Церковна традиція знає пророка Іллю, як ревного поборника чистоти віри в єдиного небесного Бога. Він нещадно викривав бісослужіння і всіляке поклоніння неправдивим богам. Життєпис його пророчої діяльності висвітлюється в Третій і Четвертій книгах Царств Старого Завіту. Події, пов’язані з пророком, відбуваються за царювання Ахава та Охозії, і переважно це його боротьба з нечестям язичництва, яке проникло в Ізраїльське царство.

Через свою дружину фінікійку Ієзавіль, що вирішила встановити культ Ваала та Астари, слабкий духом Ахав не зважав на дорікання пророка Іллі: «І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! В ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом» (3 Цар. 17:1). Коли ж настало це бездощів`я, а за ним і голод, то пророк за словом Господнім відійшов і сховався біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану і пив з потічка воду, а їжу йому приносили ворони. Згодом Ілля, знову ж таки за повелінням Господнім, відійшов у Сарепту Сидонську і зупинився в удови, що його годувала мізерними залишками їжі, які в неї не зникали. У домі сарептської удови пророк Ілля показав чудо, воскресивши з мертвих її сина. Він взяв його з рук матері і поклав у свою постіль та довго молився. Юнак піднявся і пророк вивів його із світлиці, віддавши матері: «І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне» (3Цар. 17:24). Цей воскреслий син сарептської удови став у майбутньому пророком Іоною.

Протистояння з царем Ахавом та його вааловими жрецями закінчились повною перемогою Іллі пророка. А правдивіше сказати — істинний Бог переміг Ваала у жертвоприношенні та зведенні вогню. Це сталося на горі Кармила. Першими приготували жертву жреці Ваала і взивали: «Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді» (3Цар. 18:26). Тоді в опівдні, охайно приготувавши жертву, Ілля, глузуючи з ваалових служителів, закликав правдивого Бога: «Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господи, Бог в Ізраїлі, і Ти навернеш серце їх до Тебе!» (3 Цар. 18:37). Умить вогонь зійшов і охопив усепалення, і дрова, і каміння, і порох, і поглинув всю воду, що в рові була. Народ увесь упав долілиць й увірував в істинного Бога. Пророк Ілля, знищивши всіх ваалових жреців, зійшов на верхівку Кармила, і схилив голову та наказав своєму слузі, щоб той пішов і подивився на море, і щоб зробив так сім разів. На сьомий раз прийшов слуга і сказав до Іллі, що бачив невелику хмаринку, яка піднімалася з моря.

Відтак, надійшла велика хмара і пішов сильний дощ. А це означало, що вода знову напоїть землю, щоб родила, й голод мав припинитися. Цар Ахав сів у колісницю, заплакав, і помчав у Ізреель. Сказано ж тоді: «Була на Іллі рука Господня. Він оперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізрееля» (3Цар. 18:45−46). Дружина царя Ахава Ієзавель не змирилася з такими чудесами пророка і повстала проти пророка Іллі ще більше, так що він змушений був знову переховуватися в печерці гори Божої Хорив. Тут явився пророку Господь, і він розмовляв з Ним, закривши лице своє одежою-милоттю. Тоді Бог наказав пророку Іллі йти через пустелю до Дамаску і звершити там святі справи, а найбільше настановити та помазати на пророка замість себе Єлисея, сина Сафатового. Ілля зробив так, як повелів йому Господь.

Згодом пророк Ілля викрив Ахава у злодіянні за те, що він привласнив собі виноградник Навуфея. Так само він викрив наступника Ахава царя Охозію за його звернення у час хвороби до аккаронського ідола Веельзевула. Ілля винищив усіх п’ятдесятників царя, які посилалися до нього, а тих, що були послані втретє за наказом ангела не винищив, а пішов з ним до Охозії і викрив його там за гріх тяжкий, бо звертався до біса.

У дивний спосіб пророк Ілля був взятий на небо. Очевидцем цього став порок Єлисей: «Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо» (4 Цар. 2:11). Пророк побачивши це, взивав тужливим голосом: «Батьку, батьку мій», і підняв милоть, одежу Іллі, з землі, яка впала з неба.

Згідно з біблійною історією до пророка Іллі на небо ще в допотопний період був взятий Енох. Саме Енох та Ілля мають стати апокаліптичними свідками, які після закінчення своєї проповіді на землі в антихристове пришестя, будуть вбитими звіром, що виходитиме з безодні, а потім після трьох днів воскреснуть і знову зійдуть на небо (Одкр., 11, 3, 7, 11).

За ревність по істинному Бозі, викриття в гріхах ідолослужіння сильних світу цього, за творення надприродних чудес за допомогою Божою, Церква урочисто шанує пророка Іллю і встановила особливий день його шанування 2 серпня. У час посухи, або навпаки, безперервного дощу Церква звертається і до святого пророка Іллі в упорядкованому молебному чині та складених семи молитвах. Велично шанували пророка на Русі та в Україні, будуючи на його честь храми з давніх княжих та гетьманських часів. Відомо, що першим храмом у Києві ще до Володимирового хрещення була соборна церква Іллі пророка «над ручаєм». Саме цим храмом клялися руси в договорі з греками 945 р., і князь Ігор водив християн-русів присягати в церкву святого Іллі, як сповіщає нам Літопис, «що є над ручаєм кінець Пасинчої бесіди, бо це була соборна церква…». Також Тройце-Іллінський печерний храм і монастир Богородиці було збудовано в давні княжі часи в Чернігові.

Постать святого пророка Іллі, який утаємничено був піднятий на колісниці до небес, обросла народними повір’ями та прикметами, що здебільшого пов’язані з громом і блискавками, дощами і посухами, а також навіть із заборонами купатися у водоймах після дня його пам’яті. Звісно ж, то звичайні забобони, які Церква не визнає і відкидає.

За народними уявленнями на Іллі можна було спостерігати за проблисками осені й це свято за обрядово-звичаєвим календарем належало вже до осінніх. На полях вся пшениця й жито були вижатими, зв’язаними у снопи і складеними у півкопи. Удова, яка жила сама і не мала допоміжної людської сили, говорила: «Далеко Ілля — вижну і я». Але й вона мала до свята Іллі впоратися зі своїм полем. «На Іллі новий хліб на столі», — селяни в цей час випікали хліб уже з нового врожаю.

