних праць і духовних подвигів він віддав дух свій Богові і був похований у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах. Господь прославив Свого угодника даром зцілення.

Тропар преподобного Афанасія, затворника Печерського, в Дальніх печерах спочиваючого, глас 7

По імені своєму за труди великі / і повсякчасне здійснення умертвіння плоті в затворі / безсмертну нині на Небесах / життя успадкував, / молимо тебе старанно :/ молися за нас, / щоб і ми теж удостоїлися  отримати життя вічне.

Кондак преподобного Афанасія, затворника Печерського, в Дальніх печерах спочиваючого, глас 5

Дивуються всі, як у плоті, / вище природи людської подвиг здійснив ти, / преподобний отче Афанасій, / бо став подібним Ангелам. / Плоть умертвив і Бога полюбив правдивою любов’ю. / Тепер, удостоєний радості вічної, / молися за душі наші.