«Давайте не будемо говорити про той піст, якого дотримується більшість людей, але про справжній піст, тобто не лише відмова від м’яса — але й від гріхів також, бо суть посту є те, що він може бути корисним тільки тоді, коли його дотримуються певним чином… Заслуга посту не в утриманні від їжі, але у стриманні від грішних справ. Чи ти постиш? Докажи мені своїми ділами. Якими ділами? Якщо бачиш бідну людину, змилосердися над нею. Якщо бачиш ворога, помирися з ним. Якщо бачиш друга, що здобуває повагу — не завидуй… Нехай не лише твої уста постять, але також твоє око і вухо, і руки, і всі частини твого тіла. Нехай руки постять, будучи чистими від насильства та жадібності. Нехай ноги постять, не йдучи на незаконні видовища. Нехай очі постять від всього незаконного і забороненого. Нехай вухо постить також. Піст для вуха є відмова слухати погані розмови і наклепи. Нехай уста також постять від безчесних розмов і насмішок». (св. Іоан Золотоустий)

Дорогі улюблені священнослужителі, монахи та вірні Українських Православних Церков поза межами України та нашої Святої Церкви на українських землях:

СЛАВА ГОСПОДУ НАШОМУ І СПАСИТЕЛЮ ІСУСУ ХРИСТУ!

Вже розпочався піст св. Пилипа, названий так через те, що він починається на наступний день після свята св. Апостола Пилипа, яке припадає 27 листопада (14 листопада за григоріанським чи новим календарем) і продовжується до надвечір’я святого свята Різдва Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа 6 січня (24 грудня за григоріанським календарем). Сам темп життя і несамовита секуляризація Західного суспільства вплинули, на превеликий жаль, на життя українських православних християн та інших християн — принижуючи важливість цього періоду підготовки до Різдва Спасителя та Богоявлення — об’явлення Святої Трійці, після чого почалася земна місія нашого Господа. Отже, ми звертаємось до вас, щоб ви відвернулися від цього процесу дехристиянізації світу, а пізнали, хто ви є як спадкоємці неймовірної духовності, котрою є наша Українська Православна Церква разом з цілим Православним світом та глибокою відданістю Христу через одні з найтяжчих і найстрашніших моментів людської історії. Наші праотці і матері показали нам приклад відданості та благочестя до Христа, Слова Божого, навіть до стану мучеництва.

Пилипівський піст повинен бути тим часом, коли ми віддаємо своє життя в дар Христові, розуміючи, що можемо загубити все, що нам дороге, наважуючись звістити світові, хто ми є і чому ми любимо Христа-Немовлятка та слідуємо Його Дорогою. Коли ми постимо, ми відкладаємо скарби для себе не тут, на землі, а на Небесах, де ніколи не будемо переживати про їх місце зберігання, про захищеність від нападу чи злодія. Наш піст повинен бути оснований на розумінні, що ми не можемо відмовитися тільки від декількох “добрих” речей життя, наприклад від їжі, що ми так любимо і надіятися отримати вічне життя, коли в цей час ми «їмо» свого брата чи сестру своєю безсердечністю, завистю, черствими словами чи болючими ділами. Тепер стало дуже просто з допомогою “інтернету” чи “фейсбуку” чи “твіттера” та їм подібних зробити самим собі і іншим найболючіший вчинок в житті – вчинок , який ми б ніколи не зробили, як би змушені були відкрити, хто ми є, та відповісти за наслідки нашої поведінки.

Ми просимо вас задуматися над своїм життям. Так повинні зробити і ми, ваші Архипастирі. Порівняйте вашу щоденну поведінку з поведінкою наших праотців та матерів, чи з вчинками дідів і прадідів, життя яких може мати більше спільного з вашим. Якщо так справді глибоко задуматись, шукаючи позитивних наслідків для нашої постової подорожі, тоді Пилипів піст став нам на духовно корисним. Це не є період, коли ми починаємо співати різдвяні колядки (якщо їх так можна назвати) та закуповуємось на свята. Це час, коли ми починаємо співати похвали Христу-Немовляті та служимо Йому, готуючись до СВЯТОГО ДНЯ Його Різдва — Воплочення. Бог понизив Себе і став одним із нас, щоб підняти нас, щоб ми стали одним цілим з Ним!

Наші дорогі, нехай ваше тверде рішення буде саме про підготовку до Святого Дня, а не просто до святкового дня. Наближаючись до цього великого свята, будьте більш обізнаними духовно, з кожним днем розуміючи нашу повну смиренність перед Люблячим Богом. Нехай світло Вифлиємської зірки освітить не лише ясла у печері, але глибину ваших сердець та всі ваші домівки і життя ваше під час наступаючого Нового Року і після нього. Ви є наші діти і ми обіймаємо вас Любов’ю цього Святого Часу — всеобіймаючою ЛЮБОВ’Ю Христа-Немовляти, Святої Богородиці і Вседіви Марії та всіх святих, що радуються на Небесах. Будь ласка, моліться за нас так, як і ми за вас щоденно молимося.

СЛАВА НАВІКИ НАШОМУ ГОСПОДУ!

+ ЮРІЙ, Митрополит Української Православної Церкви Канади

+ АНТОНІЙ, Митрополит Української Православної Церкви США, Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

+ ІОАН, Архиєпископ Української Православної Церкви в Діаспорі

+ ЄРЕМІЯ, Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

+ ІЛАРІОН, Єпископ Української Православної Церкви Канади

+ АНДРІЙ, Єпископ Української Православної Церкви Канади

+ ДАНИЇЛ, Єпископ Української Православної Церкви США