Кондак 1

Війни припиняє і мир встановлює Державне Слово за молитвами вашими, жінки святі. Нині ж малі ці слова нашої подяки приносимо вам:

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Ікос 1

Ангел біля гробу, як блискавка, у темряві сяючи, зустрів мироносиць, що прийшли, так сповіщаючи їм:

Радуйтеся, бо Господь Сил воскрес; радуйтеся, бо Цар Слави піднявся.

Радуйтеся, бо стара скорбота припинилася; радуйтеся, бо нова радість засяяла.

Радуйтеся і сльози печалі витріть; радуйтеся і, підіть, звеселіть апостолів.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 2

Рано на світанку, мироносиці прийшли до гробу, несучи аромати заради нас Розп’ятому і Похованому, до Нього ж усі сили небесні взивають: Алілуя.

Ікос 2

Мироносиці, любов’ю керовані, поспішили помазати Похованого, тому ми безстрашність святих жінок прославляємо словами такими:

Радуйтеся, в ризи спасіння зодягнені; радуйтеся, лагідністю і незлобливістю прикрашені.

Радуйтеся, ви що вінці смирення носите; радуйтеся, перлами чеснот оздоблені.

Радуйтеся, голубки ковчегу спасительного; радуйтеся, благовісниці літа Господнього сприятливого.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 3

На гробовому камені ангел сидів, воскресіння сповіщаючи, ми ж, утвердившись на камені віри, співаємо: Алілуя.

Ікос 3

Біжіть до апостолів, о жони, біжіть і про торжество їм проповідуйте, говорить світлий ангел. Тому й чуєте від нас такі молитви:

Радуйтеся, улюблені Божі учениці; радуйтеся, трудів Господніх помічниці.

Радуйтеся, що у Воскресінні Господньому веселилися; радуйтеся, бо ви Воскресіння Христа торжествували.

Радуйтеся, бо ви істину правдиво запевняли; радуйтеся, бо ви правди благонадійна трималися.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 4

Магдалина, дочка покаяння і Воскресіння перший свідок! Умоли Небесного Садівника, Христа, щоб Він визволив нас від пристрастей, що опановують нас, щоб з чистим серцем взивали до Нього: Алілуя.

Ікос 4

Прийдіть, жінки приємні Богові, поспішіть порожній гріб побачити, щоб Небесного Жениха знайти воскреслого й почути такі піснеспіви:

Радуйтеся, бо ви Христа з єлеєм зустрічаєте; радуйтеся, бо ви світильники віри запалюєте.

Радуйтеся, бо ви відчай від нас відвертаєте; радуйтеся, бо ви надією на Бога нас укріпляєте.

Радуйтеся, бо ви бісівські страхання проганяєте; радуйтеся, бо ви ангельську радість насаджуєте.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 5

Соломіє, матір синів громових! Прекрасні пісні заспівай і переможне Воскресіння звелич: Алілуя.

Ікос 5

Бог Сущий світу, Отець щедрот, Воскресіння Сина Свого являє сміливим і добрим жінкам і нас спонукає прославляти їх такими словами:

Радуйтеся, жінки рівноапостольні; радуйтеся, бо ви світло Євангелія світові проповідували.

Радуйтеся, бо ви слова вічні зрозуміли; радуйтеся, бо ви в заповідях святих старанно навчалися.

Радуйтеся, бо ви взірець смирення показали; радуйтеся, бо ви лагідності силу явили.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 6

Маріє, ти що найкращу обрала частку! Боговіщанні слова почуй, бо Господь слави Воскрес, і взивай в радості: Алілуя.

Ікос 6

О, апостоли Христові, самовидці Слова! Віруйте проповідуванню мироносиць, бо хоч і про неосяжне говорять, але беззаперечну істину благовістять, і скажіть їм:

Радуйтеся, бо ви Христа сміливо сповідували; радуйтеся, бо ви неправду диявольську посоромили.

Радуйтеся, безстрашні Божі воїтельки; радуйтеся, темних сил переможниці.

Радуйтеся смиренномудрі наставниці; радуйтеся, довготерпіння подательки.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 7

Марфо сповнена любові і працьовита! Побач Схід богосвітлого Сонця і поглянь, як все творіння оновлюється і, сяючи, співає: Алілуя.

Ікос 7

Богопроповідників апостолів вшануймо, які благовістили Владичне Царство, що прийшло, і жінок премудрих разом з ними звеличмо:

Радуйтеся, трудівників у благовісті зміцнення; радуйтеся, милосердних помоче.

Радуйтеся, тих, що приступають до вас надіє; радуйтеся, тих, що припадають до вас уповання.

Радуйтеся, християн заступництво; радуйтеся, безбожних напоумлення.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 8

Іоанна богомудра і добросерда! Хвалу принеси Творцю Богу що силу смерті зруйнував і переможну пісню заспівай: Алілуя.

