І якщо Вона радує нас Своєю захистом, Своїми явиліннями, і раніше, і тепер, і завжди, повинні і ми, браття, Її радувати. Ми воістину можемо принести радість Пресвятої Богородиці. Ви питаєте, як?

Якщо ми віруємо в Сина Божого і Сина Діви Марії, ми радуємо Богородицю.

Якщо ми любимо Його так, як Вона любить нас, ми радуємо Богородицю.

Якщо ми виконуємо Його заповіді Христові, цим ми радуємо Ту, Яка народила Господа Христа.

Якщо ми каємося у своїх гріхах, Вона радіє з ангелами і всіма небесними силами Божими. Бо сказав Господь: «… на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, що не потребують покаяння» (Лк. 15:7).

Але якщо ми грішимо і не каємося, ми ображаємо Пречисту Матір Божу і ображаємо світлих Божих ангелів і всі праведні небеса. Що нам користі від святкування? Що нам користі від молитовних зібрань і духовного співу? Господь дивиться не на уста, а на серця, і коли Він прийде судити світ, буде судити не слова, а серця. Якщо нечистими будуть наші серця, відкине нас, а якщо знайде наші серця чистими, сповненими милості і любові, прийме нас в Своє вічне Царство. Тому сказав старозавітний мудрець: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23). Якщо загниє серцевина дерева, чи довго живе дерево? А людське серце гниє від гріха, і коли загниє, то людина перетворюється в тінь людини і тягнеться по землі, поки зовсім не зникне.

Та не буде такого з вами, брати мої, щоб не перетворитеся в тіні, але залишитеся людьми Божими, а якщо ви люди Божі, то й спадкоємці Царства Божого.

А про те, що праведники успадковують Царство Боже, свідчить нам Пресвята Богородиця Своїм явленням в славі і світлі, з Покровом Своїм, яким Вона покриває від зла всіх, хто вдається до Неї зі сльозами, молитвою і вірою. Вона з’явилася, і вона є, є не заради явища, а щоб відкрити духовні очі невіруючим, щоб вони дізналися про вічне життя і Царство небесне.

Щоб утішити скорботних – щоб знали вони, яка велика радість чекає їх в іншому житті.

Щоб підтримати малих і немічних – щоб з радістю йшли по земній шляху та увійшли в Царство.

Щоб підбадьорити тих, хто кається – щоб не спіткнулись вони на шляху покаяння, але вистояли і спаслися.

Щоб кожну краплю крові Сина Свого оплатити спасінням багатьох людських душ.

Щоб за кожну краплю крові Сина Свого захистити від смерті тисячі і тисячі людських душ, бо дорога, брати, Кров Сина Божого, пролита за людей. Горе тим, хто відкине цю дорогоцінну кров, вічні муки буде їм справедливою нагородою. Блаженні ви, хто шанує цю Кров і їй рятується добровільно і свідомо, нагородою вам буде вічне. Воістину дорогоцінна Кров Сина Діви Марії. Всі люди від початку до кінця світу, навіть якщо їх було стільки, скільки травинок на землі й піску в морі, можуть спасатися  цієї Кров’ю. Але на жаль, не всі спасуться, а тільки ті, хто хоче, а хто не хоче, буде відкинутий, бо знехтували ціну, якою куплені.

Ні ким не погордуйте, брати, немає на землі людини, за яку Син Пречистої Діви не віддав Свою дорогоцінну Кров. Якщо хтось сам відкине Кров, якою куплений, сам відповідатиме за свою погибель, але так нічого очікувати ніхто з вас причиною нічиєї смерті. А якщо ви нехтуєте людиною – зневажаєте Кров, пролиту Христом за її спасіння. Намагайтеся напоумити грішника і затвердити його в вірі, і, якщо зумієте, знайдете брата і співспадкоємця в Царстві Христовому. Праведника хвалите, грішника виправляйте, того, хто кається підбадьорюйте. Але так само, як брудна вода не може вичистити заплямоване полотно, так і грішник не може очистити іншого грішника, поки себе не очистить. Тому застерігає Господь – Зціли себе сам! Якщо хочете виправляти інших, виправтесь сами, а потім про інших ревнуйте. Це закон Христовий.

Так ви порадуєте Пресвяту Богоматір, Яка радує нас невпинно, і зберігає від напасті, і молиться за нас Богу, і цілує, як мати, чад своїх, і горить бажанням, щоб усі спасалися і увійшли в Царство Сина Її.

Богу нашому слава і хвала, а вам мир, і здоров’я, і радість, і благословення на віки віків. Амінь.

