Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Молитва до Святого Духа

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди перебуваєш і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милостивий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас: Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.

Господи, помилуй (тричі).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Господня

Отче наш, що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Господи, помилуй (12 разів).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 3

Господи, як намножилося ворогів моїх, скільки тих, що повстали проти мене, багато хто кажуть душі моїй: «Нема спасіння йому в Бозі його». Але Ти, Господи, захист мій, Ти слава моя, Ти підносиш голову мою. Голосом моїм кличу я до Господа, і Він чує мене з гори святої Своєї. Я лягаю, і сплю, і встаю, бо Господь захищає мене. Не побоюся я безліч напасників, що звідусіль нападають на мене. Устань, Господи, спаси мене, Боже мій, бо Ти вражаєш усіх ворогів моїх і зуби нечестивців сокрушиш. Від Господа спасіння, і над народом Твоїм благословення Твоє.

МОЛИТВА ЗАТРИМАННЯ

(із збірника молитов старця Пансофія Афонського, 1848 р.)

Стихира на стиховні, покаянна, глас 7

Як неплідну смоківницю не покарай мене, Спасе, грішного, але на тривалі літа відстрочення мені даруй, напоюючи душу сльозами покаяння, щоб я плід Тобі приніс, Багатомилостивий.

Милосердний Господи! Ти в давні часи устами служителя Мойсеєвого Ісуса, сина Навина, затримав на цілий день рух сонця й місяця, доки народ ізраїльський мстив ворогам своїм.

Молитвою Єлисея пророка побив сиріян, зупинивши їх, і знову зцілив їх.

Ти свого часу звістив пророку Ісаї: ось Я поверну назад на десять ступенів сонячну тінь, яка пройшла по слідах Ахазових, — і повернулось Сонце на десять ступенів по слідах, якими сходило.

Ти устами пророка Єзекіїля закривав безодні, зупиняв ріки, затримував води.

Ти постом і молитвою пророка Твого Даниїла стулив пащі левам у рові.

І нині затримай і зупини завчасно всі замисли ворогів, що стоять довкола народу українського, осель, міст і селищ українських і всієї України, про захоплення, переміщення, вигнання, знищення, взяття в полон.

Так нині знищ лихі наміри й домагання всіх тих, що осуджують народ український, затули вуста і серця всіх тих, що обмовляють його, злостяться й погрожують народу українському, і всіх тих, що злословлять і принижують його.

Так і нині наведи духовну сліпоту на очі всіх тих, що повстають на народ український, і на всіх ворогів його.

Чи не Ти звістив апостолу Павлу: говори і не замовкай, бо Я з тобою, і ніхто не заподіє тобі зла.

Пом’якши серця всіх протиборців блага і достоїнства Церкви Христової. При цьому нехай не замовкають уста мої для викривання нечестивців і прославлення праведних і всіх дивовижних діл Твоїх. І нехай здійсняться всі благі починання наші і бажання.

До вас, праведники й молільники Божі, наші сміливі заступники, що колись силою своїх молитов зупинили нашестя чужинців, напади ненависників, знищували лихі задуми людей, закривали пащі левам, нині звертаюся я з молитвою моєю, з моїм проханням.

І ти, преподобний великий Еллію Єгипетський, що колись огородив у колі хресним знаменням місце поселення учня свого і звелів йому озброїтися іменем Господнім і не боятися віднині демонських спокус. Захисти оселі народу нашого, міста та селища українські і всю Україну нашу, в якій ми живемо, колом молитви твоєї і збережи народ український від пожежі, ворожого нападу, обстрілів, бомбардування і від усякого зла й страхіття.

І ти, преподобний отче Поплію Сирійський, що колись своєю безперервною молитвою десять днів демона тримав непорушним і не давав йому йти ні вдень, ні вночі, — нині навколо осель народу українського, міст і селищ, і всієї України — тримай за дверима, стінами та кордонами їхніми всі ворожі сили й усіх тих, хто хулить ім’я Боже і зневажає народ український.

І ти, преподобна дівственице Піамо, що колись силою молитви зупинила ходу ненависників, які йшли погубити жителів того села, в якому жила, — нині зупини всі замисли ворогів народу українського, що бажають вигнати його з осель, міст і селищ, знищити й погубити його, не допусти їм наблизитися до осель, міст і селищ, і всієї України, зупини їх силою молитви своєї: «Господи, Суддя Вселенної, Ти, Якому неугодна всяка неправда, коли дійде до Тебе молитва ця, нехай Свята Сила зупинить ворогів народу українського на тому місці, де спіткає їх».