Ікос 8

Молитву старанну приймає Милосердний Владика Христос від Своїх рабів, які звершують чесну пам’ять мироносиць і взивають:

Радуйтеся, ви бо вірним чадам Божим допомагаєте; радуйтеся, що лукавих рабів викриваєте.

Радуйтеся, бо ви гординю володарів смиряєте; радуйтеся, що гнів мучителів угамовуєте.

Радуйтеся, нестатку нашого наповнення; радуйтеся, немощів наших лікування.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 9

Маріє боголюбива і Сусанна ревна, що відважно до гробу прибігли! Взивайте до Христа, Який відігнав ніч гріха і владу смерті зруйнував: Алілуя.

Ікос 9

Небо, веселися, земле, радій разом з мироносицями. Спас воскрес, Його ж безперестанно прославляючи, рівноапостольним жінкам такі пісні складаємо:

Радуйтеся, для хворих одужання; радуйтеся, для здорових вірою зміцнення.

Радуйтеся, немовлят надійний захисте; радуйтеся, учнів-отроків навчання.

Радуйтеся, мужів благочестивих мужносте; радуйтеся, жінок непорочних чистото.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 10

Жінки, печаллю затьмарені, йдучи до гробу, не знали, що незабаром поклоняться Найяснішому Сонцю правди Христу і Богу Живому з радістю заспівають: Алілуя.

Ікос 10

Пасху вічну святкуючи, мирний дух сподобляємось стяжати і день мироносиць безперестанними піснями вшановуємо:

Радуйтеся, бо ви Христові старанно послужили; радуйтеся, бо ви апостолам у благовісті уподібнились.

Радуйтеся, бо ви подаєте сльози розчулення; радуйтеся, бо ви серця наші до небес підносите.

Радуйтеся, бо ви у благочесті та вірі наставляєте; радуйтеся, би чистоти і цнотливості навчаєте.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 11

О, чесні мироносиці! Навіщо Життядавцю миро приносите? Жінка блудниця попередила вас своїм помазанням, тож пізнайте Його як Бога воскреслого і співайте хвалебну пісню: Алілуя.

Ікос 11

Царю світу і Спасу нашому собор апостолів і мироносиці жінки повсякчасно славу віддають і Дивному у святих Своїх Богу хвалебну пісню приносять. Ми ж до них взиваємо:

Радуйтеся, бо ви смиренням серця наповнюєте; радуйтеся, бо ви покаяння двері відкриваєте.

Радуйтеся, від напастей людських визволяєте; радуйтеся, бо ви лукаві слова викриваєте.

Радуйтеся, бо ви святою вірою озброюєте; радуйтеся, бо ви міцною надією надихаєте.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 12

Мироносиці жінки плач на радість перемінили, з ними ж і весь всесвіт радіє: воскреснуть мертві, і встануть ті, що у гробах, і на землі народжені співають: Алілуя.

Ікос 12

Прославимо, вірні, собор чесних жінок, що в благовісті Воскресіння Христового потрудилися, і, радісно. заспіваймо:

Радуйтеся, світла Христового причасниці; радуйтеся, життя вічного спадкоємиці.

Радуйтеся, що в тісноті послаблення подаєте; радуйтеся, бо ви тяжких обставинах полегшення приносите.

Радуйтеся, бо ви душі від шляху погибельного відвертаєте; радуйтеся, бо ви нас до спасіння скеровуєте.

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці.

Кондак 13

О, всечестні мироносиці, Христа вірних учениці! Прийміть наші смиренні похвали і скам’янілі серця наші світом молитов ваших пом’якшить, щоб до Воскреслого Спаса з вами безперестанно співали: Алілуя.

Цей кондак співається тричі. Потім Ікос 1-ий і Кондак 1-ий.

Молитва

О, жінки благословенні, мироносиці святі, що мир Христовий в серцях ваших носили! Шануємо вірність вашу, бо ви біля Хреста Господнього відважно стояли. Ублажаємо і в Бозі ревність вашу, бо нею керовані, ви до гробу прибігли миром помазати похованого Владику. Прославляємо чисту любов вашу, бо через неї воскреслий Господь найперше вам явився і добрі серця ваші радістю наповнив. Шануємо і апостольські труди, якими ви Христа воскреслого сміливо сповідали перед народами, владиками і царями. Нині ж до вас з вірою і любов’ю прибігаємо і щиро молимось: ублагайте Всещедрого Життядавця, щоб укріпив нас силою Хреста Його, утвердив у подвигах любові і самовідданості, а душевні та тілесні недуги наші зцілив. Щоб засяяла і нам благодать Воскреслого Христа, Бога нашого, і щоб увійшли в приготований Небесний Чертог Його слави, де разом з вами сподобилися прославляти Трійцю Єдиносущну і Нероздільну на віки віків. Амінь.