Народ вважав, що Ілля є громовержцем, громобоєм таким, що скидає блискавки з неба, тим самим немов списами ранячи бісів. «Грім гримить, то Ілля на небесному мосту в огненній колісниці їде», «до Іллі дощ ходить зі своїм вітром: за вітром і проти вітру, а після Іллі тільки за вітром», «до Іллі хмари ходять за вітром, а після Іллі — проти вітру».

Святий пророк здавна був покровителем побожних та працьовитих людей.

Як і святитель Миколай, пророк Ілля улюблений святий в народі, тому в цей день старалися не працювати і не вирішувати ніяких справ. Цього дня потрібно йти до храму, молитися і просити в Бога та святого пророка Іллі допомоги в утвердженні нашої віри та правдивості в поклонінні істинному Богові!

Високопреосвященний Димитрій (Рудюк), митрополит Львівський і Сокальський (ПЦУ)

Церковна традиція знає пророка Іллю, як ревного поборника чистоти віри в єдиного небесного Бога. Він нещадно викривав бісослужіння і всіляке поклоніння неправдивим богам. Життєпис його пророчої діяльності висвітлюється в Третій і Четвертій книгах Царств Старого Завіту. Події, пов’язані з пророком, відбуваються за царювання Ахава та Охозії, і переважно це його боротьба з нечестям язичництва, яке проникло в Ізраїльське царство.

Через свою дружину фінікійку Ієзавіль, що вирішила встановити культ Ваала та Астари, слабкий духом Ахав не зважав на дорікання пророка Іллі: «І сказав Ілля [пророк], фесвитянин, із жителів галаадських, Ахаву: живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! В ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом» (3 Цар., 17:1). Коли ж настало це бездощів`я, а за ним і голод, то пророк за словом Господнім відійшов і сховався біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану і пив з потічка воду, а їжу йому приносили ворони. Згодом Ілля, знову ж таки за повелінням Господнім, відійшов у Сарепту сидонську і зупинився в удови, що його годувала мізерними залишками їжі, які в неї не зникали. У домі сарептської удови пророк Ілля показав чудо, воскресивши з мертвих її сина. Він взяв його з рук матері і поклав у свою постіль та довго молився. Юнак піднявся і пророк вивів його із світлиці, віддавши матері: «І сказала та жінка Іллі: тепер-то я узнала, що ти чоловік Божий, і що слово Господнє в устах твоїх істинне» (3 Цар., 17:24). Цей воскреслий син сарептської удови став у майбутньому пророком Іоною.

Протистояння з царем Ахавом та його вааловими жрецями закінчились повною перемогою Іллі пророка. А правдивіше сказати — істинний Бог переміг Ваала у жертвоприношенні та зведенні вогню. Це сталося на горі Кармила. Першими приготували жертву жреці Ваала і взивали: «Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді» (3 Цар., 18:26). Тоді в опівдні, охайно приготувавши жертву, Ілля, глузуючи з ваалових служителів, закликав правдивого Бога: «Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господи, Бог в Ізраїлі, і Ти навернеш серце їх до Тебе!» (3 Цар., 18:37). Умить вогонь зійшов і охопив усепалення, і дрова, і каміння, і порох, і поглинув всю воду, що в рові була. Народ увесь упав долілиць й увірував в істинного Бога. Пророк Ілля, знищивши всіх ваалових жреців, зійшов на верхівку Кармила, і схилив голову та наказав своєму слузі, щоб той пішов і подивився на море, і щоб зробив так сім разів. На сьомий раз прийшов слуга і сказав до Іллі, що бачив невелику хмаринку, яка піднімалася з моря.

Відтак, надійшла велика хмара і пішов сильний дощ. А це означало, що вода знову напоїть землю, щоб родила, й голод мав припинитися. Цар Ахав сів у колісницю, заплакав, і помчав у Ізреель. Сказано ж тоді: «Була на Іллі рука Господня. Він оперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізрееля» (3Цар., 18, 45−46). Дружина царя Ахава Ієзавель не змирилася з такими чудесами пророка і повстала проти пророка Іллі ще більше, так що він змушений був знову переховуватися в печерці гори Божої Хорив. Тут явився пророку Господь, і він розмовляв з Ним, закривши лице своє одежою-милоттю. Тоді Бог наказав пророку Іллі йти через пустелю до Дамаску і звершити там святі справи, а найбільше настановити та помазати на пророка замість себе Єлисея, сина Сафатового. Ілля зробив так, як повелів йому Господь.

Згодом пророк Ілля викрив Ахава у злодіянні за те, що він привласнив собі виноградник Навуфея. Так само він викрив наступника Ахава царя Охозію за його звернення у час хвороби до аккаронського ідола Веельзевула. Ілля винищив усіх п’ятдесятників царя, які посилалися до нього, а тих, що були послані втретє за наказом ангела не винищив, а пішов з ним до Охозії і викрив його там за гріх тяжкий, бо звертався до біса.

У дивний спосіб пророк Ілля був взятий на небо. Очевидцем цього став порок Єлисей: «Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо» (4 Цар., 2:11). Пророк побачивши це, взивав тужливим голосом: «Батьку, батьку мій», і підняв милоть, одежу Іллі, з землі, яка впала з неба.

Згідно з біблійною історією до пророка Іллі на небо ще в допотопний період був взятий Енох. Саме Енох та Ілля мають стати апокаліптичними свідками, які після закінчення своєї проповіді на землі в антихристове пришестя, будуть вбитими звіром, що виходитиме з безодні, а потім після трьох днів воскреснуть і знову зійдуть на небо (Одкр., 11, 3, 7, 11).