І ти, преподобний Василію Печерський, зверши свої молитви заборони над ворогами, що нападають на народ український, і віджени всі підступи диявольські від нього.

І ти, преподобний Іове Почаївський, моли Пресвяту Владичицю нашу Богородицю захистити і зберегти народ український, розпростерши над Україною Свій святий омофор, жах і страх на напасників наших навести і підступний напад їх на швидку втечу перетворити.

І ви, преподобні Антонію, Феодосію та всі чудотворці Печерські, піднесіть свої молитви до престолу Божого за народ український, нехай земля наша народу Божому українському буде вистелена росою Божою, а для ворогів наших стане пекельним полум’ям.

І ви, всі святі землі Української і всі святі православні, розвійте силою молитов своїх за народ український всі бісівські чари, всі диявольські замисли й підступи, спрямовані на те, щоб нашкодити йому й погубити його, і все надбання народу українського.

І ти, великий і грізний страже, Архістратиже Михаїле, що вогненним мечем відсікаєш усі наміри ворога роду людського і всіх прислужників його, що бажають погубити народ український, стій непорушно на сторожі осель народу українського, всіх міст і селищ, і всієї України, всіх тих, що живуть у ній, і всього майна їхнього.

І Ти, Владичице, Пресвятая Богородице, що недаремно названа “Непорушною Стіною”, будь для всіх тих, хто ворогує проти народу українського й замишляє чинити йому зло, істинно нездоланною перешкодою й непорушною стіною, що захищає народ український від усякого зла і тяжких негараздів.

Молитва прп. Макарія, авви Єгипетського

Господи, як Ти хочеш, і як знаєш — помилуй! Але нехай буде так! Нехай буде так! Нехай буде так!

Догматик

Всесвітню славу, що від людей народилася і Владику народила, Небесні Двері, Діву Марію звеличаймо, Безтілесних пісню і вірних окрасу, бо Вона небом і храмом Божества стала і, ворожу перепону зруйнувавши, мир дарувала й Царство відкрила. У Ній же, утвердження віри маючи, поборником маємо Господа, Який від Неї народився.

Будьмо сміливі, люди Божі, і відважні, бо Він ворогів переможе, як Всемогутній.

Тропар

Небесних Сил архістратиги, повсякчас молимо вас ми, недостойні, щоб вашими молитвами охороняли й покровом духовної вашої слави захищали нас, що старанно припадаємо до вас і взиваємо: «Від напастей спасайте нас, як чиноначальники Небесних Сил».

Кондак

Архістратиги Божі, служителі Божественної слави, ангелів начальники, а людей наставники, просіть нам усе, для душ корисне, і всяку милість, як безтілесних архістратиги.

Ми, Хрестом захищені, ворогу протистоїмо, не боячись ні підступів його, ні хитрощів: бо гордий покараний, і переможений був силою розіп’ятого на древі Христа.

Хрест Твій, Господи, освятився, через нього ж і зцілення відбуваються тих, хто гріхами недугує, тому ми до Тебе припадаємо, помилуй нас.

Господи, зброю на диявола – Хрест Твій дав Ти нам, тремтить бо він і трясеться, не маючи змоги дивитися на силу Хреста, бо він мертвих піднімає і смерть подолав. Тому ми поклоняємося погребінню Твоєму і воскресінню.