Перш за все, при читанні Євангелія не можна відразу не помітити, що жінка і жінки явлені у ньому тільки на початку і в самому кінці життя Христа. Спочатку – це його Мати. Це розповідь про Різдво в печері, це принесення Немовляти в храм Матір’ю для віддачі його на служіння Богу. Потім Мати ніби зникає, однак, ми весь час відчуваємо, що вона поруч, близько, але без слів, мовчки, як би на тлі життя і проповіді свого Сина. Ось несподівана і така дивовижна розповідь євангеліста Іоана про прохання Матері Ісуса на весільному святі в Кані Галілейському. Не вистачило вина – така, здавалося б, банальна дрібниця, побутова дрібниця, але свято зіпсоване, радість затьмарена. І ось, прохання заступництва Матері, і по цьому проханні перше чудо – перетворення води у вино. А потім знову мовчання. Христос вчить і наставляє учнів, але виявляється за ним весь час ідуть і жінки, і служать йому.

Нарешті, ми біля хреста. Всі покинули й повтікали, всі зрадили. Не тільки натовп, що ходив за Ісусом, який чекав від нього чудес, допомоги, зцілень, але і найближчі друзі – учні-апостоли. І ось тепер-то і настає час жінки. Біля хреста стоїть Мати, але не вона одна. Євангеліст Матфей розповідає: «Там були дивилися здалека багато жінок, які слідували за Ісусом з Галілеї, служачи йому. Між ними була Марія Магдалина і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих» (Мт. 27:55-56). І коли настає смерть, вони, ці жінки, допомагають зняти тіло з хреста і несуть його до печерної гробниці. Вони приходять рано вранці, щоб приготувати, омити, прибрати і поховати це тіло, і, нарешті, вони чують цей недільний переможний «Радійте!». Що ж все це означає, на що вказує?

Перше, що Євангеліє навіки закріпило в жіночому образі – це любов. Але не просто любов, а любов-турбота, любов-служіння, любов-самовіддача і притому любов, яка натомість нічого не вимагає. Учні Христа сперечаються, хто з них вище, важливіше, кому приготовлено краще місце. Вони запитують, сумніваються, міркують. Про жінок два слова: «Прямували, служачи». Це любов без слів, любов справи, любов без сумнівів. Це вічне вроджене материнство жінки, її вічна доля: подбати, нагодувати, виростити, втішити, віддати всю себе з тим, щоб в кінці все втратити, бо виростаючи, син йде і дочка йде, і кожен починає своє життя. І Євангеліє показує нам всю красу цієї любові: турбота в радості, турбота в горі і в смерті.

Друге – це вірність. Учні бігли – жінки залишилися. У страшний час страждання, самотності і смерті – ця мовчазна вірність, мовчазне співчуття. Вони не чули вчення Христа. Євангеліє прямо стверджує, що вони нічого не знали про воскресіння, у них не могло бути ніяких розрахунків і сподівань. Той, кого вони любили, за ким пішли, кому віддали всю свою любов, свою турботу і свою вірність, помер на хресті. Говорячи по-людськи, усе розвалилося і нічого не залишилося, крім замученого мертвого тіла. Але залишилася вірність. Вірність без розрахунку, вірність до кінця. І як просто, як коротко, але і як остаточно показана нам ця вірність в Євангелії.

І, нарешті, третє – віра і радість. І знову віра не розмірковує, віра серця, то знання, яким володіє тільки жінка. Не випадково звичайно, як оповідає Євангеліє, Христос першим є жінкам після воскресіння. Потім був Фома з його «якщо не побачу, не повірю» (Іоан.20: 25), сумніви, умови. А про жінок біля труни сказано: «І це Ісус зустрів їх і сказав: радійте! І вони, приступивши, вхопилися за ноги Його і вклонилися Йому »(Мт. 28:9).

Все це було давно, але якщо вдивитися в глибину століть, що минули з того ранку, то зрозумілим стає, що цей образ жінки зберігся, жив і наповнив світ своєю простою небесною красою. Гуркотіла людська історія, народжувалися і падали царства, будувалася культура, вирували кровопролитні війни, але завжди незмінно над Землею, над цією невиразною трагічною історією світив образ жінки – образ турботи, самовіддачі, любові, співчуття. І коли б не ця присутність, коли б не це світло, наш світ, незважаючи на всі його успіхи і досягнення, був би всього лише страшним світом. І можна, не перебільшуючи, сказати, що людяність людину спасала і спасає жінка. І спасає не словами, не ідеями та ідеологіями, а ось цією своєю мовчазною, турботливою, люблячою присутністю. І якщо, незважаючи на все зло, що царює у світі, не припиняється таємне свято життя, якщо воно святкується і в бідній кімнаті за злиденним столом так само радісно, як у палаці, то радість і світло цього свята в ній, в жінці, в ній ніколи не вичерпується любов і вірність. Вина не вистачило, але поки вона тут: мати, дружина, наречена – вистачить вина, вистачить любові, вистачить світла на всіх. Христос Воскресе!

