КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я » єпископ Іоан (Швець)

АКАФІСТ СВЯТОМУ АРХІСТРАТИГУ БОЖОМУ МИХАЇЛУ

admin — Thu, 21 Nov 2013 09:12:55 +0000

Кондак 1

Вибраний Воєводою сил небесних і заступником роду людського, Архістратиже Михаїле! В опіці Твоїй і під покровом крил Твоїх перебуває кожна небесна і земна справа Троїчного Бога нашого. Але окреме призначення доручив Тобі Цар Небесний у послухові Твоєму земному, щоб став Ти особливим Охоронцем і Заступником двох величних міст земних, які стали оселями Небесними. Таким є Єрусалим – земна оселя Господа, та одвічний наш Київ – оселя Божої Матері. Віками спасаєш Ти їх та оберігаєш. За таку вірність Твою прийми подяку сердець наших і сповнений щирості та пошани ось цей піснеспів:

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Ікос 1

Архангелом-Архістратигом споконвіків у Вселенній прославляють Тебе лики Ангельські, але в часі земному до тих звеличань небесних доєдналася і пісня на землі народжених сповнена вдячної величі і побожного піднесення та хвилювання. З-під захисту крил Твоїх кияни, захищені Тобою, радіючи, ось так взивають до Тебе:

Радуйся, Зоре перошообразна світу;

Радуйся, Свічко золотосяйна Істини і Правди;

Радуйся, бо Ти перший сприйняв серед ангельських ликів, проміння світла нествореного;

Радуйся, славний Архістратиже Господній;

Радуйся, посланцю Божественний і воїне Його;

Радуйся, Звитяго над бісами пагубними;

Радуйся, Піднесення людей, що в гріхи впали;

Радуйся, бо Київ та край Український під крила прийняв Ти;

Радуйся Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Кондак 2

Усвідомлюючи значення града Києва, з натхнення Божого, що його другим Єрусалимом Господь небесний вчинив для Сходу Європи і цілої Азії та, споглядаючи щирість молитовної душі Києво-Руської, Ти, Архістратиже Божий, сприйняв нас під всемогутній покров Крил Твоїх. Ось таким для нас являється неосяжний образ Твій, бо ж стоїш Ти перед безтілесним Божеством і кличеш: Алилуя.

Ікос 2

Розум Твій божественний спостерігаючи у дні просвітлення у вірі Христовій та Охрещення землі нашої, в той час, коли Славутич – Дніпро Йорданом став, непохитно зажадали праотці і отці наші, щоб Ти, Архістратиже Господній, Проводирем небесним до Царства Божого, Хмариною всеосяйною для нас став, що в давнину провадила вибраний народ до Землі Обітованої. По всі часи прагнемо, щоб вів нас Архістратиг Небесний та й припровадив до осель Господніх, тому завжди з надією взиваємо:

Радуйся, бо Ти на Київ, як на Єрусалим, в любові споглянув;

Радуйся, бо над охрещуваними киянами крила Ти простягаєш;

Радуйся, бо спасительну надію християнську Ти примножуєш;

Радуйся, бо побожність Києва Українського Ти зігріваєш;

Радуйся, бо присутність Свою у Києві безконечно Ти виявляєш;

Радуйся, бо проводирством довічним Ти нас щасливиш;

Радуйся, бо покровительством спасительним Ти нас ощасливлюєш;

Радуйся, Хмарино осяйна, що веде нас до неба;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Кондак 3

Сила Божої любові до краю нашого огорнула і Тебе, Михаїле Архангеле Небесний, спонукаючи до проводирства довічного вірних чад Господніх народу Українського, а всі ті, що захистом Твоїм втішаються, знають Тебе, як переможця над Люцифером, який довічно і надійно полки свої скеровує супроти всіх тих, хто в безумстві відмовляються кликати: Алилуя.

