ПОЧАТОК МОЛИТОВНОГО ПРАВИЛА

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амин

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні й прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Господи, помилуй (12 разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно. Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм. Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу. Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив. Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй. Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене. Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе. Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість! Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде. Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже! Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму, тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!

Псалом 69

Поквапся спасти мене, Боже, Господи, поспішися ж на поміч мені! Нехай посоромлені будуть, і хай застидаються ті, хто шукає моєї душі, щоб схопити її! Нехай подадуться назад, і нехай посоромлені будуть усі, хто бажає для мене лихого! Бодай повернулися з соромом ті, хто говорить на мене: Ага! Ага! Нехай тішаться та веселяться Тобою усі, хто шукає Тебе, та хто любить спасіння Твоє, і хай завжди говорять: Хай буде великий Господь! А я вбогий та бідний, поспіши ж Ти до Мене, о Боже: моя поміч і мій оборонець то Ти, Боже мій, не спізняйся!

Псалом 142

Господи, вислухай молитву мою, почуй благання моє в Своїй вірності, у правді Своїй обізвися до мене! І на суд не вступай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчям Твоїм справедливим не буде! Бо неприятель переслідує душу мою, топче живую мою до землі… Посадив мене в темряву, як мерців цього світу! Омліває мій дух у мені, кам’яніє в нутрі моїм серце моє… Я згадую дні стародавні, над усіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук. Я руки свої простягаю до Тебе, душа моя прагне Тебе, як води пересохла земля! Села. Поспіши мене вислухати, Господи, дух мій кінчається! Не ховай Ти від мене обличчя Свого, і нехай я не буду подібний до тих, хто сходить до гробу! Об’яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою! Урятуй мене, Господи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюся!  Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі! Ради Ймення Свого, о Господи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі! А в Своїм милосерді понищ моїх ворогів, і вигуби всіх, хто ненавидить душу мою, бо я раб Твій!

Слава в вишніх Богу, і на землі мир, в людях благовоління. Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, поклоняємось Тобі, прославляємо Тебе, дякуємо Тобі, ради великої слави Твоєї. Господи, Царю Небесний, Боже Отче, Вседержителю, Господи, Сину Єдинородний, Ісусе Христе і Святий Душе, Господи Боже, Агнче Божий, Сину Отця, Ти, що взяв гріхи світу, помилуй нас. Ти, що взяв гріхи світу, прийми молитву нашу. Ти, що сидиш праворуч Отця, помилуй нас.

Бо Ти Єдиний Святий, Ти Єдиний Господь, Ісус Христос, задля слави Бога Отця. Амінь.

Повсякчас благословлятиму Тебе і вихвалятиму ім’я Твоє навіки і повік віку.

Господи, пристановищем був нам з роду в рід. Я сказав: Господи, помилуй мене, зціли душу мою, бо нагрішив я перед Тобою.

Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти Бог мій, бо в Тобі джерело життя; у світлі Твоєму побачимо світло. Нехай завжди буде милість Твоя на тих, що визнають Тебе.

Сподоби, Господи, в вечір цей без гріха зберегтися нам. Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас, бо ми уповаємо на Тебе.

Благословенний Ти, Господи, навчи мене оправдань Твоїх.  Благословенний Ти, Владико, врозуми мене оправданнями Твоїми. Благословенний Ти, Святий, просвіти мене оправданнями Твоїми. Господи, милість Твоя повік; творіння рук Твоїх не зневаж. Тобі подобає хвала, Тобі подобає оспівування. Тобі слава подобає, Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Символ віри

Вірю в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, Який від Отця народився перше всіх віків. Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного, народженого, нествореного, єдиносущного з Отцем, через Якого все сталося.

Він заради нас, людей, і задля нашого спасіння зійшов з небес, і втілився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною. І розп’ятий був за нас при Понтійському Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця сходить, що Йому з Отцем і Сином належить однакове поклоніння і однакова слава, Який говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих. І життя майбутнього віку. Амінь.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 1: Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 2: Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім Ім’ям їх понищив

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш3: Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні.

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 4: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших

Тропар Введення в храм Пресвятої Богородиці (монастиря), глас 4

Сьогодні благовоління Божого провіщення i спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється i Христа Всім провіщає; Їй же ми голосно заспіваймо: «Радуйся, промислу Сотворителя здійснення»

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Богородичний: Благословенною назвав Твою Маті, пішов на покуту добровільно, засіяв на Хресті, спасти бажаючи Адама, говорячи Ангелам: «Радуйтеся з Мною, бо нині відшукалася згублена драхма». Все мудро зробивший Боже наш, слава Тобі.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 1

Ірмос: У глибині знищила колись фараонове все воїнство потужна сила, а втілене Слово все злобний гріх загладило, Препрославлений Господь, славно бо прославився.

Приспів: Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ісусе Найсолодший Христе, Ісусе Довготерпеливий, зціли душевні мої рани і усолоди серце моє, молюся до Тебе, Ісусе Спасе мій Многомилостивий, і спасаємий величаю Тебе.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ісусе Найсолодший Христе, відкрий для покаяння мені двері, Чоловіколюбний Ісусе, й прийми мене, що до Тебе припадаю в щирому благанні, Ісусе Спасе мій, гріхів прощення подай мені.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ісусе Найсолодший Христе, Ісусе, визволи мене з руки облесливого ворога й зроби мене достойним стояти праворуч у славі Твоїй, Ісусе Спасе мій, а участи ж стояння ліворуч позбав мене.

Пресвята Богородице спаси нас.

Владичице, що породила Ісуса Бога, молись за негідних рабів, Пречиста, щоб мук молитвами Твоїми нам позбавитись, Неоскверненна, оскверненим нам і славою вічно сущою насолодитись.

ІНШІЙ КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Багатьма опанований напастями, до Тебе прибігаю, спасіння шукаючи. О, Мати Слова й Діво! Від лиха тяжкого мене спаси.

Пресвята Богородице спаси нас.

Страстей напади гріховні мене турбують, зневірою наповняючи мою душу, заспокой, Отроковице, тишею Сина Твого й Бога, Всенепорочна.

Пресвята Богородице спаси нас.

Тебе, що породила Спаса й Бога, молю, Діво, позбав мене лиха; до Тебе бо нині прибігаючи, простягаю душу і помисли.

Пресвята Богородице спаси нас.

Недужого тілом і душею відвідання Божого і промислу від Тебе сподоби, єдина Богоматір, бо Ти є Благою і Родительницею Благого.

ДОДАЄМО КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Пісня 1

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Сподоби, Спасе, раба Твого достойно пісню співати й восхвалити безплотного ангела, наставника і Охоронителя мого.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Один я в нерозумі й у лінощах нині лежу, наставник мій і Охоронителю, не залиш мене на загибель.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Розум мій направ, ангеле, молитвою твоєю, щоб творити мені повеління Божі, щоб одержати від Бога відпущення гріхів, і настанови мене ненавидіти гріх, молюся тобі.

Пресвята Богородице спаси нас.

Молися, Діво, за мене, раба Твого, до Благоподателя разом з моїм Ангелом – Охоронителем, і настав мене на виконання заповідей Сина Твого й Творця мого.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня З

Ірмос: Утвердивши мене на камені віри, зміцнив Ти уста мої на ворогів моїх, і дух мій звеселився, коли заспівав: «Нема святішого за Бога нашого, й немає праведнішого за Тебе, Господи».

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Почуй, Чоловіколюбний Ісусе мій, раба Твого, що благає щиро: позбав мене, Ісусе, осудження і муки, єдиний Довготерпеливий, Ісусе Найсолодший, Многомилостивий.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Підніми, Ісусе мій, раба Твого, що в каятті слізно припадає до Тебе, Ісусе мій, і позбав мене вогню вічного, Ісусе Найсолодший, Многомилостивий.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Час, що дав мені Ти, Ісусе мій, у страстях я прожив, і ось тепер, Ісусе мій, не відкидай мене, але воззви, молюся, і спаси, Владико Найсолодший.

Пресвята Богородице спаси нас.

Діво, що породила Ісуса мого, моли позбавити мене вогню вічного, єдина заступнице ображених, Богоблагодатна, й сподоби мене до життя вічного, Всенепорочна.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Вручаю життя моє для захисту й покрову Тобі, Богородительнице Діво, Ти ж мене покермуй до пристані Твоєї, благ винуватице, вірних утвердження, єдина всехвальна.

Пресвята Богородице спаси нас.

Молю Тебе, Діво, душевну бентежність і бурю смутку мого розжени: Ти бо Богоневісна, Начальника спокою Христа породила, єдина пречиста.

Пресвята Богородице спаси нас.

Ти породила Благодійника, добра Винуватця, а тому благодіянь багатства всім нам виточи, все бо можеш, Богоблаженна, як Сильного в могутності Христа породила Ти.

Пресвята Богородице спаси нас.

Поможи мені, Діво, змученому лютими недугами й хворобливими пристрастями, бо знаю Тебе, Пренепорочна, як невичерпну й незубожну скарбницю зцілень.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Всі мої помисли і душу мою до тебе поклав, Охоронителя мого. Ти ж від усякої ворожої напасти мене звільни.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Ворог топче мене і пригнічує, повчаючи завжди творити волю свою, але ти, наставниче мій, не залиш мене на загибель.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Дай мені співати пісню з вдячністю й старанням Богові Творцю й тобі, благому Ангелові – Охоронителю: «Визволителю мій, вирви мене від ворогів, що пригнічують мене»

Пресвята Богородице спаси нас.

Зціли, Пречиста, з моєї душі многонедужні гнійні рани, прожени ворогів, що завжди борються зі мною.

Сідальний, глас 1

Спасе мій Ісусе, що блудного спас, Спасе мій Ісусе, що блудницю прийняв, і мене нині помилуй, Ісусе Многомилостивий, спаси, ущедри, о Ісусе Благодійнику, і мене, як Манасію, Благоутробний мій Ісусе, бо Ти єдиний Чоловіколюбний.

Кондак 1

Непереможний Воєводо і Господи, пекла Переможцю, визволившись від вічної смерті, похвальну пісню співаю Тобі, творіння і раб Твій. А Ти, що маєш безмірне милосердя, визволи від усякої біди мене, що взиваю: Ісусе, Сину Божий, помилуй мене.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 4

Ірмос: Прийшов Ти не заступник і не ангел, а сам Господь, від Діви втілений, і спас Ти всього мене чоловіка; тому до Тебе взиваю: “Слава силі Твоїй, Господи”.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Зціли мене, Ісусе мій, моєї душі рани, Ісусе мій, молюся: з руки душотлінного ворога вирви мене, Ісусе мій Благоутробний, і спаси мене.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Згрішив я, Ісусе мій Найсолодший, Благоутробний: Ісусе мій, спаси мене, що прибігаю до Твого покрову, Ісусе Довготерпеливий, і сподоби мене Твого Царства.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ніхто так не згрішив, Ісусе мій, як згрішив я окаянний, але припадаю, молячись: Ісусе мій, спаси мене, й життя в насліддя Ти мені даруй.

Пресвята Богородице спаси нас.

Всехвальна, що породила Ісуса Господа, моли ж Його позбавити муки всіх, хто оспівує й іменує Тебе істинною Богородицею.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Бурю прогрішень і страстей моїх збудження втихомир, Богоневісна, що породила Керманича Господа.

Пресвята Богородице спаси нас.

Милосердя Твого безодню благаю подати мені і для всіх, хто співає Тобі, тому, що Ти Благосердого породила і Спаса всіх.

Пресвята Богородице спаси нас.

Насолоджуючись, Пречиста, Твоїми дарами, прославляємо в піснях Тебе як Богоматір.

Пресвята Богородице спаси нас.

Поможи мені, безпомічному, на одрі хвороби моєї й немочі, як Благолюбива, єдина Приснодіво.

Пресвята Богородице спаси нас.

Маючи Тебе за надію й опору, і за стіну спасіння непорушну, Всехвальна, ми всякої незручносте позбавляємось.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Молись до Чоловіколюбного Бога, Ангеле – Охоронителю мій, і не залишай мене, але завжди супроводь життя моє в мирі, подаючи мені спасіння непоборне.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Як заступника й Охоронителя життя мого прийняв я тебе від Бога, ангеле, молю тебе, святий, від усяких бід мене визволити.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

 Мою скверність твоєю святинею очисти, Охоронителю мій, і від долі ліворучної нехай буду я відлучений Твоїми молитвами, і слави причасником явлюся.

Пресвята Богородице спаси нас.

Я в ваганні від лиха, що мене обступило, Пречиста, але позбав мене скоро від нього, до Тебе бо єдиної я прибігаю.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 5

Ірмос: Христе Спасе мій, Ти просвічення для лежачих у темряві, спасіння тим, хто у відчаї, молюся до Тебе, Царю світу: просвіти мене осяянням Твоїм, бо іншого Бога крім Тебе не знаю.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ти розуму мого просвічення, Ісусе мій, Ти душі моєї зневіреної спасіння, Спасе, позбав мене мук і вогню вічного, благаю, і спаси, Ісусе мій Христе, окаянного мене.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Всеконечно, Ісусе мій, до страстей безчестя звержений нині я. Благаю, Ісусе мій, пошли мені Твою руку спасіння і вирви мене благаючого: спаси, Ісусе мій, Христе, мене окаянного.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Осквернений розум, Ісусе мій, обносячи, взиваю до Тебе: очисти мене від скверни прогрішень і вийми мене з глибин зла, куди з невідання донизу сповз, Спасе Ісусе мій, спаси мене, молюся.

Пресвята Богородице спаси нас.

Отроковице Богородителько, що породила Ісуса, ублагай Його спасти всіх православних, ченців і мирян від вогню вічного, крім Тебе заступництва надійного не знаємо.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Наповни, Чиста, веселістю серце моє, Твою нетлінну радість даючи, через народження Винуватця веселості.

Пресвята Богородице спаси нас.

Визволи нас від бід, Богородице Чиста, породивши вічне спасіння і мир, що перевершує всякий розум.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Ти, що породила Світло Божественне й Предвічне, розвій морок гріхопадінь моїх, Богоневісто, просвіченням Твоєї світлості.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Зціли, Чиста, душі моєї неміч, відвіданням Твоїм сподобивши, і здоров’я подай мені молитвами Твоїми.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Перед Богом маючи дерзновення, ублагай Його, Охоронителю мій святий, позбавити мене бід, що приносять скорботу.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Світло світле, наставнику мій і Охоронителю, даний мені від Бога, просвіти яскраво душу мою.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

 Мене, сплячого в тяжких гріхах, збережи як не сплячого, ангеле Божий, піднявши на славослів’я молінням Твоїм.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Маріє, Діво Богородице Безневісна, вірних надіє, ворожі приношення відкинь, а тих, що Тобі співають, – звесели.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 6

Ірмос: У безодні гріховній потопаючи, благаю і незбагненну безодню милосердя Твого: від тління, Боже, мене відведи.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ісусе мій, Христе Многомилостивий, у сповіді мене прийми, Владико, о Ісусе, і спаси мене, і від тління, Ісусе, мене вирви.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Ісусе мій, немає іншого такого блудника, як я пристрасний, о Ісусе Чоловіколюбний, але Ти, Ісусе, мене спаси.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

 Перевершив я, Ісусе мій, блудницю й блудного, Манасію й митаря пристрастями, о Ісусе мій, і розбійника, і ніневитян.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Ісуса Христа мого породивши, Пречиста Діво, єдина Неоскверненна, оскверненого мене ісопом молитов Твоїх нині очисти.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Від тління й смерті спас Той, хто Сам Себе віддав смерті, моє єство, що було забране тлінням і смертю, тому, Діво, моли Господа й Сина Твого ворожих підступів мене позбавити.

Пресвята Богородице спаси нас.

Як заступницю життя Тебе знаю й охоронительку тверду, Діво, таку, що від напастей і наговору визволяє і спокусу бісів відганяє, і молюся завжди, щоб від тлінних пристрастей моїх позбавитися мені.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Немов стіну захисну придбали, і душ все-досконале спасіння, і простір серед скорбот, Тебе, Отроковице, і просвіченням Твоїм завжди радіємо, о Владичице! І нині нас від пристрастей і бід спаси.

Пресвята Богородице спаси нас.

 На одрі нині немічний лежу, і немає зцілення плоті моїй, але до Тебе Благої, що породила Позбавителя недугів Бога і Спаса світу, молюся: від тління недугів підніми мене.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Від усяких напастей мене вивільни й спаси від печалей, молюся тобі, святий ангеле, даний мені від Бога, Охоронителю мій добрий.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Освіти розум мій, блаже, й просвіти мене, молюся тобі, святий ангеле, завжди настановляй і мене думати про корисне.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

 Утримай серце моє від бунту, дбанням укріплюючи його до благости, Охоронителю мій, і настав мене чудно до життєвого спокою.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Слово Боже в Тебе вселилося, Богородице, показавши Тебе людям, як небесну ліствицю, якою Вишній зійшов до нас.

Акафіст Введенню в храм Пресвятої Богородиці

Кондак 1

У храмі Бога живого чудо: посеред святині стоїть жива святиня Марія; храм — грішними людськими руками збудований, а вона — Святим Духом без гріховної плями збережена; той — скроплений кров’ю жертв, а вона — Божою ласкою. Входячи до храму, сповіщає прихід благодаті, тому й співаємо їй:

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Ікос 1

Всередині храму – небо; Марія – престол Всевишнього, чистими ж дівицями, мов чистими ангелами, оточена. Ми, грішні, стоячи перед тобою, Святая Святих, приносимо, недостойні, тобі, Всеблагая, молитву:

Радуйся, наше до раю введення; радуйся, лілеє, розквітла у святині.

Радуйся, в одежу благодаті зодягнена; радуйся, що приходиш нас у Христа зодягнути.

Радуйся, лозо покірна у Божому саді; радуйся, що осолодила древню гіркість дерева.

Радуйся, входячи до храму земного; радуйся, бо за тобою ввійдемо до храму небесного.

Радуйся, престол, оточений ангелами; радуйся, вогненного божества престол палаючий.

Радуйся, Христове горне сідали ще; Радуйся, царство Христове.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 2

Едем наповнювався колись животворною рікою. Але після гріха Адамового стала земля пустелею безплідною, несучи Боже прокляття. Але преблагий Владика, не бажаючи покинути нас в пустелі гріха, сам зволив прийти і знову нас до раю ввести, тому кличемо йому: Алилуя.