Протопресвітер Олександр Шмеман

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я».

Але ось приходить знатна людина, член Синедріону Йосип з Ариматеї. Він постає перед Пілатом і просить дозволу поховати Ісуса. «Втрачають відвагу ученики, Йосиф же з Аримафеї сміливо діє». Він зняв тіло Ісуса з хреста, загорнув у чисту плащаницю і поховав у власній гробниці. Йосип став свідком Страстей і поховання Христа.

Однак, сьогоднішнє Євангеліє, брати мої, оповідає нам про жінок, які стали свідками Христового Воскресіння. Це були жінки-мироносиці, що прийшли з миром і ароматами, не злякавшись стражників, щоб відкрити гробницю і помазати Тіло Христа. Жінки-мироносиці першими удостоїлися з вуст Ангела почути про Воскресіння Христа.

Таким чином, нинішнє Євангеліє присвячено похованню і Воскресінню Ісуса. Однак ці дві події кожен раз реально переживаємо і ми на Божественній літургії. Під час літургії ми, віруючі, опиняємося на місці Йосипа і жінок-мироносиць і переживаємо поховання і Воскресіння Христа.

Чим же є, брати, Божественна літургія? Протягом літургії ми переживаємо життя Христа, від ясел до Голгофи, від Різдва до смерті, до поховання, Воскресіння і Вознесіння, аж до Його Другого пришестя, адже по завершенні Божественної літургії віруючі виголошували: «Господи, прийди!», «Маран афа! ». Таким був їх прапор.

Таким чином, під час літургії ми стаємо, як Йосип в сьогоднішньому Євангелії, свідками поховання Христа. У момент великого входу виносяться Святі Дари, і ієрей кладе їх на престол. Що таке Святий престол? Це не що інше, як гробниця Христа. І подібно Йосипу, який взяв плащаницю, і мироносиць з їх світом і ароматами для Тіла Христового, ієрей має особливі покривала і фіміам. Насправді, брати, в той момент, коли ви спостерігаєте священика, що проходить під час великого входу з чашею в руках до Святого престолу, ви повинні відчувати весь шлях Йосипа і поховання Христа, від Голгофи до гробниці. Тому, коли ієрей підходить до престолу, він згадує Йосипа Аримофейського, чин святого поховання і читає відповідний тропар: «Благообразний Йосиф з древа знявши Пречисте Твоє Тіло, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гробі нове поклав». І вимовляючи слово «поклав», ієрей ставить на Святий престол дискос і потир з образами Тіла і Крові Христа.

Крім того, під час Божественної літургії ми згадуємо і Воскресіння Христа. На початку і в продовження літургії панує скорботний настрій, так як ми переживаємо Страсті Христові і Його шлях на Голгофу, Його поховання. Але несподівано атмосфера змінюється, стаючи радісною. Відбувається диво, справжнє Богоявлення і П’ятидесятниця. На словах: «Твоя від Твоїх …», які виголошує священик, Святий Дух перетворює хліб, що знаходиться на дискосі, в справжнє Тіло Христа, а вино в святому потирі – в Його істинну Кров, якою віруючі зможуть причаститися. Святе Причастя дає нам можливість по-справжньому відчути Воскресіння Христа. Юдеї їли баранчика, і це було їх Пасхою. Нашою же Пасхою є Свята Євхаристія. Як юдеї після куштування баранчика здійснювали «перехід» з Єгипту в землю своїх батьків (саме слово «Пасха» означає «перехід»), так і ми, об’єднуючись з Богом, якщо серце наше чисте, переходимо від смерті до життя, від землі до неба . Це і є наша християнська Пасха.

Таким чином, Святе Причастя допомагає нам за допомогою нашого власного «воскресіння», по-справжньому відчути Воскресіння Христа. Тому, по завершенні Причастя ієрей читає молитву: «Воскресіння Христове бачивши». Під час Божественної літургії ми, браття, наслідуючи Йосипу і Никодиму, поховали Христа, і до жінок-мироносиць. І кожна душа, можна сказати, «взявши на себе обов’язок мироносиці», адже наш дар Богу – Божественна літургія – подібна до дорогоцінного мира, якщо ми приносимо наш дар «в пахощах духовних». Але приносячи це миро Господу на Божественній літургії, подібно до жінок-мироносиць, самі ми отримуємо миро ще більш дороге. Чому? Тому що миро – це сам Христос, Тіло і Кров якого ми споживаємо на Божественній літургії. Воістину Христос – це «миро Божества», «миро, своїм пахощами перевершує всі аромати», як каже святий Григорій Ниський. До свого втілення Христос був подібний до світу закритому. Але після Свого втілення Він став «світом розлитим», як говорить Пісня Пісень, тобто світом, яке явлене нам і було нам подаровано. Душі, що приймають Христа на Божественній літургії, самі уподібнюються світу і наближаються до Христа, стаючи «пахощами Христа». Вони очищають свої серця від пристрастей і смороду гріха і поміщають в ньому Господа, «перевершує всі аромати», ступають в запашний сад – святу Церкву Христову, де дихають повітрям сиону. Ці душі стають запашними, благодатними, істинними мироносицями, що наповнюють світ ароматом свого праведного життя і тим самим прославляють Христа. Слава їм на віки віків, амінь.