Ікос 3

Маючи на озброєння могутність та чесноти небесні, Архангеле Михаїле, Ти і сьогодні кличеш у Вселенній:» Хто, як Бог?», перемагаючи прояви зла, то ж як у давнину, біля врат Едемських постав в охороні від гріха, предстоїш Ти біля Врат Золотих столиці нашої та не допускаєш загарбників і злочинців до міста Свого. Це Ти спроваджував сюди, виконуючи волю Божественну, Апостола Христового Андрія Первозванного на проповідь Христову нам на спасіння. Щирими серцями, відчуваючи опіку Твою, завжди кличемо, прославляючи Тебе:

Радуйся, бо Київ, збережений в Правосдав’ї, є метою Твоєю;

Радуйся, «Хто, як Бог?» проголошуючий, спасаючи нас;

Радуйся, Могутносте небесна, незменшувана ніколи ;

Радуйся, чеснотами небесними сповнений, навчаєш і нас;

Радуйся, Ти прояви злої сили в нас перемагаєш;

Радуйся, біля Києва, як біля врат Едему, в обороні стоїш;

Радуйся, Апостола Андрія Первозванного Ти спровадив нам;

Радуйся, Проповідь Євангельську в опіці Ти тримаєш;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Кондак 4

Буревії спокус та бід відверни від нас, що з любов’ю та радістю святкуємо пресвітле торжество Твоє, Архангеле Першопристольнику. Ти в давнину народ Божий під опіку Свою прийняв. Більше тисячі років і наш народ став Божим народом та втішається дбайливою опікою Твоєю і допомогою. Бо Ти є в бідах Помічник Великий для людства спасенного та в годину смерті від злих духів охороняєш і заступаєшся за всіх, що воспівають Твоєму та нашому Владиці і Богові : Алилуя.

Ікос 4

Знаємо Тебе з історії Біблійної, Михаїле Божественний, як Ти осяйною Хмариною став посеред дня та стовпом вогняним серед ночі на чолі подорожуючого народу свого, як могутня правиця Твоя знищила переслідувачів його, як допровадив Ти народ до Землі Обітованої. Такої долі прагнув люд Києво-Руський, вибираючи Тебе Опікуном Небесним і отримавши ласку таку, ось так безнастанно взиває:

Радуйся, бо люд український Ти друге тисячоліття народом Божим чиниш;

Радуйся, бо особливою опікою Ти Київ наш спасаєш;

Радуйся, бо щирою любов’ю Ти край наш огортаєш;

Радуйся, бо неспокоями та лихолітями провадиш нас наче хмарина осяйна;

Радуйся, бо в днях благоденства просвічуєш та надихаєш нас;

Радуйся, бо Ти спокусу злого нищиш, та супротивників відвертаєш від нас;

Радуйся, провадячи нас до обітованого – Царства Небесного;

Радуйся, Україною сприйнятий на радість спасительної надії;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Кондак 5

Богоплинним Джерелом мужності та наснаги, вірності та відданості явився Ти, Архістратиже Святий, виконуючи волю Вседержителеву. Так було біля нездоланних стін Єрихону, які впали перед подорожуючими за порадами Твоїми. Ось таким, Єрихоном іншим, стала для народу українського татаро-монгольська доба. Але Ти також і наш Богообраний народ напоумив, то ж за порадами Твоїми, звитяжили її, з подякою до Бога, що дав Тебе нам, співаючи: Алилуя.

Ікос 5

Усвідомлюючи і знаючи Тебе, пречудний Михаїле, Світилом Превеликим, що посеред Ангелів Небесних сяє, взірцем для себе найгіднішим сприймали Тебе усі добрі, правдиві та щирі володарі землі нашої: Первомученик Оскольд, Свята рівноапостольна Ольга, Святий князь Володимир разом з нащадками княжими; та й увесь народ у всіх часах історії своєї. Ти був і воїном, і пастирем, наставником і проводирем, володарем і судією справедливим та гідним. То ж у кожному з нах відблиск образу Твого, за що край наш Український довічно взиває Тобі:

Радуйся, з волі Вседержителя Ти покриваєш нас;

Радуйся, з повеління Спасителя Ти надихаєш нас;

Радуйся, з ласки Духа Святого повчаєш нас долати зло;

Радуйся, Ангелів володарю та захисте людей земних;

Радуйся, володарів та князів православних напоумлюючий;

Радуйся, керманичам нашим у всіх часах Ти взірцем є;

Радуйся, християнству в Україні – Провідник довічний;

Радуйся, побожністю українською, якої Ти взірцем став;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славий.