Ікос 2

Довго зоставалася Анна безплідною — пустелею неродючою. Коли ж сповнився час для Божого благословення, побігла з неї живоносна ріка – Пресвята Богородиця, якій сьогодні співаємо:

Радуйся, Боже нове творіння; радуйся, людського роду відродження.

Радуйся, річко в безводній пустелі; радуйся, в смутку наша надіє.

Радуйся, нова незнана радосте; радуйся, радосте Божого приходу.

Радуйся, Адамове з Богом примирення; радуйся, Божого прощення свідчення.

Радуйся, дерево життя в раю; радуйся, неба і землі поєднання.

Радуйся, матір живих; радуйся, нове світло з Едему.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 3

Елім серед пустелі став порятунком для Ізраїля. Водні бо джерела його напоїли спраглих, а пальми дали поживу голодним, тому, бачачи в тому неустанну Божу турботу, співають: Алилуя.

Ікос 3

Неначе життєдайна оаза, являється Діва Марія, з утроби її потече джерело життя, на руках носитиме вона Хліб небесний, поживу для вірних, які їй співають:

Радуйся, зрощене Богом спасіння; радуйся, сад посеред пустелі.

Радуйся, кринице, що нас напуваєш; радуйся, кринице патріархів.

Радуйся, водо для спрагнених душ; радуйся, вода Богом дарована.

Радуйся, сад, відново Едему; радуйся, дерево, що має плід життя.

Радуйся, нам відпочинку в дорозі до неба; радуйся, сховку безпечний.

Радуйся, втомленим Божа підмого; радуйся, дар безцінний від Бога.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 4

Не гори Дан і Бетел стали місцем Божого храму, але Єрусалим, що лежить між горами, удостоївся бути названим оселею Бога живого, містом царя великого, який покірних підносить, тож славимо його: Алилуя.

Ікос 4

Як покірне дитя являється в Божому храмі небесна оселя та вишній Єрусалим – Марія. Як гори навколо Єрусалиму, так дівиці оточують її навколо, з трепетом зачудовані, пісню співаючи:

Радуйся, Божа горо піднесена; радуйся, місце для зустрічі з Господом.

Радуйся, горо нашої радості; Радуйся, горо палаюча.

Радуйся, благословенна долино; радуйся, долино, вища за гори.

Радуйся, сходження неба на землю; радуйся, земле, до неба піднесена.

Радуйся, новий святий Едем; радуйся, Боже житло поміж нами.

Радуйся, нам благодаті провіснице; радуйся, нас благодаттю оточуючи.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 5

В Червоному морі стежка спасіння відкрилася перед прибитим Ізраїлем. Мов стіни, стали води, а стежка всередині вивела їх, даруючи життя; для ворогів же пасткою стала. Задля цього визволений народ прославляє тебе, Бога Спасителя: Алилуя.

Ікос 5

Стіни храму оточують дану Владикою стежку спасіння – Богородицю. Нею вийдемо із глибин смерті, нею ввійдемо до неба, вона – пастка для диявола. Тому ми – врятований Ізраїль – кличемо:

Радуйся, стежко об’явлена; радуйся, стежко до неба відкрита.

Радуйся, Діво, звістуюча спасіння; радуйся, надіє невгасима.

Радуйся, досі незнана дорого; радуйся, шляху прямий благодаті.

Радуйся, наше безпечне проходження; радуйся, в морі неждане спасіння.

Радуйся, море, що зродило дорогу суху; радуйся, хвиле, що знищила загрозу.

Радуйся, ласки бездонне море; радуйся, стежко морська на спасіння.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 6

Руно овече стало знаком для виступу Гедеона та його перемоги над ворогами, коли воно залишилося сухим серед зрошеної трави, а потім стало зрошеним уся ж трава зосталася сухою. Оце бо сам Бог навідався, щоб спасти свій народ, який співає натхненно: Алилуя.

Ікос 6

Агнець, непорочна Богородиця Марія, в Храмі Єрусалимськім являється, мов руно, знаком для людей. Єдина без краплі гріховної плями і від первородного гріха збережена, мов руно серед загальної роси. І як руно другої ночі — повна роси благодаті серед повсюдної сухості. Сповіщає нині, що через неї Бог навідається спасти людей своїх, тому співаємо їй:

Радуйся, явлена нам на спасіння; радуйся, Божою ласкою зрошена.

Радуйся, Агниця – мати Ісусова; радуйся, мати святого Агнця.

Радуйся, перший знаку благодаті; радуйся, Божої сили знамення.

Радуйся, знаку перемоги святої; радуйся, зрошення неба росою.

Радуйся, Боже предивне творіння; радуйся і нас ороси, Пресвята.

Радуйся, знищення страху неволі; радуйся, світочу, світла провіснице.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 7

Мов би брами, розійшлися води, наче ворота, відкрився Йордан перед кивотом Господнім, що його несли священики. Дивне чудо: Божий люд через нього переходить по сухому дну ріки, слава тобі Боже, Спасителю наш: Алилуя.

Ікос 7

Перед Божим кивотом — Марією, відкривається, немов Йорданські глибини, Святая Святих і завіса храму відсувається перед нею, мов води Йордану. Її, священний кивот, руки священичі впроваджують до Святая Святих, а за нею і ми, Божі люди, перейдемо, співаючи:

Радуйся, кивоте Небесного хліба; радуйся, кивоте Нового Завіту.

Радуйся, що показуєш Дорогу Життя; радуйся, чудесно до Всесвятого введена.

Радуйся, таблице завіту для Слова; радуйся, достойне вмістилище Бога.

Радуйся, Йорданова радосте; радуйся, Святої Землі лікування.

Радуйся, славний Любові входе; радуйся, мати Любові, ввійди з нею і до мого запеклого серця.

Радуйся, райська брамо у Храмі; радуйся, брамо свята і мені відчини брами плачу за гріхи.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 8

Раділо місто Єрусалим, небо, земля і люди, коли внесено до Всесвятого кивот завіту. Слава Божа спочила на храмі, оповивши його, наче хмара. Отак Бог наш поселився в Єрусалимі, побажав його на оселю собі, щоб звідти прийшло спасіння людям, які співають: Алилуя.

Ікос 8

Богородиця Діва вводиться нині у Святая Святих. Земля славить, небеса веселяться: Божий кивот у храм приходить, щоб там зостатися. Слава Господня сповиває храм: оце з Невісти хоче Бог оселитися між людьми, що співають Владичиці:

Радуйся, Мати, що Божою Славою зодягаєш; радуйся, радосте всього люду.

Радуйся, Мати, що нас потішаєш у горі; радуйся, Мати, що нині сіяєш у святині.

Радуйся, кивоте вічної радості; радуйся, торжество Божої величі.

Радуйся, Царице у своїй палаті; радуйся, Пресвятая у святині.

Радуйся, покоро чудесно звеличена; радуйся, скарбе, укритий в скарбниці.

Радуйся, достойна оправо небесного каменя; радуйся, нашого скарбу, Ісуса, скарбнице.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 9

Опустіла святиня після ворожого спустошення, Святая Святих без кивоту. Опустив нас Господь за наші беззаконня, передано нас ворогам і немає ні заступництва, ні помочі, але ти, о Боже і Владико, відверни гнів і кару та прихили вухо до народу. Приверни до нас лице своє і змилуйся над нами, щоб, вставши, заспівали тобі, нашому Спасителю: Алилуя.

Ікос 9

Голос пісень чути у Храмі. Звеселилося серце народу. Одушевлений кивот, Невісту Марію являє нам Бог. Не годилося бо, щоб Всесвяте без кивоту зосталося. Тим то й руки священичі спішать упровадити її до Святая Святих. Тому й ми, вірні, бачачи славний вхід Пречистої, мовимо їй:

Радуйся, радосте в часі недолі; радуйся, промінь світла у горі.

Радуйся, радості кивоте; радуйся, кивоте щирозлотий.

Радуйся, радості вічної промінь; радуйся, прибрана світлице.

Радуйся, скарбнице усякої чесноти; радуйся, золота маківко Церкви.

Радуйся, святине прикрашена; радуйся, святине за образом неба.

Радуйся, обожествленя храму; радуйся, святилище приготоване.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 10

Оточений Божою славою, спочивав колись кивот під крилами херувимів. Народ же приносив жертви та святкував, співаючи: Алилуя.

Ікос 10

Руки Божі руками священичими ввели тебе, Діво чиста, на місце старого кивоту. Зодягнена в Божу славу, зосталася ти під крилами ангелів і архангелів, що здивувалися, дивилися на ту, що їх перевищує. Бачачи ж тебе вогненним раєм, разом з нами співають тобі в радості:

Радуйся, ангелів здивування; радуйся, людського роду звеличення.

Радуйся, раю предивне вмістилище; радуйся, раю священний.

Радуйся, Діво, звеличена понад ангелів; радуйся, долино милосердя безкрая.

Радуйся, святилище небесної слави; радуйся, світильнику таємничий.

Радуйся, Аарону золота кадильнице; радуйся, молитвенице найбільша.

Радуйся, в молитві наставниця; радуйся, прещедра руко благодатей.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 11

Обступите люди Сіон і обійміть його. Ось, бо вибрав Господь Сіона, побажав його на оселю собі, — так звіщає Давид-богоотець духом пророчим, прославляючи Владику: Алилуя.

Ікос 11

Давид-богоотець сьогодні веселиться, бачачи сповнення пророцтва. Оце гора Сіонська у Храмі, верхом сягає неба, сповита в хмару, блискавицями осяювана. Оце житло Бога між людьми, Богородиця Марія — обступимо її люди — гору спасення, та співаймо:

Радуйся, радості кринице бездонна; радуйся, пророків лікування.

Радуйся, народу несхитна надія; радуйся, сповнення віри.

Радуйся, короно Давидова; радуйся, людського роду звеличення.

Радуйся, Божого милосердя двері; радуйся, місце єднання.

Радуйся, горо духовна; радуйся, горо смирення.

Радуйся, горо блаженств; радуйся, горо осяяна.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 12

Ісак, народжений чудесно з неплідної Сари — оце то дитя обітниці, оце дар Божий. Сара, завжди Авраамові покірна, сподобилася його прийняти і стала матір’ю многоти народів, що співає з праведним патріархом: Алилуя.

Ікос 12

Це ж сьогодні країни співають, оце нині народи радіють, бо покірна волі Божій стоїть Богоневіста у Храмі. Купина чудесна готується запалати вогнем Божества, святинею, Божим житлом освяченим готується стати. Через неї народи спасуться, вона породить визволителя полонених, тому її благословляємо:

Радуйся, ниво приготована; радуйся, ниво Небесного Зерна.

Радуйся, Мати, приготуй і моє серце; радуйся, благодатна, зрости і в мені плід спасіння.

Радуйся, невід, що виловлюєш з глибини гріховної; радуйся, сітка, улови й мене для Христа.

Радуйся, сітка, витягни мене з моря розбурханого; радуйся, сітка любові.

Радуйся, повень, що беззаконня потопила; радуйся, повень, що винесла ковчег спасіння.

Радуйся, водо очищення; радуйся, повень благодаті.

Радуйся, Благодатна, промислу Сотворителя сповнення.

Кондак 13

Ісусова Мати — золотий посуд з манною, чудесно розквітлий жезл Аарона, таблиця написання Божого Слова, Храм освячений, прийшла до Єрусалимського храму. А ми вірні, уповаючи на неї — ворота небесні, співаємо Богу Всевишньому пісню хвалення: Алилуя.

(Цей кондак повторюється тричі; тоді ікос 1 і кондак 1).

 Молитва до Пресвятої Богородиці

О всеблаженнішая, Богом дана дочко святих і праведних Богоотців Якима і Анни, яка згідно з їхньою обітницею і за велінням Божим приведена була у храм і в домі Божому насаджена та Духом просвічена. Як плодоносна маслина, була ти домам усяких чеснот, відвівши свій розум від усіх житейських і тілесних похотей, зберігши непорочними свої тіло і душу, як і належало тій, котра мала в лоно своє Бога прийняти і світові, що перебував у темряві, засвітити світло велике. Сама нині, Всенепорочна Діво, світильниче золотий, що семичисленним світлом Святого Духа світиш у храмі Господнім, Кивоте Божий, що його херувими отінюють, споглянь з неба на моління рабів твоїх. Нехай твої милосердні очі будуть вдень і вночі звернені на нас, щоб ми освячувалися тими чеснотами, якими і ти освячувалася у храмі. Нехай наші серця запалають чистою любов’ю Божою, щоб ми віддали самі себе, як жертву святу — приємну Богові, як богослужбу від нас розумну. Дай нам мудрість Святого Письма, щоб ми всім серцем прагнули спасіння наших душ, вправлялися в неперестанній молитві, працелюбності і прикрашалися любов’ю до ближніх. Нехай під твоїм покровом ми будемо завжди бережені благодаттю Сина твого, Христа Бога нашого, якому належить слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 7

Ірмос: Троє Твоїх отроків відкинули безбожні повеління образу золотому на полі Деіри служити; посеред вогню ж ввергнуті, окроплені росою співали: благословенний Ти, Боже отців наших.

Ісусе Найсолодший, спаси нас, грішних.

Христе Ісусе, ніхто не нагрішив од віку на землі, як нагрішив я, окаянний і блудний, о Ісусе мій. Тому, Ісусе мій, оспівуючи Тебе, взиваю: змилосердься до мене, благословенний Боже отців наших.

Ісусе Найсолодший, спаси нас, грішних.

Христе Ісусе, до страху Твого пришпили мене, взиваю, о Ісусе мій, і скеруй мене нині до пристані благозатишної, Ісусе мій щедрий, тому, що співаю Тобі, спасаємий: благословенний Ти, Боже отців наших.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

 Христе Ісусе, безліч разів обіцяв я Тобі, пристрасний, покаятися, о Ісусе мій, але обманув, окаянний. Тому, Ісусе мій, взиваю до Тебе: нечутливу душу мою просвіти, Христе, отців Боже, благословенний Ти.

Пресвята Богородице спаси нас.

Всенепорочна, що породила Христа Ісуса дивно, надприродно, моли ж Його через єство простити мені всі прогрішення мої, Отроковице, щоб я, спасенний, взивав: благословенна Ти, що породила Бога у плоті.

 КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Бажаючи наше спасіння вчинити, Спасе, Ти до утроби Дівочої вселився, і заступницею світові показав ЇЇ: отців наших Боже, благословенний Ти.

Пресвята Богородице спаси нас.

Благоволителя милості. Якого Ти родила, Мати Чиста, ублагай позбавити від прогрішень і душевних скверн всіх, що з вірою взивають: отців наших Боже, благословенний Ти.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Як скарб спасіння, і джерело нетління, і стовп утвердження, і двері покаяння показав Ти Ту, що Тебе породила, всім, хто кличе: отців наших Боже, благословенний Ти.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Тілесні слабкості і душевні недуги, Богородительнице, любов’ю приступаючих до покрову Твого сподоби зцілити, Діво, що Спаса Христа нам породила.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Бути милостивим до мене Бога ублагай, Господній ангеле: тебе бо маю за заступника по всі дні життя мого, наставника й Охоронителя, від Бога дарованого мені навіки.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Не залиш подорожньої душі моєї окаянної бути вбитою розбійниками, святий ангеле, бо вона від Бога передана тобі непорочною, а настав її на путь покаяння.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

 Всю мою душу осоромлену приводжу від лукавих моїх помислів і діл, попередь мене, наставниче мій, зцілення подаючи мені благими помислами, щоб ухилятися мені завжди на праві стезі.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Премудрістю і кріпостю Божественною наповни, Іпостасна Премудросте Вишнього, ради Богородиці, всіх співаючих з вірою: отців наших Боже, благословенний Ти.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 8

Ірмос: Бога, що ввійшов у піч вогненну до отроків юдейських і перетворив полум’я на росу, оспівуйте діла Господні, і підносьте по всі віки.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Тебе, Ісусе мій, благаю: як і блудницю, Ісусе мій, позбавив Ти від багатьох згрішень, так і мене, Ісусе Христе мій, визволи, і очисти осквернену душу мою, Ісусе мій.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Схилився я, Ісусе, до тваринних насолод, худобою безсловесною став і скотові насправді, о Ісусе мій, страсно, окаянний, уподібнився, Спасе, тому, Ісусе, безсловесності мене позбав.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

 Впав я, о Ісусе, до душотлінних розбійників, втратив свій одяг боготканий і лежу нині, Ісусе мій, ранами уражений: возлий, Христе мій, на мене єлей і вино.

Пресвята Богородице спаси нас.

 Ти, що носила Ісуса мого й Бога Христа несказанно, Богородице Маріє, моли Його завжди, щоб від бід спастися рабам Твоїм і співцям Твоїм, Неспокушеномужня Діво.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Не погордуй, Діво, тими, хто погребує від Тебе помочі, оспівуючи й превозносячи Тебе повіки.

Пресвята Богородице спаси нас.

Немочі душі моєї й тілесні хвороби зціляєш Ти, Діво: тому-то прославлю Тебе, Чиста, повіки.

Пресвята Богородице спаси нас.

Слава: Зцілень багатство виточуєш Ти тим, хто з вірою співає Тобі, Діво, і превозносить невимовне Твоє різдво.

І нині: Напастей Ти прилоги відганяєш і пристрастей нашестя, Діво; тому-то оспівуємо Тебе по всі віки.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Від Бога посланий, преблагий ангеле, утверди життя моє, раба твого, і не залиш мене повіки.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Тебе, ангеле, суще благо душі моєї, наставника й Охоронителя, преблаженний, оспівую повіки.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Будь мені покровом і заборолом у день іспиту всіх людей, коли вогнем випробовуватимуться діла добрі й злі.

Пресвята Богородице спаси нас.

Будь мені помічницею й спокоєм, Богородице Приснодіво, рабу Твоєму, і не залиш мене бути позбавленим Твого владарювання.