Молитва Архістратигу Божому Михаїлу

Господи Боже, великий Царю Безначальний, пошли, Господи, архангела Свого Михаїла на допомогу рабам Своїм – народу України, щоб звільнити його від ворогів його видимих і невидимих. О, Господній великий архангеле Михаїле, вилий миро милості Божої на народ український. О, Господній великий архангеле Михаїле, демонів нищителю, заборони всім ворогам, що борються з народом українським, зроби їх слабкими, як вівці, розвій їх, як порох, що розвіває вітер. О, Господній великий архангеле, шестикрилий перший зверхнику і воєводо небесних сил, херувимів, серафимів і всіх святих. О, дивовижний архангеле Михаїле, хранителю потаємного і незримого, будь для народу українського великим помічником у всьому, у кривдах, у скорботах, в печалях, в пустелях, на роздоріжжях, на ріках і на морях будь тихим пристановищем. Звільни народ український, великий Михаїле архангеле, від оман диявольських і почуй його, що закликає ім’я твоє святе, поспіши на моління й почуй молитву народу українського. О, великий архангеле Михаїле, подолай усіх, що протистоять народу українському, силою Чесного й Животворчого Хреста Господнього, молитвами Пресвятої Богородиці і святих ангелів, і святих апостолів, і святого великого Миколая Чудотворця, і святого пророка Іллі, і святих великих мучеників Микити та Євстафія, і преподобних отців, і святих святителів і мучеників, і мучениць, і всіх святих небесних сил. О, великий архангеле, будь помічником народу українського, звільни його від землетрусу, потопу, вогню, меча, від раптової смерті, від усякого зла, ворога підступного й улесливого, раптового буревію і від диявола звільни його, великий Михаїле, архангеле Господній, завжди, нині і повсякчас, і навіки вічні. Амінь.

Молитва проти Антихриста,

складена оптинським старцем схиієромонахом Анатолієм Потаповим

Визволи мене, Господи, від облудного, богомерзенного і злохитрого антихриста, що ось-ось гряде, і заховай від сіті його в сокровенній пустелі спасіння Твого. Дай мені, Господи, силу і мужність твердого сповідання імені Твого Святого, щоб не відступив я через диявольський страх, щоб не відрікся я від Тебе, Спасителя й Викупителя мого, і від Святої Твоєї Церкви. Але дай мені, Господи, вдень і вночі плач і сльози над гріхами моїми і пощади мене, Господи, в день Страшного Суду Твого. Амінь.

Псалом 45

Бог нам пристановище і сила, скора допомога в біді, що надходить на нас.

Тому не будемо боятися, хоч би захиталася земля, і гори зрушились у безодню моря.

Нехай шумлять і хвилями здіймаються води і трясуться гори від хвиль їхніх.

Потоки рік веселять місто Боже, святу оселю Всевишнього.

Бог посеред нього — воно не захитається; Бог допоможе йому зранку.

Стривожилися народи, захиталися царства: Всевишній подав голос Свій, і похитнулася земля.

Господь Сил з нами, Бог Якова — захисник наш.

Прийдіть і погляньте на діла Божі, які чуда вчинив Він на землі.

Він спинив війни до країв землі, поламав лук, знищив зброю і колісниці попалив вогнем.

Заспокойтеся і пізнайте, що Я — Бог, піднесуся між народами і прославлюся на землі.

Господь Сил з нами, Захисник наш — Бог Якова.

Псалом 68

Спаси мене, Боже, бо води дійшли до душі моєї.

Я загруз у глибокім болоті, і нема на чому стати. Зійшов я у глибину моря, і хвилі його заливають мене.

Я знемігся від благань, і гортань моя зашерхла. Втомилися очі мої від очікування Бога мого.

Бо тих, що ненавидять мене без вини, більше, ніж волосся на голові моїй. Вороги мої, що переслідують мене даремно, зміцніли, і чого я не відбирав, того вимагають від мене.

Боже, Ти знаєш, як тяжко мені, і гріхи мої не втаєні від Тебе.

Нехай не осоромляться через мене ті, що надіються на Тебе, Господи, Боже Сил. Нехай не осоромляться через мене ті, що шукають Тебе, Боже.

Бо ради Тебе терплю я зневагу, і сором покриває лице моє.

Я став чужим для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.

Бо ревність до дому Твого з’їдає мене, і зневага тих, що Тебе зневажають, впала на мене.

Коли я плакав і постом смиряв душу мою, то й тим докоряють мене.

Замість одежі я обгортав себе веретищем — і тим став посміховиськом для них.

Про мене говорять ті, що сидять біля воріт, про мене співають ті, що п’ють вино.

А я з молитвою моєю до Тебе, Господи, в час, угодний Тобі, Боже. З великої милості Твоєї, почуй мене в істині спасіння Твого.

Виведи мене з болота, щоб не потонув я, спаси мене від ненависників моїх і від глибокої води.

Нехай не затопить мене буря повені, нехай не потону я в глибині.

Вислухай мене, Господи, бо велика милість Твоя, заради великих щедрот Твоїх зглянься на мене.

Не відверни лиця Твого, бо я сумую, скоро почуй мене.