Кондак 6

Провозвісником долі Божественної пізнали Тебе, Архістратиже Господній, мешканці краю нашого Києво-Руського. Бо ж скільки разів з Неопалимої Купини древнього Києва лунало:” Роззуйтесь з обув’я свого, бо місце це святинею є”. Але гріховність людська часто глухістю ставала. Господь повчав тоді нас випробовуваннями. І ми знову згадували Тебе, Архангеле Михаїле, тримались за руку Твою провідну, Богові за Тебе з вдячністю співаючи: Алилуя.

Ікос 6

Засяяв Єси предивно славою Своєю, Михаїле Небесний, в чудному натхненні та незрівнянній аскезі обох велетів чернецтва Києво-Руського: преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Кожна монаша душа людська, розпочинала днину свою і закінчувала її закликом до Господа і до Тебе, то ж спаслися і упреподобнилися вони. Сяйво великої Благодаті Твоєї у благовісницькій силі святителів: Іларіона, Климента, Кирила та безлічі інших проповідників, що з довір’ям до Тебе взивали:

Радуйся,Ти Купиною Неопалимою Київ наш чиниш, з якої промовляє Господь;

Радуйся, Охоронцю святині Києва та побожності української;

Радуйся, Допомого небесна у випробуваннях наших;

Радуйся, Зоре путеводна з України до Життя Вічного;

Радуйся, Учителю благочестя та подвигів Києворуського чернецтва;

Радуйся, Молитво монашества нашого, що по всі часи звернена до Бога і до Твого заступництва;

Радуйся, Світлосте подвигів Святителів Києворуських;

Радуйся, вірносте і відданосте українська Богом вічним побачена;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 7

Бажаючи виявити народу Руси – України небесну згоду на жадання наше Божественним Опікуном Тебе мати, Архістратиже Божий, так часто виявляв Ти присутність Свою, особливо у важких часах різноманітних поневолень. Не зміг би вижити народ український, якби не захисток крил Твоїх могутніх, якби не меч вогняний у руках Архістратижих Твоїх. За що довіку співатимемо Богові: Алилуя.

Ікос 7

Новими чудесами виявив Тебе, Архангеле, на землі нашій Творець і Владика усіх чудес. Особливо тоді, коли після татаро-монгольського ярма опустошеною стала земля наша українська. Після такої загрози агарянського нищення Церкви Святої Православної наступало інше поневолення, латинське, що з Заходу йшло. Це Твоя благодать, Михаїле, спасительний братський дух заснувала у Львові, Вільно, Луцьку, Києві та інших містах тіж, з натхнення Твого спільноти вірних своє благомудре служіння Богу почали, з вдячність до Тебе взиваючи:

Радуйся, оприсутнений у нас чудесами премногими;

Радуйся, повчаючий нас побожної працелюбності та віри в Бога;

Радуйся, напоумлюючий нас до страху Божого спасительного;

Радуйся, охороняючий нас полум’яним мечем своєї відданості Богу;

Радуйся, спасаючий Україну від латинського поневіряння в вірі;

Радуйся, натхненнику Братств Православних на оборону віри спасительної;

Радуйся, Сподвижнику Братсткого Просвітництва та благочестя;

Радуйся, Небесний молитвеннику і воїне земним благонадійний;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 8

Незбагненним дивом став Київ, Братством Київським Богоявленським відроджений. Колись був матір’ю міст Києво-Руських, княжою столицею, але, руйнівниками нищений він на селище перетворився. Та Ти, Архістратиже, зібрав до столиці своєї будівничих: Єлисея Плетенецького, Іова Борецького, Гетьмана Петра Сагайдачного, потому святителя Петра Могилу, які спонуканнями Твоїми воскресили, оживили Київ наш і прославили його на всю вселену. За таку щедру ласку Твою, співаємо Богові : Алилуя.