Святитель Миколай Сербський (Велимирович)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»

Неможливо перерахувати численні випадки, коли палкі молитви і щире розкаяння людей закликали діяльне заступництво Пресвятої Богородиці.

Материнська любов, ласка, милосердя, доброчинність вознесли Її на Небесний Престіл Цариці роду людського. Ця недосяжна велич, за вченням Церкви, зумовлена тим, що Богородиця єдина у світі серед людей сподобилась великої Божої ласки стати Матір’ю Спасителя світу.

Вона мала таку ж плоть і кров, як і всі люди, але була вільна від пристрастей і нечистоти, тому виявилась гідною безпосередньо послужити великій таємниці нашого відкуплення. Все життя Діви Марії було сповнене молитви, безмежної любові до Бога і покірності Його святій волі. Її відповідь на архангельське благовісття: “Я ж раба Господня, нехай буде мені згідно слів твоїх ”(Лк. 1.38) – зробила можливим пришесття на землю Сина Божого.

“Через Неї, – говорить св. Іоан Дамаскін, – небесне з’єдналось з земним, людство з Богом, Божественне з людиною”. Через Неї здійснюється наше єднання з Христом і благодатне спілкування з Ним у Церкві, в яку ми входимо при посередництві Пречистої Діви. Богородиця стала Матір’ю для всіх християн, за дорученням нашого Спасителя під час Його хресних страждань. Як Єва стала перша, за походженням, матір’ю всіх людей, так і друга, нова Єва – Діва Марія є Mатір’ю тих, хто живе вірою та благодаттю.

Богородиця споріднена з нашим єством і знає всю нашу неміч і нашу потребу. Вона милостива і співстраждає людям більше за всіх, бо ніхто з людей не зазнав стільки скорбот, скільки зазнала Богоматір і нікому не дав Господь такої благодатної сили, щоб допомагати нам у земному житті, як Їй. Чуючи наші молитви, Пресвята Діва постійно перебуває серед нас. В цьому переконує нас й історія сьогоднішнього свята, пригадуючи нам подію в житті Церкви Христової.

Було це понад тисячу років назад в Константинополі у Влахернському Храмі Божої Матері, де зберігалася Риза Богородиці з омофором та частиною пояса. Серед численних богомольців, які благали Бога і Його Пречисту Матір заступництва від ворожого війська, яке оточило місто, був блаженний Андрій зі своїм учнем Єпіфанієм. Піднісши очі вгору, блаженний побачив під склепінням Храму Богородицю, а навколо Неї ангелів і святих. Звертаючись до Єпіфанія, Андрій запитав: ”Чи бачиш, брате, Заступницю світу?” – ”Бачу, святий отче, – відповів учень, – бачу і страхаюся”. І бачать вони як стає Богородиця на коліна, довго молиться, обливаючи своє пречисте обличчя сльозами, здіймає з голови покров і розгортає його над богомольцями, немов би охороняючи їх від ворогів видимих і невидимих. Праведники розповіли про своє видіння людям у церкві і вістка ця рознеслася по всьому краю. Ворожа сила, яка тяжіла над столицею, загрожуючи християнству та його святиням, надовго відійшла з просторів Візантії.

Покров Божої Матері – це заступництво Її за нас грішних перед Господом нашим, заступництво, через яке прощаються наші гріхи, лікуються наші скорботи. Покров – це Її молитва за нас, що слабку, немічну нашу людську молитву, робить сильною перед Престолом Божим. Покров Божої Матері – це любов Її до нас, та любов, що сповнює серця милосердям і, таким чином допомагає прокладати шлях до спасіння. Покров цей розпростертий над нами християнами.

Ми знаємо зі Слова Божого, що Церква Христова – це Тіло Його, що Господь Ісус Христос – Голова цього Тіла, Голова заснованої Ним Святої Церкви. І Покров Богоматері, простертий над Церквою Христовою, як над Тілом Господа Ісуса Христа, осіняє кожного, хто перебуває в Тілі, кожного сина і дочку Святої Церкви. Господь перед Своєю смертю обіцяв ученикам, а через них, усім християнам, не залишити їх сиротами і Богомати після свого Успіння не залишила нас. Вона завжди з нами і Покров Її завжди з тими, хто вірний Її Синові.

Віруюче серце знаходить Покров в усьому, чим ми живемо. Ми бачимо Його в нашому добробуті, в нашому здоров’ї, в наших успіхах, в наших земних радостях. Покров Богородиці виявляється і в тих скорботах та різних випробуваннях, які Господу угодно нам посилати задля нашого розкаяння в гріхах, задля нашого спасіння. Адже всі ми грішні, Господь бачить це, бачить і терпить, тому що Він Довготерпеливий і Многомилостивий, не хоче смерті грішника, але щоб покаявся і був живий. Для цього Син Божий і прийшов на землю, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. Але коли ми не розкаяні, невиправні у злі, то цим ми викликаємо Його праведний гнів.

