СИНАКСАР НА СОБОР СВЯТОГО ІОАНА ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО

admin — Mon, 20 Jan 2014 13:18:40 +0000

На наступний день святого Богоявлення Собор чесного і славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана від початку Церква прийняла святкувати. Годи-лося-бо вшанувати святкуванням того, хто послужив божественного Хрещення таїнству, поклавши свою руку на голову Владики. Зразу-бо після хрещення Господнього Хреститель вшановується і піснями славиться соборно. Собор-бо говоримо, коли збираються люди в церкву на спів і славословлення Боже, на честь і похвалу вшанованого святом великого Івана Предтечі і Хрестителя. Такий же собор, який по всіх, що у вселенній, церквах відбувався і нині відбувається. Проте в особливий спосіб — у храмах, створених в ім’я Хрестителя, так, як колись у храмі його при Йордані, де ж Христа хрестив, і в Севастії, де ж Ірод його посік, і в Антіохії, де ж руку його праву святий євангеліст Лука заніс, і в Царгороді, куди ту святу руку з Антіохії принесено і де найбільше собор той прославився, бо принесено руку в саме надвечір’я святого Богоявлення, коли святиться вода. І вважалося тоді, що сам Хреститель прибув невидимо на освячення води. Була ж радість велика царям і всьому народові, і з великим торжеством Собор Хрестителя після Богоявлення дня відзначали. Відзначаємо і ми радістю духовною Собор святого цього великого Івана, Предтечі і Хрестителя, молячись до нього, ) щоб молив за нас Владику Христа, щоб були ми зібрані в Церкві торжествуючих, у храмі нерукотворному, вічному, на Небесах. І щоб там святкуючих голос було чути, і щоб святкувати разом Богоявлення вічне, наповнюючись з ним баченням Лиця Божого, Який явленням Себе святим Своїм показується. І славити зі всіма небесними ликами Отця, і Сина, і Святого Духа навіки. Амінь.

Святитель Димитрій (Туптало), Житія святих

Зауваги та загальний переклад Валерій Шевчук

СИНАКСАР НА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, АРХІЄПИСКОПА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО, СЛОВО НА СВЯТЕ ПРОСВІЩЕННЯ [БОГОЯВЛЕННЯ]