+ Іереміас Фундас, митрополит Гортіни і Мегалуполя

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Святе Євангеліє розкриває нам особливі духовні якості цих жінок, вказує на їх великі християнські добродійства, і нам залишається тільки благоговіти перед величчю їх подвигу.

Святі мироносиці постійно із великою відданістю йшли за Спасителем, присвятивши Йому все своє життя. Вони служили Господу від свого достатку, турботливо усували всі труднощі пов’язані з постійним мандруванням Господа Ісуса Христа під час проповіді Небесного вчення. Вони залишали свої життєві турботи і принесли себе в жертву задля справи Христа. Можливо не раз їх серця ранили насмішки, злоба і злослів’я, але вони не здавалися. Своєю твердою вірою, котра не знала ніяких сумнівів і вагань, вони втішали Христа Спасителя, що сумував від жорстокосердості книжників та фарисеїв.

В останні дні земного життя Божественного Вчителя, коли Його засуджували на розп’яття, бичували, вели на Голгофу підчас Його страждань і хресної смерті, серед розлюченого натовпу, ці жінки виявили свою глибоку відданість Господу. Вони почули Його останні слова з Хреста і втішали Його сумуючу Матір. З праведним Йосифом і Никодимом вони зняли з Хреста і поклали в Гріб Тіло Богочоловіка.

Коли минула Велика субота, святі жінки мироносиці: «дуже рано, раннім ранком» по вулицях ще сплячого міста Єрусалиму, поспішили до гробу Життєдавця.

Яка мужність, яка любов і вірність, яка смілива готовність покласти душу свою за Господа. Вони сумують про те, що через поспішність захоронення були позбавлені можливості виявити Учителю звичайні почесті, тобто намастити Його тіло благородними пахощами і про те, що немає кому відвалити камінь від гробу. І святі жінки за свою любов, за свої скорботи першими чують радісну звістку від ангела, що Христос Воскрес!

В той же час, коли Апостоли насторожено з деякою невпевненістю, сумнівом зустрічають звістку про воскресіння, то жінки мироносиці приймають цю звістку зі світлим почуттям радості, з живою і щирою переконаністю.

Кожного разу у святому храмі підчас звершення Святої Літургії звершується відкупительний подвиг Господа Ісуса Христа. Тут, Він народжується і проповідує, страждає, розпинається і вмирає, захоронюється, воскресає і возноситься на небо. Тут, сам Господь Ісус Христос невидимо священнодіє, приносить Жертву і Сам приноситься у Жертву за гріхи світу, приймає дари і в найсвятіших дарах роздається.

Подвиг святих жінок мироносиць так само повторюється в житті Церкви. Цим святим жінкам ми приносимо сьогодні свої молитви випрошуємо їхнього заступництва за нас перед Престолом Божим, допомоги нам грішним у звершені шляху до вічного спасіння і підбадьорення нас до християнського подвигу.

Любов мироносиць до Спасителя була повною всеобіймаючою, істинною і глибокою. Така любов, відкриваючись у душах християн, спонукає і нас наслідувати мироносиць і повторити їх подвиг.

Своєю самовіддачею, святі жінки свідчать, що правдива любов – не короткочасний порив серця. Вона постійна, міцна і ніколи не зменшується. Вона незмінна як в радості та благополуччі, так і в хвилини скорботи та випробовувань.

Щоб не уподібнитися до тих про кого сказав Спаситель у своїй притчі: «Вони вірують дочасно, а під час спокуси відпадають» (Лк.8,13), нам потрібно наслідувати подвиг святих жінок мироносиць, котрі надихають нас любити Господа, щирою любов’ю, полум’яною і благородною. Той хто бажає мати правдиву синівську любов до Бога, той покаже їй в любові до ближнього в ім’я любові до Отця Небесного.

Правдива любов – завжди є жертовною любов’ю. це ми бачимо навіть у нашому повсякденному житті. Мати проводячи довгі безсонні ночі біля ліжечка хворої дитини – хіба не жертвує собою заради любові до своєї дитини?