За ревність по істинному Бозі, викриття в гріхах ідолослужіння сильних світу цього, за творення надприродних чудес за допомогою Божою, Церква урочисто шанує пророка Іллю і встановила особливий день його шанування 2 серпня. У час посухи, або навпаки, безперервного дощу Церква звертається і до святого пророка Іллі в упорядкованому молебному чині та складених семи молитвах. Велично шанували пророка на Русі та в Україні, будуючи на його честь храми з давніх княжих та гетьманських часів. Відомо, що першим храмом у Києві ще до Володимирового хрещення була соборна церква Іллі пророка «над ручаєм». Саме цим храмом клялися руси в договорі з греками 945 р., і князь Ігор водив християн-русів присягати в церкву святого Іллі, як сповіщає нам Літопис, «що є над ручаєм кінець Пасинчої бесіди, бо це була соборна церква…». Також Тройце-Іллінський печерний храм і монастир Богородиці було збудовано в давні княжі часи в Чернігові.

Постать святого пророка Іллі, який утаємничено був піднятий на колісниці до небес, обросла народними повір`ями та прикметами, що здебільшого пов’язані з громом і блискавками, дощами і посухами, а також навіть із заборонами купатися у водоймах після дня його пам’яті. Звісно ж, то звичайні забобони, які Церква не визнає і відкидає.

За народними уявленнями на Іллі можна було спостерігати за проблисками осені й це свято за обрядово-звичаєвим календарем належало вже до осінніх. На полях вся пшениця й жито були вижатими, зв’язаними у снопи і складеними у півкопи. Удова, яка жила сама і не мала допоміжної людської сили, говорила: «Далеко Ілля — вижну і я». Але й вона мала до свята Іллі впоратися зі своїм полем. «На Іллі новий хліб на столі», — селяни в цей час випікали хліб уже з нового врожаю.

Народ вважав, що Ілля є громовержцем, громобоєм таким, що скидає блискавки з неба, тим самим немов списами ранячи бісів. «Грім гримить, то Ілля на небесному мосту в огненній колісниці їде», «до Іллі дощ ходить зі своїм вітром: за вітром і проти вітру, а після Іллі тільки за вітром», «до Іллі хмари ходять за вітром, а після Іллі — проти вітру».

Святий пророк здавна був покровителем побожних та працьовитих людей.

Як і святитель Миколай, пророк Ілля улюблений святий в народі, тому в цей день старалися не працювати і не вирішувати ніяких справ. Цього дня потрібно йти до храму, молитися і просити в Бога та святого пророка Іллі допомоги в утвердженні нашої віри та правдивості в поклонінні істинному Богові!

Високопреосвященний Димитрій (Рудюк), митрополит Львівський і Сокальський (ПЦУ)

Джерело https://nv.ua/

Ім’я пророка Іллі перекладається як «Бог мій Господь» – що виражає основний зміст його служіння (3 Цар. 18:36) – це ревна боротьба за поклоніння єдиному Богу і своїми справами пророк являє Його могутність. Святий пророк першим в Старому Завіті воскресив мертвого (3 Цар. 17:20-23) і сам був живим узятий на Небо. Це був прообраз майбутнього Воскресіння Христового і загального руйнування влади смерті.

Пророк Ілля згадується кілька разів у Новому Заповіті. Так описаний епізод як старійшини та народ питали Іоана Предтечу, коли він проповідував на берегах Йордану в дусі і силі Іллі і навіть по зовнішності був схожий на нього, чи не він Ілля? Також учні Ісуса Христа, згідно з Євангелієм від Матфія, запитували Його, чи не повинен перед Месією прийти Ілля (Мт. 17:11-12). Учні тоді зрозуміли, що Ісус говорив про Іоана Хрестителя, який був обезголовлений (Мк. 6:28).

Під час Преображення Ісуса Христа пророк Ілля з‘являвся разом з Мойсеєм і вони розмовляли з Господом про смерть Його (Лк. 9:31). На думку свт. Іоана Золотоустого, «один померлий та інший, ще не випробував смерті», постали для того, щоб показати, що «Христос має владу над життям і смертю, володарює над небом і землею». Згідно Одкровення Іоана Богослова Ілля також з’явиться перед другим пришестям Христа на землю (Одкр. 11:3-12).

Святий пророк Ілля народився за 900 років до Різдва Христового у Фесвії Гілеадській, походив з коліна Левія. За переказами, його батько Совах при народженні сина бачив, як світлі ангели розмовляли з немовлям, сповивали його вогнем і живили полум’ям вогненним. З юних років святий Ілля віддалився на пустельну гору Кармел, де зростав і зміцнювався духовно, проводячи життя в суворому пості, молитві і богороздумах. Святий пророк Ілля, ревнуючи про славу Істинного Бога, виступив на суспільне служіння грізним і сміливим викривачем гріха, в той час, коли різко посилилися ідолопоклонство та моральний занепад. Він оголосив цареві, що в покарання за беззаконня ізраїльтян тривалий час не буде ні дощу, ні роси, і припиниться це лихо тільки по молитві пророка (3 Цар. 17:1). Ахав не дослухався пророчого голосу і не розкаявся. Тоді грізний вирок святого Іллі був приведений у виконання – три з половиною роки народ ізраїльський страждав від спеки, посухи та голоду.

Сам пророк, за велінням Божим сховався від гніву одноплемінників і переслідувань Ахава у відокремленому місці біля потоку Хораф, куди щоранку і щовечора ворони приносили йому їжу – хліб і м’ясо. Згідно тлумачення святителя Іоана Золотоустого, Господь повелів піклуватися про їжу пророка саме воронам для того, щоб навчити його бути більш милосердним і поблажливим. «Дивися, Ілля, – говорить святитель як би від імені Самого Бога, – на їх (воронів) чоловіколюбство; ті, які не мають любові до власних пташенят, тобі служать, як гостинні … Наслідуй воронів, і будь поблажливим до юдеїв». Приблизно через рік, коли висох потік Хораф, Господь послав пророка Іллю в місто Сарепту Сидонську до бідної вдови, яка разом зі своїм сімейством перебувала в бідності. Пророк Ілля, бажаючи випробувати віру і доброчесність вдовиці, велів їй з останніх залишків борошна та олії спекти хліб для нього. Вдовиця виконала повеління, і її самовідданість не залишилася без нагороди: за словом пророка борошно і олія в цьому будинку чудесним чином постійно поповнювалися в усі час голоду та посухи. Незабаром Господь послав нове випробування віри вдови: помер її син. Святий пророк взяв на руки її померлого сина і після триразової посиленої молитви воскресив його (3 Цар. 17:17-24). По закінченні трьох років посухи Господь послав святого Іллю до Ахава сповістити про припинення лиха. При цьому пророк велів царю провести «випробування віри». На горі Кармел зібралися всі жителі Ізраїля і всі жерці Ваала. Коли спорудили два жертовника, святий Ілля запропонував жерцям Ваала помолитися своїм богам про сходження з неба вогню на жертву. Жерці молилися цілий день, але вогню не було. Тоді святий пророк Ілля наказав полити приготований ним жертовник великою кількістю води, так що вона наповнила рів навколо жертовника. Потім він звернувся з гарячою молитвою до Істинного Бога і негайно з неба зійшов вогонь і попалив жертву і навіть кам’яний жертовник і воду навколо нього. Бачачи це, народ у страху впав на землю і вигукував: «Воістину Господь є Бог!» (3 Цар. 18, 39). По молитві святого небо розкрилось і пішов дощ.

