У першу неділю Великого посту наша Церква торжествує. Православ’я святкує свою перемогу. Живі і вже відійшли до Господа, Церква Небесна, переможниця і Церква Земна, войовнича – все Тіло Христове наповнене духовним радістю. Ця перемога описана в «Синодику Православ’я», який промовляється під час літанії з винесення святих і священних ікон. Саме там нашому духовному погляду відкривається, що таке Православ’я. Це не ідеологія та не якась «соціальна система» або філософія, не політика світу цього, яка здобула перемогу та відзначає розгром своїх супротивників. Ні! Православ’я – це новий спосіб життя й існування, це ЖИТТЯ У ХРИСТІ, яке увійшло в історію завдяки Втілення Вічного Слова Божого.

У цей день прославляються святі і віруючі, які жили в усі історичні епохи – адже вони передали нам Істину про буття у Христі, про те єдиному образі життя, який веде до обожнення, до порятунку. А то, що сьогодні піддаємо анафемі  всіх єретиків та тих, кого Божественне Одкровення називає «перелюбниками» – це зовсім не прояв ненависті, а просто захист людства від усього, що спотворює дійсність християнства і перешкоджає нашому обожненню, спасінню.

Старозавітні святі залишалися вірними Істині, яку відкривав їм Бог, що був з ними різними способами. Одним з провідних осіб Старого Завіту, готових на багато жертви заради істини, був святий пророк і Боговидець Мойсей. Той же нехай свідоцтва про Бога, що і святі Старого Завіту, продовжили новозавітні святі, звернувши своє життя до Божественного Слова, Ісуса Христу, який втилився. Мученики і мучениці, преподобні отці і матері у Христі, подвижники і подвижниці, як тоді, так і тепер невпинно благовістять про Віру. Щоб зберегти Істину в тому Всесвіті, де існує тільки одне спасительне суспільство – ТОВАРИСТВО СВЯТИХ, Тіло Христове.

Згідно св. апостолу Павлу, в Православ’ї не може бути такого, щоб людина піклувалася тільки про спасіння своєї власної душі і була байдужою до оточуючих її людей, тому що ніхто не спасається я сам по собі, але тільки в Тілі Христовому, в спілкуванні зі своїми братами.

Це підтверджується свідоцтвом апостола Павла, який говорить про себе так: «Я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх …» (Рим. 9:3). Або: «Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких» (1 Кор. 9:22). Те ж саме буде проповідувати і святий Козьма Етолійський, новий Апостол Павло ромейської нації: «Близько був я до інших, по слову Христа, Який говорить, що християнину, будь то чоловік або жінка, не личить піклуватися тільки про себе і про спасіння своє , але слід дбати також і про своїх братам (пор. 1 Кор. 10:24: «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!»). А ті, хто піклуються тільки про себе, але не про своїх братів, потраплять в пекло … Це найсолодше слово Христа, почуте мною, де Він закликає піклуватися і про нашу братію, проникло до самої глибини серця мого і не давало мені спокою, буквально з’їдає мене, немов черв’як, який точить древо … ».

Місіонерська діяльність Церкви

Це плід духу жертовності і жертви, принесеної за правду і заради своїх братів. Діяння святого апостола Павла і всіх апостолів, а також св. Косми Етолійського, який був новим апостолом наших днів, дуже переконливо це підтверджують. Ось чому місіонерська діяльність знаходиться в центрі Православ’я і є вираженням Євангельської проповіді. Завдання Православ’я в кожний історичний період полягає в тому, щоб зберегти в чистоті та без спотворень «життя Христове» (той образ буття, який Христос приніс у світ) та передати його в кожен куточок землі. Щоб світ був спасенний! Тому Неділя Торжества Православ’я – це не просто свято, а нагадування всім православним, всім нам, що наш світ, наше суспільство все ще чекають Христа. Чи тому, що вони ще з Ним не знайомі, або тому, що вони знають про Нього, але в спотвореному або зміненому до невпізнанності вигляді, як зображують його різні єретичні спільноти і всілякі секти.