Поглянь на душу мою і спаси її, від ворогів моїх спаси мене.

Ти знаєш приниження моє, ганьбу мою і сором мій. Вороги мої всі перед Тобою.

Наруга сокрушила душу мою, і страждання. Я знеміг. Я очікував, що хтось буде співчувати мені, і не було, очікував, хто б заспокоїв мене, і не знайшлося.

І дали в їжу мені жовч і у спрагу мою напоїли мене оцтом.

Нехай буде трапеза їхня тенетами їм, і мирна вечеря — пасткою.

Нехай потемніють очі їхні, щоб не бачили, і спини їхні назавжди зігни.

Вилий на них гнів Твій, і полум’я його нехай обійме їх.

Нехай житло їхнє стане пустим, і в наметах їхніх нехай не залишиться нікого живого.

Бо кого покарав Ти, над тим вони ще й знущаються. І тому, кого поранив Ти, вони ще збільшують страждання.

Збери докупи всі беззаконня їхні, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.

Нехай буде викреслено їх із книг живих, і між праведними нехай не напишуться.

А я бідний і страждаю, поміч Твоя, Боже, нехай визволить мене.

Я буду славити в піснях ім’я Бога мого, буду прославляти Його хвалою.

І це буде більш приємне Господу, ніж жертви волів і телят з рогами і копитами.

Побачать це принижені і звеселяться. І оживуть серця ваші, ви, що шукаєте Господа.

Бо почув Господь убогих Своїх і не забув в’язнів Своїх.

Нехай хвалять Його небо і земля, море і все, що живе в них.

Бо спасе Господь Сион, і збудує міста Іуди для людей Своїх, і поселяться там, і будуть нащадками Його.

І нащадки рабів Його утвердяться в ньому, і ті, що люблять ім’я Його, будуть жити в ньому.

Псалом 76

Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.

В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.

Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.

Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.

Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.

Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:

невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милості Своєї?

Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?

Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?

І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».

Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.

Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.

Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог наш?!

Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.

Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.

З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.

Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.

Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.

Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.

Псалом 90

Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.

Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе».

Він спасе тебе від сіті ловця і від пошесті згубної.

Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.

Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.

Ані пошесті, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.

Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.

Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.

Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.

Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.

Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.

На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.

На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.

Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.

Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.

Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє».

Псалом 108

Боже хвали моєї! Не мовчи.

Бо відкрилися на мене уста нечестиві й уста підступні; говорять про мене слова неправди.

Словами ненависті звідусіль оточують мене і повстають проти мене без причини; за любов мою вони ворогують проти мене, я ж молюся; віддають мені злом за добро, і ненавистю — за любов мою.

Постав над ним нечестивого, і диявол нехай стане праворуч нього. Коли стане на суд, хай він вийде осудженим, і молитва його буде йому за гріх.

Нехай дні його будуть короткими і достоїнство його перейме інший.

Діти його хай будуть сиротами і дружина його — вдовою.

Будуть вони блукати та просити хліба і будуть вигнані із домів їх.

Хай позичкодавець його забере в нього все, і чужі розтягнуть добро його.

Хай не буде йому заступника, і ніхто не приголубить сиріт його; нехай згинуть усі нащадки його, і вже в наступному поколінні ніхто не згадає й імені його.

Нехай згадаються перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його не буде очищений.

Нехай будуть вони повсякчас перед Господом, і Він знищить і спомин про них на землі, за те, що не виявив він милості, а переслідував людину бідну, беззахисну, засмучену серцем, щоб убити її.

Він полюбив прокляття, воно і прийде на нього; не побажав благословення, — і воно одійшло від нього.

Нехай він одягнеться в прокляття, наче в одежу, і нехай увійде воно, як вода, в утробу його і, як олива, в кості його; і нехай буде воно йому як одіж, в яку він одягається, і як пояс, яким він завжди підперізується.

Ось така відплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять зло на душу мою!

Ти ж, Господи, Господи, захисти мене заради імені Твого, бо блага милість Твоя.

Спаси мене, бо я знеможений і вбогий, і серце моє поранене в мені.

Я зникаю, як та тінь, що відхиляється; стрясаюся, як та сарана, що гонять її.

Коліна мої знесиліли від посту, і тіло моє сохне без поживи.

І став я посміховиськом для них: ті, що дивляться на мене, похитують головами.