Куди нам грішним втікати від гніву Божого? Для нас немає іншого порятунку як звернутися до заступництва Богоматері ”багато бо може моління Матері до благосердя Владики”. Вона – Мати Божа, Вона вблагає Сина Свого за нас християн. Тільки в нашої спільної Матері ми віруючі, завжди знайдемо допомогу і ласку, бо Вона Заступниця світу, Радість скорботних, Цілителька хворих, Знайдення загиблих, Утішителька в печалі, Велична Владичиця світу. Саме тому ми Її так величаємо, приносячи постійно молитву і подяку.

Скільки свят у році призначено на честь Богородиці. Скільки церковних богослужбових пісень складено богонатхненними християнами, немає богослужіння, в якому Церква не прославляла б ”Пресвяту, Пречисту Преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію”, немає християнської оселі, де б не було ікони Богоматері.

Що ще ми можемо зробити на Її честь? Вона нічого від нас не хоче, як тільки щирої любові та шани до Неї та Її Сина. Щоб наші думки, слова та вчинки стали богоугодними. Щоб ми, йдучи дорогою життя згідно заповідей Божих, завжди залишались Його достойними дітьми, яких є Царство Небесне.

Сьогодні ж ми, славлячи нашу Небесну Матір, виголошуємо: Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла чесним Твоїм омофором.

+Юліан, єпископ Коломийський і Косівський

Головний мотив, який послужив для появи цього свята, це видіння св. Андрія Юридивого. Царгород (Константинополь) – столиця Візантії, була в облозі арабів. Ціле місто й народ був у великій тривозі. В храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася її риза, правилося всеночне Богослужіння, і храм був переповнений людьми, які щиро молилися. У натовпі ревно молився за спасіння міста св. Андрій Юродивий зі своїм учнем Епіфанієм. Відправа закінчилася. Втім св. Андрій побачив, як від головних вхідних дверей церкви йшла, світлом осяяна, Пресвята Богородиця у супроводі Святого Івана Хрестителя і святого Івана Богослова та при співі великого хору Святих. Божа Мати підходить до престола, вклякає, довго молиться і заливається сльозами. Відтак встає, здіймає зі своєї голови преясну хустку-покров-омофор, і широко простирає її над народом у церкві. Видіння зникає. Св. Андрій і Епіфаній, які бачили це видіння, зрозуміли, що Пресвята Богомати прийшла, щоб рятувати місто. Подія чуда блискавично рознеслася по всьому місті. Вороги відступили. Місто було врятоване. Від тієї хустки-покрова і свято дістало свою назву. Покров-омофор стали символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

Хто був св. Андрій Юродивий? Загально історики припускають, що він своїм походженням був скіфом-слов’янином з південних земель Русі-України. Він з іншими невільниками опинився в Царгороді в одного багатого пана. Тут він пізнав і полюбив християнську віру. Роздумуючи над словами св. Апостола Павла: “Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні” (1 Кор. 4, 10), він почав поводитися як нерозумний-юродивий, звідси і його назва. Діставши від пана свободу, він багато часу проводив у молитві й читанні Святих книг.

Православна Церква у своїх богослужіннях залюбки підкреслює три найкращі привілеї Пресвятої Богородиці: її Богоматеринство, її Вседівицтво і її Заступництво за нас перед Богом і якраз цей третій привілей Божої Матері найбільше припав до серця нашому народу. Наші князі, наше військо, наші козаки й гетьмани радо вибирали Пречисту Діву Марію за свою Покровительку й Опікунку.

Князь Ярослав Мудрий 1036 р. розбиває печенігів і з вдячності до Бога і Його Пресвятої Матері будує в Києві собор Святої Софії і храм Благовіщення на Золотих Воротах. В церкві Благовіщення він 1037 р. віддає увесь народ в опіку Божої Матері. І так, Пресвята Богородиця стає офіційною Заступницею, Покровителькою і Царицею нашого українського народу.

До Неї в тяжкі хвилини прибігали наші князі і їхнє військо. Князь Мстислав, в поході проти черкесів обіцяє збудувати церкву в честь Божої Матері, якщо Вона допоможе йому перемогти ворога. Він перемагає і радо виконує свою обітницю.