Пророк Ілля після описаного дива на горі Кармел очікував звернення Ізраїля до Бога, але сталося інакше. Слабовільний Ахав, що покаявся від грізного знамення, став на сторону дружини, і пророк Ілля повинен був втікати на південь Юдеї, до Беер-Шеви. Йому представилися безпорадними всі його зусилля щодо викорінення зла, і в сильній печалі він пішов у пустелю і там кликав до Бога: «Досить вже, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від батьків своїх» (3 Цар. 19:4). Господь утішив святого баченням Ангела, який зміцнив його їжею та повелів іти в далеку дорогу. 40 днів і 40 ночей йшов пророк Ілля і, дійшовши до гори Хорив, оселився в печері. Тут Господь особливим баченням знову закликав його бути більш милосердним. У чуттєвих образах – бурі, землетрусу і вогні – йому був відкритий сенс його пророчого служіння. Для контрасту з цими видіннями Господь з’явився йому під час віяння тихого вітру, даючи зрозуміти, що серця грішників пом’якшуються і звертаються до покаяння дією милосердя Божого, а грізні явища сили Божої здатні привести скоріше в жах і відчай. У цьому ж баченні Господь відкрив пророку, що не один він шанує Істинного Бога: є ще сім тисяч людей в Ізраїлі, що не схилили коліна перед Ваалом. За велінням Божим пророк Ілля знову пішов до Ізраїлю, щоб покликати на пророче служіння Єлисея.

За свою полум’яну духовну ревність про славу Божу пророк Ілля був узятий живим на Небо у вогненній колісниці. Його учень Єлисей був свідком цього сходження і отримав разом з плащем, який впав з колісниці, пророчий дар вдвічі більший, ніж мав Ілля.

За словами святителя Луки (Войно-Ясенецького), на прикладі пророка Іллі, ми маємо розуміти значення молитви. Не тільки молитва великих угодників Божих творить дива, а й наші щоденні молитви. Адже, «…молитва, яка не чинить видимих, що вражають розум наш чудес (як у пророка Іллі), творить дива в таємниці людських сердець. Вона абсолютно перетворює ці серця… Отже, знайте, що у вашій молитві сила Божа, творить дива у ваших серцях. Молитва є найважливішою з усіх справ людини християнина».

Будемо просити у молитвах до великого пророка Іллі його небесного заступництва, полум’яної віри, ревності про спасіння душ наших. При цьому, не забуваймо про милосердя та любов до ближніх, як основу християнської віри, яку Господь так премудро відкрив ще у Старому Заповіті, у Х столітті до народження Спасителя!

прот. Роман Гуменяк (ПЦУ)

Кондак 1

Обраний Богом для навернення Ізраїлю від омани Ваалової, грізний викривачу царів законопреступних, що засяяв полум’яною ревністю до Бога Вседержителя святістю життя і чудесами, захоплений з плоттю твоєю на небеса, і прийти маєш ти перед другим пришестям Христовим, похвально взиваємо до тебе, пророче Божий Іллє; ти ж, маючи велику сміливість перед Господом, від усяких бід і напастей молитвами твоїми визволи всіх, що благочестиво тобі співають:

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Ікос 1

Ангелом ревністю у Бозі і чистим життям був ти у плоті, пророче, бо коли ти ще був немовлям, батько твій Совах бачив світлих ангелів, які розмовляли з тобою, вогнем тебе повивали і полум’ям годували, щоб ознаменувати полум’яну ревність твою по Бозі, силу слів твоїх і житіє, як світло, непорочне. Заради цього із здивуванням взиваємо до тебе так:

Радуйся, від вічності наперед обраний на служіння для спасіння синів Ізраїльських; радуйся, від утроби матері наперед уготований у провісники Божественної істини і благочестя.

Радуйся, бо преславним видінням, що було на тобі, ти батька свого здивував; радуйся, невинну чистоту і безмовність від юності полюбив ти.

Радуйся, бо суєту світу цього і всі блага його ти знехтував, і душу твою Господеві посвятив; радуйся, світлом премудрості від Бога осяяний і вченням благочестя з дитинства напоєний.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 2

Бачачи нечестя і розбещення в Ізраїлі, преславний пророче, сильно духом твоїм сумував ти і ревністю по славі Божій запалав ти; коли сини Ізраїльські мерзенним ідолам поклонилися, від Бога ж істинного відступили, Йому ж усі небесні воїнства зі страхом взивають: алилуя.

Ікос 2

Розум свій злою волею затьмаривши, беззаконний цар Ізраїльський Ахав залишив істинного Бога Вседержителя і поклонявся мерзенному ідолу Ваалу, також і в царстві своєму примножив ідолослужіння і нечестя. Ти ж, пророче, сповнений великих ревнощів по Бозі, сміливо викрив царя, сповістивши йому, що в покарання йому і царству його три роки і шість місяців не буде ні дощу, ні роси, і голод великий буде по всій землі. Дивуючись такій ревності твоїй по Бозі і великій сміливості, з любов’ю взиваємо до тебе:

Радуйся, небоязливий проповіднику істини і кріпкий поборнику благочестя; радуйся, ревний нечестя викривачу.