КАНОН ДО ІСУСА НАЙСОЛОДШОГО. ГЛАС 2-Й

Пісня 9

Ірмос: Від Бога Бога Слово, Який невимовною мудрістю прийшов оновити Адама, що через споживання плоду в тління гріховне впав, від Святої Діви невимовно втіленого нас ради, вірні єдиномудрено піснями величаймо.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Перевершив я, Ісусе мій, Манасію, блудницю, блудника й розбійника, Щедрий Ісусе, в ділах безсоромних і бездумних, але Ти, Ісусе мій, попередивши мене, спаси.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Від Адама всі згрішили, Ісусе мій, і перед законом, і в законі, Ісусе, і по законі, я окаянний, Ісусе мій, і в благодаті переможений пристрастями, але Ти, Ісусе мій, провидінням Твоїм спаси мене.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Нехай не буду я відлучений, Ісусе мій, від невимовної Твоєї слави, нехай не отримаю я участи ліво-ручного стояння, Ісусе Найсолодший, але Ти мене до десних овець Твоїх причисли, Христе Ісусе мій, і упокой, як Благоутробний.

Пресвята Богородице спаси нас.

Богородице, єдина Неспокушеномужня Діво Маріє, що Ісуса носила в собі, Його, Чиста, умилостив, як Сина Твого й Зиждителя, позбавити тих, що прибігають до Тебе, спокус, бід і вогню майбутнього.

КАНОН – ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ. ГЛАС 8

Пресвята Богородице спаси нас.

Від потоку сліз моїх не відвернися Ти, що від усякого лиця всяку сльозу втираєш, Діво, що Христа породила.

Пресвята Богородице спаси нас.

Радістю моє серце наповни, Діво, Ти, що радості прийняла переповнення, гріховну печаль знищуючи.

Пресвята Богородице спаси нас.

Пристановищем і заступництвом будь тим, хто до Тебе прибігає, Діво, стіною непорушною, прибіжищем, покровою і радістю.

Пресвята Богородице спаси нас.

Світла Твого промінням просвіти, Діво, морок незнання відганяючи, благовірно сповідуючих Тебе, Богородицю.

Пресвята Богородице спаси нас.

На місці озлоблення від немочі, упокореного мене, Діво, зціли, нездоров’я у здоров’я перетворюючи.

КАНОН ДО АНГЕЛА – ОХОРОНИТЕЛЯ. ГЛАС 8

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Помилуй мене, єдиний Спасе мій, як Милостивий і Милосердний, і праведних ликів сотвори мене причасником.

Ісусе Найсолодщий, спаси нас, грішних.

Даруй мені мислити і завжди чинити, Господній ангеле, добре і корисне, і як сильного яви мене в немочі й непорочного.

Святі ангели Божі, Охоронителі наші, молите Бога за нас грішних.

Маючи дерзновення до Царя Небесного, Його ж моли з іншими безплотними помилувати мене окаянного.

Пресвята Богородице спаси нас.

Багато сміливості маючи до Втіленого із Тебе, Діво, розв’яжи мене від уз і подай мені визволення і спасіння молитвами Твоїми.

Пресвята Богородице спаси нас.

Володарка, прими молитву рабів Своїх визволи нас від всякої нужди та смутку, бо Ти, Богородице є зброя наша і стіна непорушна. Ти є заступниця наша і до Тебе прибігаємо, Тебе і нині молитовно кличемо, та визволиш нас від ворогів наших. Величаємо всенепорочну Матір Христа Бога, Яку осенів Дух Пресвятий.

Молитва

Владико Господи Ісусе Христе, Боже мій, що ради невимовного Свого чоловіколюбства на кінець віків у плоть зодягнувся від Приснодіви Марії, славлю Твій спасенний промисел за мене, раба Твого, Владико; піснесловлю Тебе, бо через Тебе я Отця пізнав; благословляю Тебе, бо через Нього й Дух Святий у світ прийшов; поклоняюся Твоїй по плоті Пречистій Матері, що послужила такій страшній тайні; величаю Твої ангельські ликостояння, як оспівувачів і служителів Твоєї величності; ублажаю Предтечу Іоанна, що Тебе хрестив. Господи; шаную й пророків, що провозвістили про Тебе, прославляю апостолів Твоїх святих, вшановую і мучеників, священиків же Твоїх славлю; поклоняюся преподобним Твоїм і всіх Твоїх праведників вшановую. Таку велику невимовну безліч лику Божественного приводжу Тобі, Всещедрому Богові, раб Твій, і прошу моїх згрішень прощення дарувати мені ради всіх Твоїх святих, а особливо заради святих Твоїх щедрот, бо Ти благословенний повіки. Амінь.

Трисвяте. Пресвята Тройце. Отче наш.

Священик (виголос): Бо Твоє є Царство…

Читець: Амінь.

Боже отців наших, Ти завжди до нас милосердний, не віддаляй милості Твоєї від нас, але, молитвами їх, у мирі направ життя наше.

Слава: Наче багряницею і висоном, кров’ю мучеників Твоїх у всьому світі прикрасившись, Церква Твоя, Христе Боже, через них благає Тебе: «Пошли людям Твоїм милість Твою, даруй людям Твоїм мир і душам нашим велику милість».

І нині: Молитвами всіх святих і Богородиці даруй нам, Господи, мир Твій і помилуй нас, як Єдиний Милосердний.

Господи, помилуй (40 разів).

МОЛИТВА

Ти, що кожного часу й кожної години на небі й на землі поклоняємий і славимий, Христе Боже, Довготерпеливий, Многомилостивий і Пре-милосердний, що праведників любиш і грішників милуєш, що всіх кличеш до спасіння обітницею прийдешніх благ. Прийми, Господи, в цю годину й наші молитви, і направ життя наше до заповідей Твоїх. Душі наші освяти, тіла очисти, помисли направ, думки очисти, і визволи нас від усякої скорботи, біди й страждання. Оточи нас святими Твоїми ангелами, щоб ми, бережені і проваджені ними, прийшли до єдності віри й до пізнання неприступної Твоєї слави, бо Ти благословенний на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй (тричі)

Слава: і нині.

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що нетлінно Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Іменем Господнім благослови, отче.

Священик (виголос):  Молитвами святих отців наших, Господи Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

МОЛИТВИ

Непорочна, чиста, нетлінна, Пречиста, Свята Діво, Богоневісто Владичице! Ти славним народженням Бога Слова з’єднала Його з людьми і природу нашу, що відпала, поєднала з небесною. Ти – зневірених єдина надія і поміч для тих, на кого нападають; Ти – вірне заступництво для тих, хто до Тебе вдається, і для всіх християн пристановище. Не зневажай мене, грішного, скверного, мене, що злими помислами, словами та вчинками усього себе зробив негідним і через лінощі розуму став рабом насолод життєвих. Але, як Мати Чоловіколюбного Бога, змилосердься чоловіколюбно наді мною, грішним і блудним, і прийми моє благання, що його приношу Тобі скверними устами; і з материнською сміливістю моли Твого Сина, а нашого Владику і Господа, щоб Він і мені відкрив чоловіколюбне милосердя благости Своєї і, не зваживши на мої незліченні провини, навернув мене до покаяння і щирим виконавцем заповідей Своїх явив мене. І, як милостива, і милосердна, і благолюбна, будь мені завжди в цьому житті щирою заступницею і помічницею, захищаючи від нападів ворогів і на спасіння мене наставляючи. А в час смерті моєї охороняй мою окаянну душу й далеко відганяй від неї темні привиди злих духів; у страшний же день суду визволи мене з вічної муки і вчини мене спадкоємцем невимовної слави Сина Твого й Бога нашого. О, коли б я досягнув цього, Владичице моя, Пресвята Богородице, за Твоїм заступництвом і поміччю, благодаттю і чоловіколюбством Єдинородного Твого Сина, Господа й Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Йому ж бо належить усяка слава, честь і поклоніння з Безпочатковим Його Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворчим Його Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господи, помилуй (тричі).

Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших, святого благовірного гетьмана Петра і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і Чоловіколюбець.

Засновники цього монастиря не відомі. Але з історичних постатей, стають відомими ієромонах Павло Домжив-Люткович, що прийняв постриг у Києво-Печерської лаврі. На початку ХVII ст. був скерований в Віленський Свято-Духівський монастир, де зробився одним з найближчих помічників преподобного архімандрита Леонтія Карповича і, одночасно, навчався друкарської справи. У 1609 р. він був посланий від Віленського православного братства та Свято-Духівського монастиря на сейм до Варшави. Пізніше організовував акції проти уніатського єпископа Іпатія Потія в м. Новогрудок. Виявив себе як активний та діяльний оборонець Київського Православ’я [1, ст. 47].

У 1610 р. Павло разом з архімандритом Леонтієм Карповичем друкує у Вільні полемічний твір Милетія Смотрицького «Тренос» – плач-голосіння Київського Православя за всіма церквами та монастирями, які були відібрані королем і католиками [1, ст. 49].

На прохання католицького духовенства, король Речі Посполитої Сигізмунд III наказав конфіскувати друкарню і ув’язнити видавців «Треноса». Це примусило ієромонаха Павла Домжив-Лютковича переїхати до Менська, де його обирають ігуменом Петропавлівського монастиря. Він викладає в школі Менського православного братства та, вірогідно, займається редагуванням і перекладами для друкарні Віленського православного братства [2, ст. 99].

Не дивлячись на свою потребу бути в Білорусі, ігумен Павло Домжив-Люткович не залишає надії повернуться на рідне Прикарпаття. Така нагода випала в 1617 році, коли багатий український православний шляхтич Олександр Федорович Шептицький надає йому підтримку в заснуванні друкарні при монастирі в с. Угорці (на сьогодні – Нагірне).

Орієнтовно літом 1617 р., ігумен Петро, разом з своїм помічником, ієромонахом Сильвестром, засновують і облаштовують друкарню в Угерницькому монастирі. Одночасно розпочинається підготовка до видання першої книги – «Короткої збірки слів із божественного Писання і з поясненням викладу святими апостолами дванадцяти артикулів православної віри», яка побачила світ у 1618 р [3, 116].

Особливістю цього видання є те, що це перший твір, мова якого стоїть на межі поміж українським ізводом церковнослов’янської та тогочасною розмовною мовою українців Галичини. При цьому, на той час, аналогічне по змісту видання відсутнє у бібліографії Українського Православ’я. Цей факт дає нам змогу стверджувати, що переклад був зроблений саме ігуменом Павлом Домжив-Лютковичем [4].

Аналізуючи мову видання, ми прийшли до думки, що це була не адаптація якогось слов’янського рукописного протографа до староукраїнської мови (або – українського ізводу), а цілком новий переклад. Останнє дозволяє висунути гіпотезу про те, що переклад робився з грецького або латинського тексту.

Таким чином, уже від початку існування, у Угерницькому монастирі була закладена власна перекладацька школа, яка була чи не першою на Прикарпатті. Бо, на той час, протографами друкарні Львівського православного братства були виключно церковнослов’янські рукописи різного походження.

У Самбірському повіті с. Буків, існував монастир з 12ст., де ченці переписували богослужбові книги. Ці рукописи зберігаються в Бібліотеці Осолінських у Львові (рукописний відділ).

У 1619 р., ігумен Павло й ієромонах Сильвестр надрукували в Угерницькому монастири «Краткий хронологический летописец», який дійшов до нас у рукописній копії кінця XVII — початку XVIII ст., а в 1620 р. – книжку «Апостоли и Євангеліє через всі неділі і празники», у якій вміщені й власні вірші ігумена:

Для креста пред тым завше верных забивано,

Кгды в их сердцах Христовы веры дознавано.

Которыи ззволивши тревати при нем стале

И потомком доныне доховали вцале.

Миле ся ним прежніи отцеве щитили,

Кгды єго на своим раме съ Христом носили.

Но и ныне, верніи, тот крест понесете,

Жесьте єго сынами с тым ся огласете.

Усі ці видання також надруковані українським ізводом церковнослов’янської мови, що дуже наближений до тогочасної розмовної мови регіону. Це дає нам право стверджувати, що свої твори ігумен Павло Домжив-Люткович адресував не просто православним Київської митрополії, а саме православним українцям Прикарпаття.

Не дивлячись на жвавий розвиток монастиря та його міцний вплив на освіту православних українців Прикарпаття, Угернецкому монастирю не судилося довго проіснувати. У грудні 1621 року помирає головний фундатор обителі, Олександр Шептицький. Його спадкоємці не витримали католицького тиску, не виявили особливої зацікавленості в існуванні православного монастиря, що вимусило ігумена Петра та ієромонаха Сильвестра у січні 1622 р. повернутися до Менська. Тут вони видали епітафію фундатору монастиря та першої монастирської православної друкарні на Прикарпатті: «Казаньє на чиненю памяти по зешлом єго милости пану Лександрови Федоровичу Шептицкому, през отца Павла Домжива Лютковича игумена меньского отправованоє месяца декабря, 20 дня. В року 1622» [4, ст. 147].

Доля не була сприятлива до ігумена Павла та його вірного помічника – ієромонаха Сильвестра, які зазнали багата утисків від католиків. Він помер, орієнтовно, в 1634 р. в сані ігумена Спасо-Преображенського Чорненського монастиря. Його на ігуменстві заступив Сильвестр, який 9 серпня 1635 р. відписав у своєму духовному заповіті друкарню, архів та вже надруковані книги Луцькому братству й невдовзі після цього відійшов до Господа [5, ст. 150-151].

Таким чином, підсумовуючи, можна зробити висновок, що саме Угерський монастир та його ігумен, о. Павло Домжив-Люткович, заклали традицію саме українського богословсько-освітнього та богослужбового перекладу на Прикарпатті, який вперше побачив світ саме як друкована українська православна книжка.

Посилання:

1. История Виленского православного братства. СПб., 1994.

2. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія: 1576 – 1636 рр. – К., 1990

3. Колосова В.П. Новые данные к биографии Павла Домжив-Лютковича // Федоровские чтения1982, М., 1987.

4. Іван Огієнко. Історія українського друкарства. К.. 1994

5. Горин Сергій. Історія Чорненського Спасо-Преображенського монастиря /Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць / 2008. Вип. XI-XII

ігумен Іоан (Йоник)

Часом на місце побудови нового храму або монастиря, до здійснення чину заснування, ставлять хрест, який охороняє і визначає місце будучого будівництва. Це роблять тоді, коли докладне місце закладки фундаменту ще остаточно не визначено. Цей чин, з благословення правлячого архієрея, може здійснювати старший священик або настоятель (намісник) монастиря. Як що хрест не освячений, то до цього чину приєднуємо чин освячення хреста. По бажанню архієрея або настоятеля, може бути також здійснений чин малого освячення води

На місце встановлення хрест ставлять стіл, на якій кладуть Святе Євангелія і Чесний Хрест, а також ставиться освячена вода. Священик облачається в єпитрахиль і фелон та починає поважно:

Диякон: Благослови, Владико!

Священик: Благословен Бог наш…

Хор: Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

У часі співу священик стоїть перед Святим Євангелієм та кадить його. Після кадить хрест і місце, де він буде стоять. По цьому кадить клір і народ, і знову Святу Євангелію. Народ стоїть позаду, від заходу, як і в Церкви.

Читець (у часі кадження, відразу після кінця співу):

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні й прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Читець:

Господи, помилуй (12 разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 142

Господи, почуй молитву мою, зглянься на моління моє в істині Твоїй, вислухай мене у правді Твоїй. І не входь у суд з рабом Твоїм, бо не виправдається перед Тобою ніхто з живих. Бо ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, посадив мене в темряву, як давно померлих. І впав у мені дух мій, стривожилось у мені серце моє. Я згадую дні давні, розмірковую про всі діла Твої і в творінні рук Твоїх повчаюся. До Тебе простягаю руки мої: душа моя, як земля безводна, перед Тобою. Скоро почуй мене, Господи, згасає дух мій. Не відверни лиця Твого від мене, бо уподібнюся тим, що сходять у могилу. Дай мені зрання відчути милість Твою, бо на Тебе уповаю. Вкажи мені, [Господи], путь, якою піду, бо до Тебе підношу душу мою. Визволи мене від ворогів моїх, Господи, до Тебе вдаюся, навчи мене творити волю Твою, бо Ти єси Бог мій. Дух Твій благий наставить мене на землю правди; імені Твого ради, Господи, оживи мене правдою Твоєю. Виведи з печалі душу мою і милістю Твоєю знищ ворогів моїх. І вигуби гнобителів душі моєї, бо я раб Твій є.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя. (3)

Велика Єктенія

Диякон: Господу помилимось.

Люди: Господи, помилуй. (Після кожного прошення)

Диякон: За мир з неба і спасіння душ наших Господу помолимося.

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання всіх Господу помолимося.

Диякон: За святиню цю і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до неї, Господу помолимося.

Диякон: За Святішого Патріарха нашого (ім’я), і за (високо)преосвященного митрополита (або: архієпископа, або: єпископа) нашого (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконства, за весь клір, братів і народ Божий, Господу помолимося.

Диякон: За Богом бережену Україну нашу, за владу, народ і все військо її, Господу помолимося.

Диякон:За місто це і за кожне місто, село, і країну і за тих, що вірою живуть в них, Господу помолимося.

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолимося

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх Господу помолимося.

Диякон: Щоб Господь милостиво споглянув на місце оце, що на ньому Чесний Хрест сьогодні встановлюємо, на Славу Пресвятого Його Імені обране, і щоб Він Своїм Небесним благословенням поблагословив його, Господу помолимося.

Диякон: Щоб Господь благословив цей добрий намір і діло слуг Своїх, що спричинилися до цього, Господу помолимось.

Диякон: Щоб усім, хто на встановленням цього Чесного Хреста працював у всіх справах скоро успіх падав, і справу рук їх спрямував до благого, силою, дією і благодаттю Пресвятого Духа, Господу помолимося.

Диякон: Щоб благу справу слуг Твоїх, (якщо архієрей благословіть – перелічує імена), успішно і з великим плодом закінчить, через подану силу, дію і благодать Пресвятої Духа, Господу помолимося.

Диякон: Щоб приставив до справи цієї і усіх, хто працює в здійсненні її, святого Твого ангела – охоронця, щоб незримо захищав від нападів злих, видимих і невидимих ворогів, і у всіх справах допомагав мудро і ретельно, силою, діяльністю і благодаттю Пресвятого Духа, Господу помолимося.