Допоможи мені, Господи, Боже мій! Спаси мене з милості Твоєї.

Нехай пізнають, що це — Твоя рука і що це Ти, Господи, вчинив.

Вони проклинають, а Ти благослови. Вони нападають, але нехай будуть посоромлені; а раб Твій нехай возрадується.

А ворогів моїх нехай покриє безчестя і, як одежею, нехай вони покриються соромом своїм.

А я голосно буду славити Господа устами моїми і серед багатьох буду прославляти Його,

бо Він стоїть праворуч бідного, щоб спасти його від тих, що шукають душу мою.

Псалом 69

Боже, на поміч мені прийди, Господи, поспіши допомогти мені.

Нехай постидяться й осоромляться ті, що шукають душі моєї.

Нехай відступлять осоромленими ті, що шукають загибелі моєї. Нехай біжать назад ті, що кажуть мені: «Добре, добре!»

Але нехай зрадуються і звеселяться ті, що шукають Тебе, Боже. І ті, що люблять спасіння Твоє, нехай завжди кажуть: «Великий Господь!»

А я немічний і убогий: Боже, допоможи мені. Ти — Поміч моя і Спаситель мій. Господи, не забарись.

Достойно є і це є істина, славити Тебе, Богородицю, Прісноблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово народила, істинну Богородицю, Тебе величаємо.

Слава Отцю, i Сину, i Святому Духові, i нинi, i повсякчас, i на вiки вiчнi. Амiнь.

Господи, помилуй (тричі).

Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Своєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.

]]> http://kyiv-pravosl.info/2022/03/17/molytva-zatrymannya-iz-psalmamy/feed/ 0 http://kyiv-pravosl.info/2020/09/08/spasy-vrozumy-i-pomyluj/ http://kyiv-pravosl.info/2020/09/08/spasy-vrozumy-i-pomyluj/#comments Tue, 08 Sep 2020 09:03:53 +0000 admin http://kyiv-pravosl.info/?p=7659 Continue reading →]]> «Люди, що в темені сиділи, світло велике побачили, а тим, хто сидів у країні смертної тіні, засяяло світло»

Мт. 4:14.

Хто ж ті люди, що побачили Світло велике? І хто ж ті люди, котрі сидять у країні темені смертної, що їх осяяло Світло? Це невіруючі, ті з нас, хто поклоняється вождям-ідолам, які руйнували віру і Храм Божий, ті з нас, хто поклоняється пристрастям і звабам світу цього і не хочуть каятися в своєму гріху. А Світло, яке осяяло їх, є Світло духовне, а ним є Господь наш Ісус Христос, який Світлом Своїм просвітив душі тих, хто увірував у Нього, як Сина Божого, що був одвічно.

Країна тіні смертної – то наша душа, затьмарена невір’ям і незнанням Бога, то є темрява непроглядна наших гріхів, які є тінню смертною для душі. Якщо ми істинні християни, то загляньмо ж у свої душі і подивимося – чи є там світло Христове, тобто світло животворчої віри в Христа, непохитної надії на Нього і щирої до Нього любові.

Ми легковажно називаємо себе християнами, навіть не задумуючись над тим, а чи сяє світло Христове в нашій душі, адже для цього треба зробити якийсь порух назустріч Господу, бо слід пам’ятати, що душа людини, котра не стає на шлях спасіння, знаходиться у великій небезпеці. Адже там, де немає світла, панує темрява. Така людина духовно мертва. Бо крім Ісуса Христа немає іншого в небесах Господа і окрім світла Христового немає іншого світла для спасіння нашого.

Як сказано: «Ви – діти світла і сини дня: ми не належимо ні ночі, ні темряві. Тому не спімо, як інші, а пильнуймо» (1 Сол. 5:5-6), бо: «Так робіть, знаючи час, що вже пора вам пробудитися від сну, адже тепер спасіння ближче до нас, ніж коли ми увірували. Ніч минула, а день наблизився, тому відкиньмо вчинки темряви і зодягнімося в зброю світла» (Рим. 13:11-12).

