Батьки святого Іоанна Хрестителя походили з роду Аарону. Вони жили праведно і боговгодно. Одне тільки було в них горе, що вони не мали дітей, це їх засмучувало. Одного разу під час служби в Єрусалимському храмі Захарія ввійшов до святилища, щоб принести кадильну жертву Богу. Несподівано побачив він з правого боку кадильного жертовника ангела Божого. Смутився Захарія і страх напав на нього. Але ангел промовив до нього і сказав: не бійся Захаріє, вислухана молитва твоя і жінка твоя народить тобі сина, якому даси ім’я Іоанн, він буде великим перед Богом сповниться Духа Святого ще в лоні матері своєї і багатьох із синів ізраїлевих на­верне до Господа Бога їх. Почувши це Захарія смутився і не повірив і забажав якої-небудь ознаки. Тоді сказав небесний вісник: я Гавриїл, що стою перед Богом і послано мене говорити з тобою і звістити тобі про це. І ось замовкнеш і не зможеш говорити до того дня коли це станеться і відійшов від нього ангел. Він вийшов і не міг говорити до народу і всі зрозуміли, що він мав видіння (Лк. 1:19-20). На восьмий день після народження треба було дати дитині ім’я. Зібралася родина і близькі, щоб дитину назвати. Давали дитині ім’я його батька, але сам батько не захотів. Коли його запитали про це, то він написав на дощечці Іоанн буде ім’я йому. І зараз розрішилися його уста і він почав говорити. Першим словом Захарії після тривалої німоти була хвала Богу. Благословенний Бог Ізраїлів… Сповнившись Духа Святого, провіщав великі милості Божі. Що дитя Іоанн буде попередником Його. Що уже близький прихід Христа Месії. І ти дитино пророком Вишнього назвешся, бо їдеш перед лицем Господнім, щоб приготувати дорогу йому. І був страх на всіх присутніх хто чув про це. Жителі міста дивувалися всьому, що тут відбулося і го­ворили: що буде з цієї дитини бо й рука Господня була з ним. А дитя росло і кріпилося духом і рука Господня була на ньому.

Велич і святість Іоанна, вже видно з тих обставин, які відбувалися під час його народження. Сам Христос назвав його найбільшим серед народжених жінками, тобто, найбільшим серед людей. Все це стверджує його особливу святість і праведність. До тридцяти років святий Іоан перебував у пустині де проводив строгий подвиг пустинника. Життя в пустині загартувало його і підкорило духу тіло. Коли було йому тридцять років Боже провидіння покликало його на відкриту всена­родну проповідь. І він ходив по всій землі Йорданській, проповідуючи хрещення в покаяння для відпущення гріхів. Люди йшли на заклик проповідника, сповідаючись в своїх гріхах, і приймаючи хрещення в водах Йордану. Так виконував святий Іоанн свою місію попередника Христа Спасителя. Серця людей робив спосібними до прийняття благовістя Євангелія. Святий Іоан в своїх проповідях наполегливо закликав людей покинути неправду і ворожнечу, перемогти ненависть і все те що є перешкодою до Царства небесно. Його відверта проповідь мала великий успіх. До нього приходили люди не тільки з околиці Єрусалиму, але й далеких країв. Про­повідь його мала великий вплив. Весь народ, що слухав його і митарі отримували зауваги про волю Божу і хрестилися хрещенням Іоановим (Лк.7:29). Він сміливо картав лицемірство гордих фарисеїв, невірство садукеїв, називаючи їх поріддя єхидни. Хто сказав вам утікати від гніву Божого? Всім наказував, творіть достойний плід покаяння. І багато людей слухали Іоанна і виправлялися. Так виконував Іоанн свою місію попередника Господнього. Так готував дорогу до людських сердець.

В кожному з нас живуть гріховні привички, як у тих юдеїв, яких з такою прямотою засуджував Іоанн. Іоанн картав гордість, лицемірність, ворожнечу, ненависть, лукавство, маловір’я, несправедливість. Всі ці пороки, на жаль живуть і тепер в нас. Тому, голос вола­ючого в пустині закликає всіх нас, приготувати дорогу Господу. Правду творіть… Отже, своїми гріхами не перегороджуймо вхід Богу до нашого серця. Вирівнюймо всі кривизни нашого життя, зробімо його рівною і глад­кою, а тоді процвіте у серці щира християнська любов. Тоді і Бог буде з нами.

Хто перебуває в любові той перебуває у Бозі. Заклик Іоанна зворушив душі людські. Цей заклик був, власне тим, чого люди чекали, а саме, віри в прихід Месії. Очікування охопило не тільки Юдею, але й поган. Зростало бажання жити по божому й держати закон…

+Данило,

митрополит Чернівецький і Буковинський