нязь Володимир Мономах у своїх споминах каже, що свою перемогу над половцями завдячує Богові і Пречистій Діві Марії. Наші князі і їхнє військо йдучи в похід проти половців у 1103 р., складали обіти Богові і Пречистій Діві Марії, і розбили половців. Князь Ігор Святославович, герой епосу “Слово о полку Ігореві”, після своєї втечі з полону, йде з поклоном до чудотворної ікони Божої Матері, щоб їй подякувати за поміч і порятунок. Деякі наші князі на своїх печатках використовували іконки Божої Матері або молитви до Неї.

Наші славні Запорожці мали на Січі церкву в честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова. На іконі понад Пречистою був надпис: “Ізбавлю і покрию люди моя.. “, а від Запорожців, що під іконою, простягнена стрічка вгору до Божої Матері з написом: “Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбави нас от всякого зла”. Вибираючись в похід на ворога, козаки проводили молебень до своєї Покровительки і ревно співали “Під Твою милість прибігаємо”. Повернувшись щасливо з походу, спішили до Неї зі щирою подякою. В їхній бойовій пісні “Нумо, хлопці, до зброї” є такі слова: “Нам поможе св. Юрій ще й Пречиста Мати турка подолати”.

В часах всенародного лихоліття, Її свята ікона знаходиться в кожній українській хаті. Історія нашого народу записала нам багато чудесних випадків помочі Божої Матері, передусім у часі нападу ворогів на нашу землю.

Кому незнана чудесна захорона почаївського монастиря в липні 1675 р. перед турецькою облогою? На ревну молитву монахів і вірних Пресвята Богородиця з’явилася над монастирською церквою і своїм омофором заслонила монастир. Ту чудесну подію увіковічнила пісня в честь Божої Матері “Ой, зійшла зоря вечеровая над Почаевом стала”.. Згадуючи про страшні татарські напади і небесну опіку Пречистої Діви Марії, хроніка каже: “Народ переляканий і збідований втікав до своєї церковці, падав на коліна перед іконою Божої Матінки, молився гаряче й ніколи не був позбавлений її опіки”.

Ми віримо, що гаряча набожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки й Заступниці, є найкращою запорукою, що Вона нашого народу ніколи не залишить і заступиться за нас перед своїм Сином та випросить в Нього ту превелику ласку, що на наших рідних землях пануватиме вічно царство її Божого Сина.

о. Євген Кумка (УПЦ в США)

Дорогі браття і сестри кожен з нас знає, якщо скривдити дитину вона шукає захисту у своєї матері. Дитя відчуває, що ніхто так не любить і не втішить як рідна мати. Так само і віруючі люди зі всіма своїми скорботами і потребами звертаються до Матері Небесної – Божої Матері, Заступниці засмучених. Вони пам’ятають Її обіцянку апостолам і всім християнам дану Нею на смертнім ложі: «Я не залишу вас, але завжди буду просити за вас Сина Свого і вашого Бога – Я буду вашою Покровителькою і Заступницею».

Вона сповнила Свою обіцянку. Сьогодні Свята Церква пригадує нам велике благодійство Божої Матері до православних Християн – Її з’явлення у Влахернському храмі. Це було в 910 році коли місто Константинополь належало християнам. Восени цього року, як говорить нам передання і підтверджує Візантійський історик Зонара. На Константинополь нападали варвари, які припливли до міста на кораблях. Вийшовши на берег вони оточили місто і вимагали щоб місто здалося. Довго продовжувалася облога міста, почався голод і хвороби, які остаточно виснажили захисників Константинополя. Здавалося, що вже не було ніякого спасіння і тільки смерть очікувала їх. Вірні зібралися у Влахернському храмі де зберігалася риза Богоматері та здійснили там всенічну відправу. Гаряче молилися віруючі. Серед них знаходився і святий Андрій Христа ради юродивий, зі своїм учнем Єпіфанієм. Під час молитви святий Андрій несподівано глянув догори і перед його очима з’явилося захоплююче видовище, він ясно побачив під куполом в повітрі Божу Матір з багатьма ангелами та святими, Яка молилася до Свого Сина і Бога та покривала, всіх хто були в храмі Чесним Своїм Омофором.

Це видіння означало, що молитва тих людей, котрі знаходилися в храмі була вислухана і що їх захищає сама Божа Мати. До ранку піднявся сильний вітер, який поступово перейшов у бурю-ураган, що порозкидав і порозбивав ворожі кораблі. Ті які знаходилися на березі та тримали в облозі місто залишилися без підтримки і перелякалися. Обложені скориставшись цим і піднесенні цим дивним видінням вийшли із-за стін міста і розбили ворога.

