Його Високопреосвященство митрополит Антоній був зведений на трон 26 січня 2013, у якості четвертого Митрополит Української православної церкви в США під час чудового і традиційної церемонії в Українськім православнім соборі Святого апостола Андрія Первозванного в Silver Spring, MD . В Інтронізації взяли участь більше 500 віруючих і близько 70 священнослужителів Митрополії та багата вірних з усіх штатів США, а також з різних православних і католицьких країн.

Богослужіння Інтронізації почалися у п’ятницю, о 18-30 по місцевому часу, 25 січня 2013 р. Б., з Всеношної, яку очолив преп. Ентоні Перкінс і хор Святого Архангела Української Православної Церкви в Woonsocket, RI. На богослужінні, не зважаючи на зимові шторми, які принесли близько 4 дюймів снігу у Вашингтон, були присутні близько 200 чоловік, ієрархи, духовенство і вірні молитвою відкрили подій інтронізації, готуючи себе і обіцяючи свою любов і підтримку Церкви для свого нового духовного отця.

У суботу вранці, хід ієрархів розпочався від резиденції парафії собору. У ході взяли участь, представляючи православних віруючих Північної Америки були архієпископ Димитрій – Екзарх Вселенського Патріарха та архієпископа Грецької православної архієпископії Америки, митрополит Юрій Української Православної Церкви Канади, Високопреосвященний єпископ Даниїл – президент консисторії і правлячий архієрей Західної єпархії Української Православної Церкви в США; Преосвященний єпископ Андрій Української Православної Церкви Канади; Преосвященний єпископ Панкратій грецької православної Митрополії Мексики, Преосвященний єпископ Миколай Антіохійської православної архієпископії; архієпископ Нафанаїл Румунської єпархії Православної Церкви в Америці, єпископ Мелхіседек, Високопреосвященний єпископ Михаїл, єпископ Iріней Православної Церкви в Америці. Єпископи від римсько-католицької, Візантійської католицької та Української католицької церкви також були присутні.

Митрополит Юрій (Української Православної Церкви Канади) виголосив проповідь українською та англійською мовами, розмірковуючи над священним покликанням єпископа в житті Церкви і підкреслюючи важливість духовного батьківства в життя парафіяльних спільнот, що є під духовним окормленням митрополита Антонія.

По завершенні Божественної літургії, на якій співав хор Андріївського собору під керівництвом Григорія Олійника, обраний митрополит Антоній був виведений до амвону собору та оголошені результати позачергового Собору Української Православної Церкви США. Ці результати були оголошені президентом консисторії УПЦ в США – Високопреосвященний єпископ Даниїл, який молитовно вигукнув AXIOS, а прісутні в унісон відповіли AXIOS. Митрополит Юрій та єпископ Даниїл, згідно православної традиції Київської Церкви, облачили нового митрополита в блакитну мантію й білий клобук, символ чистоти. Нарешті, архієпископ Димитрій передав митрополиту Антонію пасторське керування, показуючи свою пастирську та дисциплінарну відповідальність. На закінчення архієпископ передав митрополиту Антонію грамоту від Його Святості Вселенського Патріарха Варфоломія I.

Новопризначений Митрополит висловив свою подяку і обіцяв продовжить добру працю його попередників, зокрема блаженної пам’яті митрополита Костянтина, а також збереження і продовження передачі української православної традиції та культурної спадщини. Зокрема Митрополит Антоній сказав наступне: «Ваше Високопреосвященство, архієпископ Димитрій, Ваше Високопреосвященство Митрополит Юрій, ваша світлість єпископ Даниїл, всі присутні тут мої брати ієрархи, що розділяють з нами цю знаменну подію в житті нашої Святої Церкви, моє дороге братнє духовенство – священики, диякони, іподиякон, наші пані-добродії, семінаристи і всі ви, любі віруючі, які прийшли взяти участь – не тільки свідками, – але дієво брати участь в цей історичний день в житті Церкви – не мого власного життя – але життя Церкви.

Я дякую вам за участь у церемонії і ваше проголошення «Аксіос», що в перекладі є «гідний». Коли раніше я, у момент мого рукоположення в усі чини духовенства – у сан диякона, священика та єпископа, – просто чув цю відозву, сьогодні я змирився. Принижений, щоб не тільки інтелектуально поглинати … але відчуваю довіру і надію на втілення того, що проголошено і я молю Всемогутнього Бога, що я можу – але незначно – дожити до цієї довіри і надії. Аксіос – цей термін наповнюється сенсом (як я колись чув чи читав, і я прошу вибачення за не пам’ятаю, де і коли). Аксіос – це як твердження духовенства та віруючих, що зібралися у день будь яких свячень, але що більш важливо, це мета, яку необхідно досягти! «Гідній» не є чимось, що автоматично «дано» тобі, коли це проголошено в будь-який момент, це процес – довічна боротьба, яка тільки повністю перемогла в Царстві Божім. Це мета і завдання від Бога. Я прошу Вас надати допомогу мені в цьому та пам’ятати – що те «Аксіос», яке ви оголосили сьогодні є метою і завданням від Бога – виражається через вас і натхненням, сподіваюся, від Святого Духа. Я висловлюю найщирішу і сердечну подяку всім вам, що тут зібралися для природного завершення процесу єпископського виборів нашої древньої Церкви – інтронізації нового Першоієрарха – митрополита.

З дня мого обрання під час нашого спеціального Собору 6 жовтня 2012 р. Б. у центрі нашої митрополії в Нью-Джерсі і офіційного оголошення 31 жовтня 2012 р.Б. у Патріаршої семінарії в Халки, коли Його Святість Вселенський Патріарх Варфоломій від імені Священного Синоду Константинопольського патріархату затвердив моє обрання, більшість з вас вже висловили ті теплі особисті вітання і, що більш важливо, не забули мене в своїх молитвах, коли я готувався до цього дня. Я відчув наслідки цих молитов у вигляді спокою і миру – в більш ніж поширений спосіб – бо  початковий трепет і жах перспективи вступу на цю посаду розтанули від того, що ви маєте таке бажання йти по цьому шляху на моєму боці.

Я хотів би попросить, щоб ваші потужні молитви за порятунок моєї душі продовжувалися, тому що я потребую їх більше, ніж ви можете собі уявити. Як я сказав у моєму виборі: у моїй людській слабкості, я часто був упевненим, що я пропоную себе в дар Богові у всьому, що я намагаюся робити, як Його священик чи Його єпископ, в той час як в дійсності, це є Бог , Хто Сам дає подарунки мені …… і так часто ….. і без коливань і без обмежень. Коли я, проста людина, запропонував себе Богові, завжди здається, що є обмеження чи непередбачені обставини на пропозицію, – але Він пропонує Себе без них. Я відчуваю себе в цей момент охопленим Його благодаттю – і я не можу відшукати слів, щоб висловити Вам радість від цього почуття. Я молюся, щоб радість ваша була настільки же всеосяжною, як моя, і що вона буде рясніти протягом усіх років, що мені відпущені, щоб служити Йому і Вам. Чи можемо ми працювати разом в Ім’я Його й для Його слави, так щоб, за словами Його Святості, ми могли відчувати «зріст і силу, від благодаті до благодаті».

Після виступу Високопреосвященного митрополита Антонія, присутні на церемонії представники різних українських православних, громадських організацій та посол України в США, вітали нового Предстоятеля та вручили йому численні подарунки.

Репортаж зроблений прес-службою Львівсько-Самбірської єпархії, першоджерело інформації:  http://www.uocofusa.org/news_130127_1.html