Але, любі мої, світло Христове може увійти в наші душі лише після того, як ми очистимо їх від липкої темряви своїм щирим покаянням, бо сказав Іоанн Хреститель: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мт. 3:2), – свідчить апостол Матвій у Євангелії. Отже, не можна й християнином називатися без покаяння. І життя без покаяння напівмертве, бо душа тоді перебуває в кайданах гріхів. І Господь Ісус Христос почав проповідувати з того ж визначального: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!» (Мт. 4:17) – чим сповістив Свою Євангелію. «Збулися часи – і Боже Царство наблизилось. Покайтеся і віруйте в Євангелію!» (Мк. 1:15), – передає нам слова Господа і апостол Марк.

Адже душа християнина, який не кається, або ж кається, але нещиро, не бачить спокою душевного, рветься і страждає, бо перебуває в полоні пристрастей, а, отже, наближається до пекла, до мук у вічній темряві. Людина нещиро кається тоді, коли вона не має смирення й покірливості. А Господь сказав нам: «Навчіться від Мене, бо я лагідний є і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (Мт. 11:29). Тож, коли ми щиро каємося, то отримуємо прощення гріхів, а душа знаходить спокій. Бо: «Коли кажемо, що не маємо гріха, то обманюємо самих себе і правди немає в нас. Коли ж ми визнаємо гріхи наші, то Він, вірний і праведний, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди» (1 Ін. 1:8-9).

Отже, спасіння починається з покаяння, з усвідомлення гріховності свого життя і зміни життєвого шляху. Адже скільки гріхів на душі в кожного з нас, тих дріб’язкових, малопомітних, які й розпізнавати важко, бо вони увійшли в повсякденність і стали в безбожному світі ледь не нормою, стали звичними. Вони засмічують наші душі, як пилюка, розслаблюють душі і стають перепоною до спасіння, адже людина знаходить безліч причин, щоб не звертати на них уваги. «Тож пильнуйте, – говорить апостол Павло, – як вам треба поводитись – не як немудрі, а як мудрі, використовуючи час, бо дні лукаві» (Еф. 5:15-16).

Люди, які тим чи іншим чином досягли достатку або й багатства, здорові, втішені своїм становищем, думають, що це вже і є щастя. Але не тільки вони, а й ті, що не мають цього, а з пожадливістю заглядаються на них, і собі думають, що то вже й щастя земне, і заздрять їм.

І перші, й другі живуть по своїй волі, підкоряючись своєму свавільному розуму, який зводить їх на манівці, живуть, облишивши осторонь святі заповіді Божі, не бажаючи знати, що істинна радість наша – єдиний Господь і тільки в Ньому наше спасіння. Він зігріває душу, як зігріває сонячний промінь на осінньому полі самотню квітку. Але більшість із нас щільно зажмурили очі в небажанні бачити Його світло. І тому душі їхні неспокійні, бо постійно бентежаться заздрощами, вони в озлобленні, їм всього мало, їм завжди чогось не вистачає, бо вони нещасні в темені.

І в душі моїй вроджуються молитовні слова: «Любі мої, боріться з гріхом і просіть у Господа помочі, без якої вам самотужки його не здолати. Прийде Господь вам на поміч, бо милостивий Він і любить нас, людей. Він дав нам покаяння і покаянням ми спасемося, адже тим, хто з гріхом бореться, Господь дає прощення, і більше того – хто живе благочестиво, тому посилає ще й Духа Святого, а Він вселяє в душу мир і спокій, вселяє страх Божий, як головну перепону до чинення гріха. Коли пізнаєш Господа Духом Святим, тоді й на щастя земне, на всі принади світу цього дивишся як на туман, котрий одразу ж, тільки сонце зійде, розсіюється, чи як дим, якого розносить навіть легкий подув вітру.

- О, Господи, безмірна любов Твоя до творіння Божого, так навчи ж нас, людей, усвідомлення любові Твоєї, без якої нам не спастися. Молю Тебе, не карай нас, мерзенних, за гріхи, не відвертай лиця Свого світлоносного, а пошли Духа Святого, який утішить скорботні душі людей Твоїх, обрадуй їх словами: «Прощаються гріхи ваші».

Великий подвижник сказав: «Немає більшого чуда, як любити грішника в його падінні». Але й кожен із нас повинен покаятись і тоді Господь простить гріхи, і які б незгоди та негаразди не терзали душу, в ній пануватиме радість і мир. Яке то велике благо – примиритися з душею своєю і мати мир у душі!