В пам’ять цього заступництва Божої Матері, через 250 років, Православна Церква встановила свято – Покров Пресвятої Богородиці, як щирій Заступниці християнського роду і Молитвениці за мир. Віра в заступництво Божої Матері та Її Покров, який простягається над усіма грішниками які є в світі, займає центральне місце, як в житті святого Андрія, так і в самому богослужінні свята. Як сонячний промінчик проникає ця віра у всі перекази в яких говориться, що Богомати відійшла у світ допомагати людям. В цьому переказі показується переконаність, що по відході з Влахернської Церкви, Богомати залишала благодать цим людям які там перебували. Покров Божої Матері не є окремим проявом Її благодатної допомоги, але складає сутність Її відношення до всього світу. Вона і сьогодні стоїть у Церкві із ликами святих невидимо молиться за нас Богові.

Якщо дорогі браття і сестри нас перемагають біди і напасті прибігаймо до Милосердної Заступниці. Вона Покровителька світу, за нашими молитвами охороняє нас від тисячі бід і визволить нас від неминучої смерті. Вона як Божа Мати, вища за всіх святих, Чеснійша від Херувимів, і незрівнянно Славнійша від Серафимів, через Свою благодать Вона є перша за всіх після Ісуса Христа в Царстві Божому, Провідниця до спасіння. Вона перша роздає благодать всім хто Її шукає, звертається в молитвах до Неї. Вона підносить наші недостойні молитви до Небесного престолу Всевишнього. Вона просвічує наш розум і лікує наші серця, робить чистими і благодатними наші молитви Своїми тілесними очима ми не бачимо Божої Матері, як Її бачили святий Андрій та Єпіфаній, але ми можемо відчувати в своєму серці Її наближеність до нас у нашому храмі. Кожний хто щиро молиться і взиває до Пресвятої Діви Марії, не може не відчувати в своєму серці теплоти і радості від того, що наша Молитвениця і Заступниця є завжди близько коло нас. Ця духовна радість і ця  теплота є наслідком того, що наша Мати Небесна – Пресвята Діва сьогодні стоїть в храмі і молиться за нас Богу.

Дорогі браття і сестри, давайте гаряче молитися до Матері Божої, щоб Вона випросила в свого Сина і нашого Господа Ісуса Христа, щоб Він дарував мир у світі, щоб ми могли жити в любові та злагоді один до одного. Отже закличмо сьогодні до Матері Божої, яка невидимо присутня між нами тут у цьому Божому храмі: «Всім корисне даруй і всіх спаси Богородице Діво, Ти бо єси Божественний Покров рабам Твоїм».

Свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП

Кондак 1

Непереможній Владичиці на честь її покрову народ український співає цю подячну пісню. А Ти, що молишся за нас неустанно, охороняй від усякого лиха люд Твій, що кличе: Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Ікос 1

Ангельських хорів славою оточена, стоїть цариця перед престолом Господа, з Богословом і Предтечею за грішний світ слізно Христа благаючи, апостоли ж із пророками та архієреями ликуючи, кличуть до Неї:

Радуйся, всеблаженная Богородице, чиста вседіво,

Радуйся, скорботних всесильна заступнице,

Радуйся, світу спасення предивне,

Радуйся, вірних чудесна окрасо,

Радуйся, пророцтва давнього здійснення,

Радуйся, апостолів славо пресвітла,

Радуйся, мучеників непохитная мужносте,

Радуйся, похвало дівоцтва найвища,

Радуйся, грішного людства покров,

Радуйся, глибино благодаті,

Радуйся, утвердження Православної Церкви Христової,

Радуйся, Пресвятої Тройці улюбленице,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 2

Бачачи у Влахернській церкві, як Ти, о Пречиста, молиш за народ Всевишнього Бога, як покриваєш людей пресвітлим своїм омофором, вражені Андрій з Епіфанієм вдячно закликали: Алилуя!

Ікос 2

Тайною незбагненною вкритий Твій захист, предивна вседіво, бо завжди на поміч Ти людям своїм поспішаєш, вони ж бо взивають до Тебе:

Радуйся, захист від ворогів видимих і невидимих,

Радуйся, всесильний покров народу Христового,

Радуйся, добра  Божого подателько,

Радуйся, пекла погубо,

Радуйся, раю, Всевишнім насаджений,

Радуйся, драбино небесна,

Радуйся, Господня палато,

Радуйся, вселенська радість,

Радуйся, спасіння нашого брама

Радуйся, вмістилище невмістимого,

Радуйся, надіє зневірених,

Радуйся, Мати милосердя,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак З

Сила Всевишнього осіняє всіх, хто з вірою прибігає під всемогутній Твій покров, Богородице! На Твої молитви уповаючи, співаємо Господові: Алилуя!