Святі жінки мироносиці нагадують нам священний обов’язок любові один до одного в ім’я любові до Бога. Ми бачимо, як для них безкінечно дороге Тіло їх спочилого Вчителя, як дорогий їм Його гріб. За прикладом жінок мироносиць і ми тим, що відійшли від нас у вічність надаємо молитовну допомогу, котрої померлі очікують від нас, бо вони вірили, що в наших серцях не згасне пам’ять про них, і наша любов до них – синівська до батьків, а батьківська до дітей – любов духовна і родинна, котра зв’язала нас під час земного життя, буде продовжуватися і за його межами. Наша любов до померлих повинна бути любов’ю діяльною і більш за все втілюватися в молитві. Молитва проникає до небес, доходить до Престолу Божого, зводить благословення Отця Небесного. Ми молимось за наших ближніх, про зіслання їм милості Божої та про дарування їм Царства Небесного. Завдяки молитвам Господь посилає їм втішення і полегшення. Ще більші милості Божі зводить на душі померлих Безкровна Жертва, котра приноситься під час Божественної Літургії.

Подвигом своєї любові до Спасителя святі мироносиці вчать нас, як потрібно виконувати заповіді Христові: «Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і ближнього твого, як самого себе» (Лк.10,27). Про зміцнення нас у цій любові ми сьогодні просимо у святих жінок мироносиць і віримо, що вони стоячи перед Богом, своїми молитвами прославляючи на небесах Пасху Спасительну, випросять нам благословення і благодатну Божу допомогу, щоб наша любов до Бога і ближніх була подібною до їх любові.

свящ, Іван Голуб, викладач ЛПБА УПЦ КП 

Кондак 1

Вибраної від роду Давида і званням сестри по плоті Господа Ісуса Христа шанована, що і слідом за Їм з любов’ю йшла, і від усього серця йому послужила, Фамарі блаженної, так з розчуленням взиваємо: Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Ікос 1

Ангела, як блискавку, на камені сидячого, бачила ти, свята і праведна жінка Тамара, коли з іншими жінками – мироносицями рано вранці прийшла до Труни Життядавця, через це, з вигуком, співаємо тобі так:

Радуйся, баченням Ангела радіючи; Радуйся, солодкої звісткою про воскресіння Христа розради.

Радуйся, розраду це, як миро мною, апостолом принесла; Радуйся, бо міцно вірить у Воскресіння Христове всіх навчила.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 2

Бачив з далеко твої життя, їй Тамара блаженна, сестрою приємною Христа, премудрий Прозорливця, Йому ж з хором ангельських співаєш: Алилуя.

Ікос 2

Розум задивляється від великої любові, що на тебе вилита, Фамара праведна: Як Бога одвічного братом по плоті мала ти; як розмовляла з Ним, бо Його ж невпинно прославляють Ангели. Як бачила обличчя Його, бо на Нього багатоокі серафими дивитися нездатні? О долю! О чудо Боже! Все це у тебе бачачи, зі страхом співаємо тобі:

Радуйся, слова життя вічного з вуст Його Пречистих чуючи; Радуйся, бо доброту Його, для всіх невимовну, бачила.

Радуйся, бо від Самого Господа таємницям Царства Небесного навчена; радуйся, бо руки твої від дитинства Бога тикалися.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 3

Сила божественна в науки Христової діяла, коли юдеї люті, кажучи про Нього, в засліпленні своєму питали один одного: «Чи не це є син столяра? Або це не матір Його називають Марія, і брати, і сестри Його посеред нас живуть? Звідки Йому все це?». Ми ж, разом з сестрою Господа Фамараю, славно сповідуємо Христа, Божу силу і Божу премудрість, вдячно співаючи Йому: Алилуя.

Ікос 3

Маючи Господа Ісуса Христа своїм братам по плоті, ти і Пречисту Пресвят3 Діву і благословенну Славну нашу Владичицю Богородицю і Приснодіву Марію матір’ю своєю називала, Фамара блаженна. Ми ж, дивуючись такій невимовної милості Божої, що на тобі була, так співаємо тобі:

Радуйся, бо називалася дочкою Цариці Небесної; радуйся, бо Царицю Небесну матір’ю своєї називала.

Радуйся, в обіймах Її Безначального Немовля бачила; радуйся, бо Живлячого життя наше, що живився від Діви Пречистої, солодко споглядала.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 4

Буря думок різних заполонила колись батька твого, цнотливого Йосипа, коли побачив Діву Пречисту, що була вагітна, погане подумав Він, але побачивши зачаття Її від Духа Святого, співав Господеві: Алилуя.

Ікос 4

«Чуєш, Дочка, і бачиш, схилі вухо Твоє, і побажає Цар доброти Твоєї», – так співав колись Давид, праотець твій, про Діву Марію віщуючи. Ми ж співаємо тобі, Фамара блаженна, так:

Радуйся, Йосипа Обручника дочка славна Радуйся, Святого Сімейства гроно гідна.

