Постійна Конференція

Українських Православних Єпископів поза межами України

Свято Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа 2013/2014

Преподобним отцям, монашеству та усім вірним Української Православної Церкви поза межами України та нашим братам і сестрам по Вірі в Україні:
Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! (Ісаї 9:1)

Давним-давно, ці слова були донесені до людей, які жили у тривозі, страху та відчаї, людей позбавлених упевненості, безпеки та присутності Божої. Ми чуємо ці слова на початку Різдва, забуваючи про те, що вперше вони пролунали сотні років перед тим, коли ми почали святкувати Різдво. По цілому світі людство і досі не усвідомлює цієї очевидної та діючої Божої істини.

Різдво Господа нашого Ісуса Христа, або як ми ще називаємо – Різдвяні свята – знову наближається! Знову настала ця пора року, а з нею і радісні хвилини. Але насправді, що таке є Різдво? Чи це подарунки під ялинкою, різдвяні світла у вікнах, привітальні листівки, вечері з родиною та друзями, сніг на подвір’ї, чи привітання «Веселих свят» тих, хто на вулиці проходить повз нас? Для багатьох людей Різдвяний Піст є часом смутку, тому що вони не мають необхідних коштів для того, щоб купити подарунки для своїх дітей, родичів та друзів. Багато з людей сумують у Різдвяний час коли вони згадують про своїх близьких, які не можуть приїхати додому та святкувати разом з ними. Вечеря на День Подяки для декого на жаль залишається тільки мрією, а не реальністю.

Одночасно, Різдвяний Піст може бути порою великої радості, особливо якщо ми будемо пам’ятати що через нього Бог показує Свою Любов до нас. Це може бути час зцілення та відновлення сили. Різдвяні свята – це коли ми святкуємо різдво Дитяти Ісуса. Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, на землю щоб Він воплотився (прийняв тіло) – став одним з нас. Його різдво принесло велику радість цьому світу. Пастухи, мудреці та ангели з радістю розділили веселу новину. Вони знали, що це було незвичайне дитя. Пророки говорили про Його прихід на протязі тисяч років. Зірка сяяла у Вифлеємі, щоб показати дорогу тим, хто шукали це незвичайне дитя.

Різдво також є часом для роздумів. Що є такого особливого у Різдвяних святах, що вони збирають людей разом? Чому ми ідемо до нашої бабусі, родичів або друзів додому на велику вечерю та обмінюємося подарунками? Чому ми ідемо на різдвяні забави де є люди, яких ми навіть не знаємо? Не залежно від причини, ми повинні задуматися над фактом, що ніхто на Різдвяні свята не хоче бути на самоті. Різдвяні свята перетворилися на час коли ми роздаємо подарунки, які є знаком любові та дружби між людьми. Але роздавання та очікування подарунків може вийти поза рамки дозволеного. Бажання одягатися у найстильніший одяг, бажання мати найновішу новинку технології може стати важливішим за дружбу, яку подарунок символізує собою. Часто люди судять дружбу по вартості подарунка, а не по добрих рисах характеру особи, яка дарує подарунок – що є дуже небезпечною стежиною, – стежиною, яка може привести то розірвання дружби та самотності, чого ніхто з нас не хоче.

Ісус Христос як Спаситель приходить для всіх, а не тільки для вибраних людей. Його Різдво є знаком Божої любові та турботи про нас, і того, що ми є Його та один одного. Звістка про Його Різдво вперше була проголошена пастухам – людям найнижчого класу суспільства, яким часто не довіряли. Ангели проголосили: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, між людьми благовоління» закликаючи незнайомих стати друзями а ворогам помиритися. На шляху до дружби та визнання спільності як людство, ми знаходимо волю, яка дає нам змогу жити дружньо один з одним та поважати кожного зокрема.