Ікос З

Маючи безмежне милосердя до грішників, Ти, Пресвятая, розумієш усі наші немочі, покриваєш своєю любов’ю всі наші провини, і ми вдячно співаємо Тобі:

Радуйся, слави вершино, у радість сповита,

Радуйся, душ людських свячення,

Радуйся, сило молитви могутня,

Радуйся, безмежнеє море любові,

Радуйся,  бо Ти породила нам  Бога Спасителя,

Радуйся, бо Ти Його молиш за людство,

Радуйся, бо Ти за весь світ заступаєшся,

Радуйся,  бо Тобою від пекла спасаються,

Радуйся, Ти бо святі свої руки до неба здіймаєш,

Радуйся, Ти бо своїм омофором храниш нас від усякого лиха,

Радуйся,  бо Твоїми сльозами гріхи омиваються,

Радуйся, бо через Тебе нам милість дарується,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 4

Бурею пристрастей охоплені, тонемо в морі житейському, о Богородице. Ти -наша надія і наш порятунок, тож дяку за Тебе, Пречиста, Творцеві складаємо, співаючи: Алілуя!

Ікос 4

Почута Богом палка молитва наша, бо у Твої святі руки, Мати, її смиренно склали ми. Тобі ж, як справжній Богородиці, співаємо:

Радуйся, тихая пристане в морі житейському,

Радуйся, пристрастей утихомирення,

Радуйся, відпочинку Царя всесильного,

Радуйся, оселе дивна Слова Господнього,

Радуйся, священиків ризо спасіння,

Радуйся, монахів світла радосте,

Радуйся, сило Давидова,

Радуйся, ясний Христовий світильник,

Радуйся, ворогів осоромлення,

Радуйся, святине Всевишнього,

Радуйся, щедрот незліченних подателько,

Радуйся, наш порятунку і захисте,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 5

Богородице Діво Пресвята, Твоїм покровом вінчається сьогодні Церква Христова і з таємничою  радістю кличе до Господа: Алилуя!

Ікос 5

Коли бачимо, Владичице, дивне сповнення пророцтва Ісаї, що гора дому Господнього на вершині гір поставиться, то, бачачи багато храмів із назвами Твоїх празників, що вершини й узгір’я прикрасили, кличемо до Тебе:

Радуйся, сад живоносний, з неплідного кореня зрощений,

Радуйся, Діво, до храму Господнього введена,

Радуйся, лоно втілення  Божого,

Радуйся, Мати пречиста Бога Предвічного,

Радуйся, престол херувимський, що носить Всесильного,

Радуйся, скарб священний Божої слави,

Радуйся, чудо чудес благодатне,

Радуйся, сяйво краси невимовної,

Радуйся, вершино створіння Господнього,

Радуйся, свічадо недоступного світла,

Радуйся, до Тебе словами архангела кличемо,

Радуйся, у Тебе спасіння благаємо,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 6

Здійснилося пророцтво Твоє, о Пресвята, всі роди завжди повсюди Тебе прославляють. Ми ж, грішні, премудрості Божій дивуючись, співаємо: Алилуя!

Ікос 6

Освітило Вкраїну ясне світло Христової правди, й ось уже, з ласки Господньої, більше як тисячу років, народ наш із вірою до Богородиці кличе:

Радуйся, наша заступнице і покровителько,

Радуйся, Мати свята землі Української,

Радуйся, певна над ворогами перемога,

Радуйся, в бідах єдини покров,

Радуйся, наших князів нездоланна сило,

Радуйся, молитовно до Тебе кликала Україна,

Радуйся, Твоє бо ім’я у піснях прославляється,

Радуйся, ми з Твоїм образом зло переможемо,

Радуйся, Запорозької Січі Покров,

Радуйся, лицарів мужніх опіко,

Радуйся, опоро повстанців геройських,

Радуйся, уповання народу знедоленого,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 7

Маючи явити безодню Своєї Любові, Христос із хреста дарував нам Тебе, о Пречиста. Матір отримали люди, гріхами прибиті, і вдячно закликали, Спасе, Тобі: Алилуя!