Радуйся, бо до покарання нерозкаяних грішників довготерпеливого Бога ти прихилив; радуйся, бо словом твоїм небо закрив і плодоносну землю неплідною сотворив.

Радуйся, бо трирічний голод за нечестя людей ти від Господа випросив; радуйся, бо Господь Всевишній дарував тебе Ахаву, як колись Мойсея фараону.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 3

Силою молитви твоєї, предивний пророче, воістину закрилося небо і не посилало дощу три роки і місяців шість, і був голод великий по всій землі: для того, щоб, спекою і голодом змучені, нечестиві люди покаялись і навернулися до Господа, з розчуленням взиваючи до Нього: алилуя.

Ікос 3

Маючи велике благовоління до тебе, пророче, Господь захотів відокремити тебе від беззаконних синів Ізраїля, щоб з ними ти не терпів голоду і спраги, і повелів тобі йти до потоку Хорафового, де ворони годували тебе, приносячи хліб і м’ясо. Тому приносимо тобі похвальні пісні ці:

Радуйся, бо постом і подвигом ти всі земні і суєтні помисли відкинув; радуйся, молитвою і богомислієм розум твій до небес ти підносив.

Радуйся, патріархів величання і пророків красо; радуйся, дівственників похвало і преподобних славо.

Радуйся, святителів наставнику і мучеників кріпкосте; радуйся, бо нечестям і невірою засліплених синів Ізраїльських на путь істини навернув ти.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 4

Буря велика, що руйнувала гори, настала, коли наближався до тебе, пророче, в Хориві Господь; також явився землетрус, і не в землетрусі Господь, і після землетрусу вогонь, і не у вогні Господь, а після вогню був голос прохолоди тонкої — і тут явився тобі Господь; Його ж присутність відчувши, покрив ти лице твоє милоттю, зі страхом і радістю взиваючи до Нього: алилуя.

Ікос 4

Почув нечестивий цар Ахав повеління твоє, щоб зібрати всі коліна Ізраїльські на гору Кармильську і привести туди пророків Ваалових; зразу ж цар послав, зібрав усіх і сам прийшов туди. Ти ж, ревнителю слави Божої, бажаючи остаточно посоромити мерзотних ідолів і прославити істинного Бога, повелів приготувати дві жертви, вогню ж на них не давати, і сказав: і буде Бог той, що пошле вогонь. Почувши це, всі люди говорили: добре слово Іллі, нехай буде так. Ми ж, величаючи тебе, взиваємо:

Радуйся, великий посланнику Царя Небесного і провіснику святих повелінь Його; радуйся, адаманте, незборимий у ревнощах і непохитний стовпе благочестя.

Радуйся, сильний захиснику істини і твердий протиборнику ворогів Божих; радуйся, нечестя викривачу і насаджувачу благочестя.

Радуйся, полум’яний ревнителю Божественної слави; радуйся, бо і в останнім дні світу маєш проповідувати істинного Бога і викривати окаянного антихриста.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 5

Тебе, Боготічну зірку, погасити бажала беззаконна цариця Ієзавель, бо, сповнившись на тебе люті за викриття страшних її пороків, бажала вбити тебе. Жорстоким стало серце її, і не хотіла вона вірити чудесам твоїм, пророче, і пізнати істинного Бога, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 5

Бачили всі люди Ізраїльські, як за твоєю молитвою вогонь від Господа з неба зійшов на жертву твою, всехвальний пророче, і всю її спалив, дрова ж, і камінь, і землю, і воду знищив; упавши на лиця свої, вони взивали: воістину Господь Бог, Той є Бог. І повірили люди Богові, Ваалових же пророків ти вбив. Прославляючи Всесильного, чудодіючого Бога, до тебе, угоднику Його, взиваємо так:

Радуйся, бо превелику сміливість до Владики ти придбав; радуйся, знаменнями і чудесами ти Божественну істину утвердив.

Радуйся, бо оману демонську ти посоромив, істинну ж віру прославив; радуйся, бо невірних ти істинним боговіданням просвітив.

Радуйся, бо триразовим вилиттям на жертовник води таємницю Пресвятої Тройці явив; радуйся, бо все живе тобі підкорилося, вогонь же і вода тобі служили.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 6

Проповідником істинного боговідання і благочестя явився ти, пророче, не тільки в Ізраїлі, але і в країнах язичницьких, будучи посланий від Господа в Сарепту Сидонську до бідної вдови годуватися, її ж саму ти нагодував у голоді: маючи бо велику чудотворіння благодать, помножив ти борошно і єлей в домі її, які не зменшувалися, поки не минув голод, і триразовим подихом, за твоєю молитвою, воскресив ти померлого сина її, співаючи чудодіючому Богу: алилуя.

Ікос 6

Засяяв ти великою ревністю по Бозі Вседержителеві, сильно сумував ти, пророче, коли забули завіт Його сини Ізраїльські, вівтарі Його розкопали і пророків побили. Господь же для твого утішення звістив тебе, що не весь Ізраїль відступив від Нього, але є сім тисяч таємних рабів, що не схилили колін своїх перед Ваалом. Тому, згадуючи ревнощі твої по Бозі, співаємо тобі з благоговінням так:

Радуйся, вірний служителю і близький друже Господній; радуйся, образе і похвало благочестивих пастирів.

Радуйся, наставнику спасенних і освічення в темряві сидячих; радуйся, бо захисникам істини ти мужність вселяєш, у подвигах же і стражданнях за правду їх укріпляєш.

Радуйся, бо серафимською полум’яною любов’ю до Бога горів ти; радуйся, бо і Господь у всьому слухав тебе і на прохання твоє все творив.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 7

Бажав Чоловіколюбний Господь явити милосердя Своє грішникам, що каються, після прореченого голодного часу і послав за молитвою твоєю, пророче, і словами вуст твоїх на спраглу землю рясний і мирний дощ; сини ж Ізраїльські, сподобившись такої милості, в розчуленні серця подячно взивали до Бога: алилуя.