Наш Спаситель вчить нас, що милосердя, прощення, радість, мир та справедливість насправді існують, а не є тільки мріями. Вони є дійсними, тому що Христос, який народився у Вифлеємі є правдивим уособленням милосердя, прощення, радості, миру та справедливості. Це є справжні різдвяні подарунки, щиро дані нам Тим, Кого різдво ми смиренно та з радістю святкуємо. Ми молимось за Вас, за Ваші родини, за Ваші парафіяльні громади та за цілий світ, щоб ці подарунки були прийняті Вами з чистими серцем, розумом та душею, та щоб Ви швидко розгорнули їх і почали ділитися ними з іншими – можливо навіть з тими, кого Ви не знаєте – щоб вони також для себе могли зрозуміти що воно в дійсності означає бути «вдома на Різдвяні свята». Неймовірною річчю є те, що коли ми ділимося цими дарами, вони примножуються швидше ніж ми встигаємо їх роздавати.

В святий день Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, коли Ви будете в дорозі на Різдвяну вечерю, або до своїх родичів та друзів, або щоб обмінятися подарунками чи просто, щоб занести подячні молитви до Бога у церкві, моліться за всіх, кого Ви зустрінете по дорозі. Подумайте, як вони завдяки Вашій молитві, можливо прийдуть до пізнання того, в що Ви вже вірите: що Бог, через любов Ісуса Христа, перебуває разом з нами у наших домівках, а не у мріях. Отож, жиймо кожен день тримаючись цієї істини до кінця нашого життя.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

Різдво Христове 2013/2014

З Архиєрейськими Благословеннями,

+ЮРІЙ, Митрополит Української Православної Церкви Канади

+АНТОНІЙ, Митрополит Української Православної Церкви США, Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

+ІOAH, Архиєпископ Української Православної Церкви в Діаспорі

+ЄРЕМІЯ, Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

+ІЛАРІОН, Єпископ Української Православної Церкви Канади

+АНДРІЙ, Єпископ  Української Православної Церкви Канади

+ДАНИЇЛ, Єпископ Української Православної Церкви США

+ ВАРФОЛОМІЙ

Милістю Божою архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх

Усій Повноті церкви:

Благодать, милість, мир від Христа-Спасителя, народженого у Віфлеємі

Улюблені брати і сестри, діти в Господі,

«Бо дитя народилося нам, даний нам син»

 (Ісая 9.5)

Багато століть тому Пророк передбачав і оголосив з ентузіазмом і радістю народження немовляти Ісуса від Приснодіви Марії. Природно, навіть тоді не існувало в період перепису Августа-Кесаря, навіть місця для безпечного проживання Святої Діві, яка несла на руках дитину від Святого Духа. Отже, Святий Йосип, як її нареченого і захисник зобов’язаний був вести її до печери, в печеру з тваринами, «для того, щоб народити дитину».

Небо і земля отримали її, пропонуючи в подяку своєму Творцеві: «ангели пропонували гімн, небеса-зірку, волхви подарунки; пастухи-чудо, земля-вертеп, пустеля печеру; ми, Матір Діву. Пастухи були зі стадом, захищаючи їх протягом всієї ночі, коли ангели були свідками Таємниці в радості співали гімни Богові. (Від вечірні Різдва)

Солодкість Святої Ночі на Різдво знову охоплює світ. І в розпалі людської скорботи та болі, нескінченних криз, пристрасті і ненависті, занепокоєння і відчаю, вона представлена таємницею Втілення Божественного Слова, як справжне і своєчасне рішення. Він спускався, як Роса в області теплині всередині лона  Діви Марії, щоб привести до праведності і миру світу. (Див. Пс. 71:7)

В тиші і спокою, в священну ніч на Різдво, Ісус Христос – істота, що не має початку, невидима, незбагненна, нематеріальна, коли-небудь існуючих і те ж – виходить у Драму історії будучи в плоті, незначні, простий, бідний і невідомий. У той же час, він приходить як «Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічності, Князь миру». (Іс. 9:6) Дійсно, він приходить як людина, народжений від Діви Матері, щоб викупити цю складність гріху і дати вирішення тупикової ситуації, життя, судячи по Його благодаті та милості, забезпечуючи долі, цінність, зміст, а також зразковий ідеї і моделі для Доли людини.