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорбути, гніву, й нужди, Господу помолимося.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик (молитва): Господи Боже, Вседержителю, що створив небеса і землю заснував на тверді її, Творче всього видимого і невидимого. Подивися на місце це, що обрано для будівництва монастиря, де будуть служити Святому імені Твоєму. Ти сам утверди і будь засновником їй по Твоєму Божому слову, щоб не змогли пошкодити їй вода, вітер та загалом те, що могло б зруйнувати її. І благоволи слугам Твоїм задум цей до досконалого і благого кінця довести.

(голосно) Бо Твоя є влада, і твоє є царство, і сила і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Бог – Господь, і явився нам:

Тропар заснування, глас 2

Творче і всього Сотворителю, Боже, діло рук наших, на Славу Твою почате, успішно направ Своїм Благословенням, і Своєю Силою на скоре виконання доведи, бо Ти один всесильний і людинолюбний.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу.

Кондак, глас 6

Скорий на заступництво і міцний в помочі, явися нині Благодаттю сили Своєї і поблагослови та зміцни, і діла слуг Твоїх до доброго закінчення допровадь! Бо Ти можеш чинити все, що хочеш, як Бог Всесильний.

Нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний, глас 6:

Захисниця християн надійна, Клопотання за нас до Творця незмінне, не нехтуй молитовними голосами грішників, але скоро прийди, як Блага, на допомогу нам, що з вірою співають Тобі: «Поспіши із захистом і зроби швидкими моління, Богородице, бо завжди захищаєш тих, хто шанує Тебе!»

Священик бере освячену воду та окропляє місце, де буде стояти Чесний Хрест, і виголошує:

Священик: Господи, Ісусе Христе, Боже наш, поблагослови, щоб місце оце оберігалося страшним Знаменям і силою Хреста Твого, на славу Твою, розп’ятого Бога нашого, і Твого Безначального Отця, і Пресвятого Твого Духа, і щоб дух усезгубний і всі супротивні сили відступили від нього.

(голосно): Бо Твоя влада, і Твоє Царство, і сила Великого Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Хор: Амінь.

Священики, а з ними і почесні вірні, беруть Хреста і встановлюють його. Хор, у часі встановлення співає:

Стихира, глас 6

Благослови Господи встановлення Чесного Хреста цього благословенням Твоїм святим, і воїнством ангельським захисти його, почуй всі добрі благання й молитви слуг Твоїх, що як кадило Тобі приносяться, багатомилостивий Господи, слава Тобі.

Після встановлення.

Диякон: Господу помолимось.

Священик (стоячи перед поставленим Хрестом):

Господи Боже, Вседержителю! Ти Мойсеєвим Жезлом подав образа Чесного і Животворчого Хреста улюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа, – Сам поблагослови і освяти оце місце, де він встановлений, силою і дією Чесного і Животворящого цього Хресного Древа на відігнання злих духів і всякого спротиву.

(голосно): Бо благословилося і прославилося Царство Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків!

Хор: Амінь.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй. (3). (Після кожного прошення)

Диякон: За Богом бережену Україну нашу, за весь народ, владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили в усякому благочесті й чистоті.

Диякон: За Святішого Патріарха нашого (ім’я), і за (високо)преосвященного митрополита (або: архієпископа, або: єпископа) нашого (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконства, за весь клір і народ Божий, Господу помолимося.

Диякон: За благочестивих засновниках і фундаторів Обителі цієї, про їх здоров’я, спокій та відпущення гріхів їх, Господу помолимося.

Диякон: За добре і благословенне встановлення Чесного Хреста цього, Господу помолимося.

Диякон: Щоб приставив Він до Чесного Хреста цього святого Ангела – Хоронителя, захисника від усіх видимих і невидимих ворогів, у справах доброго помічника, Господу помолимося.

Диякон: Щоб тим, хто спричинився до встановлення Чесного Хреста цього, і нам спастися від усякого горя, гніву, небезпеки й нещастя, Господу помолимося.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Диякон: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик (тихо): Почуй нас, Боже, Спасителю наш, надіє людей на всіх кінцях землі і в морі далекому, милостивий будь до нас грішних, і помилуй нас, і засновників монастиря цього.

(голосно): Бо Ти є Бог милостивий і чоловіколюбний, і Тобі славу відаємо Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Потім відбувається звичайний відпуск дня.

У Православ’ї є три варіанти Дзвіниці: 1) Дзвіниця вбудована в храм. При цім варіанті Дзвіниця окремо не освячується, а освячується разом з храмом. У випадку, коли дзвіниця прибудована пізніше – здійсняємо чин відновлення храму та освячуємо тільки дзвони. Також дзвіниця, у якої присутні престол, освячується по чину освячення храму. 2) Дзвіниця будується з внутрішніми помешканнями для поза храмових потреб (трапезна, актова зала, жили приміщення). 3) Дзвіниця без приміщень. У Чині, який ми відновили, ми подаємо два останніх варіанти.

Але требо пам’ятувати, оскільки на будівлю Дзвіниці завжди ставиться хрест, то в любим випадку це є варіант храму (каплиці). Тому, Чин освячення Дзвіниці часом називали «малим храмовим освяченням». Чин освячення Дзвіниці може здійснювати ієрей з благословення правлячого архієрея. Перед освяченням, по традиції, відбувається Чин малого освячення води. Священик здійснюває чин в єпитрахилі та фелоні.

Перед новозбудованої Дзвіницею ставиться стіл, на яке кладеться хрест і Євангеліє

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні й прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Господи, помилуй (12 разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 144

Величатиму Тебе, Боже мій, Царю мій, і благословлятиму ім’я Твоє повіки й повік віку. Кожного дня благословлятиму Тебе і хвалитиму ім’я Твоє повіки й повік віку. 3 Великий Господь і преславний, і немає меж величі Його. З роду в рід будуть прославляти діла Твої і сповіщати про могутність Твою, а я буду говорити про велич слави святині Твоєї і розповідати про чуда Твої. Скажуть про силу дивних діянь Твоїх, і я розповідатиму про велич Твою. Будуть проголошувати пам’ять великої благости Твоєї і правдою Твоєю будуть радуватися. Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Благий Господь до всіх, і милість Його на всіх ділах Його. Нехай славлять Тебе, Господи, всі діла Твої, і святі Твої нехай благословляють Тебе. Нехай скажуть про славу Царства Твого і проповідують про силу Твою, щоб дізналися сини людські про могутність Твою і про славну велич Царства Твого. Царство Твоє – Царство всіх віків, і влада Твоя через усі роди. Вірний Господь у всіх словах Своїх і праведний у всіх ділах Своїх. Зміцнює Господь усіх, що падають, і піднімає тих, що впали. Очі всіх з надією на Тебе, Господи, дивляться, і Ти даєш їм поживу в час свій. Відкриваєш руку Твою і насичуєш усі творіння благами Твоїми. Праведний Господь у всіх путях Своїх і благий у всіх ділах Своїх. Господь близько до всіх, хто призиває Його, хто призиває Його праведно. Він сповняє бажання тих, що бояться Його, чує молитву їхню і спасає їх. Господь охороняє всіх, що люблять Його, а всіх нечестивців знищить. Хвалу Господню будуть виголошувати уста мої. І всі творіння нехай прославляють ім’я Його повік віку.

Псалом 60

Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє. Від краю землі взиваю до Тебе, бо ниє серце моє. Виведи мене на скелю, що для мене недосяжна. Бо Ти – Надія моя, Ти – Скеля моя, Ти – Захист мій від ворога. Дай мені, Боже, навіки оселитися в оселі Твоїй та знайти спокій під покровом крил Твоїх. Бо Ти, Боже, почув молитви мої і дав мені насліддя з тими, що бояться імені Твого. Дні до днів цареві приклади і роки його продовжи від роду до роду. Хай буде він вічно перед Богом; милість і істина нехай охороняють його. Я буду співати імені Твоєму повіки і сповнятиму обітниці мої кожного дня.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алілуя. (3)

По закінченні псалма спиваємо тропар храму, «Слава, І нині:» кондак храму, якщо храм Господній або Богородичний. Коли ж храм святого, то після тропаря святому співають «Слава:» кондак храму, «І нині:» Богородичний недільний за гласом кондака.

Диякон: Господу помилимось.

Люди: Господи, помилуй.

(коли настоятель бажає, то додаємо наступні прохання)

Диякон: За мир з висот і спасіння душ наших Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За мир всього світу, добрий стан святих божих церков і з’єднання всіх Господу помолимося.

Люди: Господі помилуй

Диякон: За святиню цю і тих, що з вірою, благоговінням і страхом божим входять до нього, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За Святішого Патріарха нашого (ім’я), і за (високо)преосвященного митрополита (або: архієпископа, або: єпископа) нашого (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконства, за весь клір, братів і народ Божий, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За Богом бережену Україну нашу, за владу, народ і все військо її, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За місто це і за кожне місто, село, і країну і за тих, що вірою живуть в них, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолимося

Люди: Господи помилуй

Диякон: За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За освячення Дзвіниці цієї і в неї поставлених дзвонив цих, призначеної для безупинного прославлення Пресвятого імені Його, щоб Він побажав Своїм небесним благословенням благословить її, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: За тих, що спричинилися до будівництва Дзвіниці цієї (тут, якщо потрібна або архієрей благословить, називаються імена засновників і фундаторів), Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: Щоб усім, хто на цім будівництві Дзвіниці працював у всіх справах добрих скоро успіх падав, силою, дією і благодаттю Пресвятого Духа, Господу помолимося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: Щоб визволитися нам від усякої скорбути, гніву, й нужди, Господу помолімося.

Люди: Господи помилуй

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи помилуй

Диякон: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Увага: Коли освячення Дзвіниці відбувається відразу після Святої Літургії, то додаткові  Апостол і Євангелія на освячення читаються в часі літургії, коли чин освячення відбувається окремо:

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Прокимен, глас 4: Дому Твоєму належить святість, Господи, на довгі дні.

(Пс. 92:5)

Вірш: Господь воцарився, у красу зодягнувся. Зодягнувся Господь у силу і опоясався.

(Пс. 92:1)

Диякон: Премудрість.

Диякон (або читець): Посланняя до євреїв святого апостола Павла читання (зач. 307):

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Браття святi, учасники в небесному покликаннi, зрозумiйте Посланця i Первосвященика сповiдання нашого, Iсуса Христа, вiрного Тому, Хто поставив Його, як i Мойсей, у всьому домi Його. Бо Вiн достойний тим бiльшої слави перед Мойсеєм, чим бiльшу честь має в порiвняннi з домом той, хто збудував його, бо всякий дiм будується ким-небудь; а Той, Хто збудував усе, є Бог.

(Єв. 3:1-4)

Священик: Мир тобі.

Читець: І духові твоєму.

Диякон: Премудрість.

Читець:

Алилуя, глас 1: Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова.

(Пс. 86:2)

Вірш: Преславне говорять про тебе, місто Боже

(Пс. 86:3)

Люди: Алилуя, алилуя, алилуя.

Священик: Премудрість. Станьмо побожно, вислухаймо Святе Євангеліє. Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Від Матфея Святого Євангелія читання.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священик: Будьмо уважні.

Євангелія (зач. 67): Коли Ісус прийшов у землі Кесарії Филипової, то спитав учеників Своїх: за кого люди вважають Мене, Сина Людського? Вони відповіли: oдні – за Іоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків. Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? Симон же Петро,відповідаючи, сказав: Ти є Христос, Син Бога Живого. Тоді Ісус сказав йому у відповідь: блажен ти,Симоне, сину Іонин, бо не плоть і не кров відкрили тобі це, а Отець Мій, Який на небесах; і Я кажу тобі: ти Петро, тобто «камінь», і на цьому камені Я збудую Церкву Мою, і врата пекла не здолають її.

(Мт. 16:13-18)

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Диякон: Господу помолимось.

Люди: Господи, помилуй.

Священик (молитва): Господи Боже наш, Вседержителю, Боже отців наших. Ти через вибрану свою посудину – апостола Павла мовив, що кожне творіння Твоє добре, і ніщо не є негідне, коли словом Твоїм божественним і молитвами освячується; смиренно молимося до Тебе: споглянь нині, милостивий, на моління наше і на дзвіницю оцю, яку раби Твої на славу пресвятого імені Твого спорудили, і милостиво своїм небесним благословенням і через молитву нас, недостойних рабів і служителів Твоїх, благослови † і освяти †, і вчини, щоб була вона достойною для служіння і прослави Твоєї, а тим, хто її спорудив, подай відпущення гріхів благодаттю своєю і причасниками Царства Твого вчини. Ти бо єси Бог милості і щедрот, і людинолюбства,  і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Коли в Дзвіниці є приміщення, то додаємо наступну молитву:

Священик: Господи Боже наш, побажавши увійти до дому Закхея, спасіння йому і всьому дому його принісши. Ти і зараз добротою Пресвятого Твого Духа благослови, очисти будинок Дзвіниці цієї і приміщення ці, і затверди на сильному камені, щоб їх, по божественному Твоєму великому наказу, ні вітер, ні вода, ні вогонь, ні щось інше, що покликане руйнувати і пошкодити, безсилі були проти будівель цих та тих, що бажають використовувати їх, дзвін, молитви і хваління невпинно Тобі підносити і Твою могутність прославляти. Подай тим, що будуть використовувати приміщення Дзвінці цієї, охорону від всього злого і атак ворога, на шляху правди Твоєї затверди. Бо Ти є спаситель і відвідувач душ і тіл наших, і Тобі славу відаємо з Безначальним Твоїм Отцем, і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик окроплює дзвіницю навхрест, промовляючи:

Священик: Освячується дзвіниця оця на славу Господню, окропленням цієї свяченої води: в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Стихира, глас 6

Благослови Господи Дзвіницю цю благословенням Твоїм святим, і воїнством ангельським захисти її, почуй всі добрі благання й молитви слуг Твоїх, що як кадило Тобі приносяться, багатомилостивий Господи, слава Тобі.

Увага: Коли в Дзвіниці є келії ченців (монастирський житлові корпус), то тоді додаємо молитви на освячення монастиря та відбувається помазання житлових приміщень святим єлеєм, як це указано в чині освячення нового монастиря.

Диякон: Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: За Богом бережену Україну нашу, за весь народ, владу і військо її, щоб ми тихе і мирне життя прожили в усякому благочесті й чистоті.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: За Святішого Патріарха нашого (ім’я), і за (високо)преосвященного митрополита (або: архієпископа, або: єпископа) нашого (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконства, за весь клір і народ Божий, Господу помолимося.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: За благочестивих засновниках і фундаторів Дзвіниці цьєї, про їх здоров’я, спокій та відпущення гріхів їх, Господу помолимося.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: Щоб приставив Він до дзвіниці цієї святого Ангела – Хоронителя, захисника від усіх видимих і невидимих ворогів видимих і невидимих, Господу помолимося.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй. (3)

Диякон: Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик (тихо): Почуй нас, Боже, Спасителю наш, надіє людей на всіх кінцях землі і в морі далекому, милостивий будь до нас грішних, і помилуй нас.

(голосно): Бо Ти є Бог милостивий і чоловіколюбний, і Тобі славу відаємо Отцю і Сину і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик: Премудрість.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3) . Благослови.

Звичайні відпуск дня.

Священик:

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас. (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, хай святиться ім’я Твоє; хай прийде Царство Твоє; хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні й прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Аминь

Господи, помилуй (12 разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя і Бога нашого.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 118

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім. Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його. Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять. Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно. О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої. Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї. Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене. Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх. Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою. Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.  Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх. Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством. Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Заповіти Твої – утіха моя; не забуду я слова Твого. Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого. Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого. подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх. Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх. Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх. Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої. Свідчення Твої – втіха моя, і накази Твої – радники мої. В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх. Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої. Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм. Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене. Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Я пристав до свідчень Твоїх – Господи, не осором мене. Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє. Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого. Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм. Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи. Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй. Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою. Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві. Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм. І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої. Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя. Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків. Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся. Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю. Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої. Згадай слова Твої до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати. Це – втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого. Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся. Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій. Постанови Твої – то пісня моя на місці блукання мого. Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх. Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої. Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм. Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх. Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого. Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої. Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої. Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх. Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю. Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого. Благий Ти, Господи, і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх. Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх. Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх. Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх. Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє. Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене. Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого. Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій – повчання моє.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх. Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої. Не­хай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я. Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє. Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув. Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд? Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму. Всі заповіді Твої – істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені. Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх. Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах. З роду в рід істи­на Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо. З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі. Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене. Твій – я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої. Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої. Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно. О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною. Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої. Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх. Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє. Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм. Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди. Закон Твій – світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх. Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь. Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх. В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого. Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився. Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони – радість серця мого. Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив. Ти – моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє. Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого. Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй. Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні – неправда. Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої. Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся. Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх. Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї. Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене. Я – раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої. Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій. Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу. Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя. Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят. Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє. Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня. Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої. Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх. Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої. Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, – правда і чиста істина. Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої. Розпалене й чисте слово Твоє, і я – раб Твій – полюбив Його. Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина. Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої – утіха моя. Правда свідчень Твоїх – вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити. Від усього серця мого взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму. Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю. Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх. Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене. Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали. Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої – істина.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти. Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув. Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене. Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого. Велика щедрість Твоя, Гос­поди; оживи мене праведним судом Твоїм.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Багато в мене напасни­ків і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився. Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого. Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене. Основа слів Твоїх – істина, і вічні всі суди правди Твоєї. Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство. Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю. Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї. Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони. Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх. Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи. Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене. Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене. Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої – правда. Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої. Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій – утіха моя. Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені. Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя; слава Тобі, Боже! (тричі).

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 1: Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя.

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 2: Оточили мене й обступили мене, я ж Господнім Ім’ям їх понищив

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 3: Не помру, але житиму, і буду звіщати про чини Господні.

Господь Бог, і засяяв Він нам; Благословен, хто гряде у Господнє Ім’я.

