14 лютого 2007 р. Митрополит Київський і всієї України Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви Мефодій звернувся до Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Бондаря В. В. з листом в якому просив повернути церковні споруди в м. Дніпропетровськ по вул. Короленка 20-22 (Хрестовоздвиженська церква) релігійній громаді УАПЦ.ї

У даному проханням Миторополит Мефодій керувався положеннями Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та Розпорядженням Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». Зокрема в останньому документі наголошувалося наступне: «Місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням».

Дозволяли мати надію на справедливе вирішення питання і Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 29.02.96 згідно п. 7 якого культові будівлі і майно, які складають державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим – Уряду цієї республіки.

Мала Церква і докази щодо свого права претензії на вищезазначені культові споруди – Рішення № 1138 від 21 червня 1944 р. Виконкому Дніпропетровської Обласної Ради депутатів трудящих (ВДОРДТ) про передачу храму УАПЦ у користування РПЦ МП . Виконкому Дніпропетровської Обласної Ради депутатів трудящих (ВДОРДТ). Згідно п.1 даного документу Хрестовоздвиженську церкву було наказано відібрати у «автокіфалістів» (УАПЦ) та передати віруючим РПЦ. Тобто культову споруду волюнтаристськими методами було передано іншій громаді. Це залишає за УАПЦ право на власність даним храмом оскільки згідно п. 5 Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду «Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 29.02.96 зміна підпорядкованості релігійною громадою або перехід її у іншу віросповідну (конфесійну) приналежність не може тягти за собою втрату прав і зобов’язань цієї громади за усіма угодами, що були раніше укладені нею. А згідно рішенню № 1138 Виконкому ДОРДТ саме УАПЦ володіла культовою спорудою (Хрестовоздвиженська церква) з 1943 р. Згідно ж листа Державного архіву Дніпропетровської області № 1502 від 17.11.2007 р. всі культові споруди за вказаною адресою (м. Дніпропетровськ, вул. Короленка 20-22) знаходились у власності Товариства Червоного хреста. Тобто РПЦ ніколи не володіла Хрестовоздвиженською церквою, єдиним задокументованим власником була УАПЦ. Це в свою чергу дає право громаді УАПЦ м. Дніпропетровська вимагати від місцевих органів влади повернення собі храмової споруди.

Але місцева влада знехтувала власними обов’язками. Питання затягувалося у розгляді і не вирішено до цього дня по суті. Як наслідок Дніпропетровська громада УАПЦ взагалі не має історичних храмових споруд в м. Дніпропетровськ для здійснення своїх безпосередніх функцій та завдань.

Мороко Влад.