Мт 8:5-13: «А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. Бо і я — людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить».

Проходячи містами Ісус зустрів сотника в якого був хворий слуга. Сотник сказав Ісусу що достатньо лише слова його щоб слуга одужав. Ісус на це відповів що не знайшов в Ізраїлі не знайшов такої віри. Отож віра за св. Писанням є “здійснення очікуваного”. Як ми бачимо в цьому випадку це дійсно так. Слуга повірив в це і був впевнений в тому чого ще не бачив (впевненість у невидимому).

Також цікава історія із грішницею. Ісус простив гріхи грішниці яка сльозами омила його ноги і сказав їй що віра спасла тебе іди з миром.

Лк 7:44,48,50: «І, обернувшись до жінки, сказав Симонові: чи бачиш цю жінку? Я прийшов у дім твій, і ти не дав Мені води на ноги, вона ж слізьми обливала ноги Мої і волоссям голови своєї обтерла. … Їй же сказав: прощаються тобі гріхи. … Він же сказав жінці: віра твоя спасла тебе; йди з миром.»

Що дуже цікаво в багатьох таких історіях Ісус не вимагає від людей нічого крім смиренного покаяння і віри. Христос не питає чи знає він хто він такий, чого прийшов на землю, хоч сотник і знає і вірить в те що Христос має силу спасти його слугу. Бог від нас не вимагає багато знання про себе. Він вимагає визнання що він Бог і що ми немічні і нещасні люди які мають каятись в гріхах. От і все.

Бог не каже грішниці перед тим як відпустити її гріхи чи знає вона що таке апокатастасіс, чи що таке трійця, чи що таке іпостасне з’єднання чи що таке метаноя… Богу достатньо наших сліз. Він віддає перевагу вірі і покаянню.

Неймовірно з якою простотою він говорить із людьми.

Пройшли 2000 років і за цей час люди сильно розширили просту «віру». Настільки що є вже не одна віра в Ісуса Христа як Бога який спасає від гріхів а тисячу вір відмінних одна від іншої…

А раніше апостоли казали про простоту в Христі

2 Кор 11:3: «Але боюсь, щоб, як змiй хитрiстю обманув Єву, так i вашi уми щоб не пошкодились, ухилившись вiд простоти у Христi».

Перші богословські домисли можна прослідкувати вже в апостолів і перші застереження вірян про те щоб не слухали інших

1 Ін 4:1-6: «Улюбленi! Не всякому духовi вiрте, але випробовуйте духiв, чи вiд Бога вони, бо багато лжепророкiв з’явилось у свiтi. Духа Божого i духа омани пiзна­вайте так: усякий дух, що сповiдує Iсуса Христа, Який прийшов у плотi, є вiд Бога; а всякий дух, що не сповiдує Iсуса Христа, Який прийшов у плотi, не є вiд Бога, але це дух антихриста, про якого ви чули, що вiн прийде i тепер уже є в свiтi. Дiти! Ви вiд Бога i перемогли їх; бо Той, Хто у вас, бiльший за того, хто у свiтi. Вони вiд свiту, тому i говорять, як у свiтi, i свiт слухає їх. Ми вiд Бога; той, хто знає Бога, слухає нас; хто не вiд Бога, той не слухає нас. З цього пiзнаємо духа iстини i духа омани».

Видно що Іоан каже він і його паства від Бога. Тому його треба слухати. А Дух Божий свідчить що Ісус Христос прийшов у плоті (тілі) – це і є істина яку каже апостол. Це є той богословський критерій (маркер) яким апостол радить відрізняти хто є єретик а хто з Богом.

І так само перші єресі були вже в апостольські часи

Гал 1:6-9: «Дивуюся, що вiд того, хто покликав вас благодаттю Христовою, ви так скоро переходите до iншого благовiстування, яке, зрештою, не iнше, а тiльки є люди, що бентежать вас i хочуть спотворити благовiстування Христове. Та коли б навiть ми або ангел з неба став благовiстити вам не те, що ми вам благовiстили, нехай буде анафема. Як ми ранiше казали, так i тепер ще говорю: хто благовiстить вам не те, що ви прийняли, нехай буде анафема».

Загалом є універсальна характеристика як дізнатися чи той хто говорить є учень Христа.

Ін 13:34-35: «Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою».

Ось так сказав Ісус Христос. Тобто якщо мають між собою любов то і є учні Христові. Також Ісус навчав як відрізнити лжевчителів від вчителів.

Мф 7:15-20: «Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині — вовки хижі. По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з терня або смокви з будяків? Так усяке добре дерево і плоди добрі родить, а погане дерево і плоди погані родить. Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити. Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і у вогонь кидають. Тож за їхніми плодами пізнаєте їх».

І наостанок про лжепророків словами Ісуса

Мт 23:1-12,27-28: «Тоді Ісус промовив до народу і учеників Своїх, кажучи: на Мойсеєвому сидінні сіли книжники та фарисеї. Отже, все, що кажуть вам додержувати, додержуйте і робіть; а за ділами їхніми не робіть, бо вони говорять і не роблять. Зв’язують важкі тягарі, які неможливо носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть зрушити їх. Всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширюють пов’язки свої і подовжують край одежі своєї. Також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах; і вітання на торжищах, та щоб люди звали їх: учителю, учителю! Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель — Христос; усі ж ви — браття. І отцем не називайте собі нікого на землі, бо один у вас Отець, Який на небесах. І не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник — Христос. Більший же з вас нехай буде вам слугою. Бо хто підносить себе, той принижений буде, а хто понижує себе, той піднесеться. … Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти. Так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня»

Ісус (який радив не відповідати злом на зло ) прокляв їх за це і сказав Мт 23:35-36: «Нехай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили між храмом і жертовником. Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей».

Іван Петрущак