Ікос 7

Новий дивний твір нам явив Ти, Ісусе, у чуді Покрови – пресвітлий її омофор був ясніший від сонця, сяйво його засіяло і в нашому краї, і ми заспівали:

Радуйся, світлий покров Пречистої Матері,

Радуйся, землі і неба освячення,

Радуйся, з Тобою поборемо ворога,

Радуйся, з Тобою спасіння осягнемо,

Радуйся, бо на руках Ти носила Предвічного,

Радуйся, бо Ти обіймала Безмежного,

Радуйся, бо з Тебе засяяло світло у темряві,

Радуйся, бо Ти сповнена вогнем любові,

Радуйся, бо руки Твої пресвяті до неба піднесені,

Радуйся, бо омофор Ти простерла, як хмару,

Радуйся, бо сльози Ти наші осушуєш,

Радуйся, бо в радість Тобою вдягаємось,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 8

Побачив дивний сон чернець Роман з Лаври Почаївської, немовби в час тривоги людей, що в церкві моляться, Пречиста, на повітрі стоячи, плащем Своїм покрила, ще й мовила: «Не бійтесь, дітки!» І чернець, прокинувшись, захоплено закликав: Алилуя!

Ікос 8

Увесь був на землі, а начеб на небо піднявся був Ісая – чернець рогатинський, бо ж бачив він перед сном: на хмарі приснодіва з плачем за люд молилася, і сам архангел Гавриїл пречисті сльози збирав у чашу, а Христос Владика сидів у славі, і рознісся голос: «Почута ось Твоя молитва!» Тут Ісая встав і заспівав словами:

Радуйся, о всецарице пресвітла,

Радуйся, наше примирення з Господом,

Радуйся, бо молитва Твоя відчиняє нам небо,

Радуйся, бо Тобою з кайданів звільняємось,

Радуйся, преподобних утіхо,

Радуйся, віри осново всесильна,

Радуйся, ясна зірко надії,

Радуйся, любові скарбнице бездонна,

Радуйся, кивот премудрості,

Радуйся, перло предивна,

Радуйся, скарбе безцінний,

Радуйся, знедолених кріпосте,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 9

Усі ангельські сили оспівують Тебе, Непорочна Мати. Тебе прославляють усі патріархи й архієреї, апостоли служать Тобі, о Владичице світу, ми ж за Тебе співаємо Христу: Алилуя!

Ікос 9

Бачимо, що промовці велемовні, як риби, німіють, захоплені величчю Твого, Богомати, покрову, а нам, недостойним, Дух Правди уста відкриває, тож ми кличемо до Тебе:

Радуйся, славо всесвітня, із людей вибрана,

Радуйся, вірних окрасо, що Бога явила нам,

Радуйся, небо, ангельськими співами сповнене,

Радуйся, святеє святих Слова Божого,

Радуйся, бо Ти розвалила стіну ворожнечі,

Радуйся, бо Ти Божий мир встановила,

Радуйся, бо небо й земля у Тобі поєдналися,

Радуйся, бо Тобою до царства небесного ввійдемо,

Радуйся, Ти бо втішаєш усіх, що зневірилися,

Радуйся, Ти бо рятуєш усіх, що спіткнулися,

Радуйся, Ти бо з хвороб тяжких піднімаєш нас,

Радуйся, Ти бо недуги всі зцілюєш,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 10

Світ спасти бажаючи, прийшов Творець Тобою, присноблаженна, на грішну землю – і засіяло сонце правди, і тінь закону щезла від світла благодаті, і вдячні люди закликали: Алилуя!

Ікос 10

Ти – захист надійний для нас, Богородице Діво, бо зволив Господь сил із Тебе людиною стати, Тебе об’явив Він як Матір життя і навчив нас взивати до Тебе:

Радуйся, руно, дощем благодаті орошене,

Радуйся, купино неопалима,

Радуйся, жезл Арона розквітлий,

Радуйся, посудино, манною небесною сповнена,

Радуйся, бо Ти своїм послухом нашу гординю розбила,

Радуйся, Ти бо покорою храм для Спасителя вимостила,

Радуйся, бо Слово Боже до серця Ти радо прийняла,

Радуйся, бо Ти зберегла Слово Боже й у тіло Його зодягнула,

Радуйся, Тобою бо сила Господня явилася,

Радуйся, Тобою бо вбогі до царства дісталися,

Радуйся, Тобою бо смиренних високо піднесено,

Радуйся, Тобою бо знищено хитрість лукавого,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 11

Пісня найкраща не оспіває сили Твого всемогутнього покрову, благодатна, і хоч по всій вселеної лунають у Твою честь молитви, пісні та гімни, не в змозі вони гідно передати Твоєї предивної величі! Тож ми всю вдячність Богові, усю любов і захват вкладаємо у слово: Алилуя!

