Святий і Великий Собор Православної Церкви розглянув питання про канонічну організації Православної Діаспори і обговорив надані йому Четвертою Передсоборною Всеправославною Нарадою (Шамбезі, 2009) і Зборами Предстоятелів Автокефальних Православних Церков (21-28 січня 2016) відповідні тексти документів Про Православну Діаспору і Регламент Роботи Єпископських Зборів в ній, схваливши їх з деякими незначними поправками в такій редакції:

1.а. Констатовано, що спільною волею усіх Святіших Православних Церков є по можливості якнайшвидше вирішення проблеми діаспори та її устрою відповідно до православної еклезіології, канонічної традиції і практиці Православної Церкви

1.b. Констатовано також, що на сучасному етапі неможливий по історичним і пастирським причин негайний перехід до строго канонічного порядку Церкви, який передбачає перебування лише одного єпископа в одному місці. Тому приймається рішення зберегти Єпископські Зборі, що засновані Четвертою Передсоборною Всеправославною Нарадою, до більш відповідного часу, коли дозріють умови для застосування канонічної акривії.

2. а. Єпископські зборі складаються з усіх канонічно визнаних єпископів нижче зазначених регіонів, які будуть і надалі підкорятися тим канонічним юрисдикцій, яким вони належали до теперішнього часу.

2.b. Ці збори будуть складатися з усіх єпископів кожного регіону і будуть проходити під головуванням першого з підлеглих Константинопольської Церкви архієрея, у разі ж його відсутності головування визначається порядком диптиху. Вони матимуть Виконавчий Комітет, що складається з перших ієрархів різних юрисдикцій, що існують в цьому регіоні.

2.с. Область діяльності та відповідальності цих Єпископських Зборів буде полягати в турботі про прояву єдності Православ’я і в розвитку спільної діяльності всіх православних кожного регіону для піклування про пастирські потреби православних, що там проживають, загального представництва всіх православних перед інославними і всім суспільством регіону, розвитку богословських наук, церковної освіти і т.д. Рішення з цих питань будуть прийматися на основі консенсусу Церков, представлених на цих Зборах.

3. Регіони, в яких на першій стадії будуть створюватися Єпископські Конференції, визначаються наступним чином:

І. Канада

ІІ. Сполучені Штати Америки

ІІІ. Південна Америка

ІV. Австралія, Нова Зеландія та Океанія

V. Великобританія і Ірландія

VІ.Франція

VІІ. Бельгія, Голландія та Люксембург

VІІІ. Австрія

ІХ. Італія і Мальта

Х. Швейцарія і Ліхтенштейн

ХІ. Німеччина

ХІІ. Скандинавські країни (крім Фінляндії)

ХІІІ. Іспанія і Португалія

4. Єпископи діаспори, які живуть в діаспорі і мають парафії більш ніж в одному регіоні, будуть членами Єпископських Зборів також і цих регіонів.

5. Єпископські Збори не позбавляють єпископів, їх членів, повноважень адміністративного та канонічного характеру і не обмежують їх прав в діаспорі. Єпископські Зборі мають на меті формування спільної позиції Православної Церкви з різних питань, що ні в якому разі не є перешкодою для єпископів – членів, які залишаються підзвітними своїм Церквам, висловлювати думку своїх Церков перед зовнішнім світом.

6. Голови Єпископських Зборів скликають все загальні збори єпископів свого регіону (літургійні, пастирські, адміністративні тощо) і головують на них. З питань, що мають загальний інтерес і вимагають за рішенням Єпископського Зборів загальноправославного розгляду, голова звертається до Вселенського Патріарха для подальших дій відповідно до Всеправославного встановленого порядку.

7. Православні Церкви зобов’язуються не вдаватися до дії, які можуть завдати шкоди вищеописаному процесу канонічного вирішення питання діаспори, такі як надання вже існуючих титулів Архієреям, і будуть робити все можливе для полегшення роботи Єпископських Зборів і відновлення нормального канонічного порядку в діаспорі.

РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ ЄПИСКОПСЬКИХ ЗБОРІВ У ПРАВОСЛАВНОЇ ДІАСПОРІ

Стаття 1.

1. Всі православні єпископи кожного з регіонів, визначених Святим і Великим Собором Православної Церкви, які знаходяться в канонічно спілкуванні з усіма помісними автокефальними Православними Церквами, формують власні єпископські збори.

2. Членами єпископських зборів є також всі закордонні православні єпископи, які здійснюють душпастирську опіку парафій даного регіону.

3. Єпископи, що знаходяться на спокої і відвідують цей регіон, якщо вони відповідають умовам, викладеним у параграфі 1, можуть бути запрошені для участі в Зборах без права голосу.

Стаття 2.

Мета єпископського зборів – показати єдність Православної Церкви, розвивати співпрацю між Церквами у всіх областях пастирського служіння, підтримувати, зберігати і розвивати інтереси громад, що підпорядковуються православним канонічним єпископам регіону.

Стаття 3.

Єпископське збори матимуть виконавчий комітет, що складається з перших єпископів кожної з канонічних Церков регіону.

Стаття 4.

1. Єпископські збори та їх виконавчий комітет матимуть голову, одного або двох заступників Голову, секретаря та скарбника, а також інших відповідальних осіб, що призначаються зборами.

2. Головою є ex officio перший з єпископів Вселенської Патріархії, а в його відсутність – згідно з порядком диптихів. Голова єпископських зборів скликає наради, керує їх роботою, очолює спільні богослужіння. З питань, які обговорювалися на засіданні єпископських зборів і за якими було досягнуто одностайне рішення, голова (або інший член єпископського зборів за дорученням голови) представляє перед державою, суспільством, іншими релігійними організаціями спільну позицію Православних Церков регіону.