Ікос 7

Нечестивий цар Ахав беззаконням своїм учинив нове лиходійство, коли повелів убити невинного Навуфея і захопити виноградник його. Заради цього, викриваючи законопорушного царя, ти прорік йому, пророче, що де було вбито Навуфея, там і його кров свині і собаки лизатимуть, і дружину його Ієзавель з’їдять собаки, і весь дім його знищиться. Знаючи про те, що збулося це пророцтво, ми, жахаючись, взиваємо:

Радуйся, кривдників і жорстокосердих грізний меснику; радуйся, сиріт і тих, що в напастях перебувають, кріпкий заступнику.

Радуйся, тих, що не шанують святих свят Православної Церкви, карателю; радуйся, зухвалих хулителів імені Божого знищувачу.

Радуйся, бо словом викриття, як громом, ти беззаконних вражав; радуйся, бо майбутнє, як теперішнє, ти бачив і далеке, як близьке, прорікав.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 8

Дивний і надприродний промисел показав Господь і тобі, пророче, коли повелів ненажерливим і недітолюбним воронам годувати тебе під час голоду біля потоку Хорафового, де, безперестанно перебуваючи в молитві і богоспогляданні, ти співав Богу: алилуя.

Ікос 8

Увесь був ти великим смиренням прикрашений, пророче Божий, тому з гордістю прийшли до тебе двоє п’ятдесятиначальників з воїнами, щоб привести тебе до беззаконного царя Охозії; ти ж їх вогнем попалив, а зі смиренням прибулого до тебе Авдія, що годував учнів пророчих, помилував. Заради цього приносимо тобі похвальні пісні ці:

Радуйся, гордих приборкувачу і карателю, смиренних же покровителю і заступнику; радуйся, підкупних суддів карателю, правдиво ж судячим помічнику.

Радуйся, правовірному воїнству в боротьбі співборителю, нечестивих же супостатів подолателю; радуйся, у премудрість, як у броню, вдягнений і правдою, як щитом, захищений.

Радуйся, ревністю по Бозі, як пращею, озброєний і постом, як крилами, окрилений; радуйся, вірою, як шоломом спасіння, покритий і любов’ю, як вінком світлосяйним, вінчаний.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 9

Усяке людське єство дуже дивується, як ти, пречудний пророче, йшов сорок днів, не ївши, не пивши, до гори Хорив, де сподобився преславного явлення і пресолодкої бесіди Господа Вседержителя, співаючи Йому: алилуя.

Ікос 9

Проповідники велемовні не можуть ясно зрозуміти і пояснити, як ти, великоіменитий Іллє, по плоті син людський і подібний нам, узятий був тілом твоїм на небо на явленій тобі вогненній колісниці з кіньми вогненними. Прославляючи Господа, Який прославив тебе, і дивуючись сходженню твоєму на небо, благоговійно взиваємо тобі:

Радуйся, бо дивною стриманістю ти стару людину в собі умертвив; радуйся, бо вогнем Божественних ревнощів усяке плотське мислення ти в собі попалив.

Радуйся, сходженням твоїм на небо рід людський звеселив і в життя вічне повірити спонукав; радуйся, бо через честь і славу, отриману від Бога, ти шанований і більше за всіх древніх пророків прославлений.

Радуйся, ангельськими силами в оселях небесних ти радісно зустрінутий; радуйся, бо ім’я твоє у всьому світі шановане, і ревність твоя по Бозі вельми прославляється.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 10

Спасти бажаючи людей Ізраїльських від омани Ваалової, Всеблагий Бог обрав тебе, великий пророче, знаряддям волі Своєї і одягнув тебе Божественною владою і силою, щоб ти навертав невірних, виправляв беззаконних, просвіщав затьмарених і навчав усіх співати Богу: алилуя.

Ікос 10

Стіною і заступництвом будь нам, святий пророче, могутнім твоїм заступництвом утамовуючи праведний гнів Божий, що вражає нас, грішних і недостойних, бездощів’ям і голодом, ще ж згубними вітрами і хворобами, щоб, визволившись від бід, подячно співати тобі:

Радуйся, бо молитвами твоїми небо закривається і відкривається, плодючість землі і неплідність від Бога посилається; радуйся, заступництвом твоїм перед Богом дощі мирні і росу життєдайну на земні рослини ти посилаєш.

Радуйся, бо бурхливі хвилі морські і страшні бурі ти втихомирюєш і громами та блискавками з волі Божої керуєш; радуйся, бо згубні вітри і смертоносні моровищі, що вражають людей і худобу, ти втихомирюєш.

Радуйся, сиріт і вдів годувальнику і щедрих людей покровителю; радуйся, бо нечестивих хулителів і гонителів правдивої віри вражаєш і духів злоби від рабів Божих проганяєш.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 11

Спів розчулений прийми від нас, пророче Божий Іллє, як прийняв ти прохання Єлисеєве, коли просив він тебе, щоб дух, що в тобі, був на ньому, і коли піднімався на небо, ти опустив йому милоть твою, яку він прийняв, розділив, як і ти раніше, Йорданські води, і став спадкоємцем діючої в тобі Божої благодаті; так і нас покрий милоттю твоєї милості від усяких бід і обставин, щоб з подякою взивали Богу: алилуя.

Ікос 11

Світлосяйним світилом в Ізраїлі був ти, всехвальний пророче, сяючи рівноангельським житієм твоїм і мудрістю, ще ж незвичайною ревністю по Бозі і чудесами преславними, просвіщаючи людей істинним боговіданням і розганяючи морок ідолослужіння. Тому взиваємо до тебе похвально, співаючи:

Радуйся, світлосяйна зірко, що сяйвом своїм осяяла всю вселенну; радуйся, світлоносна свічко, що постійно горить і тих, хто в темряві перебуває, освічує.

Радуйся, духом премудрості і розуму осяяний, духом поради і кріпкості сповнений; радуйся, духом відання і благочестя просвіщений і духом страху Божого напоєний.

Радуйся, високими чеснотами і преславними чудесами прикрашений; радуйся, бо суди Божі на землі виконував ти, пророків же і царів помазував ти.

Радуйся, Ілле, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 12

Благодать велика дана тобі від Бога, прехвальний пророче, бо в земному житті твоєму ти пророкував і творив великі чудеса, також ти був узятий з плоттю твоєю на небо: після сходження твого дивно явився ти на Фаворі Господеві, Який преобразився, і з ним ти розмовляв і донині не перестаєш чудодіяти і випромінювати милості зцілення тим, хто ревно тебе шанує, а до Бога вірно взиває: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи твої полум’яні ревнощі по Бозі і рівноангельське житіє, великі твої і преславні чудеса і превелике благовоління до тебе Господа, величаємо тебе, великоіменитий пророче Іллє, але, не маючи змоги достойно зобразити велич і славу твою, з розчуленням взиваємо до тебе так:

Радуйся, ковчегу Божественної слави і всечесний храме Пресвятої Тройці; радуйся, світильнику невечірній Церкви і запашна квітко раю Божественного.

Радуйся, благочестивих пустельників керівнику, дівственників наставнику і укріплення; радуйся, бо грішників до покаяння ти спонукаєш і для всього роду християнського життя вічне випрошуєш.

Радуйся, бо в сяянні невимовної слави святих насолоджуєшся і безперестанно Господа славословиш; радуйся, бо в кінці віків великі знамення і чудеса маєш ти звершити для утвердження людей в істинній вірі і для викриття антихриста.

Радуйся, Іллє, великий пророче, другого пришестя Христового славний предтече.

Кондак 13

О предивний і преславний пророче Божий Іллє, превеликий ревнителю по Бозі, дощі і бездощів’я, плодючість землі і неплідність від Бога посилаєш ти! Почуй це мале, з благоговінням принесене тобі нами моління і твоїм теплим перед Господом заступництвом збережи нас від бездощів’я, голоду і смертоносних хвороб, подай нам добре поліття і плодючість, і дух правдивої віри та благочестя, щоб, визволившись від вічних мук, сподобилися ми райського блаженства, взиваючи до Бога: алилуя.

Цей кондак співається тричі. Після цього знову співаємо ікос 1 і кондак 1.

Молитва до пророка Божого Іллі

О прехвальний і пречудний пророче Божий Іллє, що засяяв на землі рівноангельським житієм твоїм, полум’яною ревністю по Господі Бозі Вседержителеві, ще ж знаменнями і чудесами преславними, також по великому благоволінню до тебе Божому ти був узятий на вогненній колісниці з тілом твоїм на небо, сподобився розмовляти зі Спасителем світу, Який преобразився на Фаворі, і нині в райських оселях безперестанно перебуваєш і стоїш перед престолом Небесного Царя! Почуй нас, грішних і недостойних, що стоїмо перед святою твоєю іконою і щиро звертаємося до твого заступництва. Моли за нас Чоловіколюбного Бога, щоб подав нам дух покаяння і скрушення за гріхи наші, і всесильною Своєю благодаттю нехай допоможе нам залишити путі нечестя, мати ж успіх у всякій добрій справі, нехай укріпить нас у боротьбі з пристрастями і похотями нашими, нехай вселить у серця наші дух смирення і лагідності, дух братолюбства і незлобливості, дух терпіння і цнотливості, дух ревнощів до слави Божої і щоб про спасіння своє і ближніх добре піклувалися. Знищ молитвами твоїми, пророче, злі звичаї світу, найперше ж тлінний дух віку цього, що розтліває християнський рід неповагою до Божественної православної віри, до уставу Святої Церкви і до заповідей Господніх, неповагою до батьків і влади і кидає людей у безодню нечестя, розбещення і погибелі. Відверни від нас, пречудний пророче, заступництвом твоїм праведний гнів Божий і позбав усі міста і села України нашої бездощів’я і голоду, страшних бурь і землетрусів, смертоносних моровиць і хвороб, нашестя ворогів і міжусобної боротьби. Укріпи твоїми молитвами, преславний, владу нашу, яка у великому і важкому подвизі трудиться, сприяй їй у всіх благих діяннях і в починаннях по впровадженню миру і правди в країні нашій. Допомагай христолюбивому воїнству в боротьбі з ворогами нашими. Виблагай, пророче Божий, від Господа пастирям нашим ревнощі по Бозі, сердечне піклування про спасіння пастви, мудрість у навчанні й управлінні, благочестя і кріпкість у спокусах, суддям виблагай непідкупність і безкорисливість, правоту і співчуття до скривджених, всім, хто начальствує, піклування про підлеглих, милість і правосуддя, підлеглим же покірність і слухняність. Щоб так у світлі і благочесті поживши в цьому віці, сподобилися причастя вічних благ у Царстві Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, Йому ж належить честь і поклоніння з Безначальним Його Отцем і Пресвятим Духом навіки-віків. Амінь.

Пам’ять 20 липня / 2 серпня

Святий пророк Ілля – один з старозавітних пророків і перший дівственник Старого Завіту. Життя святого пророка описане у Старозавітних книгах (3 Цар.; 4 Цар.; Сир. 48, 1-5; 1 Мак. 2, 58). Також згадки про Господнього пророка є в книгах Нового завіту, під час Преображення Господнього, Ілля розмовляв з спасителем на горі Фавор (Мф. 17, 3; Мк. 9, 4; Лк. 9, 30).

Святитель Епіфаній Кіпрський розповідає нам про народження пророка Іллі таке передання: «Коли народився Ілля, батько його Совах бачив у видінні, що благообразні мужі вітали його, пеленали вогнем і годували полум’ям вогненним». Дане дитині ім’я Ілля (кріпость Господня) визначило все його життя. З малих літ він посвятив себе єдиному Богу, оселився в пустелі і проводив життя в строгому пості і молитві. Призваний до пророчого служіння за ізраїльського царя Ахава, пророк став ревним сповідником істинної віри і благочестя.