Вірш 4: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем, від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших

Тропар святителю Луці, архієпископу Симферопольському і Кримському, глас 4

Вісник шляху спасіння, /сповідник і архіпастир землі Кримської, / істинний зберігач передань отців, / стовп непохитний, Православ’я наставник, / лікар богомудрий, святителю Луко, / Христа Спаса невпинно моли віру непохитну православним дарувати / і спасіння, і велику милість.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Таємниця споконвіку закрита і ангелам незнана: / через Тебе, Богородице, Бог землянам появився, / прийнявши в незлитній сполуці тіло / і витерпівши задля нас добровільно хрест; / ним Він воскресив первоствореного / і спас від смерті душі наші.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передомною постійно. Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у слові Своїм, бездоганний у суді Своїм. Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу. Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив. Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй. Серце чисте створи мені, Боже, і вічного духа в моєму нутрі віднови. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене. Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе. Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість! Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде. Жертва Богові упокорений дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже! Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму, тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!

Канон святителю і СПОВІДНИКУ Луці, архієпископу СИМФЕРОПОЛЬСЬКОМУ і кримському, глас 8

Пісня 1

Ірмос: Дивно Богу пошану принесемо, і піднесено з нами оспівують земля і небо справжню славу Його.

Престол святителя в місті Сімферополі прикрасив світло, на ньому ж прожив, як Ангел, святим життям і наукою Божественною просвітив ти людей, і всі нині підносять велич Божу і оспівують славу Його.

Царя всіх і Господа, про нас моли, святителю Луко, щоб дарував нам прощення провин наших, та з тобою дивовижному Богу пошану принесемо і оспіваємо славу Його.

З’явився ти тепер в пам’ять Кримському стаду твоєму, сповідник Христовий, стовп непохитний і стіна непорушна, хворим розрада, грішникам допомога, Богу пошану приносячи і оспівуючи славу Його.

Богородичний: Тебе сповідаємо спасительним притулком та покровом, Богородице Пречиста, тому від душі закликаємо Тебе тепло: Владичице, спаси нас і навчи нас дивовижному Богу пошану приносити і оспівувати славу Його.

Пісня 3

Ірмос: Зроби мене схожим, Христос, на розумну гору Синайську, піднеси й утверди в надії на Тебе і подай росу благодаті, Чоловіколюбче.

Пролив ти, святитель, ріки науки благої і всяку душу благочестиву напоїв, багатьох від хвороб ти позбавив і про всіх щиро молишся, що подав росу благодаті Своєї, як Чоловіколюбець.

Працею твоєї, як пастир добрий, святителю Луко, вказав ти людям шлях до Царства Небесного і за подвиги твої від Бога увінчані славою на небесах, Його ж моли, щоб послав і нам росу благодаті Своєї, як Чоловіколюбець.

Коли, з допуску Божого, вигнання в Сибір і темниці, і багато скорбот наступили на тебе, тоді терпінням мужньо і мудро все переміг ти, сповідуючи Христа і благаючи Його, щоб подав всім росу благодаті Своєї, як Чоловіколюбець.

Богородичний: Щиро любити Тебе, Пречиста Богородиця, і співом прославляти Тебе навчає нас великий Архангел і закликати тобі, Богоневіста: Радуйся, бо Господь з Тобою; радуйся, Радість Ангелів і всіх людей.

Сідельний, глас 8: До Господа маючи очі сердечні, святителем виявився ти Богоподібним і Кримську паству славно пас ти, відганяючи полки безбожних палицею слова Божого, через те після кончини благодать гідно наслідував ти, святителю блаженний. Тому співаємо тобі: моли Христа Бога, щоб подав відпущення гріхів нам, що гідно святкують пам’ять твою.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: У Тебе пристанище, і стіну, і захист, і надію, і покров, і оборону теплу мають вірні, до Тебе прибігаємо і молимо щиро, і закликаємо: Помилуй, Богородице, бо надію на Тебе маючих і від гріхів позбав нас.

Пісня 4

Ірмос: Посідали на коней розуму, апостоли Твої, Господи, і прийняли з руки Твоєї зброю, і спасіння понесли людям Твоїм, що істинно співають: Слава силі Твоїй, Господи.

Церкву Твою, яку здобув Кров’ю Твоєю, Христе, дітей її, утверди і направ на шлях миру, так молився Сину Божому, святитель отче наш Лука, преподобними руками своїми заради пастви працюючи.

Любов ніколи не перестає, каже Дух Божий вустами апостола Павла. У твоїй роботі щоденно з порятунку хворих любов твоя виявилося, угоднику Христовий, і її проявив ти і в милосерді, невпинно допомагаючи вдовам, нужденним і немічним.

Наукою, мудрий святителю, стадо твоє утвердив ти у вірі й добротою твоєї був ти в Церкві сповідником і вчителем, славний святителю Луко.

Богородичний: Фортеця Ти наша є, Пречиста Богородице, бо молитвами Твоїми і святителя Луки позбудемося всіх страстей, і бід, і нападів злого, і хвороб різних, Спасителю Христу співаючи: Слава силі Твоїй, Господи.

Пісня 5

Ірмос: Заповітом Твоїм просвіщаючи, Христе Боже, як Благий, показав ти світле сяйво нам, Світла подателю, тому, від темряви ночі позбавлені, Тобі славу відаємо.

Одиницю нестворену благословив ти, Трійцю Святу Бога нашого, і людське освячення в дусі, чистоти душі і тіла, у святому богослів’ї твоїм навчав ти.

Розумом чистим і творами духовними вчив ти, богослов мудрий Луко, прикладом був ти для всієї Богом даної пастви твоєї, словом своїм і життям, любов’ю, вірою і чистотою православного християнина показуючи.

Похвалу нашу, грішних і недостойних, що приносимо тобі і святительської праці твоєї, не відкинь, але, святитель, прийми і благослови рукою твоєю, моли Христа Бога, щоб визволив нас від ганебного стояння і удостоїв Небесного Царства Свого.

Богородичний: Єдина Чиста, Богородице, не відкинь моління рабів Твоїх, і прийми ці молитви заради угодника Твого, святителя Луки, і принеси до престолу Сина Свого, щоб спас Він душі наші.

Пісня 6

Ірмос: Господи, кинув Ти мене в безодню серця, ніби в глибину морську, і я бачив чудеса Твої.

У злиднях жив ти, але багатий, адже все своє нужденним роздавав, сиротам і вдовам допомагаючи, наступником милостивого Спасителя Христа будучи.

Вчителем у духовному житті всіх людей був ти, благочестям прикрашався, марнославство відсікав ти, блаженний, мечем духовним, пастирів навчаючи і стверджуючи в служінні.

На ниві Божій працюючи, архієрей славний, архіпастирям нашим у молитвах допомагай, щоб істинно навчали слову істини, Церкву Православну захищай, країну нашу збережи і віру в нас збільш, щоб прославили Христа навіки.

Богородичний: Отроковице Богом обрана, прославляємо Тебе всі і правдиво молимося Тобі: Діво Марія, молитву нашу прийми і прохання виконай.

Кондак, глас 1

Як зірка всесвітла, набожністю сяюча, був ти, святителю, / душу ангельську мав і через це був саном святителя увінчаний, / у вигнанні від безбожників міцно потерпів, / але непохитний в вірі був; / мудрістю лікаря багатьох вилікував ти. / Тому тепер гідне тіло твоє, від натр землі отримане, / дивно прославив Господь, а всі вірні співають тобі: / Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської слава і утвердження.

Ікос: Сповідникам священним уподібнився, був ти сіячем духовної доброчесності, нечестя ж – знищувач, святителю Луко славний, як архіпастир і вчитель життя здійснивши, до Небес взятий і венець вічний від Господа прийняв. Через це співаємо тобі: Радуйся, отче Святителю Луко, землі Кримської слава і утвердження.

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ ЛУЦІ, СПОВІДНИКУ, АРХІЄПИСКОПУ КРИМСЬКОМУ

Кондак 1

Хоробрий святитель Церкви Православної і сповідник, що засяяв Україні нашій в землі Кримській, як сонце світле, добре попрацювавши і за ім’я Христове гоніння потерпівши, прославляючи Господа, Який прославив, подавши нам тебе, нового молитовника і помічника, прославляючи приносимо тобі спів. Ти ж, як маючи велику відвагу до Господа неба і землі, від усяких хвороб душевних і тілесних визволи нас і в благому стоянні в Православній вірі зміцни, та всі з розчуленням заспіваймо тобі: Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Ікос 1

Ангелів співрозмовник і людей учитель, Лука славний, подібний на євангеліста й апостола Луки, в його честь ім’я ти прийняв, дар зцілювати хвороби людські від Бога отримав ти, в лікуванні хвороб людських багато потрудився і, плоть носячи, про плоть не дбав ти, справами добрими Отця Небесного прославив. Тому, з вдячністю та розчуленням, співаємо тобі:

Радуйся, від юності розум свій підкорив ти ярму Христовому; радуйся, будучи гідною оселею Святої Трійці.

Радуйся, благодать Милостивого, за словом Господа прийнявши у спадок; радуйся, вірою Христовою і знаннями Богом дарованими, багатьох хворих вилікувавши.

Радуйся, адже для болящих хворобами тілесними – ти лікар милостивий; радуйся, що в час війни воїнів зцілював.

Радуйся, всіх лікарів учителю; радуйся, бо всім, хто в скорботі і нужді перебуває, ти помічник благий.

Радуйся, Церкви Православної утвердження; Радуйся, землі Української осяяння.

Радуйся, кримських віруючих слава; радуйся, міста Сімферополя прикрасо.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 2

Під час лікування бачачи в людях, як у дзеркалі, премудрість і славу Творця всіх Бога, до Його духом простим підносився ти, богомудрий. Світлом богорозуміння твого і нас осяй, щоб співали разом з тобою Богові: Алилуя.

Ікос 2

Розум твій Божественним вченням просвітив ти, Лука преславний, відкинувши всяку хитромудру думку плоті, розумом і волею підкорявся ти Господу, подібний до апостолів був ти. Адже, за словом Христа: «Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей», – залишили все і за Ним пішли, і ти, святий, почувши Господа Ісуса, що покликав тебе на служіння через слугу Свого архієпископа Ташкентського Інокентія, що покликав тебе на священство в Церкві Православній. Тому, тобі, як богомудрому вчителю, прославляючи, співаємо так:

Радуйся, для Ангела-Хранителя веселість; радуйся, бо ніколи його не засмутив.

Радуйся, в науці славний і мудреців світу цього здивував ти; радуйся, бо від здійснюючих беззаконня відхилявся ти.

Радуйся, споглядач і проповідник Божественної премудрості; радуйся, істинного богослів’я златоустий наставнику.

Радуйся, передань апостолів виконавець і хранитель; радуйся, свічка, Богом запалена, що пітьму нечестя розганяє.

Радуйся, зірка, яка вказує шлях до спасіння; радуйся, ревнителю Православ’я.

Радуйся, єретиків викривачу; радуйся, покаяння і виправдання Господнього для всіх людей бажаючий.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 3

Силою благодаті Божої, ще під час життя прийняв ти дар, святий Лука, хвороби зціляти, та всі, хто старанно приходить до тебе, зцілення хвороб тілесних і душевних отримують, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 3

Маючи безперервне піклування про спасіння душ, ввірених тобі Богом, Лука блаженний, пастирськи невпинно направляв людей до спасительного для душі життя, і словом, і самим ділом. Тому прийми наші хваління, що тобі з вдячністю приносимо:

Радуйся, Божим розумом наповнений; радуйся, благодаттю Святого Духа освячений.

Радуйся, бо наслідував у бідності Христа; радуйся, пастир добрий, бо тих, хто відхилився від віри православної і блукав по горах оманливих, до стада істинного повертав.

Радуйся, працівник винограднику Христового, що дітей Божих зміцнював у істинній православній вірі; радуйся, щит і захисник благочестя.

Радуйся, непохитна підвалина Православ’я; радуйся, твердий камінь віри.

Радуйся, згубного для душ нечестя і злого обновленства викривачу і винищувачу; радуйся, всім трудівникам ниви духовної мудре зміцнення.

Радуйся, вказівнику тихої пристані для всіх вигнанців зі світу; радуйся, бо хрест прийнявши за Христом пішов ти.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 4

Бурю різних думок маючи, не розумів слуга Божий, що говорить про нього Господь, коли вибрали його гідним бути єпископом міста Ташкенту, але праведно себе в руки Христа Богу віддав. Тому, про все подяку підносячи, закликав: «Благословений Бог, Який виливає благодать свою на архієреїв Своїх», – і співав Йому: Алилуя

Ікос 4

Чули люди православні, що жили в переслідуваннях, про благочестиві блага душі твоєї, Богом обраний Лука, і бачачи тебе на ступені святителя, як гідний сосуд благодаті Божої, всіх немічних лікарю і того, хто спустошених наповнював, дивуються прекрасному задуму Божому про тебе і приносять тобі хваління, так співаючи:

Радуйся, архієрей, Самим Богом обраний; радуйся, прийнявши задум написаний про архієрейство твоє, в книзі життя твого зазначений.

Радуйся, ієрархів прикрасо; радуйся, пастирю, бо готовий був душу свою покласти за овець твоїх словесних.

Радуйся, світильнику Церковний, світлом багатий; радуйся, співпричаснику Апостолів.

Радуйся, сповідників прикраса; радуйся, всяку турботу про себе відкинувши.

Радуйся, скорботних розрадо; радуйся, сумний мученик за людську неосвіченість.

Радуйся, бо шукаючих спасіння істинним вченням освітлював; радуйся, бо не осоромив це вчення життям своїм.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 5

Як Христос звільнення від вічної смерті Кров’ю приніс, шлях для святих мучеників показуючи, так і ти в тяжкі дні гонінь сан архієрейський з рук єпископів православних прийняв, святителю Лука, працю благовісника добре здійснив, викриваючи, забороняючи, з усім великим терпінням і вченням християнським, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 5

Ангельські чини бачили твої великі подвиги, коли за заповітом Христовим: «Блаженні ті, кого гонять за правду, бо їх є Царство Небесне», – в мужності покірливо переносив в’язницю і вигнання у Сибір за ім’я Господнє і Церкву Христову, терпінням великим здійснюючи спасіння своє, а прикладом своїм – душі вірних зміцнюючи і радуючи. Ми ж, з великою любов’ю тебе шануючи, такий спів хвали приносимо:

Радуйся, світильник, на свічнику церковному поставлений; радуйся, бо слова Писання: «Любов – довготерпить», – на тобі збулися.

Радуйся, бо заборонив захищати себе вірним; радуйся, владі підкорившись і через це добровільно себе в руки воїнів для тортур віддавши.

Радуйся, клеврети неправдивих суддів винищив ти; радуйся, у темниці щедрий смиренною лагідністю.

Радуйся, через оголошення правди від стада твого Ташкентського відлучений; радуйся, бо за тобою віруючі під час розлучення ридали.

Радуйся, зазнавши образи і страждання за Господа розіп’ятого; радуйся, вуста лживих безбожників загородивши.

Радуйся, бо небесні істини праведними устами своїми навіть у вигнанні проголошував; радуйся, адже мученики на небесах від терпіння твого торжествували.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 6

Проповідником безупинним таємниць Пресвятої, Єдиносущної і Нероздільної Трійці був ти і в тюрмі, в містах вигнання сибірського, терплячи голод, мороз країни північної і жорстокість клеврет нечестивих. Через це проповідує Київське Православ’я велич Божу, виражену на тобі, святителю Лука, бо зціляв ти силою Божою хвороби душевні і тілесні навіть у країні вигнання. Тому всі єдиним серцем та єдиними устами заспіваймо Богові: Алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти, як зірка ясна, Красноярській пастві і Тамбовського стада, освячуючи душі віруючих і розганяючи темряву нечестя. І збулися на тобі слова Христові: «Блаженні ви, коли ображають вас, і гонять, і говорять всяке лихе на вас, через Мене». Адже гнаний ти був з міста в місто, і неправдиві доноси терпів, але служіння архіпастиря ретельно ти виконував, солодкістю слів і листів твоїх всіх нужденних і бажаючих правди насичував. Тому вдячно співаємо тобі:

Радуйся, наставнику, який всіх до небес приводить; радуйся, істинний ревнитель слави Божої.

Радуйся, непереможний воїн Христовий; радуйся, зазнавши за Христа страждання і ув’язнення.

Радуйся, покірливістю Його істинно наслідувавши; радуйся, сосуд Духа Святого.

Радуйся, увійшовши разом з мудрими в радість Господа твого; радуйся, сріблолюбів викривачу.

Радуйся, приклад знищення гордості показавши; радуйся, беззаконних до навернення і покаяння закликавши.

Радуйся, бо тобою Христос прославився; радуйся, адже тобою сатана посоромлений.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 7

Бажаючи гідно здійснити подвиг, від Бога на тебе покладений, одягнувся ти в усю зброю Божу і став на боротьбу з начальниками світу цього, злих духів піднебесних, перепоясав стан свій правдою, і зодягнувся у броню правди, відбив ти, сповідник Лука, всі стріли лукавого, оспівуючи Творця і Бога: Алилуя.

Ікос 7

Нові гоніння підняли беззаконні і нечестиві на Церкву Православну і в глибину північного краю вислали тебе, святителю Лука, і близько від смерті ти був. Але рукою Божою збережений, закликав ти з Апостолом Павлом: «Навіть до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось. і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо, як лають, ми молимось». Тому, знаючи це, співаємо тобі:

Радуйся, блаженний сповідник Христовий; радуйся, мороз лютий і голод потерпівши у вигнанні.

Радуйся, бо близько до смерті був, але Господом збережений; радуйся, відвагу повну показавши.

Радуйся, принісши душу твою до Жениха Христа; радуйся, бо Господа, розп’ятого на Хресті, завжди перед собою бачив.

Радуйся, бо в бдінні і молитвах завжди ти знаходився; радуйся, істинний ревнитель Єдиносущної Трійці.

Радуйся, у всіх хворобах швидкий і безкорисливий лікарю; радуйся, ран і пухлин цілителю.

Радуйся, бо через тебе рани гнійні виліковувалися і люди здорові вставали; радуйся, адже вірою твоєю і роботою лікаря безнадійні вставали здоровими.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 8

Мандрівником на грішній землі був ти, терпіння, стриманості та чистоти зразок показавши, сповіднику Лука. Коли вітчизна була в небезпеці від нападу ворога, любов євангельську показуючи, вдень і вночі в роботі лікаря знаходився, зцілюючи хвороби і рани воїнів вітчизни земної, прощенням і любов’ю дивуючи мучителів своїх, через що багато з них навернулися до Христа і співали Йому: Алилуя.