Ікос 11

Світлопромінним світильником стала Богородиця для нашого краю, в усі часи виявляє свою Материнську опіку, по всій Україні ікони її чудотворні люд наш до єдності кличуть. І ми, православне її прославляючи, кажемо:

Радуйся, всіма оспівана Мати Спасителя нашого,

Радуйся, благодатна Мати Православної Христової Церкви,

Радуйся, Мати єдина всіх народів,

Радуйся, Ти бо єдиного Бога для всіх породила,

Радуйся, в Україні повсюди прославлена,

Радуйся в місті Києві та усіх містах та сёлах українських

Радуйся у краса Лаври Києво-Печерської,

Радуйся зірка багатих храмів,

Радуйся, Почаєва славо предивна,

Радуйся, слава Острога,

Радуйся, покров братський,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 12

Благодать дарував нам Тобою, всенепорочна, Син і Творець Твій – чудом, як Лазар, піднялась з руїн наша Церква, миром сіяє нам воля, державу будуємо, разом з Тобою співаємо Христу: Алилуя!

Ікос 12

Оспівуючи покров Твій, Тебе прославляємо, о Богородице Діво, і просимо смиренно: спаси нас від бід, від гріхів хорони, моли Бога за край наш, державу, щоб всі ми співали Тобі:

Радуйся, провіднице, покров й спасіння душ наших,

Радуйся, бо Ти неустанно за світ молиш Бога,

Радуйся, всехвальна, і просвіти наше серце,що осліпло,

Радуйся, Всечесна, і з гріхів наші душі очисти,

Радуйся, бо у Тобі ми єдність здобудемо,

Радуйся, бо у Тобі любов’ю збратаємось,

Радуйся, бо Ти нам Христову науку прояснюєш,

Радуйся, бо Ти вчиш нас прощати й молитися,

Радуйся, охороно і захист Церкви Православної,

Радуйся, непохитна опоро держави могутньої,

Радуйся, покровителько війська хороброго,

Радуйся, брамо небесного Царства Христового,

Радуйся, покров й заступнице, спасителько душ наших!

Кондак 13

О всехвальна Мати, Ти покриваєш нас святим своїм покровом, прийми ж нинішнє моління наше, заступи нас і помилуй! Спаси край наш і людей, що славлять Бога, співаючи: Алилуя!

 Молитва

Заступнице нашого краю, Пресвята Богородице, радуйся, Ти бо своїм благоволінням вінчала Батьківщину нашу від давніх літ і посилаєш їй свою благодать! Не відійми від нас, Владичице, і нині милості Твоєї, поглянь на потреби наші і поможи своїм заступництвом. Пресвята Богородице, покров нашої землі, спаси нас!

Як не дивуватися богомужному народженню від Тебе, пречесная? Не пізнавши бо мужа, всенепорочна, без отця породила Ти Сина плоттю, перед віками від Отця рожденного без матері, Який не зазнав аніякої зміни, ні змішання, ані розділення, а всіціло обох природ зберіг Він властивості. Тому, Мати Діво Владичице, моли Його, щоби спаслися душі тих, що православне Богородицею Тебе сповідують.

Догматик, глас З

Тоді вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг (спати) на цьому місці. І сниться йому, що ось драбина спирається об землю, а вершком сягає неба, й оце ангели ступають по ній вгору і сходять наниз. А над нею стояв Господь і мовив: «Я – Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, що на ній ти лежиш, Я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що Я тобі обіцяв». Коли ж Яків прокинувся зо сну свого, то промовив: «Направду, Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він І каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!» Бут. 28, 10-17

Ще одна Молитва

До Тебе, Пречистої Божої Матері, я, окаянний, припадаючи, молюся: знаєш Ти, царице, як я безнастанно согрішаю і прогнівляю Сина Твого і Бога мого, і, хоча багато разів каюся, брехливим перед Богом виявляюся, і знову каюся із трепетом – невже Господь поразить мене? – і по часі знову те ж саме творю… Відаючи це, Владичице моя, Царица Богородице, молю: помилуй, укріпи мене і благо творити подай мені. Знаєш бо, Владичице моя, Богородице, що повністю ненавиджу злі мої справи і всім серцем люблю закон Бога мого, та не відаю, Володарка  Пречиста, звідкіля те, що ненавиджу, роблю, а благо, яке люблю, – переступаю. Не допускай, Пречиста, щоб воля моя вершилася, бо – не вгодна вона. Але хай буде воля Сина Твого і Бога мого, нехай спасе мене і напоумить, і подасть благодать Святого Духа, щоб я відтепер перестав лихе творити і решту часу прожив у повелінні Сина Твого – Йому бо подобає всяка слава, честь і держава з Безначальним Його Отцем і Пресвятим, і Благим, і Животворящим Його Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь