Перш за все, ми згадаємо святого Іоанна Дамаскіна, який залишив якийсь загальний огляд про святу Чотиридесятницю. Зокрема, він вчить нас: «Чотиридесятницею не нехтуйте, бо вона являє собою наслідування життя Христа». Це дуже важливе зауваження. Христос не нехтує силою Великої Чотиридесятниці, не відкидає її. Він не говорить, що цей період є чимось неправильним, не насміхається над церковним постом, не обурюється про його настанні, не бажає швидкого його закінчення, не перериває пост без причини і не стверджує, що часи змінилися і, відповідно, мусимо змінитися і ми.

Отже, Великий піст – це наслідування життя Христа. Після Хрещення Він пішов у пустелю, де «постив сорок днів і сорок ночей, а вкінці зголоднів» (Мт. 4:2). Христос був досконалою людиною і не мав ніяких гріховних прагнень. Своїм життям Він дав нам приклад для наслідування. І цей аскетичний приклад ми завжди повинні тримати в пам’яті, щоб досягти головної своєї мети – єднання з Богом. Христос в цей період зазнавав і спокуси диявола, і під час цих спокус «Ангели служили Йому» (Мк. 1:13). Період спокус Господа також може багато чому навчити нас.

Христос певним чином підготувався до спокус за допомогою посту, потім він обрушився на нього, немов люта буря. З усіх спокус Христос вийшов переможцем.

Те ж саме відбувається і з віруючими. Наше життя сповнене спокус, і ми потребуємо підготовці. Період посту являє собою духовну школу, де християнин вчиться боротися. Господь, першим хто витерпить спокуси, ту дорогу боротьби з ними.

Протягом свого поста Христос піддавався випробуванням і подолав їх. Спокуси випадають і на долю віруючих. Чому Бог допускає це? Щоб показати нам, що ми сильніші за них. Щоб ми змирилися. Щоб біси зрозуміли, що ми залишаємо їх. Щоб ми пожили в аскезі і отримали справжній досвід Божественної благодаті. Ангели Господні підтримують всіх, хто бореться.

У період посту диявол спокушував Христа, використовуючи як знаряддя пустельну місцевість, що оточувала Його. Самотність і ізоляція часто допомагають дияволові. Як приклад можна привести Єву, яка поступилася спокусі, перебуваючи далеко від Адама. Крім того, самотність може стати причиною нудьги, апатії, голоду і тривоги. В цьому випадку диявол набирається сміливості і повстає на нас. Коли ж він бачить нас оточеними людьми і непохитними, він не наважується, як пише святий Іоан Златоуст, нанести нам великої шкоди. Тому в період посту нам слід частіше відвідувати церковні служби, щоб підтримувати один одного і надихатися думкою, що в цій боротьбі ми не самотні, бо разом з нами бореться вся Церква. Христа підбадьорювали Ангели Божі.

Таким чином, ми розуміємо, яку величезну користь несе нам свята Чотиридесятниця.

Крім того, великий святий нашої Церкви Іоан Златоуст пише, що протягом Великого посту людина здобуває велике багатство чеснот. Святий підкреслює, що піст тілесний не є великим подвигом, але набагато більше значення має виправлення своїх недоліків і очищення від гріха.

Часто в період Великого Посту ми задаємо один одному питання: «Скільки тижнів ти постиш?» У відповідь ми можемо почути, що хтось постить два тижні, хтось три, а хтось протягом всього посту. Але яку користь ми отримаємо, якщо ми проведемо цей час, не здійснюючи жодних подвигів чесноти?

Якщо хтось каже, що постив протягом всієї Чотиридесятниці, відповідай йому, що мав ворога і примирився з ним, засуджував – і припинив засуджувати, мав звичай клястися і поборов в собі цю згубну звичку. Піст не принесе нам ніякої користі, якщо ми проведемо його, як доведеться. Якщо протягом посту ми лише утримуємося виключно в їжі, після закінчення сорока днів закінчиться і наш пост. Якщо ж ми в цей період відходимо від своїх гріхів, після закінчення посту отримана нами користь залишиться з нами, продовжиться і, врешті-решт, дарує нам не короткочасну земну нагороду, але Царство Небесне.

Таким чином, ми бачимо, що Великий піст – це не тільки обмеження в їжі, але і вправу в чесноти. Якщо ж нам вдається і те й інше, значить в головний день (Пасха) ми зможемо гідно прийняти участь в духовній трапезі – Святої Євхаристії і причаститися. Участь в таїнстві життя є достатньою метою, здатної надихнути нас на духовну аскезу.

Святий Григорій Богослов підкреслює, що піст є очищення людини. Перед великим святом Пасхи нас чекає «передсвято» – очищення. Християнин проходить через «співсмерть» разом з Христом. Як Господь умертвив свою плоть заради порятунку світу, так і християни вбивають свої пристрасті заради свого особистого порятунку. Як Господь постив перед початком спокус, так і ми постимо перед Пасхою.

Тримаючи в пам’яті все вищесказане, вступимо ж у Велику Чотиридесятницю та отримаємо велику користь.

+ Іоїль Франкос,

митрополит Едесси, Белли і Алмопії

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»