Ікос 8

Переповнений любов’ю Христовою, Лука милостивий, душу поклав ти за друзів своїх, і як Ангел – Охоронець був для близьких і далеких, озлоблених підкорював, ворогуючих примирював й про спасіння всіх молився. Згадуючи труд твій, на благо всім людям вітчизни твоєї, вдячно співаємо тобі:

Радуйся, дивну любов до своєї вітчизни земної показав ти; радуйся, смирення й любові наставник.

Радуйся, бо вигнання і жорсткі муки мужньо перетерпів; радуйся, за Христа тортури і муки прийнявши.

Радуйся, бо твердо Його сповідував; радуйся, злобу ворогів любов’ю Христовою перемігши.

Радуйся, отче милостивий, спасіння для багатьох відшукавши; радуйся, великою скорботою випробуваний.

Радуйся, бо в гоніннях дивне терпіння виявив ти; радуйся, бо за ворога Господу молився ти.

Радуйся, бо Його любов’ю всяку ворожнечу переміг; радуйся, бо Його добротою серця жорстокі покорив.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 9

Всім був для всіх, як і святий Апостол Павло, всякого прагнув звернути на шлях спасіння, святителю Лука, свій архіпастирський подвиг здійснюючи, в Тамбовському краї безперервною працею багато храмів відновлюючи і відкриваючи, статутів святих отців твердо дотримувався, для спасіння стада твого служив завжди ти, чисто співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 9

Людські слова не в змозі гідно описати чесноти твої, коли з’явився ти на землі Кримській, як батько дітей люблячи, святий отче Лука, бо рука твоя щедра до всього діставала. Ми ж, твою благодійність та милосердя наслідувати бажаючи, з розчуленням співаємо так:

Радуйся, промінь любові Божої; радуйся, невичерпний скарб милосердя Спасителя.

Радуйся, адже все своє майно нужденним роздавав; радуйся, бо ближніх своїх більш за себе полюбив.

Радуйся, сиріт годувальник і вихователь; радуйся, безпорадних старців і стариць опікун.

Радуйся, бо хворих і ув’язнених відвідував ти; радуйся, бо всім нужденним намагався допомагати.

Радуйся, бо про жебраків не забував і трапези їм влаштовував; радуйся, адже кожному в бідах, як Ангел утішитель, був ти.

Радуйся, ангел земний і людина небесна; радуйся, бо глибині милосердя твого Матір Божа раділа.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 10

Для спасіння кримського стада свого служив ти багато років безперервно, за зразком начальника пастирів Христа, на плечах заблукалих виносив, до Бога і Отця приносячи. Адже надією на Божу милість втішаючи, до виправлення життя словами наставника направляв ти всіх, щоб з чистим серцем співали Богові: Алилуя.

Ікос 10

Вірним слугою Небесного Царя, Христа Бога, був ти, святителю отче Лука, невпинно проголошував ти слово істини у всіх храмах землі Українського Криму, спасительним  для душі вченням євангельським вірних дітей живлячи і статут церковний твердо виконувати наказував. Тому тобі, як пастиря доброго, прославляючи, співаємо так:

Радуйся, невтомний проповідник євангельської істини; радуйся, бо стадо словесне, Богом тобі довірене, добре доглядав.

Радуйся, бо овець своїх від злих вовків охороняв; радуйся, бо чину церковного твердим виконавцем був.

Радуйся, чистоти віри православної хранителю; радуйся, адже тобою Дух Святий написав слова спасіння.

Радуйся, бо мудрецям віку цього буття Боже проповідував ти; радуйся, бо слово твоє в таємниці віри зодяглося, ніби в ризи золоті.

Радуйся, блискавка, що марнославство перемогла; радуйся, грім, що на беззаконних страх наводиш.

Радуйся, церковного благочестя хороший насаджувачу; радуйся, архіпастир, пастирів духовних наставляючи і освічуючи безупинно.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 11

Спів у труні твоїй, Угоднику Божий, не замовкав в дні блаженного упокоєння твого. Адже багато людей, які знають тебе, богоносного і рівноангельського, зібралися з усіх кінців землі, щоб здійснити соборне моління за душу твою, що возносилася в гірські обителі Вітчизни Небесної, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 11

Свічкою, в Церкві Христовій палаючою нерукотворним світлом благодаті Божої, був ти, святителю Лука, що всі кінці землі нашої освічує. Коли ж прийшов час відходу твого, божественні Ангели взяли святу душу твою і в небесні обителі піднесли. Тому, поминаючи блаженне упокоєння твоє і схід твій на небо, і на землі прославлення, з радістю приносимо тобі таке кадило співу духовного:

Радуйся, світильник немеркнучий Світла Вічного; радуйся, бо багато прославилися через тебе справи Отця Небесного.

Радуйся, угоднику Божий, що життя земне побожно скінчив; радуйся, віру, надію і любов від Бога одержавши.

Радуйся, бо з Христом, Якого полюбив ти, назавжди з’єднався; радуйся, Царства Небесного і слави вічної спадкоємцю.

Радуйся, бо світло добрих справ твоїх перед людьми світиться; радуйся, бо добре учив ти всіх заповітам Христовим.

Радуйся, архієрей, від Вічного Архієрея Христа дарами благодаті наповнений; радуйся, скорий помічник для тих, хто закликає тебе.

Радуйся, Українського Криму нове світило і утвердження; радуйся, роду християнського доброчесний покровителю.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 12

Благодать, з висоти тобі дану, пізнавши, благоговійно цілуємо лик твого образу, святителю Лука, бажаючи через тебе отримати бажане від Бога. Тому припадаючи до святих мощів твоїх, з розчуленням молимо тебе: Утверди нас добре стояти у православній вірі і, догоджаючи добрими справами, голосно співати Богові: Алилуя.

Ікос 12

Славлячи Бога, дивного у святих Своїх, хвалимо тебе, Христового сповідника, святителя і молитвеника перед Господом. Адже ти зараз на небесах, але і земних не залишаєш, святителю отче Лука, завжди з Христом царем і про нас, грішних, перед Престолом Божим молитви підносиш. Тому з розчуленням співаємо тобі:

Радуйся, споглядач світла неприступного; радуйся, бо тобою втішаються Ангели і веселяться люди.

Радуйся, справами і книгами твоїми невіруючі навчаються; радуйся, бо маловірних і малодушних вони зміцнюють і переконують.

Радуйся, бо ти виявився гідним Царства Небесного; радуйся, бо шляхом сповідника райських осель досягнув ти.

Радуйся, зневагу заради Христа перетерпів і вічну славу разом з Ним прийнявши; радуйся, бо душі наші до Царства Небесного спрямовуєш.

Радуйся, бо ти молишся перед Престолом Божим за нас грішних; радуйся, Православ’я слава і землі нашої радість.

Радуйся, бо в сонмі святих бути удостоєний; радуйся, бо в соборі Кримських святих прославлений.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 13

О великий славний угоднику Божий, святителю отче наш Лука, прийми цей спів прославлення від нас, недостойних, з любов’ю синівською тобі принесений. Проханнями твоїми біля Престолу Божого і молитвами твоїми всіх нас у православній вірі і добрих справах утверди, від усіх бід, скорбот і нападів, в цьому житті існуючих, збережи, від мук у будучім віці позбав і удостой у вічному житті, разом з тобою і з усіма святими, співати Творцеві нашому: Алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім Ікос 1 і Кондак 1

Песьня 7

Ірмос: Господь, Бог отців наших, що землю створив і небеса словом утвердив, благословенний є Ти на віки віків.

Єлеєм любові твоєї помазав ти людей твоїх, ярмо Христове на плечі взяв і пішов Його шляхом, як святитель працював славно, слово Боже оголошуючи, тому прославляють вірні чада Творця всіх, оспівуючи Господа: благословен Ти Боже отців наших повіки.

Пастирем добрим словесного стада твого був ти, святителю Луко, душу свою за овець був готовий покласти: тому і видався ти опаляючим захисником непереможним і мужнім воїном істини, сильних світу цього з відвагою і любов’ю викривав і стадо своє як батько наставляв і направляв істинно оспівувати Господа, Бога отців наших.

Раділи люди міста Сімферополя, бачачи тебе в світлість сану святителя одягненого і перед престолом благодаті Божої стоячого, який про стадо своє молиться. Апостолу наслідував ти істинно, всім для всіх був ти, всіх до Христа приводив і разом з ними співав: благословен ти Господи, Боже отців наших, в усі віки.

Богородичний: Радості Подателько, Богородице Пречиста, тих, що з вірою прославляють і від душі оспівують Тебе радістю невимовною наповни і Світла Вічного удостой, Владичице і Діва Богоблаженна.

Пісня 8

Ірмос: Покриваючи водами твердь Свою та покладаючи межі морям і землям, створивши і тримаючи все, Тебе оспівує сонце, Тебе прославляє місяць, Тобі приносить спів усе створіння, як Творцеві за все, в усі віки.

Ім’я твоє, святителю Луко, як миро пахуче раю Божого по всій землі розноситься, насолоду серцям вірних приносячи і закликаючи в духовній радості оспівувати Творця всього по всі віки.

Сьогодні не в думках, не в снах хороших, але лицем до лиця Христа Господа бачиш, оспівуючи радісно Творцеві, Який прославив тебе, славу повіки.

О, ієрарх мудрий в Бозі, мирно відійшов ти до Господа, святе життя твоє на землі закінчив, радіючи і славлячи благодать Творця всіх Бога повіки.

Богородичний: Йдучи шляхом Божественних заповідей Сина Твого, Богородице, і Тебе, Захисницю і Молитовницю маючи, всі роди людські Твоїм Різдвом від падіння прабатька піднімаються і від прокляття прародителького позбуваються.

Песьня 9

Ірмос: Благословен Господь, Бог Ізраїля, що підняв ріг спасіння нам у домі Давида, юнака Свого, що відвідав нас на Сході і з висоти направив нас на шлях миру.

Євангелія Христове проповідував, мудрий Святителю, діло Боже на землі здійснив і прийнявши Святі Тайни Христові в Бозі спочив ти.

Зараз з Вищими Воїнствами молись, благий слуго Христовий, до Чоловіколюбця, щоб тим, хто притікає  під оборону твою, подав прощення гріхів і життя виправлення.

І після смерті, як живий перебуваєш, благодаттю Божою ти з нами є, святителю Луко, пастирем добрим нам будучи, в православній вірі зміцнюючи і набожному життю навчаючи.

Богородичний: Разом з Ангелом, радуйся, взиваємо Тобі, Чиста, бо Царя Небесного народила Ти, Діво Богородице, і молимо Тебе: Захищай нас, рабів Твоїх, від вічної смерті.

Достойник, глас 8:

Володарка, прими молитву рабів Своїх визволи нас від всякої нужди та смутку, бо Ти, Богородице є зброя наша і стіна непорушна. Ти є заступниця наша і до Тебе прибігаємо, Тебе і нині молитовно кличемо, та визволиш нас від ворогів наших. Величаємо всенепорочну Матір Христа Бога, Яку осенів Дух Пресвятий.

Трисвяте. Пресвята Трійца. Отче наш.

Священик (виголос): Бо Твоє є Царство…

Читець: Амінь.

Тропар святителю Луці, архієпископу Симферопольському і Кримському, глас 4

Вісник шляху спасіння, /сповідник і архіпастир землі Кримської, / істинний зберігач передань отців, / стовп непохитний, Православ’я наставник, / лікар богомудрий, святителю Луко, / Христа Спаса невпинно моли віру непохитну православним дарувати / і спасіння, і велику милість.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.

Кондак святителю Луці, архієпископу Симферопольському і Кримському, глас 1

Як зірка всесвітла, набожністю сяюча, був ти, святителю, / душу ангельську мав і через це був саном святителя увінчаний, / у вигнанні від безбожників міцно потерпів, / але непохитний в вірі був; / мудрістю лікаря багатьох вилікував ти. / Тому тепер гідне тіло твоє, від натр землі отримане, / дивно прославив Господь, а всі вірні співають тобі: / Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської слава і утвердження.

Нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Богородичний: Молитвами всіх святих і Богородиці даруй нам, Господи, мир Твій і помилуй нас, як Єдиний Милосердний.

Господи, помилуй (40 разів).

Єктенія

Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй  (3).

Диякон: Ще молимось Господеві Богу нашому, щоб вислухав голос моління нас, грішних, і помилував рабів Своїх, і охоронив нас від усякої скорбі, біди, гніву і нужди, і всякої болізні душевної і тілесної, і дарував нам здоров’я з довголіттям, промовмо всі: скоро вислухай і милостиво помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Диякон: Ще молимось, щоб зберегтися місту (селу) цьому і святому храму цьому (святій обителі цій), і всякому місту, селу і країні, від голоду, загибелі, землетрусу, потопу, граду, вогню, меча, нападу чужинців і міжусобної брані, і щоб Він був милостивий, добропривітний і добропомічний, благий і чоловіколюбний Бог наш, і відвернув увесь гнів Свій, що наступає на нас, і збавив нас від належної праведної Своєї погрози, і помилував нас.

Люди: Господи, помилуй (12).

Диякон: Ще молимось, щоб Господь Бог вислухав голос моління нас, грішних, і помилував нас.

Люди: Господи, помилуй (3).

Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх кінців землі і тих, що на морі далеко, і, Милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Диякон: З умилінням усі голови (і коліна) приклонивши, до святителя і сповідника Луці помолимося.

Священик (читає):

Молитва

О всеблаженний сповіднику і святителю отче наш Лука, великий угоднику Христовий! З розчуленням схиливши коліна сердець наших (і припадаючи до ракигідних і чудотворних мощів твоїх), молимо тебе, як діти батька: Почуй нас, грішних і принеси нашу молитву до Людинолюбного і Милосердного Бога, бо біля Нього ти тепер у радості святих і з чинами ангельськими перебуваєш. Істинно віруємо, що любиш нас тією ж любов’ю, як і всіх ближніх полюбив ти, ще на землі перебуваючи. Випроси у Христа Бога нашого, щоб утвердив у Святій Своїй Православній Церкві дух істинної віри і благочестя, пастирям її дав ревнощі святі і піклування про спасіння стада, довіреного їм: правило віри виконувати, слабких і немічних у вірі зміцнювати, неосвічених просвіщати, єресі і беззаконня викривати. Всім подай той дар, який йому в благочесті потрібен. А також все, що для тимчасового життя і вічного спасіння потрібно народу нашому: міст наших утвердження, добрий урожай плодів земних, від голоду, мору та землетрусу спасіння, скорботним розраду, хворим зцілення, тим, що заблукали – на шлях істини повернення, батькам благословення, дітям у страху Господньому виховання і освіту; нещасним і стражденним – допомогу та захист. Подай всім нам твоє архіпастирське і святе благословення та освячення, щоб ним позбавилися від підступів лукавого, від усякої ворожнечі та непорозуміння, єресі і розколів. Подай нам шлях тимчасового життя побожно пройти, направ нас на шлях, що веде в обителі праведних, визволи від мук повітряних і моли про нас Всесильного Бога, щоб у вічному житті, разом з тобою, невпинно прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа, в Трійці прославленого Бога, Йому ж належить всяка слава, честь і влада на віки. Амінь.

Відпуст

Диякон: Премудрість.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (З). Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших, святителя і сповідника Луці і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.

Примітки

У відповідності з старожитньою традицією Київського Православ’я, використаний Псалом 118. Тому мусимо надати певні зауваги:

1. Ми приводимо варіант, коли текст читається, а співається тільки приспів. Можливі і варіант, коли співається весь Псалом, але тоді приспів співаємо після кожного вірша.

2. Є варіант скороченого співу Псальми 118 (1, 105-106, 108-109, 111-112, 129-130):

Псалом 118 (вибране)

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Закон Твій – світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх. Я покляв­ся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх. В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони – радість серця мого. Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.

Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.

Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя. Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Переклад з церковнослов’янської на українську мову – прот. Сергій Горбик, мовна редакція – ігумен Іоан (Йоник).

Тропар святителю Луці, сповіднику, архієпископу Кримському, глас 1

Сповістителю шляху спасіння, сповідник і архіпастирь землі Кримської, істинний хранитель отцівських передань, лікар богомудрий святитель Лука, Христа Спасителя невпинно моли щоб подати православним людям віру непохитну, і спасіння, і велику милість.

Кондак святителю Луці, сповіднику, архієпископу Кримському, глас 1

Як зірка ясна, благочестям сяючи, був ти, святителю, душу в чистоті зберіг і через це сану святителя був удостоєний, у вигнанні від безбожників багато постраждав ти і непохитним у вірі був, багатьох вилікував мудрістю лікаря. Тому, зараз чесні мощі твої, від земних надр дивовижно отримані, Господь прославив, тому ми всі співаємо тобі: Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 1

Хоробрий святитель Церкви Православної і сповідник, що засяяв Україні нашій в землі Кримській, як сонце світле, добре попрацювавши і за ім’я Христове гоніння потерпівши, прославляючи Господа, Який прославив, подавши нам тебе, нового молитовника і помічника, прославляючи приносимо тобі спів. Ти ж, як маючи велику відвагу до Господа неба і землі, від усяких хвороб душевних і тілесних визволи нас і в благому стоянні в Православній вірі зміцни, та всі з розчуленням заспіваймо тобі: Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Ікос 1

Ангелів співрозмовник і людей учитель, Лука славний, подібний на євангеліста й апостола Луки, в його честь ім’я ти прийняв, дар зцілювати хвороби людські від Бога отримав ти, в лікуванні хвороб людських багато потрудився і, плоть носячи, про плоть не дбав ти, справами добрими Отця Небесного прославив. Тому, з вдячністю та розчуленням, співаємо тобі:

Радуйся, від юності розум свій підкорив ти ярму Христовому; радуйся, будучи гідною оселею Святої Трійці.

Радуйся, благодать Милостивого, за словом Господа прийнявши у спадок; радуйся, вірою Христовою і знаннями Богом дарованими, багатьох хворих вилікувавши.

Радуйся, адже для болящих хворобами тілесними – ти лікар милостивий; радуйся, що в час війни воїнів зцілював.

Радуйся, всіх лікарів учителю; радуйся, бо всім, хто в скорботі і нужді перебуває, ти помічник благий.