Радуйся, святу Соломію, матері Іоана Богослова, сестрою називала; Радуйся, вподобаного учня і наперсника Христового близька родичка.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 5

Семизір’я святе, семизір’я дивовижне, семизір’я світле, побачимо, віруючі, на тверді сім’ї Ісуса, чотирьох апостолів, братів Господа по плоті: Якова, і Йосипа, і Юду, Симона і трьох святих жінок – мироносиць, сестер Господа по плоті: Есфір, Фамару і Соломію, з ними Христу співаючи: Алилуя.

Ікос 5

Фамару блаженну, що Ісуса Христа обличчям до обличчя бачила, вшануємо так співом:

Радуйся, бо те, що ти бачила, бажали багато пророків бачити, але не бачили; радуйся, ти чула те, що багато царів бажали чути, але не чули.

Радуйся, освячена Сонцем правди; Радуйся, світлом Христа освітлена.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 6

Божественними проповідницями воскресіння Христового, з’явилися праведні жінки – мироносиці, що з Фамарою блаженною говорили апостолам: «Христос Воскрес! Співайте Йому: Алилуя».

Ікос 6

“Зазьзяла зноў Сонца праведнае, што раней у Гроб зышло”, – у радасьці сьпявала ты зь іншымі жанчынамі – міраносіцамі, Фамара праведная, бачыўшы ўваскрэслага Госпада. Мы ж такую песьню табе сьпяваем:

Радуйся, хор міраносіц, як сястра Ісуса, сабой упрыгожыўшая; радуйся, бо на Нябёсах зь імі ў вечнае радасьці .

Радуйся, бо зь анёльскімі Сіламі вечна сьвяткуеш; радуйся, бо са ўсімі сьвятымі за нас, грэшных, няспынна малітвы ўзносіш.

«Засяяло знову Сонце праведне, що раніше в Труну зійшло», – в радості співала ти з іншими жінками – мироносицями, Фамара праведна, побачивши воскреслого Господа. Ми ж таку пісню тобі співаємо:

Радуйся, бо хор мироносиць, як сестра Ісуса, собою прикрасила; радуйся, бо на Небесах з ними у вічної радості перебуваєш.

Радуйся, бо з ангельськими силами вічно святкуєш; радуйся, з усіма святими за нас, грішних, невпинно молитви возносиш.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 7

Бажаючи спасти рід людський, Господь Ісус Христос, несучи Хрест Свій, йде на місце, що називається Лобне. Ти ж, Фамара блаженна, з іншими дочками Єрусалиму, зі сльозами великими, за Ним йшла. Обернувся Ісус і каже: «Дочки Єрусалимські, не плачте про Мене, краще про себе плачте і про дітей ваших». О! Подай і нам твоїми молитвами, жінка свята, плач покаяння, щоб плакали про гріхи наші і, прощення від Господа отримавши, заспіваймо Йому: Алилуя.

Ікос 7

Нове гарне диво божественне удостоїлася бачити ти, Фамара мироносиця: камінь відкинутий, Труна порожня, тління – Життям переможене, пекло зруйноване. Через це співаємо тобі спів хваління:

Радуйся, чудес Божих свідок справжній; Радуйся, багатьох чудес, Ісусом здійснених, глядачка блаженна.

Радуйся, непередаване милістю Господа до людей милувалася; радуйся, бо про Світле Христове Воскресіння одна з перших апостолів повідомила.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 8

Сторона Бога, що плоттю муку потерпів, і був похований, і воскрес на третій день згідно Писанням, сповідуємо, прославляємо, дякуємо, співаючи Йому з Фамараю пісню ангельську: Алилуя.

Ікос 8

Весь наповнився трепетом святим і радістю невимовною батько твій, святий Йосип Обручник, коли у Віфлеємі таємницю славну і дивну бачив небо – печеру, посад херувимський – Діву, яслі – палац, в них же лежав невмещальний Христос Бог! Ти, що такого блаженного отця мала, прийми від нас спів такий:

Радуйся, дочка благословенна; радуйся, бо благословення сім’ї на себе істинно маєш.

Радуйся, бо до благословення Божого виявилася гідною; радуйся, бо тепер благословення Боже всім, що з вірою молитви до тебе підносять, ти посилаєш.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 9

Всякі хвороби, скорбота і скорботу нашу зцілювай, Христом Воскреслим утішена, праведна мироносиця, та з тобою заспіваймо Йому: Алилуя.

Ікос 9

Ти, Фанара блаженна, що принесла з іншими жінками мироносицями апостолам радісну звістку про Воскресіння Христове, наповни цією радістю і нас, так тобі співаємо:

Радуйся, близько Престолу Божого молитви підіймаєш за праславляючих тебе; радуйся, бо маєш відвагу велику перед Господом Ісусом.