Господь прийняв і освятив всю людську природу. Завжди вічний Бог зглянувся, щоб стати для нас ембріоном і бути в утробі Пресвятої Богородиці. При цьому, він як поважаючи людське життя від його ранній стадії і вчив нас поважати все людське з його найраннього часу існування. Творець усього приходить народитися як немовля і від Діви. При цьому, він удостоєний як невинність і материнство, духовне і природне. «Зберігайте цнотливість, жінки, щоб стати вам матерями Христовими». Ось до чого закликає святитель Григорій Богослов (Проповідь XXXVIII на Хрещення, PG36.313A)

Отже, Господь призначив шлюбі чоловіків і жінок в благословенну сім’ю. Інститут християнської сім’ї є клітина життя, і місце для духовного і фізичного здоров’я та розвитку дітей. Таким чином, різноманіття підтримки інституту сім’ї включає в себе зобов’язання церкви і відповідальність керівництва в кожній країні.

Для того, щоб дитина розвивалася здоровим і природнім чином, існує потреба в родині, де чоловік і жінка живуть в гармонії, як одне тіло, одне тіло, і душа, підкоряючись один одному.

Ми впевнені, що все духовне і церковне, так само, як пильність старих пастухів, а також керівники нашого світу, дізналися і прийняли цю Божественну істину і реальність, в яку ми в черговий раз проголосили від Вселенського Патріархату в цей Різдвяний період. Ми всі повинні заохочувати створення і функціонування природних сімей, які можуть створювати громадяни, духовно здорових і радісних, сповненої почуття безпеки, заснованої на почутті безпеки, де передбачені сильний і захисні батька, а також вихователька і любляча мати. Ми маємо потребу в сім’ях, де Бог міг знайти спокою. Ми запрошуємо і закликаємо всієї повнотою нашої Святої Православної церкви, щоб жити в долі, яка є гідною їх покликання і зробити все можливе для підтримки інституту шлюбу.

Брати і сестри, «Hіч минула, а день наблизився».(Рим. 13:12) Пастухи вже попрямував до Віфлеємі, щоб проголосити диво. Вони запрошують нас слідувати за ними «як і інші помилуватися зірками мудреців, наповнених радістю» (від Різдва тропар 4-го гласу), в результаті чого «гідні подарунки», такі як чисте золото королю віків, ладан для Бога всього, і смирну для безсмертних, які лежать мертвим протягом трьох днів» ( Гімн на Різдво) тобто, дари любові і нашої віри, які випробовують нас як християн, головним чином як православних християн, в нації і традиції родини, батьків, і Церкви, яка завжди надає православний шлях крізь століття, якого і донині тримається наше благословенне суспільство, чиєю клітиною для священного життя і зростання є сім’я.

Улюблені брати і сестри, діти у Христі,
2013 років пройшло з моменту народження Христа, котрий прийшов у плоті

2013 роки пройшло, і, як тоді, Христос, як і раніше переслідували в особі слабкого Ірода, і всі види сучасного Ірода

2013 роки пройшло, а Ісус переслідується в особі християн в Сирії та в інших місцях

2013 роки пройшло, а Христос, як і раніше біжить як біженець не тільки в Єгипті, але також в Лівані, Європі, Америці і інших країнах, в прагненні до безпеки у небезпечному світі

2013 роки пройшло, і немовлятко Ісуса залишається в укладених двох ієрархів в Сирії, Павло (Язиги) і Іоан (Ібрагім), а також православних монахинь і багатьох інших відомих і невідомих християн

2013 роки пройшло, а Христос був розп’ятий з тими, кого замучили і вбили, але які не зрадити свою віру в Нього

2013 роки пройшло, а Ісус щодня відданий смерті в обличчя тисяч ембріонів, яким батьки заважають народитися

2013 роки пройшло, а над Христом насміхаються і висміювають в особі нещасних дітей, які відчувають сімейні кризи, злидні та бідності.

Саме цю людську біль, печаль і страждання, прийшов знищить Господь  і ще раз приходить до припустимо, у цей Різдвяний час. Зрештою, Він сказав: «зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили». (Мт. 25:40) саме за цим Він був народжений від Діви, для цього Він став людиною, для цього Він страждав, був розп’ятий і воскрес із мертвих. Що означає для всіх нас. Отже, нехай кожен з нас, возме наші особисті хресті, щоб знайти благодать і милість, коли ми шукаємо Його допомоги. Для цього Еммануїл народився, наш Спаситель і Господь, і «буде з нами». Амін.

Різдво 2013

Константинопольський Варфоломій

Ваш гарячий молитвеник перед Богом