протопресвітер Георгій Металлінос

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я» У першу неділю Великого посту наша Церква торжествує. Православ’я святкує свою перемогу. Живі і вже відійшли до Господа, Церква Небесна, переможниця і Церква Земна, войовнича – все Тіло Христове наповнене духовним радістю. Ця перемога описана в «Синодику Православ’я», який промовляється під час літанії з винесення святих і священних ікон. Саме там нашому духовному погляду відкривається, що таке Православ’я. Це не ідеологія та не якась «соціальна система» або філософія, не політика світу цього, яка здобула перемогу та відзначає розгром своїх супротивників. Ні! Православ’я – це новий спосіб життя й існування, це ЖИТТЯ У ХРИСТІ, яке увійшло в історію завдяки Втілення Вічного Слова Божого.

У цей день прославляються святі і віруючі, які жили в усі історичні епохи – адже вони передали нам Істину про буття у Христі, про те єдиному образі життя, який веде до обожнення, до порятунку. А то, що сьогодні піддаємо анафемі  всіх єретиків та тих, кого Божественне Одкровення називає «перелюбниками» – це зовсім не прояв ненависті, а просто захист людства від усього, що спотворює дійсність християнства і перешкоджає нашому обожненню, спасінню.

Старозавітні святі залишалися вірними Істині, яку відкривав їм Бог, що був з ними різними способами. Одним з провідних осіб Старого Завіту, готових на багато жертви заради істини, був святий пророк і Боговидець Мойсей. Той же нехай свідоцтва про Бога, що і святі Старого Завіту, продовжили новозавітні святі, звернувши своє життя до Божественного Слова, Ісуса Христу, який втилився. Мученики і мучениці, преподобні отці і матері у Христі, подвижники і подвижниці, як тоді, так і тепер невпинно благовістять про Віру. Щоб зберегти Істину в тому Всесвіті, де існує тільки одне спасительне суспільство – ТОВАРИСТВО СВЯТИХ, Тіло Христове.

Згідно св. апостолу Павлу, в Православ’ї не може бути такого, щоб людина піклувалася тільки про спасіння своєї власної душі і була байдужою до оточуючих її людей, тому що ніхто не спасається я сам по собі, але тільки в Тілі Христовому, в спілкуванні зі своїми братами.

Це підтверджується свідоцтвом апостола Павла, який говорить про себе так: «Я бажав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх …» (Рим. 9:3). Або: «Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких» (1 Кор. 9:22). Те ж саме буде проповідувати і святий Козьма Етолійський, новий Апостол Павло ромейської нації: «Близько був я до інших, по слову Христа, Який говорить, що християнину, будь то чоловік або жінка, не личить піклуватися тільки про себе і про спасіння своє , але слід дбати також і про своїх братам (пор. 1 Кор. 10:24: «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!»). А ті, хто піклуються тільки про себе, але не про своїх братів, потраплять в пекло … Це найсолодше слово Христа, почуте мною, де Він закликає піклуватися і про нашу братію, проникло до самої глибини серця мого і не давало мені спокою, буквально з’їдає мене, немов черв’як, який точить древо … ».

Місіонерська діяльність Церкви

Це плід духу жертовності і жертви, принесеної за правду і заради своїх братів. Діяння святого апостола Павла і всіх апостолів, а також св. Косми Етолійського, який був новим апостолом наших днів, дуже переконливо це підтверджують. Ось чому місіонерська діяльність знаходиться в центрі Православ’я і є вираженням Євангельської проповіді. Завдання Православ’я в кожний історичний період полягає в тому, щоб зберегти в чистоті та без спотворень «життя Христове» (той образ буття, який Христос приніс у світ) та передати його в кожен куточок землі. Щоб світ був спасенний! Тому Неділя Торжества Православ’я – це не просто свято, а нагадування всім православним, всім нам, що наш світ, наше суспільство все ще чекають Христа. Чи тому, що вони ще з Ним не знайомі, або тому, що вони знають про Нього, але в спотвореному або зміненому до невпізнанності вигляді, як зображують його різні єретичні спільноти і всілякі секти.

протопресвітер Георгій Металлінос

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»