Радуйся, бо молитви про милість до нас, грішних, возносиш до Ісуса; радуйся, бо до любові Його солодкої всіх нас кличеш.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 10

Спасіння для нас, що в безодні гріхів гинуть, випроси у Спасителя Бога, Фамара праведна, та з тобою заспіваймо Йому: Алилуя.

Ікос 10

Стіною міцною будь нас, жінка свята, від лютих ворогів видимих і невидимих нас захищаючи, та співаємо тобі так:

Радуйся, розрадниця душ скорботних; радуйся, бо примиряєш  душі неспокійні.

Радуйся, сила малодушних; радуйся, бадьорість сумних.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 11

Тепер спів ангельський на гірських висотах Небес чуєш, мироносиці праведна, адже ще на землі біля Гробу Господнього удостоїлася бачити Ангелів і з ними співати Воскреслому Христу Богу: Алилуя.

Ікос 11

Світлу свічку, Діву Пречисту, що стояла у Хреста Сина Свого, бачила ти, Фамара блаженна, коли з іншими жінками мироносицями на Голгофі була і з уст Пречистої слова ці гіркі чула: «Горе Мені, Дитя Моє, горе Мені, Світло Моє і Життя Моє улюблене. Адже передбачене Симоном сьогодні збулося, пронизала зброя серце Моє!» Через це, в розчулення серця, співаємо тобі так:

Радуйся, бо Божої Матері в скорботі Її на Голгофі співчувала; радуйся, бо від залишеного всіма Господа Ісуса Христа ніколи не відходили.

Радуйся, слово Господа, з Хреста сказані, зі сльозами чуючи Радуйся, чуючи молитву покаянну розбійника: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє».

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 12

Відчув велику благодать у серці своєму, родич твій, Клеопа апостол, коли разом з апостолом Лукою в Еммаус йшов, і Воскреслий Господь, сидячий і розмовляючи з ними пізнаний був ними в переломленні хліба. Тоді звернулися вони один до одного, кажучи: «Хіба не палало нам серце обом, коли Він говорив нам на дорозі, і коли виясняв нам Писання?» Так відчує і наше серце Солодкого Господа Ісуса через молитви твої Фамара славна, так від переповненого серце співають і наші губи Йому пісню перемоги: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи спорідненість твою по плоті з Господом Ісусом Христом, прославляємо і любов твою полум’яну, у якої і миро своє благословенне розчинила ти, на Гроб Христа принісши, і співаємо тобі так:

Радуйся, бо з мудрими дівами свій світильник єлеєм любові запалила; радуйся, Христа з Гробу, як нареченого, з палацу виходить, зустріла.

Радуйся, солодкість перебування у Христі завжди відчуваючи; радуйся, бо як вісник Христового Воскресіння прославлена.

Радуйся, праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа.

Кондак 13

О свята і праведна жінка Фамара, мироносиця і сестра Господа, що миро полум’яної любові своєї до Христа принесла! Подай і нам полюбити Солодкого Господа Ісуса Христа від усього серця нашого, та в полюбимо один одного у Христі Ісусі, в любові та злагоді поживемо, та єдиними устами і єдиним серцем будемо славити і оспівувати Пречисте і велике ім’я Господа, оспівуючи йому: Алилуя.

Цей кондак співається тричі, потім ікос 1 і кондак 1

Молитва до Святої Фамари мироносиці

О свята і праведна жінка – мироносиці Фамара блаженна!

Почуй нас, в цей час молитву, що тобі приносимо. Ти удостоїлася бути сестрою Господа нашого Ісуса Христа по плоті, тому подай і нам молитвами твоїми, щоб і ми духом і серцем нашим стали рідними Господа Ісуса Христа, щоб бути Йому в нас завжди, і ми в Їм також завжди знаходиться. Так живимося, так заповняємося і перебуваємо завжди в солодкості Ісуса, Його благодаттю, Його світлом, Його миром глибоким, Його життям вічним, як гроно заповняємось від лози своєї.

О обрана родичка Господа молитвами твоїми подай нам також зріднитися з Господом Ісусом Христом, так як ти полюбити Його, заради нас розп’ятого, що муку потерпів, похованого і воскреслого, бо не хочемо солодкості, не хочемо краси, не хочемо радості, або слави, або поваги світу цього. Адже Його Єдиного маємо, і навіть сама смерть не здатна розлучити нас з любов’ю Його. Адже на землі з Господом нашим Ісусом Христом возз’єдналися, і на Небі обличчям до обличчя Його побачимо і заспіваймо, і прославимо Його, з Предвічним Його Отцем, і Святим, Благим і Животворним Його Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

]]> http://kyiv-pravosl.info/2013/05/18/akafist-sestri-hospoda-po-ploti-famari-blazhennoji-pravednoji-zhintsi-myronosytsi/feed/ 0