Радуйся, Церкви Православної утвердження; Радуйся, землі Української осяяння.

Радуйся, кримських віруючих слава; радуйся, міста Сімферополя прикрасо.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 2

Під час лікування бачачи в людях, як у дзеркалі, премудрість і славу Творця всіх Бога, до Його духом простим підносився ти, богомудрий. Світлом богорозуміння твого і нас осяй, щоб співали разом з тобою Богові: Алилуя.

Ікос 2

Розум твій Божественним вченням просвітив ти, Лука преславний, відкинувши всяку хитромудру думку плоті, розумом і волею підкорявся ти Господу, подібний до апостолів був ти. Адже, за словом Христа: «Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей», – залишили все і за Ним пішли, і ти, святий, почувши Господа Ісуса, що покликав тебе на служіння через слугу Свого архієпископа Ташкентського Інокентія, що покликав тебе на священство в Церкві Православній. Тому, тобі, як богомудрому вчителю, прославляючи, співаємо так:

Радуйся, для Ангела-Хранителя веселість; радуйся, бо ніколи його не засмутив.

Радуйся, в науці славний і мудреців світу цього здивував ти; радуйся, бо від здійснюючих беззаконня відхилявся ти.

Радуйся, споглядач і проповідник Божественної премудрості; радуйся, істинного богослів’я златоустий наставнику.

Радуйся, передань апостолів виконавець і хранитель; радуйся, свічка, Богом запалена, що пітьму нечестя розганяє.

Радуйся, зірка, яка вказує шлях до спасіння; радуйся, ревнителю Православ’я.

Радуйся, єретиків викривачу; радуйся, покаяння і виправдання Господнього для всіх людей бажаючий.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 3

Силою благодаті Божої, ще під час життя прийняв ти дар, святий Лука, хвороби зціляти, та всі, хто старанно приходить до тебе, зцілення хвороб тілесних і душевних отримують, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 3

Маючи безперервне піклування про спасіння душ, ввірених тобі Богом, Лука блаженний, пастирськи невпинно направляв людей до спасительного для душі життя, і словом, і самим ділом. Тому прийми наші хваління, що тобі з вдячністю приносимо:

Радуйся, Божим розумом наповнений; радуйся, благодаттю Святого Духа освячений.

Радуйся, бо наслідував у бідності Христа; радуйся, пастир добрий, бо тих, хто відхилився від віри православної і блукав по горах оманливих, до стада істинного повертав.

Радуйся, працівник винограднику Христового, що дітей Божих зміцнював у істинній православній вірі; радуйся, щит і захисник благочестя.

Радуйся, непохитна підвалина Православ’я; радуйся, твердий камінь віри.

Радуйся, згубного для душ нечестя і злого обновленства викривачу і винищувачу; радуйся, всім трудівникам ниви духовної мудре зміцнення.

Радуйся, вказівнику тихої пристані для всіх вигнанців зі світу; радуйся, бо хрест прийнявши за Христом пішов ти.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 4

Бурю різних думок маючи, не розумів слуга Божий, що говорить про нього Господь, коли вибрали його гідним бути єпископом міста Ташкенту, але праведно себе в руки Христа Богу віддав. Тому, про все подяку підносячи, закликав: «Благословений Бог, Який виливає благодать свою на архієреїв Своїх», – і співав Йому: Алилуя

Ікос 4

Чули люди православні, що жили в переслідуваннях, про благочестиві блага душі твоєї, Богом обраний Лука, і бачачи тебе на ступені святителя, як гідний сосуд благодаті Божої, всіх немічних лікарю і того, хто спустошених наповнював, дивуються прекрасному задуму Божому про тебе і приносять тобі хваління, так співаючи:

Радуйся, архієрей, Самим Богом обраний; радуйся, прийнявши задум написаний про архієрейство твоє, в книзі життя твого зазначений.

Радуйся, ієрархів прикрасо; радуйся, пастирю, бо готовий був душу свою покласти за овець твоїх словесних.

Радуйся, світильнику Церковний, світлом багатий; радуйся, співпричаснику Апостолів.

Радуйся, сповідників прикраса; радуйся, всяку турботу про себе відкинувши.

Радуйся, скорботних розрадо; радуйся, сумний мученик за людську неосвіченість.

Радуйся, бо шукаючих спасіння істинним вченням освітлював; радуйся, бо не осоромив це вчення життям своїм.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 5

Як Христос звільнення від вічної смерті Кров’ю приніс, шлях для святих мучеників показуючи, так і ти в тяжкі дні гонінь сан архієрейський з рук єпископів православних прийняв, святителю Лука, працю благовісника добре здійснив, викриваючи, забороняючи, з усім великим терпінням і вченням християнським, співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 5

Ангельські чини бачили твої великі подвиги, коли за заповітом Христовим: «Блаженні ті, кого гонять за правду, бо їх є Царство Небесне», – в мужності покірливо переносив в’язницю і вигнання у Сибір за ім’я Господнє і Церкву Христову, терпінням великим здійснюючи спасіння своє, а прикладом своїм – душі вірних зміцнюючи і радуючи. Ми ж, з великою любов’ю тебе шануючи, такий спів хвали приносимо:

Радуйся, світильник, на свічнику церковному поставлений; радуйся, бо слова Писання: «Любов – довготерпить», – на тобі збулися.

Радуйся, бо заборонив захищати себе вірним; радуйся, владі підкорившись і через це добровільно себе в руки воїнів для тортур віддавши.

Радуйся, клеврети неправдивих суддів винищив ти; радуйся, у темниці щедрий смиренною лагідністю.

Радуйся, через оголошення правди від стада твого Ташкентського відлучений; радуйся, бо за тобою віруючі під час розлучення ридали.

Радуйся, зазнавши образи і страждання за Господа розіп’ятого; радуйся, вуста лживих безбожників загородивши.

Радуйся, бо небесні істини праведними устами своїми навіть у вигнанні проголошував; радуйся, адже мученики на небесах від терпіння твого торжествували.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 6

Проповідником безупинним таємниць Пресвятої, Єдиносущної і Нероздільної Трійці був ти і в тюрмі, в містах вигнання сибірського, терплячи голод, мороз країни північної і жорстокість клеврет нечестивих. Через це проповідує Київське Православ’я велич Божу, виражену на тобі, святителю Лука, бо зціляв ти силою Божою хвороби душевні і тілесні навіть у країні вигнання. Тому всі єдиним серцем та єдиними устами заспіваймо Богові: Алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти, як зірка ясна, Красноярській пастві і Тамбовського стада, освячуючи душі віруючих і розганяючи темряву нечестя. І збулися на тобі слова Христові: «Блаженні ви, коли ображають вас, і гонять, і говорять всяке лихе на вас, через Мене». Адже гнаний ти був з міста в місто, і неправдиві доноси терпів, але служіння архіпастиря ретельно ти виконував, солодкістю слів і листів твоїх всіх нужденних і бажаючих правди насичував. Тому вдячно співаємо тобі:

Радуйся, наставнику, який всіх до небес приводить; радуйся, істинний ревнитель слави Божої.

Радуйся, непереможний воїн Христовий; радуйся, зазнавши за Христа страждання і ув’язнення.

Радуйся, покірливістю Його істинно наслідувавши; радуйся, сосуд Духа Святого.

Радуйся, увійшовши разом з мудрими в радість Господа твого; радуйся, сріблолюбів викривачу.

Радуйся, приклад знищення гордості показавши; радуйся, беззаконних до навернення і покаяння закликавши.

Радуйся, бо тобою Христос прославився; радуйся, адже тобою сатана посоромлений.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 7

Бажаючи гідно здійснити подвиг, від Бога на тебе покладений, одягнувся ти в усю зброю Божу і став на боротьбу з начальниками світу цього, злих духів піднебесних, перепоясав стан свій правдою, і зодягнувся у броню правди, відбив ти, сповідник Лука, всі стріли лукавого, оспівуючи Творця і Бога: Алилуя.

Ікос 7

Нові гоніння підняли беззаконні і нечестиві на Церкву Православну і в глибину північного краю вислали тебе, святителю Лука, і близько від смерті ти був. Але рукою Божою збережений, закликав ти з Апостолом Павлом: «Навіть до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось. і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо, як лають, ми молимось». Тому, знаючи це, співаємо тобі:

Радуйся, блаженний сповідник Христовий; радуйся, мороз лютий і голод потерпівши у вигнанні.

Радуйся, бо близько до смерті був, але Господом збережений; радуйся, відвагу повну показавши.

Радуйся, принісши душу твою до Жениха Христа; радуйся, бо Господа, розп’ятого на Хресті, завжди перед собою бачив.

Радуйся, бо в бдінні і молитвах завжди ти знаходився; радуйся, істинний ревнитель Єдиносущної Трійці.

Радуйся, у всіх хворобах швидкий і безкорисливий лікарю; радуйся, ран і пухлин цілителю.

Радуйся, бо через тебе рани гнійні виліковувалися і люди здорові вставали; радуйся, адже вірою твоєю і роботою лікаря безнадійні вставали здоровими.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 8

Мандрівником на грішній землі був ти, терпіння, стриманості та чистоти зразок показавши, сповіднику Лука. Коли вітчизна була в небезпеці від нападу ворога, любов євангельську показуючи, вдень і вночі в роботі лікаря знаходився, зцілюючи хвороби і рани воїнів вітчизни земної, прощенням і любов’ю дивуючи мучителів своїх, через що багато з них навернулися до Христа і співали Йому: Алилуя.

Ікос 8

Переповнений любов’ю Христовою, Лука милостивий, душу поклав ти за друзів своїх, і як Ангел – Охоронець був для близьких і далеких, озлоблених підкорював, ворогуючих примирював й про спасіння всіх молився. Згадуючи труд твій, на благо всім людям вітчизни твоєї, вдячно співаємо тобі:

Радуйся, дивну любов до своєї вітчизни земної показав ти; радуйся, смирення й любові наставник.

Радуйся, бо вигнання і жорсткі муки мужньо перетерпів; радуйся, за Христа тортури і муки прийнявши.

Радуйся, бо твердо Його сповідував; радуйся, злобу ворогів любов’ю Христовою перемігши.

Радуйся, отче милостивий, спасіння для багатьох відшукавши; радуйся, великою скорботою випробуваний.

Радуйся, бо в гоніннях дивне терпіння виявив ти; радуйся, бо за ворога Господу молився ти.

Радуйся, бо Його любов’ю всяку ворожнечу переміг; радуйся, бо Його добротою серця жорстокі покорив.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 9

Всім був для всіх, як і святий Апостол Павло, всякого прагнув звернути на шлях спасіння, святителю Лука, свій архіпастирський подвиг здійснюючи, в Тамбовському краї безперервною працею багато храмів відновлюючи і відкриваючи, статутів святих отців твердо дотримувався, для спасіння стада твого служив завжди ти, чисто співаючи Богу: Алилуя.

Ікос 9

Людські слова не в змозі гідно описати чесноти твої, коли з’явився ти на землі Кримській, як батько дітей люблячи, святий отче Лука, бо рука твоя щедра до всього діставала. Ми ж, твою благодійність та милосердя наслідувати бажаючи, з розчуленням співаємо так:

Радуйся, промінь любові Божої; радуйся, невичерпний скарб милосердя Спасителя.

Радуйся, адже все своє майно нужденним роздавав; радуйся, бо ближніх своїх більш за себе полюбив.

Радуйся, сиріт годувальник і вихователь; радуйся, безпорадних старців і стариць опікун.

Радуйся, бо хворих і ув’язнених відвідував ти; радуйся, бо всім нужденним намагався допомагати.

Радуйся, бо про жебраків не забував і трапези їм влаштовував; радуйся, адже кожному в бідах, як Ангел утішитель, був ти.

Радуйся, ангел земний і людина небесна; радуйся, бо глибині милосердя твого Матір Божа раділа.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 10

Для спасіння кримського стада свого служив ти багато років безперервно, за зразком начальника пастирів Христа, на плечах заблукалих виносив, до Бога і Отця приносячи. Адже надією на Божу милість втішаючи, до виправлення життя словами наставника направляв ти всіх, щоб з чистим серцем співали Богові: Алилуя.

Ікос 10

Вірним слугою Небесного Царя, Христа Бога, був ти, святителю отче Лука, невпинно проголошував ти слово істини у всіх храмах землі Українського Криму, спасительним  для душі вченням євангельським вірних дітей живлячи і статут церковний твердо виконувати наказував. Тому тобі, як пастиря доброго, прославляючи, співаємо так:

Радуйся, невтомний проповідник євангельської істини; радуйся, бо стадо словесне, Богом тобі довірене, добре доглядав.

Радуйся, бо овець своїх від злих вовків охороняв; радуйся, бо чину церковного твердим виконавцем був.

Радуйся, чистоти віри православної хранителю; радуйся, адже тобою Дух Святий написав слова спасіння.

Радуйся, бо мудрецям віку цього буття Боже проповідував ти; радуйся, бо слово твоє в таємниці віри зодяглося, ніби в ризи золоті.

Радуйся, блискавка, що марнославство перемогла; радуйся, грім, що на беззаконних страх наводиш.

Радуйся, церковного благочестя хороший насаджувачу; радуйся, архіпастир, пастирів духовних наставляючи і освічуючи безупинно.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 11

Спів у труні твоїй, Угоднику Божий, не замовкав в дні блаженного упокоєння твого. Адже багато людей, які знають тебе, богоносного і рівноангельського, зібралися з усіх кінців землі, щоб здійснити соборне моління за душу твою, що возносилася в гірські обителі Вітчизни Небесної, співаючи Богу: Алилуя.

Ікас 11

Свічкою, в Церкві Христовій палаючою нерукотворним світлом благодаті Божої, був ти, святителю Лука, що всі кінці землі нашої освічує. Коли ж прийшов час відходу твого, божественні Ангели взяли святу душу твою і в небесні обителі піднесли. Тому, поминаючи блаженне упокоєння твоє і схід твій на небо, і на землі прославлення, з радістю приносимо тобі таке кадило співу духовного:

Радуйся, світильник немеркнучий Світла Вічного; радуйся, бо багато прославилися через тебе справи Отця Небесного.

Радуйся, угоднику Божий, що життя земне побожно скінчив; радуйся, віру, надію і любов від Бога одержавши.

Радуйся, бо з Христом, Якого полюбив ти, назавжди з’єднався; радуйся, Царства Небесного і слави вічної спадкоємцю.

Радуйся, бо світло добрих справ твоїх перед людьми світиться; радуйся, бо добре учив ти всіх заповітам Христовим.

Радуйся, архієрей, від Вічного Архієрея Христа дарами благодаті наповнений; радуйся, скорий помічник для тих, хто закликає тебе.

Радуйся, Українського Криму нове світило і утвердження; радуйся, роду християнського доброчесний покровителю.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 12

Благодать, з висоти тобі дану, пізнавши, благоговійно цілуємо лик твого образу, святителю Лука, бажаючи через тебе отримати бажане від Бога. Тому припадаючи до святих мощів твоїх, з розчуленням молимо тебе: Утверди нас добре стояти у православній вірі і, догоджаючи добрими справами, голосно співати Богові: Алилуя.

Ікос 12

Славлячи Бога, дивного у святих Своїх, хвалимо тебе, Христового сповідника, святителя і молитвеника перед Господом. Адже ти зараз на небесах, але і земних не залишаєш, святителю отче Лука, завжди з Христом царем і про нас, грішних, перед Престолом Божим молитви підносиш. Тому з розчуленням співаємо тобі:

Радуйся, споглядач світла неприступного; радуйся, бо тобою втішаються Ангели і веселяться люди.

Радуйся, справами і книгами твоїми невіруючі навчаються; радуйся, бо маловірних і малодушних вони зміцнюють і переконують.

Радуйся, бо ти виявився гідним Царства Небесного; радуйся, бо шляхом сповідника райських осель досягнув ти.

Радуйся, зневагу заради Христа перетерпів і вічну славу разом з Ним прийнявши; радуйся, бо душі наші до Царства Небесного спрямовуєш.

Радуйся, бо ти молишся перед Престолом Божим за нас грішних; радуйся, Православ’я слава і землі нашої радість.

Радуйся, бо в сонмі святих бути удостоєний; радуйся, бо в соборі Кримських святих прославлений.

Радуйся, отче святителю Луко, землі Кримської славо і утвердження.

Кондак 13

О великий славний угоднику Божий, святителю отче наш Лука, прийми цей спів прославлення від нас, недостойних, з любов’ю синівською тобі принесений. Проханнями твоїми біля Престолу Божого і молитвами твоїми всіх нас у православній вірі і добрих справах утверди, від усіх бід, скорбот і нападів, в цьому житті існуючих, збережи, від мук у будучім віці позбав і удостой у вічному житті, разом з тобою і з усіма святими, співати Творцеві нашому: Алилуя.

Цей кондак читається тричі, потім Ікос 1 і Кондак 1

Молитва

О всеблаженний сповіднику і святителю отче наш Лука, великий угоднику Христовий! З розчуленням схиливши коліна сердець наших (і припадаючи до раки гідних і чудотворних мощів твоїх), молимо тебе, як діти батька: Почуй нас, грішних і принеси нашу молитву до Людинолюбного і Милосердного Бога, бо біля Нього ти тепер у радості святих і з чинами ангельськими перебуваєш. Істинно віруємо, що любиш нас тією ж любов’ю, як і всіх ближніх полюбив ти, ще на землі перебуваючи. Випроси у Христа Бога нашого, щоб утвердив у Святій Своїй Православній Церкві дух істинної віри і благочестя, пастирям її дав ревнощі святі і піклування про спасіння стада, довіреного їм: правило віри виконувати, слабких і немічних у вірі зміцнювати, неосвічених просвіщати, єресі і беззаконня викривати. Всім подай той дар, який йому в благочесті потрібен. А також все, що для тимчасового життя і вічного спасіння потрібно народу нашому: міст наших утвердження, добрий урожай плодів земних, від голоду, мору та землетрусу спасіння, скорботним розраду, хворим зцілення, тим, що заблукали – на шлях істини повернення, батькам благословення, дітям у страху Господньому виховання і освіту; нещасним і стражденним – допомогу та захист. Подай всім нам твоє архіпастирське і святе благословення та освячення, щоб ним позбавилися від підступів лукавого, від усякої ворожнечі та непорозуміння, єресі і розколів. Подай нам шлях тимчасового життя побожно пройти, направ нас на шлях, що веде в обителі праведних, визволи від мук повітряних і моли про нас Всесильного Бога, щоб у вічному житті, разом з тобою, невпинно прославляти Отця, і Сина, і Святого Духа, в Трійці прославленого Бога, Йому ж належить всяка слава, честь і влада на віки. Амінь.