В той час ізраїльський народ відійшов від віри своїх отців, залишив Єдиного Бога і поклонявся язичницьким ідолам, поклоніння яким започаткував нечестивий цар Ієровоам. Особливо дбала за ідолопоклонство дружина царя Ахава, язичниця Ієзавель. Поклоніння ідолу Ваалу привело ізраїльтян до повного морального розложення. Бачачи гибель свого народу, пророк Ілля почав викривати царя Ахава в нечесті, умовляючи його покаятися і навернутися до Істинного Бога. Цар не послухав його. Тоді пророк Ілля прорік йому, що, в покарання три роки не буде ні дощу, ні роси на землі і засуха припиниться тільки після його молитви. «Живий Господь Бог Ізраїлів, перед Яким я стою! В ці роки не буде ні роси, ні дощу, хіба тільки за моїм словом.» (3 Цар. 17, 1). І дійсно, після молитви пророка небо закрилося, наступила засуха і голод по всій землі. Народ страждав від нестерпної спеки і голоду. Господь по своїй милості, бачачи страждання людей, готовий був помилувати всіх і послати дощ на землю, та не хотів знехтувати словом пророка Іллі, який горів бажанням навернути серця ізраїльтян до покаяння і повернути їх до Істинного Богошанування. Зберігаючи пророка Іллю від рук Ієзавелі, Господь в час лиха направив його до потаємного місця біля потоку Хораф. «І пішов він і зробив за словом Господнім; пішов і залишився біля потоку Хорафа, що навпроти Йордану» (3 Цар. 17, 5). Хижим воронам Господь звелів приносити їжу пророкові, спонукаючи його тим самим до жалю за своїм народом. Коли потік Хораф висох, Господь послав пророка Іллю в Сарепту Сидоньську до бідної вдови, яка страждала разом з своїм сином в очікуванні голодної смерті. На прохання пророка вона приготувала йому опріснок з останньої жмені муки і залишку олії. «І покликав він її і сказав: дай мені трохи води в посудині напитися. І пішла вона, щоб взяти; а він закричав у слід їй і сказав: візьми для мене і шматок хліба в руки свої. Вона сказала: живий Господь Бог твій! У мене нічого нема печеного, а тільки є жменя борошна у діжці і трохи олії в глечику; і ось, я наберу поліна два дров, і піду, і приготую це для себе і для сина мого; з’їмо це і помремо. І сказав їй Ілля: не бійся, піди, зроби, що ти сказала; але раніше з цього зроби невеликий опріснок для мене і принеси мені; а для себе і свого сина зробиш після; бо так говорить Господь Бог Ізраїлів: борошно в діжці не вичерпається, і олія в глечику не убуде до того дня, коли Господь дасть дощ на землю» (3 Цар. 17, 10-14). Силою своєї молитви великий пророк сотворив інше чудо, він воскресив сина цієї вдови. «І взяв його з рук її, і поніс його у світлицю, де він жив, і поклав його на свою постіль, і возвав до господа і сказав: Господи Боже мій! невже Ти і вдові у якої я перебуваю, зробиш зло, умертвивши сина її? І простягнувшись над отроком тричі, він возвав до Господа і сказав: Господи Боже мій! нехай повернеться душа отрока цього в нього! І почув Господь голос Іллі, і повернулася душа отрока цього в нього, і він ожив». (3 Цар. 17, 19-22). Після того, як пройшло три роки посухи, Милосердний Господь послав пророка до царя Ахава, щоб закінчилось лихо. Ілля повелів зібрати на горі Кармил весь Ізраїль і пророків Ваала. Коли народ зібрався, Господній пророк запропонував збудувати два жертовники: один – для служителів Ваала, другий – для пророка Іллі, принести жертву Істинному Богу. «І сказав Ілля народу: я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік [і чотириста пророків дібровних]; нехай дадуть нам двох тельців, і нехай вони виберуть собі одного тельця, і розсічуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; а я приготую другого тельця і покладу на дрова, а вогню не підкладу; і закличите ви ім’я бога вашого, а я закличу Господа Бога мого. Той Бог, який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог» (3 Цар. 18, 23-24). Першими приступили до жертвоприношення служителі Ваала: вони взивали до ідола зранку до вечора, та все марно небо мовчало. До вечора святий пророк Ілля збудував свій жертовник з дванадцяти каменів, за числом колін Ізраїлевих, поклав жертву на дрова, звелів викопати навкруг жертовника рів і наказав поливати жертву і дрова водою. Коли рів наповнився водою, пророк звернувся до Бога з молитвою і проханням, щоб Господь послав з неба вогонь для навернення заблудших і жорстокосердих ізраїльських людей і навернув їх серця до Себе. Через молитву пророка з неба зійшов вогонь і попалив жертву, дрова, воду і навіть каміння. Народ впав на землю, взиваючи: «Господь є Бог, Господь є Бог!». Тоді пророк Ілля умертвив всіх служителів Ваалових і почав молитися, щоб Господь послав дощ на землю. По його молитві небо відкрилось і була злива, вона наповнила висохлу землю.

Цар Ахав визнав своє заблудження і скорбив через гріхи, але дружино його Ієзавель погрожувала убити пророка Божого. Ілля втік у царство Юдейське. Він мав велику скорботу через те, що не міг викорінити ідолопоклонство і просив у Бога собі смерті. Йому явився Ангел Господній нагодував їжею і повелів іти в далеку дорогу. Сорок днів і ночей ішов Ілля і дійшовши до гори Хорив поселився в печері. На цьому місці після бурі, землетрусу і полум’я Господь явився в тихому вітрі і відкрив Іллі, що Він зберіг сім тисяч вірних рабів, що не поклонялися Ваалу. Господь Іллі звелів помазати на пророче служіння Єлисея. За свою ревність перед Богом пророк Ілля був взятий на Небо живим у вогненній колісниці. Пророк Єлисей став свідком сходження Іллі на небо у вогненній колісниці і отримав разом з його милоттю (Милоть (греч. овчина) – одежа з овчины хутром на зовні) дар в двоє більший ніж був у Іллі.

Існує Церковне передання в якому говориться, що пророк Ілля буде предтечею Страшного Другого Пришестя Христа на землю і під час проповіді зазнає мученицької смерті

Київське Православ’я свято шанує пророка Іллю. Перший храм побудований в Києві за князя Ігоря, був на честь святого пророка Іллі. Після хрещення свята княгиня Ольга побудувала Іллінський храм у себе на батьківщині в селі Вибути.