Та знати треба: якщо ти, бачачи грішника, не пожалієш його, то ще немає з тобою благодаті і Господь не простив тобі, і гріх твій лишається в душі твоїй на загибель. Якщо ж ти сам прощаєш ближньому, то й Господь тебе прощає. То ж прошу вас, любі мої, простіть і ви мене, бо мало доброго в мені, а багато гріхів обсіли душу мою і терзають її, бо немає їй захисту в Господі, адже ображаю Його гріхами, і відходить Він од мене, а лихі думки тим часом, як оси жалючі, накидаються на душу і тоді душа ридає й голосить, обливаючись сльозами: «Господи, я гідний вічних мук пекельних, але зглянься наді мною і прости мене, і дай мені благодать Свою, бо загине душа моя без благодаті. Дай, Господи, сльози гарячі, щоб плакала душа і омивалася ними – солоними від гріха і солодкими в покаянні.

Господи, прости і помилуй мене!»

Багато хто каже, навіщо, мовляв, каятися, адже після каяття доводиться знову грішити, бо живеш у світі, який зуздром погруз у гріху. Але святий Іоанн Золотовуст вчить нас, щоб ми не впадали у відчай, а каялись, хоч би гріхи й повторювались постійно. Скільки б не падали, стільки слід і каятися. Він каже, що це все одно, що на площі – скільки разів упадеш, стільки і встанеш. Тому то і сказано: «Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і Христос освітить тебе!» (Еф. 5:14).

При цьому як настанова звучать слова святого апостола Павла: «Не вважаю, що я вже досяг, та тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваюсь до того, що попереду. Прагну до мети, до почесті високого поклику Божого в Христі Ісусі!» (Фил. 3:13-14).

А Господь Ісус Христос повчав: «Жоден, хто поклав руку на плуг і озирається назад, не годиться для Божого Царства» (Лк. 9:62). Людина, яка має істинну віру, не сумнівається, не розмірковує «чому» та «як», бо, за святими отцями Церкви, там, де починаються мудрування, закінчується віра. І в книзі Буття розповідається, що «дружина Лотова озирнулась позад нього і стала стовпом соляним» (Бут. 19:26), бо засумнівалася була в тому, що сказав їм ангел Божий, коли виводив із Содому, аби врятувати їх, праведних, від загибелі разом із грішниками: «Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе і не затримуйся ніде в околиці», тобто хай сумнів не спиняє тебе у вірі, бо як почнеш вишукувати всіляких доказів, то спинишся, а це веде до духовної загибелі. Але дружина Лотова через маловір’я своє все ж озирнулася, бо засумнівалася в словах ангела, що Господь знищить місто дощем із вогню та сірки – озирнулася, й загинула.

Тож важке духовне життя в нинішньому світі, де на кожному кроці підстерігають спокуси, що вводять нас у пристрасті та гріхи. Але милосердний Господь, знаючи неміч нашу, дав нам велику радість прощення, закликавши до покаяння, омиваючи в страшному Таїнстві Євхаристії.

Для того, щоб нам спастися, треба перебувати в Святій Церкві Христовій, яка вимагає від нас непохитного сповідування істинної православної віри, щоб мати можливість увійти в життя вічне через покаяння. Тож треба постійно прагнути до щирого покаяння. Тут ми можемо звертатися за поміччю до Матері Божої і Вона, Заступниця наша перед Богом, завжди допоможе нам.

МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Кого покличу, Владичице, до кого вдамся в горі моєму, як не до Тебе, Царице Небесна? Хто плач мій і зітхання моє прийме, як не Ти, пренепорочна, надіє християн і пристановище нам, грішним? Хто окрім Тебе в нещастях захистить? Почуй стогін мій і прихили вухо Твоє до моління мого. Владичице, Мати Бога мого, не відкинь мене, грішного, що потребує Твоєї допомоги, врозуми і навчи мене, Царице Небесна, не відступи від мене, раба Твого, Владичице, за нарікання моє; будь мені Матір’ю і Покровителькою! Віддаю себе милостивому покрову Твоєму, якщо благоволиш допомогти мені; приведи мене, грішного, до тихого й спокійного життя, щоб я міг плакати за гріхи мої. Горе мені! До кого вдамся я, провинний, як не до Тебе, сподівання й пристановище грішних, в надії на невимовну милість Твою і щедроти. Яке слово за провини мої промовити зможу до величі слави Твоєї? О, Владичице, Царице Небесна! Ти мені Матір і надія, Ти мені сподівання й пристановище, покров, заступництво й допомога! Царице моя преблагая і скора Заступнице! Покрий Своїм заступництвом мої провини, захисти мене від ворогів видимих і невидимих, пом’якши серця людей недобрих, що повстають проти мене. О, Мати Господа мого Творця, Ти – корінь дівства і нев’янучий квіт чистоти! О, Богородице, подай мені допомогу, бо немічний від пристрастей плоті і страждаю серцем: єдине ж бо Твоє і з Тобою Твого Сина і Бога нашого маю заступництво; і Твоїм предивним заступництвом нехай виправданий буду, і уникну всякої біди і напасті, всесильними Твоїми молитвами, всечесна, непорочна і преславна Божа Мати Маріє. Радуйся, благодатна, радуйся, обрадувана, радуйся, преблагословенна, Господь з Тобою.