Жодне інше слово не розуміється нецерковними людьми так невірно, як це. Під смиренністю часто мають на увазі затурканість, приниження, почуття провини, невміння й небажання відстояти, де це необхідно, гідність людини й християнина. А значення слова «смирити» зазвичай розуміють як синонім слова «принизити». Але в духовному житті християнина жодна інша чеснота не значить так багато й, одночасно, не дається так важко, як ця.

Смирення – це тверезе бачення самого себе. Людина, у якої немає смирення, дійсно можна зрівняти з п’яним. Як той перебуває в ейфорії, думаючи, що «море по коліно», не бачить себе з боку й тому буває не в змозі правильно оцінити багато важких ситуацій, так і відсутність смирення приводить до духовної ейфорії – людина абсолютно не бачить себе з боку й не може адекватно оцінити ситуацію, у якій вона перебуває по відношеню до Бога, людей і самого себе. Розділити смирення на ці три категорії можна лише умовно, теоретично, для зручності сприйняття, але по суті – це одна якість.

Смирення по відношеню до Бога – це бачення своїх гріхів, надія тільки на Боже милосердя, але не на власні заслуги, любов до Нього, з’єднана з покірливим перенесенням життєвих негод і труднощів. Смирення – прагнення підкорити свою волю святій Божій волі, волі благій і вседоконалій. Оскільки джерелом будь-якої чесноти є Бог, тому разом зі смиренням Він Сам вселяється в душу християнина. Смирення лише тоді запанує в душі, коли в ній «зобразиться Христос» (Гал. 4,19).

 По відношенню до інших людей – відсутність гніву й роздратування навіть на тих, хто, здавалося б, цілком заслуговує цього. Ця щира незлобивість заснована на тому, що Господь любить людину, з якою відбулося непорозуміння, так само, як і тебе.

Людина, що володіє смиренням по відношеню до самого себе, не дивиться за недоліками інших, проте прекрасно бачить власні. Більше того, у будь-якому конфлікті вона винить тільки себе, і на будь-яке обвинувачення або навіть образу у свою адресу така людина готова вимовити щире: «вибач». Уся святоотцівськая література говорить про те, що без смиренності не може бути зроблена добра справа, а багато святих говорили, що можна не мати ніякої інший чесноти, крім смиренності, і однаково опинитися поруч із Богом.

Безумовно, те, про що сказано – це ідеал, до якого повинен прагнути кожний християнин, а не тільки чернець, інакше життя в церкві, а значить – шлях до Бога – виявиться безплідним. Не випадково коренем слова «Смирення» є слово «мир». Наявність у серці смирення дійсно засвідчується глибоким і міцним щиросердечним миром, любов’ю до Бога й людей, співчуттям до всіх, духовним спокоєм й радістю, умінням чути й розуміти волю Божу, різні точки зору й позицію інших людей.

В «Ліствиці чеснот, що возводять на небо» преподобний Іоан Ліствичник пише про три ступені смирення. Перший ступінь полягає в радіснім перенесенні приниження, коли душа розпростертими обіймами приймає їх, як лікування. На другому ступені знищується всякий гнів. Третя ж ступінь полягає в досконалій недовірі своїм добрим справам і повсякчаснім бажанні навчатися (Ліствиця, 25:8).

***

… Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смирний серцем, і знайдете спокій душам вашим.

(Мф. 11:29)

Тому що всякий, що підносить себе сам, принижений буде, а принижуючий себе піднесеться.

(Лук. 14:11)

Так і ви, коли виконаєте все,що заповідано вам, говоріть: ми раби нічого не варті, тому що зробили те, що повинні були зробити.

(Лук. 17:10)

Якщо приймати себе лише за жалюгідну істоту, то тоді легко дозволити й вибачити собі безліч усякого роду беззаконь; і в дійсності, вважаючи себе нижчими істотами стосовно Христа, люди (так не здасться це якимось перебільшенням) відмовляються іти за Ним на Голгофу. Применшувати в нашій свідомості предвічний задум Творця про людину не є показник смиренності, але омана й більш того – великий гріх… Якщо в плані аскетичному Смирення полягає в тому, щоб вважати себе гірше всіх, то в плані богословському божественна смиренність є любов, що віддає себе без залишку, цілком і до кінця.

Архімандрит Софроній (Сахаров)

Ті, що говорять або роблять що-небудь без смиренності подібні до того, що будує будинок без цементу. Досвідом, розумом здобути й пізнати Смирення є надбання досить небагатьох. Справжнє смирення ні слів смиренних не говорить, ні видів смиренних не приймає, не змушує себе смиренно про себе думати, і не паплюжить себе, упокорюючись. св. Григорій Синаіт

Любов, милість і смирення відрізняються одними тільки найменуваннями, а силу й дію мають однакові. Любов і милість не можуть бути без смиренності, а Смирення не може бути без милості й любові.

преп. Амбросій Оптинський

Смирення є не знищення людської волі, а просвітлення людської волі, вільне підпорядкування її Істині.

Н.А. Бердяєв

Підготував ігумен Іоан (Йоник)

Вічність – властивість Бога й стан створених істот, що дарується Богом. У православнім богослов’ї прийнято розрізняти вічність Божу й вічність творіння.

єпископ Олександр Семенов-Тянь-Шанский:

Нерідке питання: що було до створення світу, позбавлене змісту, тому що саме час створений разом з світом. Поза світом і поза часом є тільки вічний Бог і Божественна вічність. Там немає ні минулого, ні майбутнього, а одне вічно-сьогодення.

Вічність Божа

Вічність Божа — властивість Божественної сутності, що полягає в незалежності буття Божого від умов часу.

У православнім богослов’ї прийнято розрізняти вічність Божу й вічність творіння як вічність безпочаткову й вічність, що має початок. Божественна вічність є вічність безсумнівна, вічність у точному сенсі цього слова, у той час як вічність тварная є вічність умовна, вічність у силу дару Божого й причасника Божественного життя.

Бог є Дух вічний і постійно-існуючий. Вічність Божа полягає в тому, що Бог не має ні початку, ні кінця буття Свого, і що буттям Своїм Він володіє не зважаючи на час.

архієпископ Антоній (Амфітеатрів)

Коли говориться, що Бог вічний, це значить, що Він не має ні початку, ні кінця свого буття, і взагалі вільний від усіх умов часу.

митрополит Макарий (Булгаков)

Будучи у Своїй істоті незмінний, Бог тому і не залежить від часу, як одної із основних форм усякого мінливого буття.

єпископ Сильвестр (Малеванский)

Бог — вічний. Буття Боже — поза часом, тому що час є лише форма буття кінцевого й мінливого. (Час розглядається, як “четвертий” вимір у релятивістській фізиці. Згідно із сучасною космологією, простір і час не є нескінченними. Вони з’явилися й зникнуть разом з світом). Для Бога немає ні минулого, ні майбутнього, але є одне сьогодення. “ На початку Ти (Господи) заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук; вони загинуть, а Ти існуватимеш, і всі вони, як риза, постаріють, і, як одяг, Ти переміниш їх, — і зміняться; але Ти — той же, і літа Твої не скінчаться” (Пс. 101:26-28). Деякі свв. отці вказують на різницю між поняттями “вічність” і “безсмертя.” Вічність — це життєвість, що не має ні початку, ні кінця. “Поняття вічності може застосовуватися тільки одному безпочатковому Божому єству, у Якому усі завжди — ті ж і в тому ж виді. Поняття безсмертя може бути приписуване тому, що приведене в буття й не вмирає, як то: ангелам і людській душі… Вічне у власному змісті належить тільки божественній сутності” (св. Ісидор Пелусиот). В цьому відношенні ще виразніше — “превічний Бог.”

єпископ Олександр (Мілеант)

Бог, як істота незмінна, не залежить від умов часу, як форми всього мінливого буття, або вічний. Час не є що-небудь саме по собі існуюче; воно є лише форма буття кінцевого, тому що в ньому відбуваються постійні зміни в речах, внаслідок яких вони те з’являються, то зникають, переходячи з одного стану в інше й у кожну певну мить є не тим, чим вони були колись. Цими  змінами й визначається в спадкоємнім бутті кінцевому до і після, початок і кінець, сьогодення, минуле й майбутнє. Якби в бутті кінцевому не відбувалося таких постійних змін, а було б воно завжди однаково рівним самому собі, тоді не було б виміру тривалості буття, не було б місця й для часу. Таке саме і є буття незмінної істоти Божої. Воно цілком і завжди однаково володіє своїм буттям, без усякого зростання або зменшення, без усякої наступності або зміни, а тому для Нього немає ні початку, ні кінця, ні минулого, ні майбутнього, а є тільки завжди однакове, завжди-існуюче або вічне буття. З негативної сторони вічність Божа, таким чином, полягає в тому, що для Бога немає тих вимірів часу, які додаються до буття кінцевого (колись, після, тепер), з позитивної — у тому, що в кожний припущений час Він є той же, завжди рівний Собі Самому.

протоієрей Микола Маліновський

Коли говориться, що Бог вічний, це значить, що Він не має ні початку, ні кінця свого буття, і взагалі вільний від усіх умов часу.

У Священнім Писанні ця якість —

а) багаторазово присвоює Собі сам Бог: живу Я вічно (Повт. 32:40); Я той же, Я перший і Я останній (Іс. 48:12; порівн. 41:4; 44:6); Я є Альфа й Омега, початок і кінець (Апок. 1:8 і 17); раніше Мене не було Бога й після Мене не буде (Іс. 43:10); Я є Сущий (Вих. 3:14);

б) приписували Йому пророки, наприклад, Давид: на початку Ти, [Господи,] заснував землю, і небеса — діло Твоїх рук; вони загинуть, а Ти існуватимеш; і всі вони, як риза, постаріють, і, як одяг, Ти переміниш їх, і зміняться; але Ти — той же, і літа Твої не скінчаться (Пс. 101:26-28); перше ніж народилися гори, і Ти створив землю й всесвіт, і від віку й до віку Ти — Бог (Пс. 89:3); перед очами Твоїми тисяча років, як день учорашній (5); Ісая: Хіба ти не знаєш? хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, що створив кінці землі, не стомлюється й не знемагає? розум Його недослідимий (40:28; порівн. 57:15); Ієремія: Він є Бог живий і Цар вічний (10:10);

в) приписують і новозавітні письменники, з яких Павло називає Бога царем віків нетлінним (1Тим. 1:17) і єдиним, що має безсмертя (6:16), а Апостол Петро, повторивши слова Псалмоспівця, що в Бога тисяча років, як один день, додаючи, що в Господа один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день (2 Пет. 3:8).

Крім того, Священне Писання розпростирає вічність, приписувану Богові, від єства Його на самі Його властивості й дії, і —

г) говорить: Милість Твоя, Господи, повік (Пс. 137:8), правда Твоя — правда вічна (Пс. 118:142,144); ім’я Твоє по вік (Пс. 134:13); або: влада Його — влада вічна, яка не перейде (Дан. 7:14); Якого царство — царство вічне (27); рада ж Господня стохть по вівек (Пс. 32:11), голос Господній перебуває у віка (1 Пет. 1:25; порівн. Пс. 118:89).

 Як розуміти вічність Божу, — пояснюють нам святі отці й учителі Церкви. Це не є якийсь безпочатковий і нескінченний час, як це уявляють, що складається з незліченної безлічі частин, преємственно наступних одна за другою, і слід., що необхідно полягає з минулого, сьогодення й майбутнього, — навпаки, це є одне постійне, незмінне – сьогодення, що перебуває. “Бог завжди був, є й буде, або краще сказати, завжди є, говорить святий Григорій богослов, — тому що слова: був і буде, означають поділу нашого часу й властиві єству минущому: а Сущий — завжди. І цим іменем іменує Він сам Себе, розмовляючи з Мойсеєм на горі (Вих. 3:14); тому що зосереджує в Собі самому всеціле буття, яке не починалося й не припиниться. Як якесь море сутності невизначене й нескінченне, що простирає за межі всякого уявлення про час і єство, один розум (і то досить неясно й недостатньо, не у міркуванні того, що є у Ньому самому, але у міркуванні того, що навколо Нього), через деякі контури, відтіняється Він у один якийсь образ дійсності, що тікає перед тим, як буде уловлений, й вислизуючий перед тим, ніж  буде уявлений, стільки ж осяює око розуму нашого, якщо воно очищене, скільки швидкість блискавки, що летить, осяює погляд.” Точно так само пояснюють поняття про вічність Божу: Діонісій Аеропагіт, Тертулліан, Григорій Ніський, Ісидор Пелусиот, Августин, Григорій Великий і інші.

Перебуваючи самі в межах часу, і бачачи навколо себе одне тимчасове, ми зовсім не в змозі уявити собі образа вічного існування Божа, але проте розум наш не може не визнати в Бозі й цієї властивості: а) Бог є істота самобутня, тобто така, яка ні від кого й ніколи не одержувало початок свого буття й у самому Собі має невичерпне джерело життя, — відповідно не може мати і кінця; б) Бог є істота найдосконаліша й безмежна, вільна від усіх обмежень, відповідно і від усяких меж часу: початку, продовження або наступності й закінчення. Вічність Божу допускали і язичеські філософи.

митрополит Макарій (Булгаков)

Вічність творіння (Вечность тварная)

Вічність творіння —  вічність, що має початок, даруєма Богом розумним створеним істотам (ангелам і людям), відмінна від безпочаткової Божественної вічності.

Під вічністю творіння розуміється безсмертя ангелів, людських душ і людських тіл після воскресіння, що мають початок, але, що не мають кінця свого буття.

Час, у якім ми живемо, має початок і кінець. У житті світу настане мить, коли часу вже не буде (Одкр. 10:6). Святий Іоан Дамаскін пише, що “час по воскресінню вже не буде обчислюватися днями й ночами, або, краще сказати, тоді буде один невечірній день”. Після Другого Пришестя творіння долучиться до вічності, але саме творіння світу припускає нескінченний, хоча й позачасовий процес удосконалювання творіння в сходженні його до Бога. Тому вічність створеного світу після його перетворення, за словами преподобного Максима Сповідника, є вічність, що мала початок. Вона є як би нерухливий час або мить, що вічно продовжується. Святитель Діонісій Ареопагіт говорить, що один Бог може бути названий вічним, вічність же творінь є вічність, що представляє собою щось середнє між часом і вічністю.

архимандрит Аліпій ( Кастальский-Бороздін)

Виникнув, створений світ як створений з нічого, починає змінюватися, і ця зміна породжує час. Преподобний Максим Сповідник говорить: “Час від створення неба й землі обчислюється”. Тому правильно говорити, що Бог створив світ не у вічності й не в часі, а разом з часом. Час має свій початок, але час буде мати й кінець. В Одкр. 10, 6 говориться, що світ прийде в такий стан, коли “часу вже не буде”, коли творіння долучиться вічності. Однак, цю вічність, що має початок, не слід ототожнювати з вічністю Божественною, тому що вічність творіння, у якій буде існувати світ, є співрозмірною часу. За словами автора Corpus Areopagiticum (” Про Божествені імена”) вічність творіння є “нерухливий час або вічна триваюча мить”. Між вічністю творіння й часом можна встановити деяку відповідність, у той час як вічність Божественна згодом непорівнянна.

ієрей Олег Давиденков

***

Валерій Духанін ( Із книги «У що ми віруємо? 100 відповідей сучасникам»):

Що таке вічність?

Напевно, важко відразу зрозуміти, що таке вічність. Адже ми живемо в часі й часто бачимо, як щось починається, а потім закінчується, значить, не є вічним. Але є Господь Бог, Який незрівнянно вище нашого створеного світу, не залежить від часу, Його буття не має початку й ніколи не буде мати кінця. Він побажав, щоб і створені Ним розумні істоти були також причетні вічності. До речі, у нашім світі як якийсь образ вічності є те, що не має ні початку, ні кінця — коло, а в християнстві воно і є символом вічності.

Разом з тим необхідно розрізняти вічність, яка належить одному тільки Богові, і вічність, даруєма створеним істотам. Бог був завжди і Його буття не має початку, а оскільки Бог вище часу, то Його буття не закінчиться ніколи. Тобто Його вічність — нестворена, що належить тільки Йому одному. А вічність, даруєма створеним істотам, іншого порядку: усі творіння мають початок, колись нічого створеного не було, у цьому змісті ми не вічні, а точніше, не безначальні. Звичайно, істоти духовного світу — ангели, і душі людей уже не зникнуть, але тільки по дару Творця, а не по власній самодостатності. Іншими словами, Бог вклав у духовну природу створених істот (ангелів і душ людей) дар безсмерття, тому буття духовно-створеного світу, одного разу почавшись, уже не закінчиться.

В одкровенні Іоана Богослова про кінцеву долю світу земного говориться, що із Другим Пришестям Христа й настанням Його благодатного вічного Царства часу вже не буде (Одкр.10:6). Життя майбутнього віку — це таємниця, яку ми не можемо зараз осягнути повністю. Але ми можемо знати, що саме у вічності буття створених істот розкриється в повноті свого покликання. Вічність — це не нескінченна тривалість часу, а якесь нове буття, не стиснуте земними, часовими-просторово-тимчасовими рамками. Щоб це зрозуміти, зауважимо, що предпочаток цієї вічності вже наступає для людей, що покинули світ земний, і ми знаємо, що, наприклад, святі здатні виявляти свою допомогу людям по їхній молитві в будь-якому місці, і що скільки б людей одночасно не молилися святому, він чує щире прохання кожного, що було б неможливо в умовах земної обмеженості. Однак осягнути вічність більш безпосередньо ми зможемо тільки вступивши в неї. Дай Боже, щоб у вічності кожного з нас очікувала блага доля.

Підготував ігумен Іоан (Йоник)