- Московський церква, а сьогодні через свого сателіта – УПЦ МП, гонила та руйнувала православну українську церкву за допомогою окупаційних провладних інституцій, захопила Українську святиню – Почаївську лавру, добудувала на нашій землі свої будівлі і тепер претендує на цю землю та на саму святиню.

- Римо-католицька церква, гонила та руйнувала православну українську церкву за допомогою окупаційних провладних інституцій, створила сателіта УГКЦ, захопила Українську святиню – Почаївську лавру, добудувала на нашій землі свої будівлі і тепер претендує на цю землю та на саму святиню.

На сьогоднішній момент, ці два гіганта – Московська та Римська церква, через своїх сателітів, УПЦ МП та УГКЦ – в рівній мірі набудували на території Почаївської лаври будівель та церков. Проблема тільки ось у чому:

1. Почаївська лавра для християн це не будівлі, а в першу чергу – святе місце, Чудотворна ікона, Мощі Іова та Амфілохія Почаївських, печерка Іова, самі монахи та історія монастиря. Без них майже такий самий комплекс стоїть у Кременці-Преображенський собор, але я не бачу такої ярої війни за нього. Зарваниця теж була православна святиня, і католики претендували на неї навіть без будівель, просто святе місце і історія, а також пам’ять про Зарваницьку Ікону, навіть без її фізичної наявності. І вона стала абсолютним магнітним центром усіх греко-католиків України.

2. Це українська православна святиня. З 1240 року до 1713 року, поки не прийшли перші окупанти, Римська церква зі своїми сателітами Греко-Католиками, а потім, після 1831р., і Московськими окупантами з сьогоднішньою УПЦ МП. А може ми віддаймо наші міста Харків, Одесу і Херсон, бо їх найбільше розбудували Російська імперія та Радянський союз, поки окуповали нас та нищили. Це ж така логіка?

Задайте собі просте запитання, а що католики робили в Почаївському православному монастирі, який довший час був одним із найзатятіших борців з унією та католиками. А це питання найкраще задати ордену єзуїтів, одному з найпалкіших борців проти православних нашої багатостраждальної України та православної Литви та Білорії, бо «ціль виправдовує засіб», як вони декларують. Скільки було зруйновано та захоплено церков та монастирів України. А скільки людей постраждало за те, що сповідували православ’я. Простий люд боровся, а продалася та прогнулася шляхта під тиском польських католиків, зійшли з вузької дороги спасіння і поміняли віру на посади. А потім знову продали, тільки на цей раз ще й націю і свою українську душу на посади та комфорт уже в російській імперії. І уже своїми руками та руками царських цензорів московії, знищили українські богослужбові твори, українську еліту та духовенство, уже не говорячи про історію та спадщину.

Для католиків ця святиня дуже не зручна, бо Чудотворний образ Божої матері був православною святинею, яку вони привласнили після захоплення монастиря, і саме основне, Іов Почаївський, який побудував перший кам’яний храм на горі, повісив цей чудотворний образ над царськими вратами, був великим борцем з тими ж самими уніатами, тобто УГКЦ сьогодні, а також друкував багато літератури на тему боротьби з католиками. Тому, коли католики захопили монастир, то мощі прийшлося сховати від людей. А як буде зараз? Вони будуть ігнорувати історію, а також тих двох суто православних святих, мощі яких зберігає монастир?

Проблема церкви, яка має свого керівника за межами держави, дуже схожа. УПЦ МП не зручно і не комфортна відповідати за патріарха московського Кирила Гундяєва, а греко-католики пробують оправдати проросійську стратегію Папи Франциска, хоч в якихось словах знайти підтримку України (Папа не це мав на увазі, Папа він не знав і тощо). А просто він боїться втратити свою владу над вірними на територіях підконтрольних «русскому миру», а українці все степлять, бо Папа заплакав. Я не маю права судити їх, їх розсудить Бог, вони просто люди зі своїми страстями, які вартують мільйони життів, бо ціна всьому ВЛАДА і ГРОШІ. Добре, що ми не воюємо з Польщею, і тому не побачимо істинне обличчя римської церкви і їх сателіта УГКЦ, цікаво на чиєму боці тоді була би їх церква?

І наостанок:

Перепрошую питання, для чого у такий важкі моменти для країни, а також у час становлення ПЦУ, як вістря патріотичної боротьби з «русским миром», потрібен цей медійний вкид або ніж у спину від «братів – католиків» і тим самим створити, ще одне релігійне протистояння. До речі саме цікаве ведмедя, шкіру якого вони вирішили поділити, ще не вбили, а напруження створене.

прот. Миколай Зінкевич