Досягнення сімейного щастя і спокою – величезна праця. Ні з ким з нас просто не буде.

Ось ти одружився. Захоплення і перше кохання пройшли, і через три місяці розкривається вже справжній характер. І бачиш те, що є в людині насправді. Відкриваєш скриньку і розумієш: «Ось воно». І поверненню це не підлягає, ми вже відійшли від каси.

Помічаєш тепер характер своєї людини, її дивацтва, впертість і примхи, про які навіть не підозрював. Якось одна людина, проживши в шлюбі 10 років, мені сказала: «Я брав не цю жінку! Одружився з іншою. Як вона так змінилася?» І я відповів їй «Дозволь мені відкрити тобі одну таємницю. Дружина твоя говорить те ж саме про тебе. І вона не за тебе виходила. Тому що і ти був іншим 10 років тому, а зараз змінився».

Людина змінюється в шлюбі. Вірніше, не змінюється, але оголює справжній характер, який до цього не проявлявся явно. При перших зустрічах і в перший час він був не виражений. Проблеми виявляються, коли ми зустрічаємося і живемо разом. Ось живемо ми разом два-три тижні – і ти почнеш дорікати мені, а я тобі, ми побачимо все те, що з ввічливості так добре приховували.

Притирання один до одного – найскладніший досвід, тому що у всіх нас є кути і ми схожі на камені. Камені на узбережжі постійно обтесуються хвилями. Це безперервний процес. Він триває роками. І що отримуємо в результаті тривалого тесанням? Гальку.

Галька, стверджують геологи, була твердим каменем з багатьма кутами. Від постійного тертя вона стала галькою. Це ж і ти відчуваєш в шлюбі. Стаєш галькою. Зм’якшувати. Вирівнювати і знаходиш гнучкість. Особливо коли тобі вже 70 і більше! Тоді вже все в порядку! Але справа в тому, що початок процесу припадає на молодість.

Одна жінка, яка сповідується у мене на протязі вже декількох років, останнім часом стала якоюсь дуже спокійною. Я сказав їй: «Радий за ваш духовний ріст. Отримали користь». Вона відповіла: «Отче, я нічого не робила. Справа не у віці. Я втомилася сваритися. Постаріла. Мій чоловік теж постарів. Лінуємося кричати вже один на одного. В останні місяці він став погано чути. Поставив протез. Я розмовляю з ним, він розуміє, але чітко не відповідає. Я кажу йому, мовляв, ти не продовжуй, я не розумію, що ти хочеш сказати! Включи телевізор, подивимося щось, залишимо розмови!»

Я думав, що вона свідомо змінилася, зробивши подвиг. А її змінила … старість!

архімандрит Андрій (Конанос)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Багато розлучень, багато трагедій, нескінченні прикрості. Я особисто думаю, що найбільшим подарунком в житті людини є хороша професія і красиві сімейні відносини.

Якщо маєш і те й інше, молодець. Тобто, якщо у тебе є робота, ти зможеш працювати і отримувати гроші, щоб утримувати будинок і свою сім’ю. Тебе чекатимуть улюблені люди вдома. Ти говориш: «Мені добре, у мене прекрасна сім’я!»

Якщо досягнеш успіху і в тому і в іншому, хрестися щогодини. Якщо у тебе є робота, чоловік (дружина) і ви прекрасно проводите час, не думай, що це випадковість. Це не везіння, а велике благословення від Бога. Не у всіх таке є. Я знаю людей, які покутують. Вони не в шлюбі, хоча бажають цього. Інші ще не знайшли роботу. Є й ті, у кого є робота, але вони самотні і через це не відчувають радості.

Що значить бути щасливим у шлюбі? Це означає, що вам разом добре. Тобто говориш з дружиною своєю або своїм чоловіком, і не бачиш, як тече час. Проходить три години, немов п’ять хвилин. Щасливі відносини означають, що ти не можеш насититися присутністю іншої людини, що вона тобі подобається. Тобі до вподоби те, що вона говорить, її жарти, її глузування, її мова, її серйозність.

Щастя нез’ясовно, як алхімія. Побачилися – і підійшли один одному. Закохалися.

Деякі одружуються, хоча не підходять багато в чому один одному. І потім з’являються великі неприємності і труднощі.

Дуже важливо, щоб людина, яка поруч з тобою, змогла тебе витримати, щоб був у вас один подих. Живете разом, їсте разом, обіймайте один одного, чистите зуби разом, одяг ваша в одній пральній машині, їсте за одним столом.

Для всього цього потрібно схожість. Скажи, ти підходиш своїй людині? Підходиш своїй дружині? Підходиш своєму чоловікові?

Мені говориш, що йдеш до церкви. Молодець. Але ти сама йдеш. Де твій чоловік? Чому ви в храмі не разом? І коли повернешся додому, то як? З любов’ю і сумом, необхідністю зустрітися? З сумом? Або з огидою, напруженістю і суєтою?

Як поєднати двох різних людей? Чи легко це?

Двоє людей, до цього зовсім незнайомі, з різними батьками, спадковістю, іншими генами, іншою групою крові. Деякі кажуть навіть про різні знаки зодіаку, що ускладнює їх єднання! Плутанина ціла.

Потрібні зусилля. Щастя, якого ти заслуговуєш, ніхто не подасть тобі на тарілці. Його треба побудувати. Не переживай, якщо в процесі іноді ти будеш рвати волосся на голові. Це мине.

архімандрит Андрій (Конанос)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»