admin — Sun, 19 Jan 2014 12:52:20 +0000

Господь наш Ісус Христос після Свого з Єгипту повернення був у Галілеї, у граді Своєму Назареті, де ж був вихований, втаївши перед людьми Божества Свого силу і премудрість до тридцяти років: замолодим-бо вважався серед юдеїв той, кому було менше тридцяти років, щоб сан учительський чи священичий отримати, через те і Христос до стількох років Своєї проповіді не починав ані не являв Себе Сином Божим і Великим Архієреєм, що Небеса пройшов, аж поки років його число сповнилося. Жив-бо в Назареті з Пречистою Матір’ю Своєю, спершу при названому батькові своєму Йосипу, теслі, поки той живий був, з ним же і трудився у теслярстві. Коли ж той помер, Сам рукоділлям тим займався, їжу з праці рук Своїх Собі і Пречистій Богоматері добуваючи, щоб нас навчити не лінуватися ані задурно хліб не їсти. Коли ж сповнилося Йому тридцять років і час явлення божественного зближався, як же говорить Євангеліє[1], щоб явитися Ізраїлеві, було слово Боже до Івана, сина Захарії, у пустелі, що посилало його хрестити водою, ясне знамення сповіщаючи, — по ньому ж мав пізнати Месію, що у світ прийшов. Як же сам Хреститель у Благовіщені розповідає, кажучи: «Той, Хто послав мене хрестити водою, Той мені сказав: «Над Ним же побачиш Духа, що сходить і перебуває на Ньому. Він є Той, хто хрестить Духом Святим»[2]. Послухав-бо Іван слів Божих, «перейшов увесь край юдейський, проповідуючи хрещення покаяння на відпущення гріхів»[3], той-бо він був, що про нього провістив Ісая: «Голос того, хто кличе в пустині: «Готуйте путь Господню, рівняйте стежки Його»[4]. І вийшов до нього увесь юдейський край, і Єрусалимі, і хрестилися всі в Йордані-ріці від нього[5], сповідуючи гріхи свої. Тоді й Христос Господь прийшов з Галілеї на Йордан до Івана хреститися від нього[6]. У той час прийшов, коли Іван провіщав про Нього народові, говорячи: «Іде міцніший від мене услід за мною, Йому ж не є достойний, схилившись, розв’язати ремінь сандалів Його, я-бо хрещу вас водою, Він же має хрестити Духом Святим»[7]. Після слів тих прийшов Ісус хреститися, хоч і не потребував хрещення, бо Пречистий і нескверний, від Пречистої і Пресвятої народжений Діви Матері, і сам Він джерело всілякої чистоти і святині. Проте тому, що взяв на себе гріхи всього світу, прийшов до ріки омити їх хрещенням. Прийшов до вод, щоб освятити єство водне. Прийшов хреститися, щоб нам влаштувати купіль святого хрещення. До Івана прийшов, аби той Йому був свідком правдивим, Духа Святого, що сходив на хрещеного, бачив і голос Отчий зверху чув. Боронив Йому Іван, кажучи: «Мені треба від Тебе хреститися, а Ти ідеш до мене!»[8] Духом-бо пізнав Того, через Кого ж перед тридцятьма роками радісно стрепенувся в лоні матері своєї. І потребував сам від Нього хрещення, бо він у гріху непослуху, наведеному Адамом на весь рід людський, був Господь же до нього сказав: «Покинь нині, так-бо належить нам сповнити кожну правду». Під правдою тут Золотоустий святий розуміє Заповіді Божі. Наче сказав Ісус: «Тому що Закон такі заповіді звелів, Я все здійснив. Це ж одна залишилася, щоб хреститися, годиться-бо Мені здійснити і цю». Заповіддю Божою було і хрещення Іванове, як же він говорить: «Той, Хто послав мене хрестити, Той мені сказав»[9]. Хто ж посилає? Зрозуміло є, що сам Бог. «Було, — каже, — слово Боже до Івана». І хрестився Ісус, тридцятилітній цей, бо вік чоловіка тридцятилітнього до всілякого гріха легко схиляється. Говорять Золотоустий і Теофілакт: «Перший-бо вік, немовляти, багато має невігластва і безумства. Другий же вік, юності, бажаннями тілесними розпалюється. Тридцятилітній же вік мужа дорослого, він грошолюбству, марнославству, люті, гніву і всіляким гріхам підвладний». І через те Христос Господь до цього віку з хрещенням почекав, щоб кожним віком сповнити Закон й освятити єство наше і подати силу перемагати пристрасті і берегтися гріхів смертних. Після хрещення Свого Господь вийшов зразу з води, тобто не затримувався у воді. Розповідається-бо, що святий Іван Хреститель кожного чоловіка, що хрестився від нього, занурював по шию і тримав його так, поки всі гріхи свої висповідає, і тоді залишав його і виходив з води[10]. І тому говорить Євангеліє, що Ісус зразу вийшов з води. Коли виходив же Господь з ріки, розкрилися йому Небеса, світло блискавицеподібне зверху засіяло. І Дух Божий на Господа, що хрестився, зійшов у виді голубинім. Як же у дні Ноєві вод потопних зменшення сповістила голубка, так і тут перестання потопу гріховного голубина подоба знаменувала. У голубиній подобі Дух Святий явився, тому що чиста є та птаха, чоловіколюбна ж, і покірна, і незлостива, і в смороді не перебуває. Так-бо і Дух Святий чистоти є джерелом, чоловіколюб’я безоднею, покори учителем, будівничим незлостивості. Втікає ж від того, хто валяється у смердючій гріховній багнюці без покаяння. Коли сходив Дух Святий, як голуб, на Христа Ісуса, голос з Небес чувся, говорячи: «Ось є Син Мій Улюблений, що Його вподобав»⁸. Йому Слава і Держава навіки-віків. Амінь.

Мій Улюблений, що Його вподобав». Йому Слава і Держава навіки-віків. Амінь.

Святитель Димитрій (Туптало), Житія святих

Зауваги та загальний переклад Валерій Шевчук

[1] їв. 1; Лк. 3.

[2] 1в 1 [33].

[3] Лк. З, [3].

[4] Іс. 40 [3].

[5] Мр. 1, [5].

[6] Мт. 3, [11].

[7] Мр. 1, [7].

[8] Мт. 3, [14].

[9] їв. 1.

[10] У книзі Слів недільних і празникових, під іменем святого Золотоустого у Москві надрукованій, у Слові на Хрещення Господнє. Лист 445. На звороті.

КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я » Святитель Димитрій Туптало

СИНАКСАР НА СОБОР СВЯТОГО ІОАНА ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО

СИНАКСАР НА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, АРХІЄПИСКОПА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО, СЛОВО НА СВЯТЕ ПРОСВІЩЕННЯ [БОГОЯВЛЕННЯ]