Ікос 8

Увесь Ти Світлом і Просвіченням довічним нашим є, Божий Воїне Небесний. Мисленно споглядаючи на Києво-Могилянську добу та роздумуючи над всією історією освіти української і по нинішній день, згадуємо Тобою спасенних від вогню трьох святих юнаків біблійних – Ананію, Азарію й Мисаїла в печі семикрат розпаленій. Всю молодь, що до просвіти лине з усіх Богом дарованих часів життя нашого, віримо, що вони сповнені Твоїм піклуванням, захистом та допомогою. Від обдарованих духовністю та знаннями, Тобою уможливленими, з відданістю та подякою кличемо Тобі:

Радуйся, Натхненнику воскресіння людності Києво-Руської;

Радуйся, Збирателю ревності Української та віри до Києва;

Радуйся, Дарувателю народу Її дару відродження і воскресіння;

Радуйся, Прославителю Києва нашого на всю Вселенну;

Радуйся, Учителю і натхненнику українських просвітян у всіх часах історії нашої;

Радуйся, Охоронцю українського благочестя і побожності;

Радуйся, Вихователю в українців віри небесної, спасительної;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 9

Усі люди українські сповнені радісним хвилюванням, коли вони доленосні та славні часи історичні згадують; а в них гетьманів славних народу українського: Сагайдачного, Хмель-ницького, Івана Мазепу, Петра Калнишевського і багатох інших. У їх завзятті, мужності та силі, у їх відданості рідньому краю та народові своєму – риси небесні Твої висвітлюються. Ти був їх вчителем та наставником, помічником, натхненником та взірцем світосяйним. То ж за щедроти Твої небесні дякуючи Богові, що дав Тебе нам, сповнені втіхи, співаємо: Алилуя.

Ікос 9

Проповідники велемовні не спроможні гідно восхвалити Тебе, вічної слави достойного, Архістратиже Святий. Твої подвиги небесні та земні стали дивовижним натхненням подвижникам українським: Іову, Чудотворцю Почаївькому, Іову Княгинецькому та Феодосію Манявському, Афанасію Берестейському та Івану Вишенському, Амфілохію Почаївському та багатьом іншим подвижникам і молільникам землі нашої. Вони – велика честь та духовна слава наша довічна, за що Тобі, Архангеле, співаємо:

Радуйся, для князів українських Ти став Князем небесним;

Радуйся, гетьманам землі нашої Ти став Гетьманом Господнім;

Радуйся, ангельською вдачею Твоєю сповнені всі добрі керманичі в Україні;

Радуйся, керівникам життя людського Ти Взірець небосяйний;

Радуйся, Небесне подвижництво Твоє у подвигах українських;

Радуйся, полум’ям молитв ангельських навчаєш і нас молитися;

Радуйся, Почесносте наша і славо духовна;

Радуйся, Багатство українське одвічне і довічне в нас;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 10

Спасіння людського Помічником могутнім стати нам бажаючи, Архістратиже Божий, у найважчі хвилини життя народу українського, Ти залишався посеред нас, визволяючи та оберігаючи всіх від бід та напастей земних. Над Україною лютувала руїна, жахливе кріпацтво виснажувало сили народу, то ж, якби у ці важкі часи не було б Тебе з нами, завмерла би доля наша, а в ній пісня наша хвалебна Богові: Алилуя.

Ікос 10

Стіною муру благонадійного у Церкві Православній в Україні нашій, постаєш Ти, Архістратиже Божий. Безліччю предивних чудес Твоїх вірних скріплюєш з’явленням сили Божої, всілякі єретичні мудрування відкидаєш від народу землі нашої. То ж, коли первородсво охрещення намагались відняти у нас та зневажити Богом вічним даровану честь нашу, Ти проповідників розбрату та розділень вельми дивуєш, спонукаючи визнавати істину Православ’я. Хоч і не прагнуть усвідомлювати недруги наші сили та відданості Твоєї одвічному Києву, воїне Небесний, ми ж бо зі страхом та побожністю разом з усіма вірними ось так взиваємо до Тебе:

Радуйся, спасінню нашому Допомого Небесна;

Радуйся, в бідах і напастях – Відрадо всечесна;

Радуйся, Визволителю народу нашого від кріпацтва та понево-лення духовного;

Радуйся, Оприсутнений відданістю та любов’ю Своєю;