Жив у давні часи один пустельник. Він молився, каявся і особливо звертався до Божої Матері. Диявол хотів посоромити цього пустельника. Найлютіший демон прийшов у пустинь, аби згубити душу молільника за весь рід людський, щоб відвернути його від смирення й покірливості. Жив пустельник у землянці, там стояла лавка, на якій він, втомившись, іноді відпочивав. І ось якось цей пустельник, натомившись роботою поза келією, приходить і бачить, що демон у тілесному вигляді лежить на його лавці.

Демон сподівався, що пустельника охопить гнів і роздратування, і він почне всіляко виганяти його з келії. Але пустельник знав, що перемагати злу силу треба лагідністю і смиренням. Він і говорить демону: «Що ж, ти, вочевидь, тяжко натрудився і втомився? Відпочивай, відпочивай. А вже я полізу під лавку».

Перехрестився й каже: «Пресвятая Богородице, допомагай нам!». І поліз під лавку. Тієї ж миті зла сила, демон, схопився і, як вітер, зі словами: «Ти мене переміг лагідністю й смиренням», втік із келії.

Ось вам приклад того, як можна перемагати злу силу лагідністю і смиренням. А чи можливе таке смирення і лагідність без каяття? Ніколи! Дехто собі мислить, що коли один раз за все життя сходив до церкви на сповідь, то вже гріхи йому й прощені – і минулі, і ледве й не наперед. Та слід знати, що хоч гріхи й прощені, але все життя треба про них пам’ятати і жалкувати, що їх скоїв, бо коли заспокоїшся, то доведеться перестраждати від бісів ще більше. Найстрашніше те, що від цього заспокоєння втрачається дана при покаянні благодать, а найсуттєвішим чинником такої втрати є наша гординя і марнославство. І якщо усвідомиш, що найбільшої шкоди твоїй душі завдає саме гординя і станеш із нею боротися, то й душа твоя почне зцілюватися і навчиться зберігати благодать, без якої ніщо не допоможе тобі ні в духовному спасінні, ні просто в житті.

Тож знати слід, що гордовита душа завжди хвора, а здорова душа полюбляє смирення. Людина, що має здорову душу, завжди звертається до Господа з молитвою: «Господи душі і серця мого, Ти посилаєш мені свої милості з висоти слави Своєї небесної, бо любиш створіння Своє і захищаєш, але пошли мені смирення й плач за мої гріхи». Адже той, хто не навчиться смиренню, не зможе втримувати благодать і не матиме спокою в Бозі, бо смирення – то світло, яке освітлює наші душі й наближає до Бога.

В темну душу Бог не увійде, бо немає нічого спільного у Світла з темрявою. Тому плачте і благайте: «Де Ти, Господи мій? Не відвертай лиця Свого святого від мене, грішного, і від душі моєї окаянної, молю Тебе, Милостивого, даруй мені, нещасному, Духа Твого смиренного, прийди і зціли мене від тяжких ран, нанесених душі моїй гріховними помислами і ділами неправедними, зціли мене і поверни до життя благодатного в радості, скажи мені: «Прощаються тобі гріхи твої» і цим прощенням освяти мене в життя вічне!»

Що ще можна сказати? Моліться палко до Господа, Божої Матері і старайтеся смирятися й щиро каятися в гріхах своїх, порадуйте Господа, Який повсякчас милостиво чекає нас. Хай душа кожного з нас молиться зі сльозами: «Господи, спаси, врозуми і помилуй!»

+ Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський (ПЦУ)