3. Один або кілька віце-голів призначаються ex officio з єпископів-членів зборів, що представляють безпосередньо наступні по порядку Церкви згідно диптиху Православних Церков. Секретар, скарбник та інші відповідальні особи обираються зборами і можуть не мати єпископського сану.

Стаття 5.

1. Повноваження єпископських зборів такі:

a. Піклуватися про збереження єдності і про сприяння Православної Церкви регіону в її богословської, екклезіологічної, канонічної, духовної, доброчинної, освітньої та місіонерської сферах діяльності.

b. Координація представляє загальний інтерес діяльності в області духовного пілкування, катехизації, літургійного життя, видання релігійної літератури, масової інформації, церковного освіти і т.д.

c. Відносини з інославними і c іновірними.

d. Все, що входить в коло обов’язків Православної Церкви в її відносинах з суспільством і державною владою.

e. Підготовка проекту пристрої православних даного регіону на канонічній основі.

2. Визначення сфери повноважень єпископських зборів жодним чином не повинно допускати втручання в єпархіальну юрисдикцію кожного єпископа і обмежувати права його Церкви, в тому числі в її відносинах з міжнародними організаціями, державною владою, громадянським суспільством, засобами масової інформації, іншими конфесіями, державними і міжконфесійними організаціями, а також іншими релігіями.

З питань мови, освіти чи душпастирської діяльності будь-якої Церкви єпископські збори можуть співпрацювати зі Священнокерівництвом даної Церкви з тим, щоб різноманіття національних традицій стверджувало єдність Православ’я в спілкуванні віри і союзі любові.

Стаття 6.

1. Єпископські збори приймають до відома обрання єпископів регіону, а також їхнє ставлення до Святіших Православних автокефальних церков.

2. Єпископське збори вивчає і визначає канонічний статус тих місцевих громад регіону, які не мають відношення до Святіших православних Автокефальних Церков.

3. Єпископське збори повинні приймати до відома будь-який вирок над кліриками, винесене їх єпископами, щоб дане судове рішення виконувалося в Православних Церквах регіону.

Стаття 7.

1. Єпископські збори скликаються щонайменше раз на рік на запрошення голови. Вони також можуть скликатися щоразу, коли виконавчий комітет вважатиме це за необхідне або на аргументоване прохання 1/3 членів зборів, подане в письмовому вигляді.

2. Виконком засідає один раз в три місяці або всякий раз, коли це необхідно, на запрошення голови або аргументованого прохання 1/3 членів зборів, поданого в письмовому вигляді.

3. При відсутності надзвичайних обставин, запрошення на єпископське збори висилаються за два місяці до скликання, а на засідання виконавчого комітету – за тиждень. До запрошення додаються питання порядку денного і відповідні документи.

4. Порядок денний повинен бути схвалена на першому засіданні зборів і може бути змінений тільки за рішенням присутніх членів абсолютною більшістю голосів.

Стаття 8.

Виконавчий комітет має кворум, якщо присутні дві третини його членів, а збори – якщо присутня абсолютна більшість його членів, включаючи голову.

Стаття 9.

Робота єпископських зборів проходить відповідно до принципів православного соборного переказу під керівництвом їх голови, який несе відповідальність за виконання його рішень.

Стаття 10.

1. Рішення єпископських зборів приймаються на основі консенсусу.

2. У питаннях, що представляють загальний інтерес і вимагають, на думку єпископських зборів, загальноправославного розгляду, їх голова звертається до Вселенського Патріарха для подальшого судження згідно Всеправославних діючих приписів.

Стаття 11.

1. За рішенням єпископських зборів з його членів можуть створюватися комісії з місіонерської діяльності, по літургійним, пастирським, фінансовим, освітнім та з інших питань під головуванням одного з єпископів-членів цих зборів.

2. Члени цих комісій, клірики або миряни, призначаються виконавчим комітетом. Радники, а також фахівці можуть запрошуватися для участі в єпископських зборах або у виконавчому комітеті без права голосу.

Стаття 12.

1. Єпископські збори можуть скласти і змінити власний внутрішній регламент на додаток до вищевказаних положень для приведення у відповідність з умовами регіону при повазі до канонічного права Православної Церкви.

2. Рішення з усіх пов’язаних з роботою зборів юридичних і фінансових питань приймаються з урахуванням законодавств держав регіону, на території якого члени зборів мають свою юрисдикцію.

Стаття 13.

Заснування нового, поділ або скасування вже існуючих Єпископських зборів, а також злиття двох або більше зборів, здійснюється на основі рішення, прийнятого на зустрічі Предстоятелів Православних Церков, яке скликається на прохання, звернене до Вселенського Патріарха з боку будь-якої Церкви або голови будь-яких єпископського зборів.

Вселенський Патріарх Кир Варфоломій, Голова

† Патріарх Олександрійський Кир Феодор

† Патріарх Єрусалимський Кир Феофіл

† Патріарх Сербський Кир Іриней

† Патріарх Румунський Кир Данило

† Архієпископ Кіпрський Кир Хризостом

† Архієпископ Афінський і всієї Еллади Кир Ієронім

† Митрополит Варшавський і всієї Польщі Кир Сава

† Архієпископ Тірани, Дуреській і всієї Албанії Кир Анастасій

† Архієпископ Пряшівський і всієї Чехії та Словаччини Кир Ростислав

Також документ підписані всіма членами делегацій Помісних Церков.

† Митрополит Швейцарський Єремія, Глава Всеправославного Секретаріату Святого і Великого Собору