Радуйся, Церкви Української надіє незавстидна;

Радуйся, в усіх часах життєвих – Чудотворче Преславний;

Радуйся, Обороно України перед єресями і роз’єднаннями;

Радуйся, Оберегу Богом даної одвічної честі української;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 11

Спів молитовний до Тебе ніколи не змовкне з Руси-України Твоєї, Михаїле Архістратиже, бо ж вельми відчутною для нас є присутність Твоя в нас. Тобою проваджені і захищені, перетривали ми всю нечисть атеїзму та богоборства проклятого, що, наче ракова пухлина, на живому тілі народу нашого множилася. Півтори сотні літ експериментувало пекло на нас, але Ти не дозволив нам пропасти та зневіритись у Богові нашому. То ж прийми смиренний спів похвальний та допоможи нам, очиститись гідним покаянням. Щоб Тобою спрямовувані, у виконанні заповідей Христових зростаючи, ми разом подячно співали Богові: Алілуя.

Ікос 11

Світильником та маяком спасіння став Ти для людей православних, з Києва спасительно сяючим, Михаїхле Небесний. Лагідним Світлом небесного натхнення та любові на свічнику Церкви Христової сяєш Ти. Хоч якою страшною була ніч під’яремна протягом XX-го століття історії нашої, та незгасно сяяв Світильник Твій, Михаїле Пречудний, освічуючи та зігріваючи нас, починаючи з Києва Святого аж до краю землі. Ми, живі і сповнені надії, віримо в те, що Ти уможливив благодать цю, Архістратиже Божий, співаючи Тобі:

Радуйся, піснеспівами невпинними з України звеличуваний;

Радуйся, з Тобою завжди в нас небесне натхнення;

Радуйся, Сила Твоя поборола атеїстів і безбожників як деницю;

Радуйся, визволяючий від пекла і даруючий Рай нам;

Радуйся, Вихователю благодаті очищення Покаянням;

Радуйся Сприяння наше у виконанні Заповідей Господніх;

Радуйся, Світильнику з Києва сяючий Україні;

Радуйся, освітлюючи та зігріваючи вогнем любові Своєї до нас;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 12

Благодаті Божої невичерпним Джерелом став Ти, Архістратиже Небесних Сил і Києва Покровителю. То ж випроси у Господа благодать Небесну в допомогу немочам людей, що під покровом крил Твоїх перебувають, щоб спасенними ставали вони, силою тією зміцнювані, перемагали пристрасті, що постійно переслідують їх. Щоб цією Благодаттю зміцнені в усіх часах, Богом вічним подарованих нам, Господа Ісуса, всіх благ Подателя, завжди з Тобою прославляли, взиваючи Йому: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи незліченні і преславні чудеса Твої, і прославляючи велику відданість та Ангельську любов, Михаїле Архангеле Святий, з розчуленням серця славимо, вихваляємо і звеличуємо Господа, що призначив Тебе довічним оборонцем Києва, та й всієї України нашої і світу цілого. Бог виявив у Тобі для нас нове знамення Свого благовоління до краю Українського та до нашої Церкви Православної, як до вічного підмурку та утвердження істини. Довів безнастанну любов Свою до нас, через безліч чудес, Тобою вчинених, дбайливо переконуючи нас в цьому. Через це, як гарячому небесному захисхику нашому перед Богом, Тобі ось так промовляємо:

Радуйся, Джерело Невичерпне, Благодаті Духовної;

Радуйся, Скарбнице Невичерпна, в немочах та випробуваннях;

Радуйся, Мечем вогняним знищуючий пристрасті та беззаконня;

Радуйся, Чудотворче Преславний у всі часи нашої історії;

Радуйся, Оборонче землі нашої Православної;

Радуйся, Осново для утвердження Правди Божої;

Радуйся, Втіхо, подарована надією на спасіння;

Радуйся, Радосте відчуваюих блаженство Царства Божого;

Радуйся, Михаїле, Великий Архістратиже, Православного Києва Покровителю славний.

Кондак 13

О превеликий Архангелів і Ангелів Святий Начальнику, Архістратиже Небесний Михаїле, призначений Господом керувати в Царстві Небесному, одвічно і довічно спрямовуючи ангельський світ на достойне служіння Творцеві і Промислителю нашому. Але Богом Небесним Ти також призначений бути Охоронцем і Покровителем міста Києва і цілої України та світу цілого. Ти завжди покривав і покриватимеш нас, спроваджуючи до Бога і до Блаженного Царства Його. Прийми і нинішнє моління наше, допоможи нам звитяжити зло та сумні і згубні наслідки його. Без Тебе не переможимо, без Тебе не наслідуємо Раю. А Ти молися Господеві за Український край наш і всю людність його, що щиро Бога прославляють, взиваючи: Алилуя, алилуя, алилуя

Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.

Молитва Святому Архістратигу Божому Михаїлу

Святий і Превеликий Архістратиже Божий Михаїле! Ти предстоїш Архангелам і Ангелам перед незбагненною та надсуттєвою Тройцею – Богом, сповнений молитви за нас, людей земних, що з вірою, надією і любов’ю довіряють Тобі життя своє і вічне спасіння. Ти гординю сатанинську в небі переміг, а протягом історії роду людського Ти перемагаєш сатанинські намагання і наслідки гріховні поміж людей. До Тебе линемо з довір’ям і молимось Тобі: стань щитом нездоланним та озброєнням могутнім для Церкви Святої Православної, для Києва та України нашої, що заступництву Твоєму Господом довічно вручені. Мечем Своїм вогняним, як колись біля дверей Раю, так і сьогодні обороняй нас, що прославляємо святе ім’я Твоє перед ворогами видимими і невидимими та перед всілякими проявами зла. Одна в Тебе свята і небесна мета – гідними і побожними приготувати нас для вічності з Богом і Спасом нашим Ісусом Христом. Провадь нас і приведи та збережи незгасним Благодатний полумінь Божий вогняний, що нами в хрещенні отриманий і в українських душах донині полум’яніючий. Ми віримо в Бога і довіряємо Тобі, Архангеле Небесний. То ж, нехай Тобою ведені, станемо гідними благоденственного життя земного, і блаженного Життя Вічного, де разом з Тобою та з усіма силами Небесними вічно славитимемо в Тройці Святій Єдиного Бога: Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Роздуми на допомогу чадам духовним. З нагоди Великого посту 2013 року, що наближається

admin — Wed, 06 Mar 2013 09:16:33 +0000

«Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа, на Апостолів Твоїх зіслав,

Того, Благий, не відійми від нас, але обнови нас, що молимось Тобі»

(Слова Євхаристичного Канону)

Вже 34 роки, настирно і старанно, не даю я спокою Богу Духу Святому, стоячи перед Храмовими Престолами, клопотальником стою, попереду всіх людей, клянчу, здійнявши свої руки в бік Неба. Благаю Його, і так не заспокоюючись, прагну, щоб Він почув мене, зглянувся на мене, та на тих людей, від імені і за дорученням яких, вже давно стою перед земним Престолом Божим!

Я вірю, що Бог, Дух Святий, Животворчий, чує мене. Принаймні, Йому від Бога Отця доручено вислуховувати, чути нас, земних людей. То ж Він, Святий Дух, за призначенням Небесним придивляється, прислухається, що там чиниться на планеті земля, яка стала колись пристановищем людини, що вперше згрішила в Раю, переступивши заповідь Господню, яку відвідав Божий Син, Ісус Христос, з волі Отця небесного, за предвічною Радою Пресвятої Тройці. Не лише відвідав, але здійснив нездійсненне посеред людей. Він сприйняв людське тіло, став Боголюдиною, народившись у Вифлеємських яслах.

Здійснити це заставила Його любов Божественна, доброта і милосердя. Будучи Богом до Втілення, по народженні Він став людиною, став таким, якими були ми, люди, до гріхопадіння. Христос замешкав поміж нас, щоб явити нам найвищий взірець того, якими маємо стати ми, люди земні, котрі через гріх втратили Небо, Рай, та святу можливість власним зором бачити Бога, спілкуватись з Ним, отримуючи через це неймовірне блаженство, щастя Небесне. Через Голгофський подвиг Спасителя, завітав на землю Бог Дух Святий, щоб через Церкву, засновану на землі Сином Божим, наповнити, в ім`я Христових Голгофських заслуг, Святі Таїнства Церкви Животворчою, Життєдайною Силою Божої благодаті, яка б допомагала нам повертати собі гідність дітей Божих, Його найдорожчих творінь, щоб залишатися вінцем Божого Промислу на землі.

Чи ж може відмовитися вислуховувати нас, наші молитви, Дух Святий, коли ми взиваємо до Нього? Ні! Не може не вислухати. Він їх вислуховує та сприймає і по Божественному відповідає на них! Як зазначали святі отці Церкви Христової, коли людина лишень збагне, подумає зробити щось добре, якесь благо, то Благодать Бога Духа Святого, вже знаходиться біля тієї людини, хоча вона ще того не вчинила…Ось такою є Його Свята увага!

Відповідно до цього, Церква Христова на землі є керованою не людьми. Люди, через Свою гріховність, не можуть, не вміють нею гідно керувати!

« Без Мене, не можете нічого робити», сказав колись Господь! То ж, коли люди намагаються щось чинити без Бога, ніщо в них не виходить і не вийде ніколи!!! Ото ж бо, як взиваємо, кличемо в кожній Євхаристії: «Благий, Духа Святого не відійми від нас, але обнови нас…!» На кожній відправі благаємо, до Неба, до Бога Отця в ім`я Спасителя Сина. А Господь не віднімає, але надає всю повноту Божественної Благодаті, дбайливо відповідаючи на наші благання, на молитви людські. То ж люди, що земними шляхами подорожують до Неба, до Царства Христового, обновляються, стають новими, цією повертаючою життя благодаттю Святого Духа, здобувають рідність, родинність з Богом. А коли закінчують свою земну подорож, приступаючи до порогу вічності, до дверей Царства Божого, тоді приступають не чужими, – а рідними, христовими, божественними, свідомими. І їх, спроваджених сюди благодаттю Духа Святого, зустрічає Сам Христос, Господь і Спаситель, як і пообіцяв про це.

Ось в чому полягає Таїна земного буття! Блажен той, хто повірив у неї і, маючи щастя жити на землі, не засумнівався у істинності цієї Таїни.

«Тако да погибнут біси от лица люблячих Бога і знаменующихся Хресним знаменем!», сказано у молитві Чесному Христу. Від осіб тих, що люблять Бога, довічні слова:» Відступи, сатано!» Потрібно прокричати так сильно, могутньо, щоб сатана таки почув їх; і не лише почув, але й щоб відійшов від нас, звільнив усіх нас, божичів спасенних!

Чи забули ми, як спокушені дияволом, виконуючі Божественний вирок, довгі тисячоліття гріховних поневірянь, прямували покарані люди важкими, старозавітніми дорогами до Різдва Христового, до Йордану і до Заєрусалимської пустелі з горою Спокус. І За цей скараний час жодного разу, ніхто не зумів промовити, висловити до спокусника – диявола ці слова: « Відійди, сатано!». Люди через гріх втратили таке усвідомлення і потрібну рішучість.

Вперше їх всемогутньо промовив, від повноти Божественної влади і сили, Божий Син, Господь наш Ісус Христос, Друга Особа Пресвятої Тройці, Який не піддався на звабу, спокусу диявольську і, як Божественний Свій вирок, виголосив ці слова перед цілим світом. Виголосив від імені всього людства, будучи Боголюдиною. Від людства, яке прийшов спасати. З того часу, відколи прозвучали ці спасительні, могутні Христові слова, все у земному житті Господньому: кожна дія, кожне вимовлене слово з Божественних уст, нестимуть у собі, наповненість цим змістом: «Відійди, сатано!»

Оце – «Відійди…» у кожному слові Його Божественної проповіді, в повчаннях, промовах і притчах. Оце – «Відійди…» відлунюють тисячі, мільйони Христових чудес, зцілень, Божественних змилувань, звершених над знедоленими гріхами людьми. Оце – «Відійди…» – у самовідданій Голгофській Жертві: у схопленні та суді над Ним, у Хресній Дорозі, у розп`ятті, смерті та похороненні Сина Божого і Господа нашого. Ці спасительні слова і у Його пресвітлому Воскресінні та Вознесінні на небо до Свого Отця. Ці спасительні слова – у Чині Заснування Святої Церкви Христової, основою якої є Його Божественна Кров, що так рясно полила землю нашу. «Відійди, сатано!» – громом звучало у долі земній святих апостолів, мужів апостольських та всіх решту послідовників Христа! Тут могутність жертовних подвигів усіх дивовижних мучеників перших трьох віків християнства, та й усього християнського мучеництва в цілому. Тут переконуюча сила і міць подвижницького життя великих святителів, преподобних і праведних. Оце «Відійди…» промовляють усі аскети, усі самітники, ченці і черниці двохтисячолітньої історії нашого життя у Новому Завіті з Богом. Усіляка жива душа на світі, що довіряє Господу Ісусу, проповідує кожним подихом і ударом серця свого, порухом побожних почуттів – оце : «Відійди, злий духу, сатано!»

Але так було до останніх часів людської історії, нашого життя. Коли ж проминуло 2000 років і наступило третє тисячоліття, все це почало суттєво змінюватися. Від людей земних, Божих створінь, які отримали від Господа Бога, Царя неба і землі велике щастя жити, все тихіше та невпевненіше лунають слова: »Відійди, сатано!» Натомість, все виразніше та гучніше лунає від середовища людського:» Прийди, злий духу, вселися в нас….!» Власне, цей факт спонукає до розмірковувань над нашим буттям, над його характером, над його станом, що скочується до пропасті, погибелі, до пекла. Про це мовчати, – стає злочином проти життя, проти Бога та вічності з Ним.

Як зупинити цей пагубний процес? Як відродити ту властивість протистояння злому духу в людях? Де віднайти «Євшан Зілля», відчувши яке, наше сучасне людське єство? Людей спасенних Жертвою Сина Божого на Голгофі, змогла б відродити спроможність впевнено і мужньо знову промовити Христові одвічні слова »Відійди, сатано!» та з допомогою Христа звільнитись від його сатанинських поневірянь і сваволі, впевнено прямувати до вічності, заповіданої Христом. Необхідно усвідомити, що не існує у світі жодної релігії, конфесії, релігійної деномінації, окрім Християнства, Православної Церкви, котра, виконуючи заповіт Христа Господа нашого, всією своєю сутністю, діяльністю, життям заявляє злій силі, дияволу: » Відійди, сатано!» Якщо знищиться Правслав’я у світі, це прирече світ на загибель. То ж ніхто на планеті Земля не рятуватитме світ від диявола і пекла його, і світ пропаде, загине. Ось це і є покликанням Церкви Святої, Православної, Христової. Ось це і належить зберегти в усвідомленні людей земних, цьому мають служити архіпастирі і пастирі Церкви земної. Там де цього служіння немає – немає і Церкви, як би не рекламували та пропагували її.

«Благий Боже, Духа Святого не відійми від нас, але обнови нас…!» Так просимо до Неба, до Бога Отця в ім`я Спасителя Сина. Господь не віднімає, але надає всю повноту Божественної Благодаті, дбайливо відповідаючи на наші благання, на молитви людські, то ж люди, що земними шляхами подорожують до Неба, до Царства Христового, обновляються, стають новими цією даруючою життя, благодаттю Святого Духа, здобувають рідність, з Богом.

Нехай буде так завжди! Нехай зло ніколи не звитяжить врятованих, спасенних викупною Жертвою Ісуса Христа, Сина Божого на Голгофі. Наближаються превеликі Дні Великого Посту, який заповіла нам Мати Церква Христова. Силою Посту дуже багато людей стануть спасенними. Також, чимало людей, так і не вирвуться від влади злого сатани, гріх без розкаяння, спокутування не дозволить цього. Бо сатанинський рід, як сказав Христос, виганяється тільки молитвою і постом, Амінь Нехай буде так!

Милістю Божою:

Іоан, єпископ Львівський і Самбірський.

http://uaoc-ls.com/?p=4985